Рішення

від 17.11.2021 по справі 139/171/21

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/171/21

Провадження № 2/139/47/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 листопада 2021 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

з участю:

правонаступника позивача - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_2 , правонаступник - ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Фермерського господарства "Інтер Агро" (юридична адреса: 23400, смт Муровані Курилівці Вінницької області, вул. Комарова, 131/1) про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН-ХІІІ № 0300 з від 19 грудня 2001 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3973 га, кадастровий номер 0522880400:05:001:0001, що розташована на території колишньої Бахтинської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області. 13 вересня 2017 року в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки на підставі договору оренди землі без номера від 11 вересня 2017 року із ФГ Інтер Агро на сім років.

ФГ Інтер Агро взяті на себе обов`язки по платі орендної плати за 2019, 2020 рік не виконало, орендну плату за вказані періоди не виплатило, що є систематичним порушенням умов договору оренди земельної ділянки.

У зв`язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати, що є істотним порушенням договору позивач 26 лютого 2021 року звернулася до суду з вимогою розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522880400:05:001:0001, укладеного між сторонами 11 вересня 2017 року, та стягнути заборгованість за договором оренди за 2019-2020 роки в сумі 5603 гривні 80 копійок, пені та трьох відсотків річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою від 01 березня 2021 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 18).

31 березня 2021 року від головного бухгалтера відповідача отримано заяву про зупинення провадження у справі (а.с. 21-26) до оформлення спадкових прав спадкоємцями засновника та єдиного члена ФГ Інтер Агро ОСОБА_3 , оскільки відсутня особа, яка повноважна представляти інтереси юридичної особи-відповідача.

05 квітня 2021 року судом отримано інформацію про смерть позивача (а.с. 27, 28).

Ухвалою від 09 квітня 2021 року (а.с. 38) суд перейшов від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду в загальному позовному провадженні. Цією ж ухвалою у справі призначено підготовче провадження.

14 квітня 2021 року судом прийнято ухвалу про зупинення провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника позивача (а.с. 40).

05 жовтня 2021 року провадження у справі поновлено (а.с. 45).

08 жовтня 2021 року судом отримано інформацію про спадкоємців позивача, що прийняли спадщину (а.с. 47).

Ухвалою від 11 жовтня 2021 року (а.с. 48) до участі у справі залучено правонаступника позивача - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року (а.с. 52) підготовче провадження закрито і справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с. 53). Відповідач не повідомив суд про причину неявки, не просив про відкладення розгляду справи, не просив про розгляд справи без його участі. Цей учасники справи не подав суду відзиву на позов чи пояснень щодо позову.

Правонаступник позивача - ОСОБА_1 висловив думку про доцільність розгляду справи в цьому засіданні без участі представника відповідача та подав заяву про ухвалення заочного рішення (а.с. 54).

Враховуючи обставину, що в наявності є всі умови, визначені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Правонаступник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив: Його мати була власником земель ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і в 2017 році передала її в оренду ФГ Інтер Агро строком на сім років. Орендар мав обов`язок щорічно до 31 грудня сплачувати орендну плату, однак за 2019 та 2020 роки не сплатив орендної плати. ОСОБА_2 тяжко хворіла і неодноразово просила керівника ФГ Інтер Агро про виплату орендної плати, однак отримувала лише обіцянки, а тому прийняла рішення про розірвання договору оренди. Станом на сьогодні він, як спадкоємець позивача, не отримав від ФГ Інтер Агро будь-яких коштів на ліквідацію заборгованості.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази на ствердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Обов`язок доказування відповідно зі статтею 12 ЦПК покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3973 га (кадастровий номер 0522883300:05:001:0001), що стверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ВН-ХІІІ № 0300 з від 19 грудня 2001 року (а.с. 5).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9) право власності на земельну ділянку на території Бахтинської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3973 га, кадастровий номер 0522883300:05:001:0001 зареєстровано за позивачем 13 вересня 2017 року.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав № 240287044 від 13.01.2021 (а.с. 9), 13 вересня 2017 року державний реєстратор Мішина І.Г. за № 22346268 зареєструвала право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522883300:05:001:0001 (зворот а.с. 9) на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ФГ Інтер Агро (а.с. 6-8), строком на 7 років.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду (зворот а.с. 8) ОСОБА_2 передала, а ФГ "Інтер Агро " прийняв в оренду в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0522883300:05:001:0001 загальною площею 2,3973 га.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу положень ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Аналогічні умови містить й договір оренди землі (а.с. 6-8). Зокрема, згідно п. 11.4 договору, дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як вбачається зі змісту ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті д ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені умовами Договору, та не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою у 2019 та 2020 роках.

Ця обставина стверджується текстом позовної заяви, листом-повідомленням від 18 січня 2021 року (а.с. 11) з вимогою виплатити орендну плату за землю за 2019 та 2020 роки, а також сплатити пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідач не спростував такі твердження позивача і не надав суду докази про виплату ОСОБА_2 у 2019 та 2020 роках орендної плати.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши всі надані сторонами докази і проаналізувавши їх доводи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що відповідач систематично не виконував обов`язку зі сплати орендної плати за договором оренди землі, а саме не сплатив ОСОБА_2 орендну плату у 2019, 2020 роках, що є підставою для розірвання вказаного договору.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07 жовтня 2020 року в справі № 313/780/19. Вказаний правовий висновок також викладено Об`єднаною платою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за орендою платою в сумі 5603 гривні 80 копійок, пені за прострочення внесення орендної плати в сумі 1638 гривень та 3% річних в сумі 193 гривні 66 копійок, суд зазначає наступне:

Пунктами 4.1. та 4.3. оскаржуваного договору оренди землі (а.с. 6-8) визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 2801 гривня 90 копійок до 31 грудня кожного року оренди.

Судом встановлено факт невиплати відповідачем позивачу орендної плати за оренду його землі у 2019 та 2020 роках, цим рішенням суд прийшов до висновку про розірвання договору оренди, а тому порушене право підлягає поновленню шляхом стягнення заборгованості з орендної плати в заявленій позивачем сумі - 5603 гривні 80 копійок.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов 'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України). Неустойкою є штраф або пеня (ст. 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Пунктом 4.8. договору оренди землі, укладеного між сторонами 11 вересня 2017 року, передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Сплату позивачу орендної плати за 2019 року відповідач прострочив станом на сьогоднішній день на 686 днів (365 днів у 2020 році + 321 день у 2021 році). Таким чином, розмір пені за прострочення сплати орендної плати за 2019 рік складає 1922 гривні (2801,90 грн орендної плати х 0,1% х 686 днів).

Сплату позивачу орендної плати за 2020 року відповідач прострочив станом на сьогоднішній день на 321 день у 2021 році. Таким чином, розмір пені за прострочення сплати орендної плати за 2020 рік складає 899 гривень (2801,90 грн орендної плати х 0,1% х 321 день).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення внесення орендної плати за 2019-2020 роки підлягає до задоволення станом на 17 листопада 2021 року в сумі 2821 гривня (1922 гривні + 899 гривень).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки договором оренди між сторонами досягнуто домовленості про інший розмір пені, ніж передбачено ст. 625 ЦК України, і такий розмір пені застосовано при вирішенні відповідної частини позовної вимоги ОСОБА_2 , суд вважає, що відсутні підстави для задоволення частини позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 193 гривні 66 копійок.

Під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

ОСОБА_2 при зверненні до суду з цим позовом сплатила 908 гривень судового збору (а.с. 12), її вимога задоволена, а тому судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору підлягають компенсації з відповідача у повному розмірі.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Виходячи із приписів ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суми компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлених умовами договору про надання правничої допомоги.

Наданими стороною позивача документами, зокрема, квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 22.02.2021 (а.с. 13), ордером (а.с. 14) та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 15) доведено, що ОСОБА_2 на правничу допомогу адвоката витратила 4 500 гривень. Такий розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом роботи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт .

Відповідно до норм ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, зокрема, у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також і судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 4 500 гривень.

Таким чином, позивач поніс у цій справі судові витрати на загальну суму 5 408 гривень (4500 грн + 908 грн), і вони в повному розмірі підлягають стягненню з відповідача.

На підстав викладеного та керуючись ст. ст. 203, 204, 207, 215, 216, 610, 611, 783 ЦК України, ст. 93 ЗК України, ст.ст. 1, 3, 8, 13, 14, 15, 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі , укладеним між сторонами договором оренди землі без номера від 11 вересня 2017 року, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 229, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі без номера від 11 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Інтер Агро (місце знаходження юридичної особи: вул. Героїв Майдану, 31, смт Муровані Курилівці Вінницької області, код ЄДРПОУ 39551109, МФО 380805), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3973 га, кадастровий номер 0522880400:05:001:0001, на підставі якого 13 вересня 2017 року за номером запису 22346268 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди.

Стягнути з Інтер Агро (місце знаходження юридичної особи: вул. Героїв Майдану, 31, смт Муровані Курилівці Вінницької області, код ЄДРПОУ 39551109, МФО 380805) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя с. Бахтинок Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, заборгованість за орендою платою за 2019-2020 роки у розмірі 5 603 гривні 80 копійок, пеню за прострочення внесення орендної плати за 2019-2020 роки станом на 17 листопада 2021 року в сумі 2821 гривня, а також судові витрати в сумі 5 408 гривень, а всього 13832 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 80 копійок .

Відмовити в частині позову про стягнення трьох процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у зв`язку з його безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: