Постанова

від 16.11.2021 по справі 640/20358/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20358/20 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся з позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.07.2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду. Позивач вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що в Окружному адміністративному суді міста Києва зареєстровано аналогічний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.07.2020 року у справі № 640/20427/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2021 року прийнято адміністративну справу № 640/20427/20 до провадження судді Каракашьян С.К. та відкрито провадження у адміністративній справі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції зазначив про наявність у провадженні цього ж суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У силу п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, залишення позову без розгляду можливе за умови, що спір у справі, щодо якого відкрито провадження, є тотожним позову, який розглядається.

В контексті наведеної норми, колегія суддів зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 липня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що в суді наявний тотожній позов того ж позивача до того самого відповідача з аналогічними вимогами.

Колегія суддів зазначає, що підстави подання позовних заяв у справах №640/20427/20 та 640/20358/20 є різними.

Так, у справі №640/20427/20 оскаржується рішення від 29.07.2020 по суті. Підставами позову є відсутність доказів порушення адвокатом ОСОБА_1 норм Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та/або правил адвокатської етики, а також вбачається пропуск строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, що підтверджується самим заявником скарги.

Водночас, підставою позову у даній справі є порушення процедури розгляду дисциплінарної справи. Зокрема у вказаній позовній заяві позивач зазначав, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийняте неповноважними членами дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що у Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває справа №640/20427/20 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Дані обставини підтверджуються постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №640/20427/20, яка набрала законної сили.

Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа "Bellet v. France" від 04 грудня 1995 року).

Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини , правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було надано оцінки наведеним у позовній заяві доводам позивача.

Згідно із ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, у Рішенні у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів дійшла висновку, що повернення позовної заяви унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Згідно ч.3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2021 року.

Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька Судді: О.Є.Пилипенко Я.М. Собків