Постанова

від 09.11.2021 по справі 661/827/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Херсон

справа № 661/827/21

провадження № 22-ц/819/1735/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Полікарпової О.М., Склярської І.В., секретарАвтонагова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області в складі судді Бойко М.Є. від 15 липня 2021 року в справі за скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на бездіяльність посадових осіб Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

встановив:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

В обґрунтування скарги послався на те, що постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби м. Нова Каховка Остаповець І.Д. від 20 серпня 2007 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виданого 15 серпня 2007 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області виконавчого листа про конфіскацію на користь держави всього належного йому майна.

За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі постанов державних виконавців Відділу державної виконавчої служби м.Нова Каховка від 20 серпня 2007 року та від 22 травня 2008 року про накладення арешту на все належне йому нерухоме майно внесено записи про обтяження 06 вересня 2007 року та 30 травня 2008 року відповідно.

23 травня 2008 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області Чурсіновим А.В. винесено постанову про зняття арешту з майна внаслідок завершення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про конфіскацію належного йому майна.

Посилаючись на те, що станом на день звернення зі скаргою до суду всі відкриті щодо нього виконавчі провадження завершені, арешт з належного йому майна знято, однак відповідні відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно не внесені, арешт, накладений постановою державного виконавця Чурсінова А.В. від 23 травня 2008 року також знятий не був, заявник, подавши в процесі розгляду справи заяву про відмову від вимог в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чурсінова Андрія Володимировича щодо невнесення даних про зняття арешту на підставі постанови від 23 травня 2008 року, а також зобов`язання внести відомості про зняття арешту та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про обтяження від 06.09.2007 року на підставі скасованої постанови про арешт майна боржника серії АВ № 419143 від 20.08.2007 року, просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чурсінова Андрія Володимировича щодо незняття арешту з майна боржника та невнесення даних про зняття арешту з майна до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі постанови державного виконавця Чурсінова А.В. від 22.05.2008 року; зобов`язати державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чурсінова А.В. зняти накладений на все належне йому майно арешт у зв`язку з закінченням виконавчого провадження, а також внести відомості про зняття арешту та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості: номер запису про обтяження 14612341, внесений 30.05.2008 року на підставі повторно винесеної постанови державного виконавця Чурсінова А.В. про арешт майна боржника серії АА № 625430 від 22.05.2008 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29704086 від 23.05.2016 року про накладення арешту на все належне йому майно.

Ухвалами суду від 15 липня 2021 року прийнято часткову відмову заявника від скарги із закриттям провадження у справі в цій частині. У задоволенні в решта частини скарги відмолено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , просить ухвалу суду про відмову у задоволенні скарги скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги, зазначаючи, що судове рішення ухвалено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, неправильно застосував норми матеріального права, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, зокрема положення Закону України Про виконавче провадження в редакції від 21.04.1999 року як щодо зняття арешту державним виконавцем у зв`язку із прийняттям постанови про закриття виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або до суду, так і щодо строків повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Також вказав на те, що арешт на все нерухоме майно накладено на підставі постанови державного виконавця для забезпечення реального виконання рішення суду про стягнення з нього на користь фізичних та юридичних осіб грошових коштів в сумі 2 527,12 грн та у зв`язку з конфіскацією всього майна в дохід держави у зведеному виконавчому провадженні № 2-188, яке знищене, а строки як для повторного звернення з виконавчим документом до виконавчої служби, так і для виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації майна у дохід держави сплили.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Новокаховський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) викладені в ній доводи не визнав, висновки суду вважає правильними та обґрунтованими.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судове рішення мотивовано тим, що виконавче провадження щодо ОСОБА_1 не є закінченим, рішення суду не виконано і це заявником не спростовано, а факт порушення державним виконавцем прав останнього не встановлено, тому підстави для задоволення скарги відсутні.

В процесі судового розгляду суд встановив, що станом на травень 2008 року в провадженні ВДВС Новокаховського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-24, виданого 15.08.2007 року Каховським міськрайонним судом про конфіскацію майна ОСОБА_1

23.05.2016 року приватним нотаріусом Новотроїцького районного нотаріального округу Сахновською М.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29704086 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №14612306 із зазначенням дати державної реєстрації:06.09.2007 та підстави для державної реєстрації: постанови про арешт майна боржника, серія та номер: АВ 419143, виданої Відділом державної виконавчої служби м. Нова Каховка 20.08.2007 року. Щодо змісту, характеристики та об`єкта оскарження вказано: конфіскація в дохід держави, все нерухоме майно та зазначено, що відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження:5616064, 06.09.2007 (а. с. 12-13).

Постановою старшого державного виконавця Чурсінова А.В. від 23 травня 2008 року накладений постановою від 20.08.2007 року арешт з майна боржника ОСОБА_1 знято на підставі статті 38 Закону України Про виконавче провадження (завершення виконавчого провадження), однак станом на 08.12.2020 року наведене обтяження припинено не було.

08 січня 2021 року на підставі поданої заявником постанови про зняття арешту з майна ОСОБА_1 від 23.05.2008 року державним виконавцем припинено обтяження за номером запису 14612306, внесеного 06.09.2007 року та існуючого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Однак в цьому ж реєстрі значиться запис про обтяження №14612341, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:29704086, приватного нотаріуса Новотроїцького районного нотаріального округу Сахновської М.В. від 23.05.2016 року із зазначенням дати державної реєстрації: 30.05.2008 та підстави для державної реєстрації: постанова Відділу державної виконавчої служби м.Нова Каховка від 22.05.2008 року про арешт майна боржника. Щодо змісту, характеристики та опису предмета обтяження зазначено- конфіскація всього майна, все нерухоме майно та вказано, що відомості про реєстрацію до 01.01.2013року внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 7296074, 30.05.2008 року.

З огляду на зміст отриманої судом із Державного нотаріального архіву Херсонської області копії постанови про арешт майна ОСОБА_1 , ця постанова була прийнята державним виконавцем Чурсіновим А.В. Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції 22.05.2008року у зведеному виконавчому провадженні №2-188 при примусовому виконанні виконавчого документа, виданого Новокаховським міським судом в Херсонській області 31.08.2007 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичних та юридичних осіб грошових коштів на загальну суму 2 527,12 грн та конфіскацію всього майна в дохід держави (а. с. 40-41).

Зазначене обтяження в установленому законом порядку не припинено та за твердженням заявника перешкоджає йому здійснювати повноваження власника.

Разом з тим, із наданих суду документів слідує, що вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21.06.2007 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 293, 296, частиною третьою статті 341, частиною другою статті 187, частиною п`ятою статті 186, частиною четвертою статті 187, на 10 років позбавлення волі із конфіскацією на користь держави всього майна, яке є власністю засудженого.

На виконання вироку суду державним виконавцем ВДВС Новокаховського МУЮ вчинялися виконавчі дії, в тому числі щодо накладення арешту на майно боржника та зняття арешту з майна постановою від 23.05.2008 року.

Адвокат Самсон В.В., який діяв в інтересах засудженого ОСОБА_1 , звертався до суду із клопотанням про зняття арешту з майна останнього та ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13.04.2018 року це клопотання йому повернуто як таке, що не підлягає розгляду в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25 травня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Самсона В.В., діючого в інтересах засудженого ОСОБА_1 , на ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13.04.2018 року, якою йому повернуто клопотання про зняття арешту з майна, відмовлено з тих підстав, що статтею 537 КПК України визначено вичерпний перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, і питання про зняття арешту з майна до цього переліку не належить.

При цьому апелянту роз`яснено, що справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні вироків підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Наведені судові рішення ухвалювалися у справі №658/1-24/2007 (а. с. 66, 69).

Крім того, 05 березня 2008 року Новокаховський міський суд розглянув подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції , заінтересована особа- ОСОБА_1 , про визначення частки майна боржника та вирішив визначити, що боржнику ОСОБА_1 належить 1/6 частка в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 70-71).

Як пояснив представник ОСОБА_1 - адвокат Самсон В.В. в суді апеляційної інстанції, звернення наведеного нерухомого майна в дохід держави не відбулося.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб ДВС передбачалося статтею 13 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР Про державну виконавчу службу , а також частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV Про виконавче провадження (далі - Закон № 606-ХІV), які були чинними на час вчинення виконавчих дій.

У частинах першій та другій статті 383 ЦПК України в редакції, що була чинною на час звернення зі скаргою, передбачалося, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

А частина друга статті 384 ЦПК України у вказаній редакції передбачала, що така скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до частин першої та другої статті 74 діючого Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У частині першій статті 447 та частині першій статті 448 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами цивільного судочинства.

Разом з тим ЦПК України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон № 1404-VIII та Закон № 606-ХІV, який був чинним на час вчинення виконавчих дій.

За правилами цих законів, як у редакції, що була чинною на час вчинення виконавчих дій, так і на час розгляду справи, передбачалися особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.

Так, у статті 33 Закону № 606-ХІV, чинного на час вчинення виконавчих дій, передбачалося, що в разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах ДВС, об`єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Детально дії виконавця на час вчинення виконавчих дій регламентувалися Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5 (далі - Інструкція), а саме підпунктами 3.8.1 - 3.8.8 пункту 3.8 розділу ІІІ.

У підпункті 3.8.8 пункту 3.8 розділу ІІІ Інструкції у редакції, що була чинною на час вчинення виконавчих дій, за наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться зі зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до вимог статті 30 Закону № 1404-VIIIу редакції, чинній на час розгляду справи, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Аналогічні вимоги містить Інструкція у редакції, чинній на час розгляду справи.

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням.

Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Водночас статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п`ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п`ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду у справі №660/612/16-ц зробила висновок, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства (постанова від 14.03.2018 року).

Суд на наведені положення норм матеріального і процесуального права уваги не звернув та розглянув у порядку цивільного судочинства скаргу на бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконавчі листи, видані на виконання рішення Новокаховського міського суду Херсонської області, ухваленого у порядку цивільного судочинства (справа №2-188), та вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області про конфіскацію майна засудженого на користь держави, ухваленого у порядку кримінального судочинства, в той час як такі скарги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У частинах першій і другій статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню як постановлена без додержання правил юрисдикції загальних судів із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

На виконання приписів статті 256 ЦПК України апеляційний суд роз`яснює заявникові, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та він має право протягом десяти днів з дня отримання ним постанови апеляційного суду звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 377 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , частково задовольнити.

Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 липня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , на бездіяльність посадових осіб Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) закрити.

Роз`яснити заявникові, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та він має право протягом десяти днів з дня отримання ним постанови апеляційного суду звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л. В. Пузанова

Судді: О. М. Полікарпова

І. В. Склярська

Повний текст постанови складено 17 листопада 2021 року

Суддя Л. В. Пузанова