Рішення

від 03.11.2021 по справі 144/1553/19

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1553/19

Провадження № 2/144/161/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2021 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

секретаря судового засідання - Пігулі А.А.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гавриша Л.І.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Клінчикова С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Теплик справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання державного акта на право на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на Ѕ земельної частки (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання державного акта на право на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на Ѕ земельної частки (пай) в порядку спадкування за законом, вказала ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 , після його смерті залишилось спадкове майно, що складається із права на земельну частку (пай) площею 2,32 га, яка розташована на території Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0332668, виданого Теплицькою районною державною адміністрацією, позивач є спадкоємцем першої черги за законом, спадщину прийняла своєчасно. 21 квітня 2017 державний нотаріус Теплицької державної нотаріальної контори виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовив ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, з підстав що на зазначену земельну ділянку вже видане свідоцтво про право на спадщину на дочку від першого шлюбу померлого чоловіка, ОСОБА_2 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 26 січня 2004 року, після смерті свого батька ОСОБА_5 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається із права на земельну частку (пай) у землі, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_2, отримала державний акт на право власності на землю серії ЯА №230878 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на земельну ділянку кадастровий номер 0523781600:02:000:0053, площею 2,1492 га, який зареєстровано за номером 010502000422 від 29.03.2005 року. ОСОБА_3 вказує, що відповідач неправомірно отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно та Держаний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки позивач є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка, прийняла спадщину, що підтверджується тим що у померлого ОСОБА_8 були ще й інші земельні ділянки, на які позивач отримала 26.01.2018 два свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріус видаючи відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом на право на Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями та на земельну частку (пай) врахував позивача як спадкоємця першої черги, яка прийняла спадщину, тому ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частки спадкового майна. Позивач вважає, що нотаріус видав зазначене свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майна ОСОБА_2 помилково, оскільки помилково в нотаріальній конторі було заведено дві спадкові справи після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гавриш Л.І., в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив позов задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Клінчиков С.О., в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував щодо їх задоволення.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Веселівка Теплицького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 345211 року.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 23 травня 1993 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 та після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 .

21.04.2017 завідувачем Теплицької державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме: ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка знаходиться на території Веселівської сільскої ради Теплицького району Вінницької області, на яку вже видано свідоцтво про право на спадщину державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори Кусюк О.А. на дочку померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.01.2004.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української PCP 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Тобто, до позовних вимог про визнання частково недійсним свідоцтва, про визнання права за законом на 1/2 частину спадкового майна підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української PCP від 18 липня 1963 року.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

В силу вимог ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст.549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

До складу спадкоємців першої черги за законом належить позивач ОСОБА_3 - дружина спадкодавця та ОСОБА_2 - дочка спадкодавця.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що іншими підставами визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Разом з тим, зі змісту абз. 5 п. 19 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України у разі порушення права спадкоємців на частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, у якій це право порушене, а не про визнання недійсним такого свідоцтва в цілому.

Оскільки у зв`язку з видачею 26.01.2004 року відповідачці ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колектиній власності КСП "Веселівське" після смерті ОСОБА_5 , було порушено право позивача на спадщину за законом, та з метою захисту прав позивача, яка будучи спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за законом першої черги у встановленому порядку прийняв спадщину, але позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, 26 січня 2004 Теплицькою державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 на майно ОСОБА_5 , та визнання недійсним державного атку на право власності на земельну ділянку серії ЯА №230878, а також про визнання за позивачем права в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,32 га в умовних кадастрових гектарах, вартістю 106208,87 грн., що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №0332668 виданого на ім`я ОСОБА_5 по Веселівській сільській раді Теплицького району Вінницької області.

Оскільки спір між сторонами вирішено, суд, керуючись п. 8 ч.1 ст. 264 ЦПК України має підстави для скасування заходу забезпечення позову, встановленого ухвалою від 08.06.2021 у цій справі.

На підставі викладеного, ст.ст. 1301 ЦК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності", ст.ст.524, 529, 548, 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, ст. ст. 12, 80, 81, 82, 200, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Веселівське с. Веселівка Теплицького району Вінницької області розміром 2,32 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, видане 26 січня 2004 року державним нотаріусом Теплицької державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_2 , зареєстроване в реєстрі за №125, в Ѕ частині - недійсним.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №230878, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,1492 га, розташовану на території Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження Теплицької районної державної адміністрації від 10.01.2005 року №7, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010502000422 від 29.03.2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 0523781600:02:000:0053.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом, на спадкове майно, яке складається з права на Ѕ частини земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективні власності КСП Веселівське с. Веселівка Теплицького району Вінницької області, розміром 2,32 га в умовних кадастрових гектарах, вартістю 106208,87 грн., що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №0332668 виданого на ім`я ОСОБА_5 по Веселівській сільській раді Теплицького району Вінницької області, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Арешт майна накладений ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року у вигляді заборони ОСОБА_2 вчиняти продаж або іншим способом відчуження земельної ділянки площею 2,1492 га, розташовану на території Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0523781600:02:000:0053, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №230878, виданий ОСОБА_2 на підставі розпорядження Теплицької районної державної адміністрації від 10.01.2005 року №7, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 010502000422 від 29.03.2015 року - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя