ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа №804/7324/16
касаційне провадження № К/9901/41689/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, розглянув касаційну скаргу касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі у тексті - Офіс, ОВПП ДФС) на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (суддя - Іванов С.М.) у справі № 804/7324/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет (далі у тексті - Товариство, ТОВ АТБ ) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Агробзторг , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2016 № 0000952200,
УСТАНОВИВ:
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14.02.2017 позов задовольнив позовну заяву Товариства.
Не погоджуючись із вказаною постановою 29.08.2017 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, як правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, подав до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов висновків, що контролюючим органом не було наведено поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та ухвалою від 08.09.2017 залишив апеляційну скаргу без руху, надавши тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: надати докази спростування факту отримання уповноваженою особою скаржника копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 04.07.2017 або надати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав для поновлення строку, якщо такі є.
На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2017 відповідачем 05.10.2017 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до змісту якої скаржник пояснює поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції тим, що звертається із апеляційною скаргою у визначений процесуальним законом строк, оскільки ним отримано повний текст оспорюваного рішення суду першої інстанції лише 21.08.2017, зважаючи на що, вважає, що 10-денний строк для надання апеляційної скарги з дня отримання ним копії постанови суду першої інстанції спливає 31.08.2017.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, дійшов висновків, що контролюючим органом не було наведено поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та ухвалою від 19.10.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження у даній справі на підставі ч. 4 ст. 189 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
Офіс оскаржив ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 14.12.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 19.10.2017, а справу направити на розгляд до цього ж Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та суд витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги Офіс вказує на відсутність порушення податковим органом строку на апеляційне оскарження, оскільки можливості подання апеляційної скарги були обмежені суто обставинами пов`язаними із отриманням ним постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 лише 21.08.2017, на підтвердження чого ним надано копію першої сторінки конверту та копію першої сторінки постанови із відбитком штампу скаржника на ній. Крім того, вважає, що суд рішенням про відмову у відкритті апеляційного провадження позбавив скаржника можливості на захист порушених прав та не розглянув справу по суті.
Позивач надав письмовий відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що єдиним належним доказом отримання постанови суду першої інстанції відповідачем є дата вказана в повідомленні про вручення поштового відправлення, що підтверджується судовою практикою та прямо передбачено положенням статті 167 Кодексу про адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України тут у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а посилання скаржника на дату отримання поштового відправлення вказану у вхідному штампі одержувача, який проставлено на отриманій постанові суду є безпідставними та не передбачені жодною із норм КАС України. Просить залишити без задоволення касаційну скаргу Офісу та залишити в силі ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.11.2021 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 02.11.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з відсутності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідач фактично не обґрунтував факт відсутності можливості та наявності непереборних обставин, що унеможливили звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, встановлений законом.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Пунктом 14 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскарженні в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Згідно з частиною першою статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.
Враховуючи викладене, учасники справи у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями суду першої інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений процесуальним законом строк та у визначеному порядку.
Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише в разі його пропуску з поважних причин.
Згідно з частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Судом апеляційної інстанції досліджено наявне у матеріалах справи зворотне повідомлення, відповідно до даних відмітки поштового відділення якого, вірно встановлено, що копія оскаржуваного рішення отримана представником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступник Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) 04.07.2017, а тому строк на апеляційне оскарження, зважаючи на встановлений 10-денний строк, сплив 14.07.2017.
Матеріали справи також містять підтвердження фактичного надходження апеляційної скарги від податкового органу до суду першої інстанції 29.08.2017 (відповідно до поштового штампу на конверті), таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив, що скаргу подано із пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідач, обґрунтовуючи подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказав, що рішення суду першої інстанції отримано ним 21.08.2017 відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції, а тому на думку апелянта останнім днем подання апеляційної скарги було саме 31.08.2017.
Утім, як зазначено вище, оригіналом зворотного повідомлення, яке наявне у матеріалах справи, підтверджено фактичне отримання копії повного тексту оскаржуваного рішення представником відповідача саме 04.07.2017, що спростовує доводи відповідача про кінцеву дату подачі апеляційної скарги.
Водночас, Суд звертає увагу, що дата реєстрації оскаржуваного рішення, як вхідної кореспонденції відповідача, не є датою, з якою пов`язаний відлік строку звернення до суду апеляційної інстанції чи строку права на поновлення строку апеляційного оскарження.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач вжив заходи спрямовані на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги, проте, не дотримав процесуальних строків під час подачі цієї скарги, Суд доходить висновку, що недобросовісне ставлення посадових осіб відповідача до своїх посадових обов`язків, незнання або нехтування вимог Кодексу адміністративного судочинства України не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Верховний Суд звертає увагу на те, що невжиття суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок виконувати функції і завдання держави, заходів щодо своєчасного оскарження судового рішення не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції правильно застосував вказані норми процесуального права, відтак підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2021 |
Оприлюднено | 18.11.2021 |
Номер документу | 101150552 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Степаненко Вячеслав Віталійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Степаненко Вячеслав Віталійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Степаненко Вячеслав Віталійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Степаненко Вячеслав Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні