Рішення

від 15.11.2021 по справі 264/3795/21

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/3795/21

2/264/1152/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"15" листопада 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану (захист права на землю),

У С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що згідно земельна ділянка (кадастровий номер 1412336600:01:009:0180), розташована за адресою - АДРЕСА_1 , площею 0,0132га, є комунальною власністю. На підставі рішення Маріупольської міської ради № 6/16-1619 від 21.02.2012 року укладено договір оренди земельної ділянки від 13.04.2012 року між Маріупольською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар). Згідно з п.п 1.1., 2.1 договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,0132га, кадастровий номер 1412336600:01:009:0180. Згідно з п.3.1. договору, договір укладено терміном на 10 (десять) років до 21.02.2022 року. Відповідно до п.2.2. договору, на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля (магазин продовольчих товарів). За п.5.1 договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 року, земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для функціонування магазину. Згідно із витягом №27831357 МКП Маріупольське бюро технічної інвентаризації , на підставі рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 15.10.2010 року було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю - магазин продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 31928192) за ОСОБА_1 30.07.2020 року головними спеціалістами відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.07.2020 року, за яким встановлено, що ОСОБА_1 використовує вищевказану земельну ділянку для функціонування магазину на підставі договору оренди земельної ділянки №830 від 13.04.2012 року (строком дії до 21.02.2022 року). Також встановлено, що ОСОБА_1 самовільно встановила прибудову до магазину під розміщення шиномонтажу, площею 0,0045 та без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст.125, 126, 211, 212 Земельного Кодексу України. Відповідачці направлено вказівку (попередження) від №17/2020 30.07.2020 року про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства та 07.09.2020 року головними спеціалістами відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Маріупольської міської повторно проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1 , про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.09.2020 року, за яким встановлено, що ОСОБА_1 вимоги вказівки №17/2020 від 30.07.2020 року не виконала, земельна ділянка за адресою - АДРЕСА_1 , використовується під самовільно встановлену прибудову до магазину, яка використовується під розміщення шиномонтажу, площею 0,0045га без правовстановлюючих документів. Оскільки, ОСОБА_1 самовільно зайняла та використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, то позивач, посилаючись на ст.387 ЦК України та ст.212 ЗК України, просить зобов`язати її звільнити земельну ділянку та привести її у придатний до використання стан.

Представник позивача Балджи К.В., яка діє на підставі довіреності від 26.01.2021 року, в судове засідання не з`явилася, надала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила, будь-яких письмових пояснень чи заперечень стосовно позову не надала.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року ухвалено провести заочний розгляд вказаної справи, оскільки відповідачка, будучи неодноразово належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, в той же час представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 1412336600:01:009:0180), розташована за адресою - АДРЕСА_1 , площею 0,0132га, є комунальною власністю, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №258870417 від 28.05.2021 року.

На підставі рішення Маріупольської міської ради Донецької області №6/16-1619 від 21.02.2012 року укладено договір оренди земельної ділянки від 13.04.2012 року між Маріупольською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) (далі за текстом - Договір).

Згідно з п.п.1.1., 2.1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,0132га, кадастровий номер 1412336600:01:009:0180. Договір укладено терміном на 10 (десять) років до 21.02.2022 року (п.3.1).

Відповідно до п.2.2. Договору, на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (магазин продовольчих товарів).

Відповідно до п.5.1 Договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 року, земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для функціонування магазину.

Згідно копій Витягів про державну реєстрацію прав №27831357 від 01.11.2010 року та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №31167658 від 02.09.2011, виданих МКП Маріупольське бюро технічної інвентаризації , на підставі рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області №2-11589/2010 від 15.10.2010 року, зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю, магазин продовольчих товарів за адресою - АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №258869620 від 28.05.2021 року.

30.07.2020 року головними спеціалістами відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1 , про що було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.07.2020 року.

Відповідно до зазначеного акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.07.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку за адресою - АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1412336600:01:009:0180), площею 0,0132га для функціонування магазину на підставі договору оренди земельної ділянки №830 від 13.04.2012 року (строком дії до 21.02.2022 року). Також встановлено, що ОСОБА_1 самовільно встановила прибудову до магазину під розміщення шиномонтажу, площею 0,0045га, без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст.125, 126, 211, 212 Земельного Кодексу України.

З метою належного повідомлення про необхідність усунення виявлених порушень та надання для цього часу, відділом контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради відповідачці направлено вказівку (попередження) №17/2020 від 30.07.2020 року про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства.

07.09.2020 року головними спеціалістами відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Маріупольської міської повторно проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1 , про що було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.09.2020 року.

Відповідно до зазначеного акта повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.09.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 вимоги вказівки №17/2020 від 30.07.2020 року не виконала, земельна ділянка за адресою - АДРЕСА_1 використовується під самовільно встановлену прибудову до магазину, яка використовується під розміщення шиномонтажу, площею 0,0045га без правовстановлюючих документів.

За змістом положень статей 25, 26, 31, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у галузі будівництва - щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища - щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Згідно із п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено виключно до компетенції міських рад.

Відповідно до ч.1,2 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Таким чином, власником спірної земельної ділянки площею 0,0045га є територіальна громада м.Маріуполя, в особі Маріупольської міської ради.

Згідно ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно з п.б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.

За змістом ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Частиною 2 ст.90 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 387 ЦК України передбачає право власника на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

22.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Маріупольської міської ради Донецької області через Центр надання адміністративних послуг із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0240га для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (реконструкція нежитлового приміщення у крамницю з шиномонтажем) по АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вищевказаної заяви Маріупольською міською радою Донецької області було прийнято рішення №8/3-170 від 27.01.2021 року, згідно з пунктом 1 якого було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,0240га для передачі її в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (реконструкція нежитлового приміщення у крамницю з шиномонтажем) по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 у зв`язку із невідповідністю запитуваної до відведення земельної ділянки вимогам ст.1 Закону України Про автомобільні дороги . Зазначене рішення не було оскаржено та є чинним.

Отже, на праві оренди у ОСОБА_1 до 21.02.2022 року знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1412336600:04:009:0180, площею 0,0132га за адресою - АДРЕСА_1 , під розміщення нежитлової будівлі, магазину продовольчих товарів. При цьому, використання прибудови до магазину, яка використовується під розміщення шиномонтажу, площею 0,0045га здійснюється без будь-яких правових підстав.

Положенням ст.212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З системного аналізу положень ст.116, 123, 124, ч.2 ст.134, ст.212 Земельного Кодексу України та Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , можна зробити висновок, що відповідно до вимог наведеного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Оскільки жодного доказу на підтвердження наявності у відповідачки права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування суду не надано, тому суд приходить до висновку про самовільне зайняття відповідачкою земельної ділянки і, відповідно, обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог судовий збір, який був сплачений позивачем при зверненні до суду із позовною заявою підлягає стягненню з відповідачки у повному обсязі, а саме у сумі 2270,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 263-268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану (захист права на землю) - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови під розміщення шиномонтажу загальною площею 0,0045га за адресою - АДРЕСА_1 та привести її у придатний до використання стан шляхом демонтажу шиномонтажу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь Маріупольської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 33852448, юридична адреса: м.Маріуполь, пр.Миру, 70) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м.Маріуполя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.В. Пустовойт