Рішення

від 15.11.2021 по справі 420/13005/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13005/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Юніон Груп (ЄДРПОУ 43096047, вул. Суворова,2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801) до Одеської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43333459, вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеської митниці Держмитслужби як відокремлений підрозділ Держмитслужби (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2021 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Юніон Груп до Одеської митниці Держмитслужби, у якому представник позивача просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000163/2 від 19.05.2021 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00313 від 19.05.2021 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000169/2 від 22.05.2021 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00321 від 22.05.2021 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000164/2 від 20.05.2021 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00314 від 20.05.2021 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.07.2021 року о 12:05:10 справа №420/13005/21 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.08.2021 року, яке відкладено на 02.09.2021 року.

02.09.2021 року за вх.№ЕП/23592/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.09.2021 року залучено до участі у справі №420/13005/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеську митницю Держмитслужби як відокремлений підрозділ Держмитслужби (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078).

Продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/13005/21 на тридцять днів.

Призначено підготовче засідання на 21.09.2021 року.

07.09.2021 року за вх.№49173/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 21.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.10.2021 року, однак у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці судове засідання було перенесено на 19.10.2021 року.

У судове засідання 19.10.2021 року представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та завчасно. 06.08.2021 року за вх.№43017/21 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності було імпортовано товар, про що подано до митного органу митні декларації. Митним органом було ініційовано процедуру консультацій із Декларантом. Відповідач не погодився із заявленою позивачем митною вартістю та здійснив її коригування відповідними рішеннями №UA500500/2021/000163/2, №UA500500/2021/000164/2 та №UA500500/2021/000169/2, одночасно склавши картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар декларантом було випущено у вільний обіг. Позивач не погоджується із підставами для коригування, які викладені у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару №UA500500/2021/000219/2 від 30.06.2021 року, та вважає, що зазначені рішення слід скасувати як протиправні.

07.09.2021 року за вх.№49173/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві вказано, що спірні рішення прийнято у зв`язку із виявленням недоліків документації, поданої до митного оформлення, через що встановити митну вартість товару або підтвердити заявлену декларантом вартість товару не вбачається можливим.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

06.07.2019 року між компанією YIWU JІAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED (Китай), як продавцем, та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП як покупцем, укладено зовнішньо-економічний договір (контракт) № 0607/1, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT СО. LIMITED поставило позивачу партії товару, у подальшому задекларованих у:

1)МД № UA500500/2021/022863 від 19.05.2021 року : Іграшки на колесах: - Велосипед дитячий триколісний, арт. 94 881 - 250 шт.; - Велосипед дитячий триколісний, арт. 80 627 - 200 шт; - Велосипед дитячий триколісний, арт. 32 102 - 250 шт.; - Велосипед дитячий триколісний, арт. 19 593 - 230 шт; - Велосипед дитячий триколісний, арт. 97 282 - 220 іігг; - Велосипед дитячий- триколісний, арт. 19840 - 230 шт; - Велосипед дитячий триколісний, арт. BS-4298 - 480 шт; - Велосипед дитячий триколісний, арт. BS-3615 - 499 шт;- Велосипед дитячий триколісний, арт. BS- 1788 - 500 шт; - Велосипед дитячий триколісний, арт. BS-9603 ~ 440 шт; - Велосипед дитячий триколісний, арт. BS-2478 - 520 шт; - Велосипед дитячий триколісний, арт. BS-1142 - 496 шт. Торгівельна марка - BestTrike. Виробник - YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. СО., LTD (JIA YU TOY TRADE CO., LTD). Країна виробництва - Китай,СN.

До митного оформлення були подані також наступні документи:

Пакувальний лист (Packing list) №J25421-31-PL від 18.03.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) №J25421-32-PL від 18.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-31 від 18.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-32 від 18.03.2021 року;

Коносамент (Bill of lading) № MEDUT4954714 від 30.03.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0040 від 19,05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0651 від 19.05.2021 року; ; .

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0939 від 19.05.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-31-PR від 18.03.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-32-PR від 18.03.2021 року;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.07.2019 року;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.08.2020 року;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №0607/1 від 06.07.2019 року;

Некласифікований внутрішній договір (контракт) Угода про спільну діяльність б/н від 05.03.2018 року;

Акт зважування № 136092 від 19.05.2021 року;

Акт зважування № 136094 від 19.05.2021 року;

Акт зважування № 136097 від 19.05.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення №021720210000094951 від 24.03.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення №021720210000094982 від 24.03.2021 року.

Відповідач не погодився із заявленою декларантом митною вартістю та здійснив її коригування відповідним рішенням №UA500500/2021/000163/2 від 19.05.2021 року, склавши у зв`язку із цим картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00313 від 19.05.2021 року.

Підставами коригування митної вартості Відповідачем в оскаржуваному рішенні було визначено:

відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 4.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.10.2019 року №19YG-099 ціна товару включає вартість упаковки та маркування товару. Проте, у поданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) _ відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

п.п.4.3. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.08.2020 року №4 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена, як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. П.п.5.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.07.2019 року №0607/1 також передбачено, що оплата за товар здійснюється за фактично поставлений товар або можливе здійснення передоплати на умовах, що зазначені в інвойсі. Проте, в наданих до митного оформлення рахунках-фактурах (інвойс від 24.03.2021 року №J25421-40, №J25421-41, J25421-42, J25421-44, J25421-45, J25421-49, J25421-50. відсутні умови оплати;

п.п.з.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.07.2019 №0607/1 передбачено, що поставка товару буде здійснюватись на умовах CFR Одеса, Чорноморськ, Южний (Інкотермс 2010). П.п.3.1. доповнення до зовнішньоекономічного договіру (контракту) від 10.08.2020 року №4 передбачено, що поставка товару повинна здійснюватись на умовах CFR CHORNOMORSK, але в копіях митних декларацій країни відправлення умови поставки не зазначено;

прайс-листи не містять згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь - якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3.

Відповідно до змісту рішення про коригування митної вартості митним органом було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО Інспектор ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості на задекларований товар № 1, на думку Одеської Держмитслужби, є більшим - 5,52 дол. США за кг ваги нетто (МД від 20.01.2021 року № UA500110/2021/011039), митну вартість визначено за резервним методом.

2) МД №UA500500/2021/023478 від 21.05.2021 року: Іграшки на колесах, в асортименті: - Самокат дитячий, арт. СВ-00633 - 868шт.-Самокат дитячий, арт. СВ-00387 - 830шт.-Самокат дитячий, арт. СВ-00811 - 729шт.-Самокат дитячий, арт. JS-41008 - 680шт.-Самокат дитячий, арт. JS- 10711 - 440шт.-Самокат дитячий, арт. JS-20815 - 680шт.-Самокат дитячий, арт. JS-30918 - 296шт.-Самокат дитячий, арт. МХ-60806 - 4шт.-Самокат дитячий, арт. МХ-70908 - 4шт. - Самокат дитячий, арт. 211681 - 220шт.-Самокат дитячий, арт. JS-10711 - 140шт.-Самокат дитячий, арт. МХ- 40901 - 440шт.-Самокат дитячий, арт. МХ-50105 - 520шт.-Самокат дитячий, арт. МХ-60806 - 436шт.-Самокат дитячий, арт. МХ-70908 - 516шт.-Самокат дитячий, арт. МХ-80204 - 360шт.- Самокат дитячий, арт. 113-33288 - 3600шт.-Самокат дитячий, арт. 113-44808 - 1032шт.-Самокат дитячий, арт. 113-22155 - 1128шт.-Самокат дитячий, арт. 113-22155 - 5760шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1309 - 130шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1310 - 125шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1313 - 126шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1314 - 120шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1316 - 156шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1317 - 335шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1321 - 95шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1323 - 42шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1325 - З20шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1334 - 239шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1336 - 270шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1337 - 199шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1340 - З56шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1341 - 183шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1386 - 161 шт.- Самокат дитячий, арт. 779-1390 - 233шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1391 - 89шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1395 - 121шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1396 - 119шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1512 - 119шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1533 - 192шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1335 - 73шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1539 - 119шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1542 - 240шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1391 - 144шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1395 - 311 шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1396 - 90шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1309 - 120шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1313 - 114шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1316 - 252шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1317 - 25шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1321 - 699шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1325 - 239шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1334 - 244шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1340 - 73шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1341 - 240шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1335 - 475шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1505 - 159шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1512 - 103шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1524 - 218шт.-Самокат дитячий, арт. 779-1537 - 500шт. Торгівельна марка - BEST SCOOTER. Виробник - YIWU JIAYU ІМР.&ЕХР. СО., LTD (JIA YU TOY TRADE CO., LTD). Країна виробництва - Китай, CN.

До митного оформлення були подані також наступні документи:

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-40-PL від 24.03.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-41-PL від 24.03.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) №J25421-42-PL від 24.03.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-44-PL від 24.03.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-45-PL від 24.03.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-49-PL від 24.03.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-50-PL від 24.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-40 від 24.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-41 від 24.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №J25421-42 від 24.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-44 від 24.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-45 від 24.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-49 від 24.03.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №J25421-50 від 24.03.2021 року;

Коносамент (Вill of lading) № MEDUNK753519 від 02.04.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1263 від 21.05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1387 від 21.05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1946 від 21.05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3753 від 21.05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3835 від 21.05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 4467 від 21.05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6638 від 21.05.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390059 від 07.04.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390060 від 07.04.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate oforigin) № С217996495390061 від 07.04.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390063 від 07.04.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390064 від 07.04.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390065 від 07.04.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390066 від 07.04.2021 року;

Декларація про походження товару (Declaration of origin) № J25421-40 від 24.03.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-40-PR від 24.03.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-41-PR від 24.03.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-42-PR від 24.03.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-44-PR від 24.03.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-45-PR від 24.03.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-49-PR від 24.03.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-50-PR від 24.03.2021 року;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.07.2019 року;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.08.2020 року;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № 0607/1 від 06.07.2019 року;

Некласифікований внутрішній договір (контракт) Угода про спільну діяльність б/н від 05.03.2018 року;

Акт зважування № 136221 від 20.05.2021 року;

Акт зважування № 136228 від 20.05.2021 року;

Акт зважування № 136229 від 20.05.2021 року;

Акт зважування № 136230 від 20.05.2021 року;

Акт зважування № 136231 від 20.05.2021 року;

Акт зважування № 136234 від 20.05.2021 року;

Акт зважування № 136242 від 20.05.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210519058604 від 25.03.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення 310120210519058726 від 25.03.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210519058745 від 25.03.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210519058875 від 25.03.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210519059103 від 25.03.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210519063834 від 25.03.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210519064171 від 25.03.2021 року.

Відповідач не погодився із заявленою Декларантом (Позивачем) митною вартістю та здійснив коригування відповідним рішенням №UA500500/2021/000169/2 від 22.05.2021 року, склавши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №иА500500/2021/00321 від 22.05.2021 року.

Підставами коригування митної вартості Відповідачем у оскаржуваному рішенні визначено:

відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі -МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

п.п.4.3. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.08.2020 року №4 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена, як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. П.п.5.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.07.2019 року №0607/1 також передбачено, що оплата за товар здійснюється за фактично поставлений товар або можливе здійснення передоплати на умовах, що зазначені в інвойсі. Проте, в наданих до митного оформлення рахунках-фактурах (інвойсах) від 24.03.2021 року № J25421-40, J25421-41, J25421-42, J25421-44, J25421-45, J25421-49, J25421-50. відсутні умови оплати.

п.п.3.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) віл 06.07.2019 року №0607/1 передбачено, що поставка товару буде здійснюватися на умовах СРК Одеса, Чорноморськ, Южний (Інкотермс 2010). П.п.3.1. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.08.2020 №4 передбачено, що поставка товару повинна здійснюватися на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікаціях та/або інвойсі, відповідно до Інкотермс 2010 . В наданому до митного оформлення рахунках-фактурах (інвойсах) від 24.03.2021 року № J25421-40, J25421-41, J25421-42, J25421-44, J25421-45, J25421-49, J25421-50. зазначено що поставка здійснюється на умовах СРК CHORNOMORSK, але в копіях митних декларацій країни відправлення умови поставки не зазначено.

прайс-листи не містять згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь - якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3.

Відповідно до змісту рішення про коригування митної вартості митним органом було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО Інспектор ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості на задекларований товар № 1, на думку Одеської Держмитслужби, є більшим - 5,52 дол. США за кг ваги нетто (МД від 20.05.2021 року №UA500020/2021/017673).

3)МД UA500500/2021/022902 від 19.05.2021 року: -.Іграшки на колесах:- Самокат дитячий, арт. 010692 - 280 шт; - Самокат дитячий, арт. 020692 - 268 шт; - Самокат дитячий, арт. 030692 - 280 шт; - Самокат дитячий, арт. 211681 - 216 шт; - Самокат дитячий, арт. 212681 - 324 шт; - Самокат дитячий, арт. 213681 - 324 шт; - Самокат дитячий, арт. 88311 - 600 шт; - Самокат дитячий, арт. 67531 - 640 шт; - Самокат дитячий, арт. 30903 - 600 шт; - Самокат дитячий, арт. 93336 - 400 шт; - Самокат дитячий, арт. 53396 - 160 шт; - Самокат дитячий, арт. 30458 - 32 шт; - Самокат дитячий, арт. ST-15700 - 270 шт; - Самокат дитячий, арт. ST-16801 - 240 шт; - Самокат дитячий, арт. ST-17905 - 198 шт; - Самокат дитячий, арт. ST-18003 - 240 шт; - Самокат дитячий, арт. CR- 62111 - 300 піт; - Самокат дитячий, арт. CR-73202 - 300 шт; - Самокат дитячий, арт. CR-84305 - 300 шт. Торгівельна марка - BEST SCOOTER. Виробник - YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. СО., LTD (JIA YU TOY TRADE CO., LTD). Країна виробництва - Китай,СN.

До митного оформлення були подані також наступні документи:

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-66-PL від 02.04.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-67-PL від 02.04.2021 року;

Пакувальний лист (Packing list) № J25421-68-PL від 02.04.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-66 від 02.04.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-67 від 02.04.2021 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25421-68 від 02.04.2021 року;

Коносамент (Вill of lading) № MEDUNK912297 від 09.04.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2340 від 19.05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7090 від 19.05.2021 року;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8274 від 19.05.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390073 від 12.05.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390074 від 12.05.2021 року;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С217996495390075 від 12.05.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-66-PR від 02.04.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-67-PR від 02.04.2021 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25421-68-PR від 02.04.2021 року;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.07.2019 року;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.08.2020 року;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, ш;о декларуються, та подання якого для митного оформлення № 0607/1 від 06.07.2019 року;

Некласифікований внутрішній договір (контракт) Угода про спільну діяльність б/н від 05.03.2018 року;

Акт зважування № 136104 від 19.05.2021 року;

Акт зважування № 136105 від 19.05.2021 року;

Акт зважування № 136113 від 19.05.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210518916945 від 06.04.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210518917605 від 06.04.2021 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310120210518918347 від 06.04.2021 року.

Відповідач не погодився із заявленою Декларантом (Позивачем) митною вартістю та здійснив її коригування відповідним рішенням №иА500500/2021/000164/2 від 20.05.2021 року одночасно склавши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №ІіА500500/2021/00314 від 20.05.2021 року.

Підставами коригування митної вартості Відповідачем у оскаржуваному рішенні було визначено:

відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі -МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, ш;о була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

п.п.4.3. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.08.2020 року №4 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена, як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. П.п.5.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.07.2019 року №0607/1 також передбачено, що оплата за товар здійснюється за фактично поставлений товар або можливе здійснення передоплати на умовах, що зазначені в інвойсі. Проте, в наданих до митного оформлення рахунках-фактурах (інвойсах) від 24.03.2021 №J25421-40, J25421-41, J25421-42, J25421-44, J25421-45, J25421-49, J25421-50. відсутні умови оплати.

п.п.3.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.07.2019 року №0607/1 передбачено, що поставка товару буде здійснюватися на умовах СРК Одеса, Чорноморськ, Южний (Інкотермс 2010). П.п.3.1. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.08.2020 року №4 передбачено, що поставка товару повинна здійснюватися на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікаціях та/або інвойсі, відповідно до Інкотермс 2010 . В наданому до митного оформлення рахунках-фактурах (інвойсах) від 24.03.2021 року № J25421-40, J25421-41, J25421-42, J25421-44, J25421-45, J25421-49, J25421-50. зазначено що поставка здійснюється на умовах СРК CHORNOMORSK, але в копіях митних декларацій країни відправлення умови поставки не зазначено.

прайс-листи не містять згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь - якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дїї, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3.

Відповідно до змісту рішення про коригування митної вартості митним органом також було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО Інспектор ЄАІС Держмитслужби. Митниця зазначила, що стосовно оцінюваного товару № 1 у Митниці є відомості про більшу вартість - МД від 18.05.2021 року №UA500110/2021/11039 становить 5,52 дол. США/кг та МД від 13.05.2021 року , №UA500020/2021/16538 становить 5,52 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,75 дол. США/кг), митну вартість визначено за резервним методом.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 вищезазначеної статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч.ч.5-6 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та від 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Позивач зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено « ZZ32» , в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено « ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З матеріалів справи вбачається, що жодних спеціальних умов пакування, а ні контрактом, а ні жодними іншими документами передбачено не було.

Суд погоджується з позивачем, що митна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості, а декларант не відповідає за її заповнення.

Позивач зазначає, що C&F (CNF) Інкотермс, а не CIF як вказує митниця - « Carriage and Freight» (переклад «Перевезення і фрахт» ), даний базис є старою назвою CFR. Сторонами контракту були узгоджені умови поставки які не заборонені чинним в Україні законодавством та які постачальником виконано, а саме: товар доставлений в порт призначення за рахунок постачальника.

Згідно з п.9.3 правил Інкотермс 2010 на практиці сторони часто продовжують використовувати стару абревіатуру C&F (або C і F, C+F). Проте в більшості випадків виявляється, що вони розглядають ці вирази як еквіваленти CFR.

Листом Міністерства економіки України від 10.06.2011 року № 4201-24/039 «Щодо набрання чинності нової редакції Інкотермс 2010» визначено, що суб`єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила Інкотермс будь-якої редакції, узгодженої сторонами контракту. У тому числі і правил ІСС по використанню термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі.

Отже, суд погоджується з позивачем про можливість застосування абревіатури C&F як базису поставки Інкотермс-2010 CFR сторонами зовнішньоекономічної угоди.

CFR англ. Cost and Freight (… named port of destination), Вартість і фрахт (… назва порту призначення) - стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими Продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно й сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Посилання відповідача, що надані декларантом прайс-листи не містять згідно загальноприйнятої світової практики відомостей є необґрунтованими та безпідставними.

Прайс-лист - довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

На переконання суду, вказана обставина не може бути підставою для коригування митної вартості.

Відповідачу на момент декларування товарів надавались фото продукції, яка ввозиться на територію України, але відповідач не врахував ці докази. Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність Позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

Таку думку за схожих обставин виклав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 13.09.2019 року по справі № 820/859/17.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень

щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як вже було зазначено судом вище, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що в митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. За результатами проведених консультацій між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

Митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим ніж заявлено декларантом.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що у рішеннях про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів міститься лише посилання на інші митні декларації без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливають на рівень митної вартості товару.

Поряд із цим, не надано суду і митні декларації, дані яких використані при визначенні митної вартості за резервним методом.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також не аргументував наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, як і неможливість застосуванні інших, ніж резервний, методів визначення митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000163/2, №UA500500/2021/000169/2, №UA500500/2021/000164/2 від 19.05.2021 року, а також прийняті на їх підставі, тобто похідні, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.05.2021 року № №UA500500/2021/00313, №UA500500/2021/00321, №UA500500/2021/00314 - є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, « Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії» . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, відтак, виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 23830,91грн., ці витрати суд покладає на відповідача.

Суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Юніон Груп (ЄДРПОУ 43096047) судового збору у сумі 23830,91грн. за подання вимог майнового характеру.

Судовий збір у сумі 6810грн. суд вважає сплаченим надмірно, оскільки вимоги про скасування карток відмови мають похідний характер.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Юніон Груп (ЄДРПОУ 43096047, вул. Суворова,2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801) до Одеської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43333459, бул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078), третя особа Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000163/2 від 19.05.2021 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00313 від 19.05.2021 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000169/2 від 22.05.2021 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00321 від 22.05.2021 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000164/2 від 20.05.2021 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00314 від 20.05.2021 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Юніон Груп (ЄДРПОУ 43096047) суму сплаченого судового збору у розмірі 23830(двадцять три тисячі вісімсот тридцять)грн. 91коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян