Рішення

від 16.11.2021 по справі 120/10054/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 листопада 2021 р. Справа № 120/10054/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтор лімітед" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтор лімітед" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу та накладення арешту.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 7900,13 гривень, в тому числі за штрафними санкціями - 7900,13 гривень.

У зв`язку з тим, що відповідач самостійно не сплачує узгоджену суму зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Ухвалою від 28.08.2021 відкрито провадження у справі та, відповідно до статті 262 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Водночас, відповідачем не подано відзив на позовну заяву, хоча про відкриття провадження у справі та про строки на подачу відзиву на позовну заяву, відповідач повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою місця перебування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду із відміткою поштового відділення зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 4 статті 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, враховуючи направлення судової кореспонденції відповідачу за місцем реєстрації, вважається, що останній належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомленні сторонами обставини, обґрунтування, докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салтор лімітед" є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-17 .

Згідно довідки ГУ ДПС у Вінницькій області за відповідачем наявний податковий борг, а саме:

- з податку на додану вартість в розмірі 7900,13 гривень штрафних санкцій.

Податковий борг виник 27.08.2018 та підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункт 14.1 стаття 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункт 14.1 стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункт 14.1 стаття 14 ПК України).

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України, визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Судом встановлено, що контролюючий орган надіслав ТОВ "Салтор лімітед" податкову вимогу від 06.09.2018 № 302205-50. Водночас така вимога залишилася без виконання. Доказів відкликання, скасування та виконання вказаної вимоги станом на дату розгляду справи до суду не надано.

Таким чином, суд встановив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 7900,13 гривень. Станом на день розгляду даної справи в суді доказів сплати відповідачем податкового боргу в добровільному порядку не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що відповідач у встановлений законом строк не сплатив податковий борг, суд приходить до переконання про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим адміністративним позовом, з рахунків у банках, що обслуговують відповідача. Отже, в цій частині заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, суд керується такими мотивами.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України. При цьому за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

В силу вимог абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Разом з тим, у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу, а їхнє оформлення не безпосередньо перед зверненням до суду, не впливає на їх дійсність.

Відтак, позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відтак, перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Салтор лімітед" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 7900,13 гривні (сім тисяч дев`ятсот гривень 13 копійок).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтор лімітед", що знаходяться в банку, на суму податкового боргу в розмірі 7900,13 гривні (сім тисяч дев`ятсот гривень 13 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салтор лімітед" (вул. Келецька, 51, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40932516)

Суддя Мультян Марина Бондівна