Постанова

від 10.11.2021 по справі 676/5881/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 676/5881/17

провадження № 61-11384св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Кам`янець-Подільська міська рада, ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , управління надання адміністративних послуг Кам`янець-Подільської міської ради,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2 та Кам`янець-Подільської міської ради на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2018 року в складі судді Вдовичинського А. В. та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року в складі колегії суддів Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради.

Позов мотивувала тим, що вона є співвласником домоволодіння по АДРЕСА_1 з розміром частки у спільній частковій власності - 1/4. Вказувала, що на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1203 від 02 листопада 1995 року за житловим будинком за вказаною адресою закріплено земельну ділянку площею 1591 м?. Вказувала, що ОСОБА_2 належить 1/20 частка в праві спільної власності на зазначене домоволодіння. Рішенням виконкому Кам`янець-Подільської міської ради №892 від 11 травня 1998 року визнано за відповідачкою право власності на літню кухню в домоволодінні по АДРЕСА_1 як на окремий об`єкт нерухомого майна. Позивачка посилалася на те, що відповідачка самочинно реконструювала літню кухню у житловий будинок, право власності на який визнано за нею в судовому порядку з подальшим присвоєнням йому поштової адреси АДРЕСА_2 . Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради №53/21 від 15 листопада 2016 року частина земельної ділянки розміром 351 м? для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , передана у приватну власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 . Позивачка вказувала, що всупереч вимогам статті 56 Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою не містить нотаріально посвідченої згоди інших співвласників домоволодіння та, відповідно, користувачів земельної ділянки на її поділ, а також відсутнє будь-яке обґрунтування розміру земельної ділянки, що передана одному зі співвласників домоволодіння за рахунок земель, що перебувають у спільному користуванні. Вказувала, що між попередніми співвласниками будинку було встановлено порядок землекористування, який є обов`язковим для нових співвласників. При цьому у власність ОСОБА_2 передано саме ту частину земельної ділянки, яка перебувала в безпосередньому користуванні позивачки. Зазначала, що, приймаючи рішення від 15 листопада 2016 року, міська рада будь-яких дій щодо припинення права користування співвласників домоволодіння на спірну земельну ділянку в порядку частини п`ятої статті 116 ЗК України не вчиняла.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення Кам`янець-Подільської міської ради № 53/21 від 15 листопада 2016 року Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 351 м?, кадастровий номер земельної ділянки 6810400000:07:001:0079, по АДРЕСА_2 та передачу її у власність ОСОБА_2 , оскільки ним порушується право позивачки як співвласника домоволодіння по АДРЕСА_1 на користування закріпленою за ним земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення № 53/21 від 15 листопада 2016 року двадцять першої сесії Кам`янець-Подільської міської ради VII скликання Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та передачу її у власність ОСОБА_2 ; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що передана оскаржуваним рішенням у власність ОСОБА_2 земельна ділянка по АДРЕСА_2 фактично була сформована за рахунок частини земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням по АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні співвласників цього домоволодіння. Суди зазначили, що земельна ділянка для обслуговування домоволодіння по АДРЕСА_1 дійсно перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, проте не є вільною, а тому приймаючи рішення про передачу частини такої земельної ділянки у власність фізичної особи, міська рада повинна була вирішити питання про вилучення такої земельної ділянки з користування співвласників домоволодіння.

Відхиляючи доводи ОСОБА_2 про те, що відведена їй земельна ділянка не входила до складу земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням по АДРЕСА_1 , та не перебувала в користуванні його співвласників, суди зазначили, що житловий будинок відповідачки по АДРЕСА_2 є реконструкцією літньої кухні, яка була складовою домоволодіння по АДРЕСА_1 . При цьому згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 5817/5818/18-26 від 25 березня 2020 року фактична площа земельної ділянки, яка перебуває у користуванні співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 , складає 1242 м?, що не відповідає площі земельної ділянки (1591 м?), закріпленої за житловим будинком відповідно до рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1203 від 02 листопада 1995 року. Різниця складає 349 м?, що практично відповідає площі земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_2 (351 м?). Незважаючи на відсутність у висновку експертизи відповіді на питання щодо накладення земельної ділянки ОСОБА_2 (кадастровий номер 6810400000:07:001:0079) на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , суди врахували план фактичного використання вказаних земельних ділянок, з яких вбачається їх повне накладення.

Суди зазначили, що ОСОБА_2 як співвласник домоволодіння по АДРЕСА_1 також має право користування земельною ділянкою площею 1591 м? пропорційно до її частки у праві спільної власності на житловий будинок та господарські споруди, що складає близько 63 м?, проте площа переданої їй у власність оспорюваним рішення міської ради земельної ділянки більш як у 5 разів перевищує розмір земельної ділянки, яка пропорційна розміру її частки в праві спільної власності на домоволодіння, що очевидно порушує права інших співвласників, зокрема, позивачки.

Апеляційний суд також прийняв до уваги, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі №2-3676/04 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2004 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво відмовлено.

Аргументи учасників справи

28 липня 2020 року ОСОБА_2 та 05 серпня 2020 року Кам`янець-Подільська міська рада подали до Верховного Суду касаційні скарги на вказані судові рішення, в яких просили їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційні скарги мотивовані тим, що:

- земельна ділянка по АДРЕСА_1 на момент прийняття оскарженого рішення міської ради не була сформована, що виключає наявність щодо неї будь-яких речових прав;

- рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1203 від 02 листопада 1995 року про закріплення за житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 1 591 м? не свідчить про виникнення у співвласників домоволодіння за вказаною адресою права користування такою земельною ділянкою, яке підлягало оформленню шляхом видання державного акта після визначення меж земельної ділянки в натурі;

- відсутність у позивачки правовстановлюючого документа щодо спірної земельної ділянки свідчить про недоведеність факту порушення її прав рішенням Кам`янець-Подільської міської ради № 53/21 від 15 листопада 2016 року;

- розмір земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням по АДРЕСА_1 ( 1 591 м?) , значно перевищує максимально допустимий розмір для земельних ділянок, що надаються у користування для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (0,1 гектара);

- відповідно до рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 28 січня 1998 року, на підставі якого позивачка набула право на частку в праві спільної власності на домоволодіння, площа земельної ділянки під набутим у власність нерухомим майном складала 1 395 м?, а тому позивачка не довела, що має право користування саме земельною ділянкою площею 1 591 м? та що передана у власність відповідачки земельна ділянка сформована за рахунок земель, закріплених за домоволодінням по АДРЕСА_1 ;

- передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка перебувала у її фактичному користуванні, а єдиним об`єктом нерухомого майна, який на ній знаходиться, є належний відповідачці житловий будинок;

- суди на власний розсуд визначили місцезнаходження спірної земельної ділянки, не звернувши увагу на те, що у висновку експертизи судовий експерт вказав на відсутність координат поворотних точок меж земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння по АДРЕСА_1 , а схематичне відображення інвентаризації земельних ділянок не дає можливості відобразити точне місце розташування такої земельної ділянки;

- єдиною підставою для визнання недійсним рішення про затвердження проєкту землеустрою в силу положень статті 118 ЗК України є непогодження такого проєкту в установленому законом порядку та відсутність відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки.

У вересні та жовтні 2020 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційній скарги відповідачів, у яких позивачка просить залишити скарги без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що суди, встановивши факт передання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, яка була сформована за рахунок частини земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласників домоволодіння по АДРЕСА_1 , зробили правильний висновок про незаконність рішення Кам`янець-Подільської міської ради № 53/21 від 15 листопада 2016 року та порушення прав позивачки як співвласника домоволодіння та землекористувача.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 ; у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2018 року, залишеного без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року, відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кам`янець-Подільської міської ради.

Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року повторно подане клопотання ОСОБА_2 задоволено; зупинено дію рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2018 року, залишеного без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року, до закінчення їх його перегляду в касаційному порядку, а також зупинено виконання вказаного судового рішення в частині стягнення судового збору з ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Вухвалах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року та від 28 серпня 2020 року зазначено, що відповідачі оскаржують судові рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 686/8620/16-ц, від 27 березня 2019 року в справі № 556/1999/16-ц, від 21 серпня 2019 року в справі № 686/492/14-ц, від 19 грудня 2018 року в справі № 644/525/17-ц та від 11 квітня 2019 року в справі № 301/854/17.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності відповідно до рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 28 січня 1998 року належить ј частка в праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 з виділенням її в натурі.

ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 05 травня 1998 року набула право власності на 1/20 частку в праві спільної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Іншими співвласниками домоволодіння є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

За житловим будинком по АДРЕСА_1 первісно була закріплена земельна ділянка площею 1395 м?.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1203 від 02 листопада 1995 року затверджено матеріали інвентаризації земель забудованих кварталів в м. Кам`янець-Подільському згідно з додатками, зокрема, по кварталу в„– 147 за будинком по АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку по фактичних обмірах площею 1 591 м?.

Суди встановили, що вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, проте не є вільною.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськвиконкому № 892 від 11 червня 1998 року визнано за ОСОБА_2 право власності на збудовану нею літню кухню в домоволодінні АДРЕСА_1 як на окремий об`єкт нерухомого майна.

В подальшому ОСОБА_2 самочинно реконструювала вказану літню кухню у житловий будинок.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2004 року у справі № 2-3676/04 визнано за ОСОБА_2 право власності на сарай із цегли розмірами 4,74х3,27 м, на баню із цегли розміром 2,09х2,70 м та на двоповерховий житловий будинок, які знаходяться в домоволодінні АДРЕСА_1 .

Рішенням виконкому Кам`янець-Подільської міської ради від 25 листопада 2004 року № 2426 за зверненням ОСОБА_2 із урахуванням рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2004 року та договору дарування від 05 травня 1998 року оформлено право власності ОСОБА_2 на 1/20 частку в праві спільної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 та на житловий будинок А загальною площею 165,9 м? і житловий будинок Б загальною площею 68,4 м?.

Рішенням виконкому Кам`янець-Подільської міської ради від 23 листопада 2006 року № 2314 житловому будинку Б по АДРЕСА_1 надано поштову адресу: АДРЕСА_2 .

Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради від 15 листопада 2016 року № 53/21 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 351 м? за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 6810400000:07:001:0079, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; вказана ділянка передана у приватну власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення зареєстровано право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку.

Суди також установили, що житловий будинок відповідачки по АДРЕСА_2 знаходиться на земельній ділянці площею 1591 м?, попередньо закріпленій за домоволодінням по АДРЕСА_1 , а тому передана спірним рішенням міської ради земельна ділянка ОСОБА_2 сформована за рахунок частини земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням по АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні співвласників домоволодіння, в тому числі й позивачки.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи № 5817/5818/18-26 від 25 березня 2020 року фактична площа земельної ділянки, яка перебуває у користуванні співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 , складає 1 242 м?, що не відповідає площі земельної ділянки (1591 м?), закріпленої за домоволодінням відповідно до рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1203 від 02 листопада 1995 року. Встановити накладення земельної ділянки ОСОБА_2 (кадастровий номер 6810400000:07:001:0079) на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за відсутності координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки судовому експерту не вдалося.

Апеляційний суд установив, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 2-3676/04 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2004 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво відмовлено.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів не приймає доводи, викладені в касаційних скаргах, з таких мотивів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту

Якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він може бути скасований в судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року в справі № 211/7117/13-ц (провадження № 61-6812св19) зазначено, що домоволодінням є житловий будинок з прилеглою до нього земельною ділянкою та належними йому господарськими спорудами та будівлями.

У справі, що переглядається, суди встановили, що сторони, а також треті особи є співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 , за яким на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1203 від 02 листопада 1995 року закріплено земельну ділянку площею 1 591 м?. При цьому позивачці на підставі судового рішення про поділ спадкового майна належить ј частка у праві спільної часткової власності на домоволодіння.

У частинах першій-другій статті 30 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на момент набуття сторонами права власності на частки в праві спільної власності на домоволодіння) зазначено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників , а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року в справі № 570/4030/18 (провадження № 61-11228св21) вказано, що при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України 1990 року закон передбачав автоматичний перехід права власності або право користування на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. […] З огляду на викладене у зв`язку з набуттям спільної часткової власності на успадковане домоволодіння у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло також право спільного користування відповідною частиною земельної ділянки, на якій розміщене це домоволодіння, і яка необхідна для його обслуговування .

За таких обставин відсутність у позивачки правовстановлюючого документа на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не свідчить про відсутність у неї права користування такою земельною ділянкою з урахуванням належності їй на праві власності частки в праві спільної власності на домоволодіння, а тому суди зробили правильний висновок про те, що земельна ділянка під домоволодінням АДРЕСА_1 не була вільною .

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент прийняття органом місцевого самоврядування оскарженого рішення) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Суди встановили, що рішенням Кам`янець-Подільської міської ради № 53/21 від 15 листопада 2016 року земельну ділянку площею 351 м?, кадастровий номер 6810400000:07:001:0079, по АДРЕСА_2 передано у власність ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку й господарських споруд за вказаною адресою. При цьому житловий будинок по АДРЕСА_2 є самочинною реконструкцією літньої кухні, яка відносилася до складу домоволодіння по АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене очевидним є те, що земельна ділянка, відведена у власність відповідачки, сформована за рахунок земель домоволодіння АДРЕСА_1 , які перебувають у спільному користуванні всіх співвласників домоволодіння, у зв`язку з чим суди зробили правильний висновок про порушення прав позивачки оскарженим рішенням органу місцевого самоврядування та наявність підстав для задоволення позову.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

За таких обставин, надаючи оцінку законності прийнятому Кам`янець-Подільською міською радою рішення, апеляційний суд обґрунтовано прийняв до уваги й той факт, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у справі №2-3676/04 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2004 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво відмовлено.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційних скарг з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року в справі № 211/7117/13-ц (провадження № 61-6812св19) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року в справі № 570/4030/18 (провадження № 61-11228св21) , не дають підстав уважати, що оскаржені судові рішення прийняті без дотримання норм матеріального або процесуального права, у зв`язку з чим касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 , 409, 41 0, 416 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Кам`янець-Подільської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук