Рішення

від 15.11.2021 по справі 463/4035/16-а

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4035/16-а

Провадження № 2-а/463/167/21

РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2021 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Яворського С.Й.,

секретар судового засідання Козак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львів у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (місцезнаходження: 54056, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 61) про скасування постанови №182 від 09.08.2016 року по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Позов мотивує тим, шо в період з 18 по 29 липня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Савчуком О.С. на підставі пункту 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 та наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №411 від 29.06.2016 року Про затвердження плану перевірок об`єктів будівництва на ІІІ квартал 2016 року було проведено планову перевірку на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об`єкта будівництва Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, 3а в селі Коблеве Миколаївської області .

29 липня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Савчуком О.С. за результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім того, 29 липня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Савчуком О.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 09.08.2016 року. Крім того, було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В подальшому розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Поляковим Є.Ю. винесено постанову №182 від 09.08.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 96-1 КУпАП , а саме за здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

З даною постановою не погоджується вважає таку незаконною, необґрунтованою, безпідставною, винесеною без з`ясування усіх необхідних обставин, такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення без його участі, що позбавило його можливості надати свої пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. Крім того, відповідачем його несвоєчасно повідомлено про розгляд справи, що позбавило його можливості взяти участь в розгляду справи та надати пояснення, докази, клопотання. Також вказує, що в оскаржуваній постанові не описано обставин, які б підтверджували наявність його вини та складу адміністративного правопорушення при здійсненні ним авторського нагляду будівництва наведеного вище об`єкта. Крім того, в оскаржуваній постанові не вказано які саме порушення державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Нацонального університету Львівська політехніка на вул.. Степовій, 3а в селі Коблеве Миколаївської області було допущено підрядником про не усунення яких не було повідомлено Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Вважає, що ним як особою відповідальною за здійснення авторського нагляду щодо будівництва об`єкта Нове будівництво спального корпусу 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, 3а в селі Коблеве Миколаївської області дотримано норми чинного законодавства України щодо здійснення авторського нагляду, а висновки зроблені управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в оскаржуваній постанові є надуманими,необґрунтованими та безпідставними.

З врахуванням наведених мотивів просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №182 від 09.08.2016 року по справі про адміністративнеправпорушення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правпорушення, передбаченого ч.6 ст.96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 8500 грн., а провадження у справі закрити.

Сторони в судове засідання не з`явились

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Представник управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в судове засідання не з`явився.

У відповідності до ст.205 КАС України суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Савчуком О.С. на підставі пункту 6 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про затвердження плану перевірок об`єктів будівництва на III квартал 2016 року 29.06.2016 № 411 на об`єкті Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, 3-а в с. Коблеве Миколаївської області в період з 18.07.2016 по 29.07.2016 проведено планову перевірку.

29 липня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Савчуком О.С. за результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки вимог дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до даного акту, з виїздом на місце 18.07.2016 у присутності директора підрядної організації ПП ДОБРОБУД-ГРАД Касаткіна І. С., особи відповідальної за здійснення технічного нагляду Рублевського О.О. та особи відповідальної за здійснення авторського нагляду ОСОБА_1 розпочато проведення планової перевірки.

11.05.2016 до Управління замовником будівництва Національний університет Львівська політехніка подано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, За в с. Коблеве Миколаївської області . В зазначеній декларації замовником будівництва наведені наступні данні:

- категорія складності об`єкту - II

- технічний нагляд здійснює - ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат ІТ № 004885,

- проектна документація розроблена - Проектно-конструкторське об`єднання Політехніка Національного університету Львівська політехніка під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат серія АА №001146;

- проектна документація затверджена ректором ОСОБА_4 , наказ по Національному університету Львівська політехніка від 29.03.2016 № 192-1-10;

- експертиза проекту проведена - експертний звіт філії ДП УКРДЕРЖЕКСПЕРТИЗА у Миколаївській області № 150-0051-16 від 23.03.2016, головний експерт Хільчук Алла Володимірівна, кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 000177;

- відповідальна особа за здійснення авторського нагляду - ОСОБА_1 ;

- генеральний підрядник - Приватне підприємство ДОБРОБУД-ГРАД , код ЄДРПОУ 37184601;

- земельна ділянка використовувалась для будівництва на підставі - державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 29.03.2000 серія ІІ-МК № 001540, кадастровий номер 4820982200:12:046:0119;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації № 1 від 12.01.2016;

- загальна площа будівлі відповідно до проектної документації - 325,64 кв.м.;

Управлінням було перевірено повноту даних, зазначених у декларації та внесено їх до єдиного реєстру (14.05.2016 № МК 082161350046).

Під час перевірки була надана проектна документація розроблена Проектно-конструкторським об`єднанням Політехніка Національного університету Львівська політехніка під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат серія АА № 0011464, що була розроблена і передана для виконання будівельних робіт від 06.06.2016, про що свідчать наданий під час перевірки акт Приймання - передачі проектної документації від 06.06.2016 р.

Також під час перевірки встановлено, що підрядною організацією ПП ДОБРОБУД - ГРАД порушено державні будівельні норми та проектні рішення при виконані будівельно-монтажних робіт.

В порушення вимог п. 4.4 ДБН В.2.6-98:2009 та проектних рішень аркушу 8 РП-3497-КБ План монолітно з/б поясу (відм. +2,67). Армування. Специфікація , не забезпечено мінімальний захисний шар для арматури монолітного залізобетоного поясу на відмітці +2,67 в осях 1-8, 8-1, А1-В. В - А1, про що свідчить її оголення.

Відповідно до п. 4.2 ДСТУ Б В.2.7-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам`яні. Номенклатура показників якості показники якості, в тому числі і естетичні показники (відхилення показників зовнішнього вигляду (тріщини, сколи ребер та граней, відбитість та притупленість кутів і ребер), за таблицею 1 повинні застосовуватись для виробів усіх видів при їх виробництві.

Відповідно до таблиць 2 та 3 заборонено застосування блоків із ніздрюватих бетонів що мають відхилення показників зовнішнього вигляду (тріщини, сколи ребер та граней, відбитість та притупленість кутів і ребер).

Відповідно до п. 4.9 ДСТУ Б В.2.7 -137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні значення відхилень геометричних розмірів та форми блоків не повинні перевищувати наведених у таблиці 4.

Відповідно до даних таблиці 4 ДСТУ Б В.2.7-137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні відхилення від прямолінійності грані при муруванні на розчині повинна бути не більше 3 мм, відбитість кутів при муруванні на розчині повинна бути не більше двох на одному боці з глибиною до 10 мм, відбитості ребер на одному боці при муруванні на розчині у сумі не більше довжини поздовжнього ребра і глибиною не більше 10 мм.

Фактично встановлено, що під час виконання будівельних робіт на об`єкти використані блоки стінові з ніздрюватого конструкційно - теплоізоляційного бетону, що має відбитості кутів при муруванні на розчині з глибиною більше 10 мм, відбитості ребер на одному боці при муруванні на розчині у сумі більше довжини поздовжнього ребра і глибиною більше 10 мм, тріщини, сколи ребер та граней, відбитость та притупленість кутів і ребер, що є порушенням вимог таблиць 2,3 та п. 4.2 ДСТУ Б В.2.7-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам`яні. Номенклатура показників якості , таблиці 4 та п. 4.9 ДСТУ Б В.2.7 -137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні.

Відповідно до п. 9.4 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , контроль якості виконання робіт у процесі виробництва включає вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування, приймальний контроль будівельно-монтажних робіт.

Згідно з п. 9.6 ДБН А.3.1-5:2009 Управління, організація і технологія, будівельного виробництва , під час вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування перевіряється відповідність вимогам робочої документації, паспортам, сертифікатам та іншим супроводжувальним документам.

В ході перевірки встановлено, що під час виконання будівельних робіт на об`єкті Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, 3-а в с. Коблеве Миколаївської області вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування здійснюється з порушенням вимог п. 9.6 ДБН А.3.1-5:2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва - відсутні сертифікати на використані матеріали, зокрема, паспорти на бетону суміш.

Відповідно з п. 9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , під час приймального контролю проводиться перевірка якості закінчених будівельно - монтажних робіт відповідальних конструкцій. В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій.

Згідно з п. 9.8.1 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва приймання прихованих робіт здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду.

В ході перевірки встановлено, що на об`єкті відсутні акти на закриття прихованих робіт, які передбачені проектною документацією (арк. 1 проекту 3497-КБ), зокрема: підготовка основи під фундамент із зазначенням розмірів , позначок дна котловану; прийняття змонтованої і підготовленої опалубки.

В порушення вимог п. 9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , підрядною організацією ПП ДОБРОБУД-ГРАД виконані роботи з мурування стін першого поверху до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт.

Вищезазначені обставини та порушення відображені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.07.2016 року.

В подальшому головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Савчуком О.С. складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.07.2016 року відносно ОСОБА_5 за порушення вимог державних будівельних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті, відсутності зауважень щодо відхилення від проектної документації, неповідомлення про не усунення порушень підрядником Управління, не призупинення виконання робіт до усунення порушень, особою відповідальною за здійснення авторського нагляду ОСОБА_1 , тобто порушено вимоги п.5,п6 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903, відповідальність за що передбачена ч.6 ст. 96-1 КУпАП.

09.08.2016 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Поляковим Є.Ю., за результатми розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено постанову №182 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Щодо процесуального порядку визначення належного відповідача, суд вказує наступне.

Частиною 6 статті 96-1 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства, що тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора) від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно із статтею 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об`єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42);

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, розташованих в межах міст Києва та Севастополя (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42);

головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об`єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно з положеннями пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 96-1 КУпАП посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 244-6 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 96.

Частиною 3 статті 50 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За приписами частини 3 статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Так, відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Водночас, належний орган державного архітектурно-будівельного контролю, тобто ДАБІ України, до участі у справі в якості належного відповідача не залучався.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16, від 17.06.2020 у справі №127/6881/17, від 17 вересня 2020 року №157/663/16-а.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію та даною Постановою не визначено правонаступника ДАБІ. Постановами Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду , якою утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України та затверджено її Положення, від 15.09.2021 №960 Питання Державної інспекції архітектури та містобудування , якою серед іншого, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України , також не визначено ДІАМ правонаступником ДАБІ.

Отже з врахуванням вищенаведеного, судом не залучалося Державну архітектурно-будівельну інспекцію до участі у справі, в якості відповідача (співвідоповідача).

З`ясувавши обставини справи суд приходить до наступних висновків.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 відповідальна особа за здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, 3а в селі Коблеве Миколаївської області та останнього притягнено до відповідальності за порушення вимог державних будівельних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті, відсутності зауважень щодо відхилення від проектної документації, неповідомлення про не усунення порушень підрядником Управління, не призупинення виконання робіт до усунення порушень, особою відповідальною за здійснення авторського нагляду ОСОБА_1 , тобто порушено вимоги п.5,п6 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903, відповідальність за що передбачена ч.6 ст. 96-1 КУпАП.

Згідно п.5,6 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника. Представник групи авторського нагляду під час відвідування об`єкта архітектури вносить в обидва примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.

У разі відмови підрядника виконати роботи з усунення виявлених відхилень генеральний проектувальник письмово повідомляє про це замовнику (забудовнику) та відповідній інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю для вжиття ними заходів згідно із законодавством.

Згідно акту перевірки від 29.07.2016 року, як вже зазначалось вище, головним інспектором виявлено ряд порушень, з приводу яких слід зазначити наступне.

Щодо не забезпечення мінімального захисного шару для арматури судом встановлено наступне.

В протоколі та приписі вказано, що відсутній захисний шар для арматури монолітного залізобетонного поясу на відмітці +2,67 в осях 1-8, 8-1, А 1 -В, В-А 1 , що складає 82 метра погонних. Згідно проекту та укладеної арматури діаметром 12 мм її загальна довжина у виробі складає - 328 м/п встановлене вказує на порушення вимог п.4.4 ДБН В.2.6-98:2009 та проектних рішень РП-3497-КБ План монолітно з/б поясу (відм. +2,67). Армування. Специфікація. .

Мінімально захисний шар одиночної арматури був виявлений в 3 місцях по довжині монолітного залізобетонного поясу на відмітці +2,67 в осях А між осями 1-2, по осі 6 між осями А - б окремих стержнів, що складає 2,5 метра погонних. Вказане підтверджується фотофіксацією цих ділянок.

Отже, треба розглядати не повну відсутність захисного шару арматури, а окрему невідповідність конструкції конкретному параметру на окремій ділянці встановленому проектом або нормативним документом.

Захисний шар облаштовується незалежно від функціонального навантаження конструкції. Товщина цього елемента визначається будівельними нормативами.

Цей елемент є прошарком бетонної суміші заданої товщини. Вона локалізується між зовнішніми поверхнями бетонної конструкції і арматури, закладеної в неї і забезпечує багаторічну і успішну експлуатацію об`єкта (фундаменту, стінової конструкції, тротуарної плитки тощо).

Функції захисту:

- забезпечення спільної роботи арматурних елементів і бетону;

- пристрій стиків арматурних елементів;

- анкеровка каркаса;

- усунення негативних впливів, корозії, у тому числі при наявності агресивних середовищ;

- забезпечення вогнестійкості об`єкта бетонування.

В залежності від типу бетонної конструкції і діаметра арматури допускаються відхилення в товщині захисного шару: 3-5 мм рахунок зменшення, 4-8 мм рахунок збільшення

При реалізації будівельних робіт рекомендовано керуватися зазначеними документами.

Документ розроблений у відповідності з обов`язковими вимогами. Він унормовує правила і норми, які пред`являються до проектування і розрахунку конструкцій, заснованих на бетоні та залізобетоні, в тому числі у приватному цивільному будівництві.

СНиП 3 03 01 87.Актуалізована версія нормує вимоги, що застосовуються при зведенні збірних і монолітних залізобетонних, бетонних, сталевих і дерев`яних конструкцій. СНиП 2 03 01 84 трактує правила проектування для такого типу споруд.

Залежність товщини бетонного захисного прошарку від призначення арматури і виду конструкції, зокрема фундаментів, вказана в табличних даних.

При цьому, в процесі експлуатації може статися порушення цілісності захисного прошарку внаслідок:

- посилення навантаження на конструкцію - використання спецтехніки, зведення додаткового поверху;

- вплив природних умов та інше.

Щодо використання стінових блоків та твердження про порушення ДСТУ Б В.2.7-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам`яні Номенклатура показників якості та таблиці 4 та п.п.4.9 ДСТУ Б В.2.7-137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні судом встановлено наступне.

Пунктом 1 Галузь використання ДСТУ Б В.2.7-16 - 95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам`яні. Номенклатура показників якості (надалі - ДСТУ Б В.2.7-16-95) встановлено, що вказаний стандарт поширюється на кам`яні стінові матеріали, що виготовляються із сировини різних видів, та встановлює номенклатуру показників якості кам`яних стінових матеріалів для застосування при:

- розробленні стандартів,технічних умов та іншої нормативної документації;

- виборі оптимального варіанту нової продукції;

- проведенні сертифікації продукції.

Тобто, цей стандарт поширюється для проведення сертифікації.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в оскаржуваній Постанові №62/1014-4736-16 зазначено про порушення п.п.4.2. та таблиць 2, 3 ДСТУ Б В.2.7-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам`яні. Номенклатура показників якості .

Відповідно до п.4.2. ДСТУ Б В.2.7-16-95 показники якості, які позначені в таблиці 1 номерами 1.1; 1.2; 1.5 і 2. повинні застосовуватись для виробів усіх видів при їх виробництві та розробці нормативних документів.

Згідно до п. 4.3. ДСТУ Б В.2.7-16-95 показники якості, які позначені в таблиці 1 номерами .1.1: 1.1.5; 1.1.7; 1.2.1; 1.2.4; 1.2.5; 1.5.3, повинні застосовуватись для виробів усіх видів при сертифікації продукції.

Як зазначено в п.4.4. ДСТУ Б В.2.7-16-95 застосовність показників якості, які не вказані в п.п.4.3 для окремих видів виробів при сертифікації продукції, наведена у таблицях 2 і 3.

Отже, вимоги таблиці 2.3 та п.4.2. ДСТУ Б В.2.7.-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам`яні. Номенклатура показників якості позивачем не порушені, оскільки вказані ДСТУ застосовуються при виробництві виробів, розробці нормативних документів та при сертифікації продукції, а не при виконанні будівельних робіт.

Пунктом 1 ДСТУ Б В.2.7-137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні (надалі - ДСТУ Б В.2.7-137:2008) визначено сферу застосування стандарту, зокрема, зазначено, що цей стандарт поширюється на блоки стінові дрібні (далі - блоки) з ніздрюватого конструкційно - теплоізоляційного бетону автоклавного і неавтоклавного тверднення, які:

- виготовляють із застосуванням цементних, вапнякових, шлакових та змішаних в`яжучих, кремнеземистого компонента (пісок природний, золи та інші вторинні продукти промисловості), а також газо- та піноутворювачів;

- випускають партіями за різальною або касетною технологіями;

- використовують у житловому, цивільному та промисловому будівництві для мурування на розчині або клеї одношарових і багатошарових зовнішніх стін, внутрішніх стін та перегородок у будинках з неагресивним середовищем і відносною вологістю повітря приміщення не більше 75%. У приміщеннях із вологим режимом на внутрішню поверхню стін із блоків необхідно наносити паро ізолююче покриття відповідно до СНиП ІІ-22.

Згідно п. 1.2 ДСТУ Б В.2.7-137:2008 встановлються технічні вимоги до виробів, методи контролю, правила приймання, вимоги безпеки, вказівки щодо транспортування, зберігання і застосування, а також гарантії виробника.

Відповідно до п. 4.9. ДСТУ Б В.2.7-137:2008 значення відхилень геометричних розмірів та форми блоків не повинні перевищувати наведених у табл.4.

В свою чергу слід звернути увагу на те, що як випливає із змісту п. 4.1. розділу 4 Технічні вимоги ДСТУ Б В.2.7-137:2008, цей розділ встановлює технічні вимоги до блоків, а саме: блоки мають відповідати вимогам цього стандарту, виготовлятися згідно з технологічним регламентом, затвердженим в установленому на підприємстві порядку.

Отже, стандарти встановлені розділом 4, в тому числі, п. 4.9. та таблиця 4 ДСТУ Б В.2.7-137;2008 стосуються технічних вимог до блоків та стосуються сфери діяльності виробника цих блоків, а тому позивач не порушував і не міг порушити при виконанні будівельних робіт ці пункти. Вимоги до правил експлуатації та застосування блоків регулюються розділом 10 ДСТУ Б В.2.7-137:2008, порушення якого при виконанні будівельних робіт відповідачем не виявлено.

Згідно п.9.2 Правила приймання ДСТУ Б В.2.7-137:2008 кількість блоків з відхиленнями розмірів і пошкодженням кутів та ребер, які перевищують зазначені у таблиці 4 показники, не повинні перевищувати в сумі 5% від партії.

Пунктом 9.15. ДСТУ Б В.2.7-137:2008 визначено, що споживач має право проводити перевірку якості блоків із дотриманням вимог цього стандарту.

Як встановлено в ході судового розгляду, а ні в Акті перевірки від 29.07.2016 року, а ні в протоколі про правопорушення у сфері містобудування від 29.07.2016 року, а ні в оскаржуваній Постанові №182 не встановлено, що кількість використаних блоків перевищує 5% від збудованого об`єму.

Щодо твердження про те, що роботи з мурування стін першого поверху виконані до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та порушення п.9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва судом встановлено наступне.

Приписами п.9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва під час приймального контролю проводиться перевірка якості закінчених будівельно-монтажних робіт та відповідальних конструкцій. У всіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій. Приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною в додатку К. Приймання здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (п.9.8.1. ДБН А 3.1-5-2009).

Всі акти на приховані роботи відповідно до арк. 1 проекту 3497 були підписані в процесі виконання робіт, вони частково знаходилися в офісі ПП Добробуд-Град . В процесі проведення перевірки директор ПП Добробуд - Град узгодив з інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївської області Савчуком О. С., що деякі акти, сертифікати він на перевірку не взяв та надасть їх пізніше.

09.08.2016 року вказані акти на приховані роботи передані, але відповідач реєструвати відмовився.

Від так, при винесенні оскаржуваної Постанови відповідачем не враховано наявність складених та підписаних актів на приховані роботи та безпідставно зазначено про порушення п.9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва .

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідачем не доказано правомірності свого рішення.

ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі Надточий проти України від 15.05.2008).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96-1 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв`язку з чим вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 79, 241-246, 286 КАС України, суд,

вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №182 від 09.08.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Воського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом десяти днів із дня його складення.

Суддя С. Й. Яворський