Рішення

від 15.11.2021 по справі 340/5020/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5020/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Ак.Корольова,26, м. Кропивницький

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1)визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо не прийняття рішення за його заявою від 04.03.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520882400:02:000:9012;

2) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, повторно розглянути його заяву та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером - 3520882400:02:000:9012 на території Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Обґрунтовуючи правомірність наказу, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначено, що, відповідно до своїх повноважень, визначених частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України, передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Крім того зазначив, що з дня набрання чинності Закону України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким було доповнено розділ Х Земельного кодексу України пунктом 24, Головне управління не має повноважень здійснювати розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а відповідно не має повноважень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (вх.№29447/21 від 07.10.2021).

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановлено наступне.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з заявою від 30.03.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель с/г призначення державної власності на території Верхньоінгульської сільської ради Кіровоградської області. Вказане клопотання зареєстровано відповідачем 31.03.2021 року за №Я-2511/0/16-21. До вказаної заяви позивачем додані документи згідно додатку. (а.с.45-46).

Позивач вказує, що на момент звернення до суду не отримав повідомлення щодо результатів розгляду поданої ним заяви.

При цьому, відповідачем до відзиву долучено копію наказу від 10.06.2021 року №11-1734/14-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з тих підстав, що не є розпорядником бажаної земельної ділянки (а.с.47).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області оскаржуваним наказом повідомляє позивача про те, що відповідно до Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", розд. Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України було доповнено п.24, який визначає, що з дня набрання цим пунктом землями комунальної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. На даний час зазначений пункт набрав чинності і Головне управління не є розпорядником зазначених земельних ділянок державної власності за межами населених пунктів.

Відповідно до абзаців 5-21 підпункту 58 пункту 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-ІХ (далі - Закон № 1423-ІХ) розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

"24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території. ЩО зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Вказаний закон набрав чинності з 27.05.2021, а тому з цього часу у відповідності до п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених в цьому пункті.

Суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що відповідач може передати у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення лише державної власності.

Відповідач не має повноважень здійснювати розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а відповідно не має повноважень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

З огляду на вищевикладене та у зв`язку з тим, що з 27.05.2021 відповідач не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, суд доходить висновку, що відповідач наказом від 10.06.2021 №11-1743/14-21-сг правомірно відмовив позивачу.

Суд зазначає, що клопотання позивача розглянуто відповідно до положень Земельного кодексу України та спірний наказ відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, тобто є правомірним та скасуванню не підлягає.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача про зобов`язання повторно розглянути заяву позивача та надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2.0000 га є похідною вимогою, а тому задоволенню також не підлягає.

Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь сторін, відповідно до положень ст. 139 КАС України, судом не встановлено.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко