Ухвала

від 17.11.2021 по справі 200/8107/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 200/8107/20-а

адміністративне провадження № К/9901/39371/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 200/8107/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомерц Груп до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

01 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомерц Груп (далі - ТОВ Агрокомерц Груп ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби від 12 травня 2020 року № 16957 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати виключити ТОВ Агрокомерц Груп з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Донецькій області вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 24 травня 2021 року та від 19 жовтня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

01 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 200/8107/20-а.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повністю повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто, зокрема, ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року (провадження К/9901/36169/21).

Аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій втретє касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15 та від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15.

Верховний Суд у своїй ухвалі про повернення раніше поданих касаційних скарг вже звертав увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

При цьому, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

У поданій касаційній скарзі скаржником викладено обставини справи, процитовано норми права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Також Верховний Суд зауважив, що скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Водночас наведені скаржником доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення - пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, сама по собі наявність судових рішень касаційної інстанції, якими прийнято до уваги доводи контролюючого органу і в задоволенні вимог платників податків відмовлено не свідчить про те, що судові рішення у цій справі не відповідають висновкам Верховного Суду в тому числі і у тих постановах, які наведені скаржником.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 200/8107/20-а - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов