Рішення

від 15.11.2021 по справі 922/2810/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2810/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр. Повітрофлотський ,6) до Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин" (61045, м. Харків, вул. Дербентська, 109) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державний концерн "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Вельма І.О., витяг з ЄДР, довіреність №220/202/д від 13.04.21, в порядку самопредставництва;

відповідача - Падалко Т.В., наказ №3-к від 10.01.12, в порядку самопредставництва;

представника третьої особи - Шевченко Б.В., довіреність №Д-664/2021 від 17.05.21, адвокат

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин", в якій просить суд:

стягнути з ДП «Харківський завод спеціальних машин» (61045, м. Харків, вул. Дербентська, 109, код ЄДРПОУ 07904041) майнову шкоду у вигляді збитків за незаконно відчужене військове майно у розмірі ринкової вартості цього майна, що складає 1 752 031,97 грн.

Стягнути з ДП «Харківський завод спеціальних машин» (61045, м. Харків, вул. Дербентська, 109, код ЄДРПОУ 07904041) вартість проведення незалежної оцінки незаконно відчуженого військового майна у розмірі 12 690,0грн.

Ухвалою господарського суду від 19.07.2021 залишено без руху позовну заяву у справі та встановлено позивачу - Міністерству оборони України строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви на адресу відповідача.

30.07.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява (вх. №17798 від 30.07.2021) про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 19.07.2021 по справі №922/2810/21. У вказаній заяві представник позивача просить суд долучити докази надіслання копії позовної заяви (опис вкладення, накладна, фіскальний чек) до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2810/21. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "18" серпня 2021 р. об 11:30 год.

16.08.2021 від Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин" через канцелярію суду (вх.№19039) надійшов відзив на позовну заяву,в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

16.08.2021 від Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин", через канцелярію суду (вх.№19041) надійшла заява про залучення Державного концерну "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код 37854297) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача .

В судовому засіданні 18.08.2021 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання на "21" вересня 2021 року о 10:30 год.

13.09.2021 року від Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин", через канцелярію суду (вх.№21256) надійшло клопотання про виправлення описок у відзиві на позовну заяву та заяві про залучення третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2810/21 на тридцять днів. Залучено Державний концерн "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код 37854297 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Підготовче провадження відкладено на "06" жовтня 2021 р. об 11:30 год.

04.10.2021 до господарського суду надійшла заява відповідача про застосування строку позовної давності (вх. №23117), в якій останній просить суд застосувати строк позовної давності до Міністерства оборони України про стягнення з ДП "ХЗСМ" майнової шкоди 1 764 721, 97 грн. та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В підготовчому засіданні 06.10.2021 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2021 о 12:00 год.

07.10.2021 до канцелярії суду надійшли пояснення третьої особи ДК "Укроборонпром" щодо позову (вх. №23702), в яких представник підприємства просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Пояснення долучено судом до матеріалів справи.

18.10.2021 до канцелярії суду надійшли пояснення ДК "Укроборонпром" щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності (вх. №24338), в яких останній підтримує заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Пояснення долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.10.2021 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні "27" жовтня 2021 року о 12:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 27.10.2021 року, на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 16.11. 2021 року о(б) 11:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданих додаткових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову. У наданій заяві просить суд застосувати строк позовної давності,

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у поясненнях.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники позивача тавідповідачів погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.

За ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.11.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд установив таке.

У 2007 році, на виконання наказу Міністерства оборони України від 30.01.2006 №43 Про упорядкування обліку надлишкового та списаного військового майна, до Центру обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних Сил України (правонаступником якого є Головне управління майна та ресурсів) за атестатами від 10.09.2007 № 328/3/9/3/522 та від 12.09.2007 № 328/3/9/3/506 (було передано на оперативний облік 68 одиниць надлишкової автомобільної техніки, які перебували на території та обліковувались за ДП МОУ 110 Харківський автомобільний ремонтний завод (ДП Харківський завод спеціальних машин).

Відомість надлишкової автомобільної техніки, яка обліковувалась за державним підприємством Харківський завод спеціальних машин за атестатами - додаток № 1.

За результатами розформування 830 відділу зберігання (м. Миколаїв), за нарядами Центру обліку надлишкового та списаного військового майна від 10.02.2010 № 181/3/57-АТ, від 13.10.2009 № 181/3/474- АТ та від 26.03.2010 № 181/3/159-АТ до ДП МОУ ПО Харківський автомобільний ремонтний завод (ДП Харківський завод спеціальних машин) відбулось переміщення 45 одиниць надлишкової автомобільної техніки.

Відомість надлишкової автомобільної техніки, яка перебувала на території та була передана до державного підприємства Харківський завод спеціальних машин за нарядами - додаток № 2.

Таким чином, як вказує позивач у позові, з урахуванням вищезазначених атестатів та нарядів, за ДП МОУ ПО Харківський автомобільний ремонтний завод (ДП Харківський завод спеціальних машин) обліковувалось 113 одиниць надлишкової автомобільної техніки.

На виконання нарядів від 03.11.2009 №181/3/509-АТ та від 15.07.2010 № 181/3/385-АТ виданих Центром обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних Сил України, встановленим в Міністерстві оборони України порядком, ДП МОУ ПО Харківський автомобільний ремонтний завод (ДП Харківський завод спеціальних машин) було розібрано 13 одиниць надлишкової автомобільної техніки (додаток № 3).

Відомість надлишкової автомобільної техніки, яка перебувала на території, обліковувалась за державним підприємством Харківський завод спеціальних машин та була розібрана за нарядами ЦОНСВМ ЗС України - додаток №3.

На виконання наказу МО України від 14.11.2014 № 809, за нарядами Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України від 12.12.2014 №181/2/272-АТ та від 26.02.2015 № 181/2/34-АТ з території від ДП Харківський завод спеціальних машин було вилучено та переміщено до військової частини НОМЕР_1 (с. Щербані) 53 одиниці надлишкової автомобільної техніки .

Таким чином, позивач вказує що, у Міністерстві оборони України за ДП Харківський завод спеціальних машин обліковується 47 одиниць надлишкової автомобільної техніки.

Відомість надлишкової автомобільної техніки, яка перебуває на оперативному обліку у Головному управлінні майна та ресурсів та повинна зберігатися на державному підприємстві Харківський завод спеціальних машин , м. Харків - додаток № 5.

Під час проведення інвентаризації військового майна, яке перебувало на території державного підприємства Харківський завод спеціальних машин (м. Харків), що була проведена у відповідності до вимог наказу Міністерства оборони України від 14.11.2014 №809 Про організацію проведення позачергової інвентаризації військового майна та його закріплення за військовими частинами Збройних Сил України (далі - наказ МО України від 14.11.2014 № 809) було встановлено нестачу автомобільної техніки.

Керівництвом ДП Харківський завод спеціальних машин було надано роз`яснення (вих. від 30.12.2014 № 1131 - додаток № 6) щодо виявленої нестачі, з якого слідує, що підприємство у незаконний спосіб реалізувало 30 одиниць надлишкової автомобільної техніки .

Відчуження військового майна в Міністерстві оборони України здійснюється у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. №1919 Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил. Кошти від реалізації військового майна на рахунки Міністерства оброни України не надходили.

Разом з цим, пояснень щодо нестачі 17 одиниць надлишкової автомобільної техніки Міністерству оборони України з боку Відповідача не було надано, місце її перебування не встановлено, що також підтверджує її незаконну реалізацію Відповідачем під час перебування військової техніки на зберіганні на території державного підприємства.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, у Міністерстві оборони України нараховується нестача військового майна у кількості 47 одиниць автомобільної техніки залишковою вартістю 1 752 031,97 грн., яка повинна була зберігатись на ДП Харківський завод спеціальних машин та в подальшому повернута в сферу управління оборонного відомства.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до відповідача із відповідним позовом до суду.

Оцінивши в сукупності всі обставини справи згідно поданих доказів, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок зберігання техніки визначається Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами, організаціями Збройних Сил України.

Згідно статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" органом, який здійснює управління військовим майном є Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних сил України.

Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Силах України на праві оперативного управління. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюється у спеціальному порядку (стаття 3).

Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна Збройних сил України визначено: закріплення військового майна за військовими частинами здійснює Міноборони, як центральний орган управління Збройних сил України (пункт 3); умови зберігання військового майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати (пункт 13).

Тобто, зазначеними нормативними актами чітко визначено, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань і вони здійснюють їх зберігання, оперативний облік, тощо.

Державне підприємство "Харківський завод спеціальних машин" згідно з наказом № 409 від 14 липня 2006 року виключено зі складу Збройних Сил України. Відповідно до нового Статуту, Державне підприємство "Харківський завод спеціальних машин" є державним, унітарним комерційним підприємством, а не військовим формуванням.

На директора Державного підприємства "Харківський завод спеціальних машин" не покладено обов`язки забезпечення, зберігання озброєння і військової техніки та відповідальність за втрату або зіпсування військового майна.

З матеріалів справи вбачається, що фактично відповідач здійснював зберігання військового майна. При цьому, договори на його зберігання з Державним підприємством "Харківський завод спеціальних машин" не укладались.

Таким чином функції контролю за збереженням військового майна покладено на власника - Міністерство оборони України.

Зустрічною звіркою з питань підтвердження фактичної наявності надлишкового військового майна на ДП «ХЗСМ» за період з 01.01.2011 по 01.06.201Зр., яка проводилась Державною фінансовою інспекцією в Харківській області 19.06.2013р. встановлено наступне:

Наявність на позабалансовому обліку у кількісному виразі 38 одиниць військового майна Центру надлишкового та списаного майна МОУ

Фактична наявність надлишкового військового майна, встановленого інвентаризацією в ході зустрічної звірки у кількості 38 одиниць. Нестач не виявлено.

Документальним підтвердженням наявності на підприємстві вказаної техніки є:

«Акт приймання - передачі справ, посади директора ОСОБА_1 та майна Державного підприємства «110 Харківський автомобільний ремонтний завод`складений комісією, створеною на підставі Наказу ТВО директора Департаменту економічної та господарської діяльності Міністерства Оборони України С.Б. Новосьоловим від 12.10.2009р №86 у зв`язку із призначенням директора ДП «110 Харківський автомобільний ремонтний завод» та оформлений у встановленому порядку. Згідно вищевказаного Акту директором прийнято 43 одиниці техніки Центра Обліку Надлишкового та списаного Майна МОУ. та 1 одиниця ( УАЗ 3151 ) обліковувалась за виробництвом. У Акті також відображено технічний стан прийнятої техніки.

МВС України відділ спеціальної міліції ГУМВС України в Харківської області Постановою від 30.06.2015р. закрито кримінальне провадження , за результатами якого не підтверджено нанесення збитків з щодо нестачі 62 одиниць автомобільної техніки Центру надлишкового майна.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до приписів статей 942, 949, 953 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі та повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості на його першу вимогу, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Так, статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов`язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов`язання.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, слід враховувати, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, вона повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: 1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; 3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; 4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В даному випадку суди встановили, що у відповідача був відсутній обов`язок зі зберігання спірного майна, а отже відсутні такі елементи складу цивільного правопорушення, як: факт порушення зобов`язання (протиправна дія або бездіяльність); причинний зв`язок між порушенням зобов`язання і збитками; вина особи, яка порушила зобов`язання.

Суд зазначає, що проведення планового державного фінансового аудиту за 2007-2009 роки та 9 міс. 2010 року, проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «110ХАРЗ» за період з 01.07.2010-30.11.2011 роки (ревізія була проведена з приводу передачі підприємства із сфери управління Міністерства Оборони України до ДК «Укроборонпром) за період з 01.01.2012 по 30.06.2014роки.

За результатами проведення планових контрольних заходів. Факту незаконної реалізації або нестачі військової техніки і, як наслідок винних осіб, не встановлено.

При передачі підприємства до сфери управління ДК «Укроборонпром» складений акт від 29.12.2011 року, який підписали відповідальні особи Міністерства Оборони України. Порушень у вигляді нестачі техніки на відповідальному зберіганні не встановлено.

Органом, якій здійснюють управління військовим майном, згідно з ст.2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", є Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних сил України. Таким чином функції контролю за збереженням військового майна покладені на власника - Міністерство оборони України.

Таким чином, позивач не представив доказів, які б свідчили, що саме він поніс будь-які збитки в розумінні ст. 225 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню, адже позивачем не доведено наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушеня, зокрема, позивачем не доведено противоправності у діях відповідача, а так само наявності причинного зв`язку між діями відповідача і завданими державі збитками.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тривалістю у три роки. Згідно з вимогами статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давності застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи вище викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності, як в необґрунтованій, недоведеній матеріалами справи та такій, що ґрунтується на хибному тлумачення норм чинного законодавства України, адже у випадку, коли судом не встановлено порушень законодавства з боку відповідача, суд має відмовити у позові з цих підстав, а не з підстав пропущення строку позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Міністерство оборони України (03168, м.Київ, пр. Повітрофлотський ,6) .

Відповідач:Державне підприємство" Харківський завод спеціальних машин" (61045, м. Харків, вул. Дербентська, 109).

Повне рішення складено "17" листопада 2021 р.

СуддяО.О. Присяжнюк