Постанова

від 11.11.2021 по справі 457/931/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 457/931/20 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/811/2521/21 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія:5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

з участю - представника апелянта та третьої особи адвоката Вус О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Львівтурист" на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 31 травня 2021 року, ухвалене в складі головуючого судді Марчука В.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Львівтурист", державного реєстратора КП "Реєстрація майна та бізнесу" Львівської області Бойко Христини Романівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: прокуратура Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Трускавецька міська рада Львівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорбона-А", про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства Львівтурист , державного реєстратора КП Реєстрація майна та бізнесу Львівської області Бойко Христини Романівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: прокуратура Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Трускавецька міська рада Львівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорбона-А", про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що реєстрація права власності на нежитлову будівлю грубо порушує його майнові права, які встановлені рішеннями судів.

Просив скасувати запис про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 32462499) за Приватним акціонерним товариством "Львівтурист" (код за ЄДРПОУ: 02594021) на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 162, 1 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 255423546115, номер об`єкта в РПВН: 9574517), вчинений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Львівської області Бойко Христиною Романівною 17.07.2019 року на підставі її рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.07.2019 року (індексний номер: 47854903).

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 31 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Вирішено скасувати запис про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 32462499) за Приватним акціонерним товариством Львівтурист на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 162,1 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 255423546115, номер об`єкта в РПВН: 9574517), вчинений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Львівської області Бойко Христиною Романівною 17 липня 2019 року на підставі її рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 липня 2019 року (індексний номер: 47854903). Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач Приватне акціонерне товариство "Львівтурист".

В апеляційній скарзі покликається на те, що 12.08.2020 року у Трускавецький міський суд Львівської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ПрАТ Львівтурист , Державного реєстратора КП Реєстрація майна та бізнесу Львівської області Бойко Х.Р., в якому просив скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ПАТ Львівтурист на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 162,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинений державним реєстратором КП Реєстрація майна та бізнесу Львівської області Бойко Х.Р. 17.07.2019 року. У своїй позовній заяві позивач, як на підставу позову покликається на судові рішення, однак не вказує про те, що в подальшому такі були скасовані вищими судами. На зазначене не звернув уваги і суд першої інстанції.

Також, на думку апелянта, не підлягають до задоволення позовні вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 32462499) за Приватним акціонерним товариством "Львівтурист" (код за ЄДРПОУ: 02594021) на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 162, 1 кв. м, по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2554235461 15, номер об`єкта в РПВН. 9574517). вчинений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу" Львівської області Бойко Христиною Романівною 17.07.2019 року, оскільки такі вимоги не можна вважати належним способом захисту.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що дії ПАТ "Львівтурист" та Державного реєстратора КП Реєстрація майна та бізнесу Львівської області Бойко Христини Романівни мають протиправний характер, що суперечать законодавству не можна брати до уваги, оскільки такі факти можуть бути доведені лише вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили.

Сторонами договору купівлі-продажу будівлі були ПрАТ "Львівтурист" та СОРБОНА-А , а тому звертатися до суду з позовом про визнання правочину недійсним та/або скасування записів про реєстраційні дії ОСОБА_1 , який не є стороною правочину, не може.

Виходячи з наведеного суду першої інстанції слід було відмовити в задоволені позовних вимог позивачу за безпідставністю.

Просить скасувати рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 31 травня 2021 року, та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та третьої особи ТзОВ Сорбона-А в заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи позов та скасовуючи запис про державну реєстрацію права власності за Приватним акціонерним товариством Львівтурист на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація права власності на нежитлову будівлю грубо порушує майнові права позивача, право власності на яку зареєстровано за ним відповідно до вимог чинного законодавства України. Місцевим судом враховано, що позивачу рішенням Трускавецької міської ради № 759 від 21 жовтня 2014 року надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 06 га за адресою місцезнаходження нежитлової будівлі для надання у користування на умовах оренди, для обслуговування об`єкту нерухомості по діяльності в сфері туризму та комерції за рахунок земель міської ради, не наданих у власність чи користування.

Проте з такими висновками колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 04 жовтня 2013 року у справі № 457/1489/13-ц позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (позначену на плані літ. А-1 ) загальною площею 162,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Львівтурист (далі - ПАТ Львівтурист ) задоволено, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 04 жовтня 2013 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ Львівтурист у визнанні мирової угоди по справі, касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Апеляційного суду Львівської області залишено без змін.

Як убачається з інформації довідки з ДРРПНМ 21 жовтня 2016 року до Реєстру внесено запис про скасування державної реєстрації права власності за позивачем на нежитлову будівлю, яка була здійснена на підставі рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 04 жовтня 2013 року.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 28 листопада 2017 року у справі № 457/742/17 позов задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Трускавця в особі Трускавецької міської ради на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 (позначену на плані літ. А-1 ) загальною площею 162,1 кв. м.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності територіальної громади м. Трускавця в особі Трускавецької міської ради на спірну нежитлову будівлю, видане виконавчим комітетом Трускавецької міської ради 17 січня 2005 року.

Зобов`язано відділ державної реєстрації Трускавецької міської ради вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розділ

від 17 січня 2005 року № 9574517, а також розділ № 255423546115 та запис про право власності від 21 жовтня 2016 року № 17020532 щодо державної реєстрації права власності на спірну нежитлову будівлю за територіальною громадою м. Трускавця в особі Трускавецької міської ради.

Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на спірне нерухоме майно.

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 28 листопада 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року (провадження № 61-880св21) касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року без змін.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що позивачем не доведено свого права власності або речового права на об`єкту нерухомого майна - нежитлову будівлю, запис про державну реєстрацію права власності на таке майно за Приватним акціонерним товариством Львівтурист позивач просить скасувати, суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки жодні права або інтерес позивача, оспорюваним записом, не порушуються.

Також, колегія суддів звертає увагу, що позивачем, з огляду на те, що на сьогодні власником спірного нерухомого майна є не відповідач, а третя особа, обрано неефективний спосіб захисту, що є окремою підставою для відмови в задоволенні позову, однак за умови його підставності та обґрунтованості, чого у даній справі, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини. В рішеннях у справах Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система (пункти 34-35). В контексті вказаної практики колегія суддів вважає обґрунтування цієї постанови достатнім.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами частини другої статті 376 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року )неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що оскільки висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, то таке слід скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог .

Статтею 382 ЦПК України, передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги, що рішення суду підлягає скасуванню і у задоволенні позову слід відмовити, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 1 275 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівтурист" - задовольнити .

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 31 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Львівтурист", державного реєстратора КП "Реєстрація майна та бізнесу" Львівської області Бойко Христини Романівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: прокуратура Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Трускавецька міська рада Львівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сорбона-А", про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Львівтурист" - 1 275 грн 00 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2021 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич