ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12597/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.
за участю секретаря Ковтун К.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Приватна фірма "Угарет" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Приватна фірма "Угарет" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 15.02.2018 №42/4106 "Про надання статусу скверу земельним ділянкам на проспекті Голосіївському, 108, корпус 2 та 108, корпус 3 у Голосіївському районі міста Києва" в частині надання статусу скверу земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0115.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство приватна фірма "Угарет" є власником нежитлового будинку (літ. Б), що розташований за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 108/1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Вказана нежитлова будівля знаходиться на земельних ділянках кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0 073 та 8 000 000 000:79:336:0 115 .
Так, рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 171/331 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею , зокрема пункту 12, вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки приватній фірмі Угарет для реконструкції, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком на просп. 40-річчя Жовтня. 108/1 у Голосіївському районі м. Києва та передати приватній фірмі Угарет , за умови виконання п. 12.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0.02 га для реконструкції, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком на просп. 40-річчя Жовтня. 108/1 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель, вилучених відповідно до пункту 12 цього рішення.
На виконання зазначеного рішення між Київською міською радою та Приватною фірмою Угарет укладено Договір оренди земельної ділянки від 03.09.2003 № 79-6- 00139.
В подальшому рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 636/10124 Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 03.09.2003 № 79-6-00139, укладеного між Київською міською радою та Приватною фірмою Угарет для реконструкції, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком на просп. 40-річчя Жовтня, 108/1 у Голосіївському районі м. Києва, та внесення змін до нього вирішено поновити на 10 років договір оренди земельної ділянки від 03.09.2003 №79-6-00139 площею 0.0226 га (кадастровий номер 8000000000:79:336:0073), укладений між Київською міською радою та Приватною фірмою Угарет для реконструкції, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком на просп. 40-річчя Жовтня. 108/1 у Голосіївському районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 19.12.2002 № 171/331 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею .
На виконання вищезгаданого рішення між Приватним підприємством Приватна фірма Угарет та Київською міською радою укладено Угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченої 27.02.2015.
Отже, Приватне підприємство Приватна фірма Угарет оформила право користування земельною ділянкою комунальної власності під нерухомим майном, а саме: нежитловим будинком (літ. Б), що розташований за адресою: м. Київ, просп. 40- річчя Жовтня (Голосіївський), 108/1, тобто на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:336:0 073 .
Строк закінчення дії договору оренди земельної ділянки: 27.02.2025.
Водночас, 15.02.2018 року Київською міською радою було прийнято рішення № 42/4106 Про надання статусу скверу земельним ділянкам на проспекті Голосіївському, 108, корпус 2 та 108, корпус 3 у Голосіївському районі м. Києва .
Пунктом 1 зазначеного рішення надано статус скверу земельним ділянкам площами 0,05 га (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0119), 0,2 га (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0120) та 0,08 га (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0121) за адресою: проспект Голосіївський, 108, корпус 2 та 108, корпус 3 у Голосіївському районі м. Києва згідно з додатком до цього рішення (план-схема додається).
Згідно з план-схемою, що є додатком до рішення Київської міської ради від 15.02.2018 року №42/4106 висновується, що земельну ділянку кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0 115 , включено до складу земель, яким надано статус скверу.
Зі змісту листа Департаменту земельних ресурсів КМДА від 06.08.2018 року №057021-16723 висновується: "на підставі зазначеного рішення Київської міської ради земельна ділянка (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0 115 ) входить до території, якій надано статус скверу".
Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача щодо віднесення земельної ділянки (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0 115 ) до території, якій надано статус скверу", звернувся до суду з позовом.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Згідно пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів (стаття 50 Земельного кодексу України).
При цьому до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
Рішенням Київської міської ради Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста відповідно до функціонально-просторових характеристик озеленені території загального та обмеженого користування рекреаційного призначення типологічно визначаються таким чином: сквер - упорядкована озеленена територія рекреаційного призначення площею до 2,0 га.
15.02.2018 року Київською міською радою було прийнято спірне рішення № 42/4106 Про надання статусу скверу земельним ділянкам на проспекті Голосіївському, 108, корпус 2 та 108, корпус 3 у Голосіївському районі м. Києва .
Пунктом 1 зазначеного рішення надано статус скверу земельним ділянкам площами 0,05 га (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0119), 0,2 га (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0120) та 0,08 га (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0121) за адресою: проспект Голосіївський, 108, корпус 2 та 108, корпус 3 у Голосіївському районі м. Києва згідно з додатком до цього рішення (план-схема додається).
Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
На момент прийняття Київською міською радою рішення оскаржуваного рішення про надання статусу скверу земельним ділянкам, такі ділянки вже мають відповідати трьом ознакам: установлені межі, місце розташування, визначені на неї права, тобто, бути сформовані.
Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельні ділянки з кадастровими номерами 8 000 000 000:79:336:0119, 8 000 000 000:79:336:0120 та 8 000 000 000:79:336:0121, яким надано статус скверу.
Водночас, сформована земельна ділянка з кадастровим номером 8 000 000 000:79:336:0115, яка, відповідно до плану-схеми, що є додатком до оскаржуваного рішення, входить до складу земель, яким надано статус скверу.
Вказані обставини свідчать про те, що надання статусу скверу земельним ділянкам, коди яких зазначені у пункту 1 оскаржуваного рішення порушує приписи статей 79 та 79-1 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка стає об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Також, судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0115, що розташована за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 108/1 відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови та має цільове призначення для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі торгівельного призначення.
Водночас, згідно листа Департаменту земельних ресурсів КМДА від 06.08.2018 року №057021-16723 на підставі рішення Київської міської ради земельна ділянка (кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0115) входить до території, якій надано статус скверу.
Одночасне існування таких рішень не відповідає вимогам законодавства, оскільки унеможливлює використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що є порушенням вимог статей 91, 96 Земельного кодексу України.
Також слід зазначити, що Приватне підприємство приватна фірма "Угарет" є власником нежитлового будинку (літ. Б), що розташований за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 108/1.Вказана нежитлова будівля знаходиться, зокрема на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:79:336:0115.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що первинно спірну земельну ділянку було передано позивачу у користування на підставі договору оренди.
Станом на момент звернення з даним позовом до суду вказана земельна ділянка перебуває у користуванні позивача.
Оскільки, згідно з оскаржуваним рішенням відповідача земельну ділянку, що надана позивачу в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі торгівельного призначення, надано статус скверу, вказане створює перешкоди у реалізації права користування позивача на спірну ділянку.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Збереження чинності рішення про надання земельній ділянці статусу скверу призводить до порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до цієї статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. - права на мирне володіння майном.
Дійсно, право оренди є майном у розумінні Конвенції. Має місце втручання у це право, що виявилося у вилученні цієї земельної ділянки. І хоч її згодом було повернуто, використання за призначенням для будівництва унеможливлюється у зв`язку із віднесенням її до скверу. Законна підстава такого обмеження відпала, однак позивачі і далі, вже без законної підстави, позбавлені права на володіння майном.
Порушення прав, гарантованих Конвенцією, не може залишатися поза увагою Суду, оскільки може призвести до невиконання державою своїх міжнародних зобов`язань.
Договори повинні виконуватися. Якщо орендодавець вважає, що договір не відповідає його інтересам, він може ставити питання про розірвання договору. Проте під час дії договору оренди земельної ділянки орендодавець не має права вчиняти дії (приймати рішення), які перешкоджають орендарю використовувати її за призначенням.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 826/5391/16 28.05.2021 у справі № 640/20449/19.
Доказів того, що Київська міська рада зверталася з позовом про розірвання договору оренди та повернення цієї ділянки не надано.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що включення земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:79:336:0115 до складу земель, яким надано статус скверу згідно з оскаржуваним рішенням, носить помилковий характер, через невідповідність даних міського земельного кадастру та реєстрів аерофотозйомки 2014 року офіційним даним Державного земельного кадастру.
Оскільки оскаржуваним рішенням земельну ділянку, що надана позивачу в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі торгівельного призначення, віднесено до земель рекреаційного призначення, наведене є перешкодою у реалізації позивачем права користування земельною ділянкою та порушує його права.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням правової визначеності, оскільки Київською міською радою не враховано даних Державного земельного кадастру та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому таке рішення підлягає скасуванню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
Є.О. Сорочко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2021 |
Оприлюднено | 19.11.2021 |
Номер документу | 101149666 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Чаку Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні