Рішення

від 04.11.2021 по справі 387/562/21

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/562/21

Номер провадження по справі 2/387/289/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача Мелєзгінова Юрія Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, -

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 22 липня 2021 року надійшла позовна заява, в якій представник позивача Мелєзгінов Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 просить розірвати договір оренди землі від 15.09.2016 укладений між ТОВ "Згода" та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 5,84 га , кадастровий номер 3521781000:02:000:1015, розташованої на території Гаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позову представник позивача Мелєзгінов Ю.В. зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,84 га, яка знаходиться на території Гаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди від 15.09.2016 року, який укладено між сторонами та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.02.2017 за №18961591, перебуває в оренді у ТОВ "Згода". Відповідно до п.4.1 договору за оренду належної позивачеві земельної ділянки відповідач зобов`язався щорічно сплачувати ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 4,5% від грошової оцінки землі, що становить 9482 гривень 40 копійок. Згідно п. 4.4 договору оренди - орендар сплачує орендну плату орендодавцеві не пізніше 30 грудня поточного року. Позивач взяті на себе зобов`язання виконав. Проте, відповідач, ухиляється від виплати орендної плати за 2017-2020 роки. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що має право вимагати розірвання договору оренди землі, стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 37931,00 грн, тому звернувся до суду із цим позовом.

Сторона позивачабудучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за їх відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Крім того зазначив, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, оскільки рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.07.2017 по справі №387/447/17 спірний договір визнано недійсним та скасовано його державну реєстрацію. В подальшому позивач, під час апеляційного провадження вищезазначеної цивільної справи надав до суду довідку № 89 від 10.04.2017, якою доводив ту обставину, що він одноосібно обробляє спірну земельну ділянку. Таким чином позивач протягом усього спірного періоду самостійно обробляє вказану земельну ділянку. Відповідач земельною ділянкою не користувався, а тому докази сплати орендної плати відсутні. Крім того, позивачем порушено строк позовної давності. Тому відповідно до ст. 256 ЦК України просить суд, застосувати строк позовної давності. Також, зазначив, що витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є надмірною та завищеною, і не відповідає витраченому часу адвоката на надання правничої допомоги На підставі викладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01.09.2021 було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Суд вважає, що у справі є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а тому справу можливо розглянути по суті у відсутності сторін та винести очне рішення у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, доходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,8402 га, кадастровий номер 3521781000:02:000:1015, яка знаходиться на території Гаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю із кадастровим № 3521781000:02:000:1015 ( а.с.9).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 84498189 від 07.04.2017, встановлено, що в реєстрі 06.02.2017 за № 18961591 зареєстроване право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 15.09.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Згода". Реєстрація вказаного права здійснена державним реєстратором Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області Войцехівським А.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33809158 від 10.02.2017 року ( а.с.9-10) .

З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.07.2021, встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3521781000:02:000:1015 станом на 13.07.2021 становить 203699,67 гривень (а.с. 15).

Згідно з копією договору оренди землі від 15.09.2016, укладеного 15.09.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ " Згода " встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,8402 строком на 10 років, розмір орендної плати за цим договором становить 9482 гривні 40 копійок, що відповідає 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується в безготівковій формі, шляхом перерахування орендарем грошових коштів на картковий рахунок чи інший рахунок орендодавця відкритий в установах банку або готівкою в касі орендаря. Орендар сплачує оренду плату орендодавцеві не пізніше 30 грудня поточного року ( а.с. 11).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ЗК України, Законом України "Про оренду землі", нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 93 Земельного Кодексу України, відносини пов`язані з орендою землі регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України " Про оренду землі " від 06.10.1998 року № 161-ХІV, із змінами та доповненнями ( далі по тексту Закон ) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельної ділянкою . Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції , якщо інше не передбачено договором оренди .

Відповідно до ст. 22 Закону орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін .

Відповідно до ч.1.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом . Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України " Про оренду землі ", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України .

Відповідно до п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати .

Разом з тим, згідно з положеннями ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Що є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12, від 28 вересня 2016 року справі № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року справа № 6-1449цс17 .

Суд зазначає, що сторона відповідача заперечувала що орендар ТОВ "Згода" обробляв цю земельну ділянку з 2017 року по 2020 рік у відповідності до договору оренди землі від 15.09.2016, який укладено між сторонами та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.02.2017 за № 18961591, термін дії договору оренди строком на 10 років та надав до суду довідку №89 від 10.04.2017, видану виконкомом Гаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, згідно якої земельна ділянка № 3521781000:02:000:1015 ОСОБА_1 площею 5,8402 га з жовтня 2016 обробляється одноосібно.

Суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Цивільний кодекс встановлює презумпцію свободи договірних зв`язків, яка закріплена в статті 627 ЦК України, у сенсі положень якої сторони самі визначають зміст договору, вибирають контрагентів; правовою основою договірних зв`язків є акти цивільного законодавства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Разом з тим відповідачем, на обґрунтування своїх заперечень, подано довідку №89 від 10.04.2017, видану виконкомом Гаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, згідно з якою ОСОБА_1 з жовтня 2016 року обробляє спірну земельну ділянку одноосібно. Однак суд звертає увагу, що вказана довідка видана 10.04.2017, тому підтверджує факт користування позивачем земельною ділянкою з жовтня 2016 року по квітень 2017 року. Інших доказів сторона відповідача не надала та не заявляла клопотань про їх витребування. Також в матеріалах справи наявний акт приймання передачі об`єкта оренди з підписами сторін хоч і без наявних належних реквізитів. Крім того договір оренди землі є підписаним сторонами та зареєстрованим, що вказує що даний договір був чинним, а його умови підлягають виконанню. Жодних належних доказів, що відповідач не користувався земельною ділянкою або позивач неналежним чином виконував умови договору у 2017-2020 роках, суду не надано.

Статтею 27 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці.

Відповідно до частин другої, третьої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно з ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином відповідач не довів факту розрахунку із позивачем за період з 2017-2020 роки, а тому систематично не виконував взятих на себе зобов`язань щодо виплати позивачеві орендної плати по земельній ділянці, що відповідно до п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України, є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що також свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Щодо стягнення заборгованості за умовами договору оренди землі від 15.09.2016, який укладено між сторонами та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.02.2017 року за № 18961591, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до частини другої статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Згідно з пунктом в частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Водночас, статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності тобто строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно частини 1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Таким чином, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, що мало місце 22.07.2021, спливли строки позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором оренди землі за 2017 рік так як зі змісту п.4.4 умов договору оренди землі орендар сплачує орендну плату орендодавцеві не пізніше 30 грудня поточного року.

Підстави зупинення, переривання перебігу позовної давності, а також поважні причини її пропущення відсутні .

Отже, вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідач не виконав обов`язки, визначені статтею 24 Закону України "Про оренду землі", у цій конкретній справі не надав суду доказів на підтвердження виконання умов договору та оплати позивачу коштів за користування земельною ділянкою за 2018-2020 роки, у зв`язку із чим доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення орендної плати виходячи із умов договору оренди землі від 15.09.2016 . Суд зазначає, що відповідно до п.4.1 додаткової угоди до договору оренди землі від 15.09.2016, розмір орендної плати за цим договором становить 9482,40 грн, що відповідає 4,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по орендній платі за 2018, 2019, 2020 роки в розмірі 28447 гривень 20 копійок (9482,4 *3 ).

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн суд дійшов до таких висновків.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України ).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи, кількість часу, який необхідно для складання та підготовки позовної заяви про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, участі в судовому засіданні, надання консультації.

У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір-доручення про надання правової допомоги від 14.07.2021 укладеним між адвокатом Мелєзгіновим Ю.В. та ОСОБА_1, ордер серії КР № 044076 від 19.07.2021, акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.11.2021 та розписка про отримання коштів від 04.11.2021.

Представник відповідача витрати на правничу допомогу адвоката не визнав за необґрунтованістю.

Отже суд враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, доходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу.

Суд зазначає, що складання позовної заяви 5 год., консультація замовника 1 год, вивчення законодавчої бази 3 год та копіювальні роботи 3 год, що становить в сукупності 9 годин є надмірними з огляду на зміст та обсяг позовної заяви та доданих документів в обсязі 16 арк.

Зважаючи на зазначене, суд враховує, що підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, але зі зменшенням вартості послуг згідно з актом прийняття-передачі наданих послуг у розмірі 6 000 гривень з врахуванням пропорційності задоволення позовних вимог, а саме виходячи із двох позовних вимог 6000/2 = 3000/37931*28447 гривень 20 копійок = 2250 +3000=5250.

Зважаючи на зазначене, суд враховує, що підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог, а саме: 5250 грн, що становить.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1589 гривень.

На підставі ст.ст. 21, 22, 23, 32 Закону України " Про оренду землі " від 06.10.1998 року № 161-ХІV, із змінами та доповненнями, п. "д" ч.1 ст. 141 ЗК України, ст.ст.15, 256, 625, 629, 651 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву представника позивача Мелєзгінова Юрія Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати- задовольнити частково.

Розірвати договіроренди землі від 15.09.2016, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.02.2017 номер запису про інше речове право:18961591.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 15.09.2016 у розмірі 28447 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок сім) гривень 20 копійок у зв`язку із несплатою орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" ( 27000, Кіровоградська область смт Добровеличківка, вулиці Центральна,84, код ЄДРПОУ 23100419) на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1589 ( одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень) гривень, а всього на загальну суму 6839 ( шість тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гаївка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" (27000 , смт.Добровеличківка Кіровоградської області вулиця Центральна,84, код ЄДРПОУ 23100419).

Апеляційна скарга на рішення суду може бутиподана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.