Рішення

від 15.11.2021 по справі 914/2894/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021 справа № 914/2894/21

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , село Дороговиж, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтономбуд , м.Львів

про: стягнення заборгованості 33 954, 80 грн

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Махник О.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Куксов В.Г. - представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтономбуд про стягнення заборгованості 33 954, 80 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі № 914/2894/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 18.10.2021.

На електронну адресу суду 18.10.2021 відповідачем надіслано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з виявленням у директора та частини адміністрації офісу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтономбуд коронавірусної хвороби COVID -19 (вх.№24045/21 від 18.10.2021).

Ухвалою суду від 18.10.2021 розгляд справи по суті відкладено на 15.112021 .

У судове засідання 15.11.2021 представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 15.11.2021 представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином та завчасно повідомлений на адресу, зазначеній в позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.

Судом, з відомостей АТ Укрпошта (трекінг поштових відправлень) встановлено, що поштове відправлення з копією ухвали суду від 27.09.2021р. про відкриття провадження у справі, що надсилалось відповідачу (ідентифікатор поштового відправлення № 7901414166434) вручено особисто 16.10.2021р.

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України , а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 15.11.2021р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України , не встановлено.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ухвалі господарського суду від 27.09.2021 про відкриття провадження у справі явка представників учасників справи в судове засідання визнавалась не обов`язковою .

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України ).

А тому, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.11.2021 р. за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 15.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати у повному обсязі вартості поставленого товару на підставі Договору № 1-05/05/20 від 05.05.2020, укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецавтономбуд .

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 000, 00 грн основного боргу, 3 248, 50 грн інфляційних втрат, 855, 65 грн 3% річних та 1 850, 66 грн пені.

Правова позиція відповідача.

Відповідач, не скористався процесуальним правом, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, відзиву на позовну заяву не подав.

Відтак, суд вирішує справу за наявними у матеріалах справи доказами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецавтономбуд (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №1-05/05/20 від 05.05.2020 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати Покупцеві товар згідно замовлення Покупця.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, Покупець зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунок за отриманий згідно цього Договору Товар.

Право власності на Товар переходить до Покупця в момент отримання Товару згідно видаткової накладної (накладної) (п. 3.1. Договору).

Ціна Товару (партії Товару) - за домовленістю сторін визначається згідно видаткових накладних (накладних) на момент відвантаження відповідної партії Товару.

Сторони цього Договору дійшли згоди про те, що оплата за Товар здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати поставки партії Товару.

Оплата за партію Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п.п. 5.1. -5.3. Договору) .

Згідно накладної №109 від 04.09.2020 Постачальник передав у власність Покупця Товар (вапно гашене) на суму 19 000, 00 грн (з ПДВ), а Покупець прийняв відповідний Товар.

Згідно накладної №111 від 07.09.2020 Постачальник передав у власність Покупця Товар (вапно гашене) на суму 19 000, 00 грн (з ПДВ), а Покупець прийняв відповідний Товар.

Позивачем складено рахунок - фактуру від 05.02.2021 на суму 38 000, 00 грн.

Відповідач обов`язок з оплати вартості отриманого Товару виконав частково у сумі 10 000, 00 грн, що підтверджується долученою позивачем до матеріалів справи копією платіжного доручення №1088 від 05.02.2021.

За прострочення платежу Договором передбачено оплату Покупцем Постачальнику пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 6. 2. Договору).

Предметом спору у справі, що розглядається господарським судом є стягнення 28 000, 00 грн основного боргу, 3 248, 50 грн інфляційних втрат, 855, 65 грн 3% річних та 1 850, 66 грн пені.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли з Договору №1-05/05/20 від 05.05.2020, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГКУ країни зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач обов`язок за Договором з поставки обумовленого Товару (вапно гашене) виконав, натомість відповідач кореспондуючого обов`язку з оплати вартості поставленого товару виконав частково.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає до задоволення у розмірі 28 000, 00 грн.

Щодо заявленої до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що до задоволення підлягають інфляційні втрати та 3% річних у заявленому позивачем розмірі.

Щодо заявленої до стягнення суми пені суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Сторонами у пункті 6.2. Договору передбачено, що за прострочення платежу Договором передбачено оплату Покупцем Постачальнику пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Суд, здійснивши перерахунок суми пені, дійшов висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у заявленому розмірі.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх у сукупності з огляду на їх вірогідність встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1 . Позов задовольнити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтономбуд (79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66; ідентифікаційний код 40520152) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 28 000, 00 грн основного боргу, 3 248, 50 грн інфляційних втрат, 855, 65 грн 3% річних, 1 850, 66 грн пені та 2 270, 00 грн судового збору.

3 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 17.11.2021.

Суддя Синчук М.М.