Рішення

від 01.11.2021 по справі 637/782/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.11.2021

№ 637/782/21

№ 2/637/287/21

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2021 року смт Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Бутрик Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 9, смт Шевченкове Харківська області, 63601 про визнання права власності,

у с т а н о в и в :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за на нею право власності на гараж загальною площею 22,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Як підставу зазначено, що з 1994 року по теперішній час здійснює користування гаражем та земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Шевченківської селищної ради народних депутатів Шевченківського району Харківської області М 183 від 09.09.1994 її чоловіку, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано земельну ділянку і дозвіл на будівництво гаража. Вказує, що рішенням УІ сесії VІІ скликання Шевченківської селищної ради Харківської області від 19 лютого 2016 року їй передано в приватну власність земельну ділянку для будівництва індивідуального гараж, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. КП Шевченківське БТІ було виготовлено технічний паспорт на гараж. Зазначає, що в технічному паспорті власник гаража не зазначений, оскільки право власності на нього не зареєстроване як за нею, так і за жодною фізичною чи юридичною особою. КП Шевченківським БТІ відмовлено у реєстрації права власності на нежитлову будівлю, оскільки повноваження реєстраторів бюро технічної інвентаризації щодо проведення державної реєстрації закінчились 31.12.2012. Звернувшись до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно з метою реєстрації права власності на нежитлову будівлю, рішенням від 20.07.2021 року також відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. З початку побудування гаража з 1995 року і по теперішній час вона фактично відкрито володіє, користуюся, доглядає за будівлею та утримує її в належному стані за власні кошти на земельній ділянці, що необхідна для обслуговування цієї будівлі, але не може належним чином оформити документи на право власності на гараж, у зв`язку із чим порушуються її законні права та інтереси, оскільки відсутня можливість розпорядитися майном. Позивач вказує, що в адміністративному порядку не може оформити право власності на нежитлову будівлю та отримати на неї правовстановлюючі документи, що порушує її право володіння, користування та розпорядження майном. Вважає, що усі можливі заходи його узаконення у позасудовому порядку вичерпано.

Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 19.08.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 30.09.2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наданих доказів, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача, Шевченківської селищної ради, у судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних доказів, які знаходяться в матеріалах справи, проти задоволення позовної заяви не заперечують.

Суд вважає можливим продовжити розгляд справи у відсутності позивача та відповідача, що відповідає положенням ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільно-процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, з`ясувавши позиції сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 26.03.1997 Шевченківським РВ УМВС України у Харківській області, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тетянівка Шевченківського Харківської області /а.с. 8-9/.

Згідно свідоцтву про одруження від 25.10.1964 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 /а.с. 10/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер /а.с. 11/.

Рішенням виконавчого комітету Шевченківської селищної ради народних депутатів Шевченківського району Харківської області № 183 від 09.09.1994 ОСОБА_3 надано земельну ділянку площею 24 кв.м по АДРЕСА_1 , дозволено будівництво гаража /а.с. 11-13/.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6302391442016 від 28.01.2016 за адресою АДРЕСА_1 здійснена реєстрація земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража /а.с. 14-16/.

Рішенням УІ сесії VІІ скликання Шевченківської селищної ради Харківської області від 19 лютого 2016 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу в смт. Шевченкове Харківська область ОСОБА_1 у власність передано земельну ділянку для будівництва індивідуального гаражу площею 0,0025 га з кадастровим номером 6325755100:03:000:0900, що також підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.03.2016 /а.с. 17-18/.

08.06.2021 КП Шевченківське БТІ виготовлено технічний паспорт на гараж по АДРЕСА_1 /а.с. 19-20/.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно позивачу відмовлено в державній реєстрації права власності на гараж /а.с. 21/.

Згідно до ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України , суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України передбачено ,що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316, 317, 318 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За правилами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Такий висновок викладено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту права особи, як визнання права .

Відповідно до ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-1V, однією із підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення судів, що набрали законної сили, оскільки визнання права власності на нерухоме майно є прерогативою суду.

Відповідно до п. 10 Додатку 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 4 лютого 2002 року № 7/5 підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто правовстановлюючим документом, може бути рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна.

У відповідності до вимог ч.3 ст.200 Цивільно-процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України докази в їх сукупності, враховуючи те, що вимоги позивача є виправданими, направлені на захист його майнових прав, беручи до уваги те, що представник відповідача заперечень проти задоволення позову не надав, та можливість вирішення вказаного питання в позасудовому порядку на даний час відсутня, суд приходить до висновку щодо можливості задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 200, 223, 247, 258, 259, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 316-318, 321, 328, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1225, 1268 Цивільного кодексу України (2004 року), Постанови Пленуму ВСС України, п. 10 Додатку 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.02.2002 року № 7/5, ст.41 Конституції України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на гараж загальною площею 22,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Суддя

Н.І. Островська