Ухвала

від 10.11.2021 по справі 752/22825/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора в кримінальному провадженні прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020110000000148 від 17 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст.212 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя вказав, що постанова слідчого про визнаннямайна речовими доказами не мотивована, є формальною, прокурором в судовому засіданні не доведено, що зазначене вилучене майно відповідає критеріямст. 98 КПК України та може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні, відтакдійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на речі, вилучені в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_7 , а саме:

Ноутбук Apple, модель А1708, s/n C178G48GG425;

Мобільний телефон Apple Iphone 11 ProМах, модель A1708, s/n G6Т2РO25N712, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ (цифрової сім-карти) НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою НОМЕР_3 , та накласти арешт на вказане майно.

Прокурор вважає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою внаслідок невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам та допущення судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор посилається на те, що майно вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_7 постановою слідчого від 21 вересня 2021 року визначене речовими доказами у кримінальному провадженні.

На думку прокурора, слідчим суддею зроблено невірний та безпідставний висновок щодо відсутності підстав для накладення арешту на вказане майно.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою накласти арешт на майно, доводи представника власника майна , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020110000000148 від 17 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, щопосадовими особами ТОВ «Дартмут Трейд» (ЄДРПОУ 42550042) допущено ймовірне заниження податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2019 по 27.10.2020 склало 276,4 млн.грн., ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» (до 27.04.2021 назва «С.К.С.», ЄДРПОУ 38591109) - 148,1 млн.грн., ТОВ «Дивна логістика 2020» (до 26.04.2021 назва ТОВ «ТД Дітрейд», ЄДРПОУ 41737583) - 63,4 млн.грн. та ТОВ «Логістичні інновації 2020» (до 23.04.2021 назва «Продмаркет Трейд», ЄДРПОУ 41737595) - 61,8 млн.грн, що підтверджується висновком експерта ДНДЕКЦ від 12.08.2021 № СЕ-19-21/23655-ЕК.

Відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року було проведено обшук приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_7 .У ході вказаного обшуку виявлено та вилучено: ноутбук Apple, модель А1708, s/n C178G48GG425; мобільний телефон Apple Iphone 11 Pro Max, модель А1708, s/n НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_1 , IMEI (цифрової сім-карти) НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою НОМЕР_3 .

Постановою слідчого від 21вересня 2021 року вищезазначене майно визнано речовими доказами укримінальному провадженні № 42020110000000148 від 17 липня 2020 року.

22 вересня 2021 року прокурор в кримінальному провадженні прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вказане вилучене майно

Необхідність накладення арешту обґрунтована тим, що вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та в разі незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження інформація, яка зберігається на вказаних електронних носіях може бути втрачена.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що зазначене вилучене майно відповідає критеріямст. 98 КПК України та може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Також, положенням ч. 2ст. 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Твердження слідчого судді в ухвалі про те, що постанова слідчого про визнання майна речовими доказами не мотивована, та прокурором в судовому засіданні не доведено, що зазначене вилучене майно відповідає критеріямст. 98 КПК України та може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні, є такими, що не грунтуються на матеріалах справи, оскільки клопотання та додані до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, та в разі незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження інформація, яка зберігається на вказаних електронних носіях може бути втрачена.

Крім того, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, постановою старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 від 21 вересня 2021 року обгрунтовано визнано речовими доказами у даному кримінальному проваджені (а.с. 30-31).

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, яке вилучене в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_7 , а саме: ноутбук Apple, та мобільний телефон AppleIphone 11 ProМах, відповідає критеріям ч. 1ст. 170 КПК України та обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту на майно є помилковим, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним вст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурорамайно.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.132,170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора в кримінальному провадженні прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020110000000148 від 17 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст.212 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора в кримінальному провадженні прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020110000000148 від 17 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст.212 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_7 , а саме:

- ноутбук Apple, модель А1708, s/n C178G48GG425;

- мобільний телефон Apple Iphone 11 ProМах, модель A1708, s/n G6Т2РO25N712, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ (цифрової сім-карти) НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою НОМЕР_3 .

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/6057/2021

Єдиний унікальний номер 752/22825/21

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_10

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1