Рішення

від 15.11.2021 по справі 927/607/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2021 року м. Чернігівсправа №927/607/21

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Державного підприємства Дослідне господарство Іскра Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України,

юридична адреса: вул. Нова, 6, с. Кашпури, Роменський район, Сумська область, 42074;

адреса для листування: вул. Петропавлівська, 86, оф. 85, м. Суми, 40021;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1;

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина , вул. Незалежності, 51, с. Калюжниці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17311; e-mail: 670106@ukr.net;

предмет спору: про визнання недійсним договору

представники сторін:

від позивача: Ломака Н.М. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія ВМ №1021624, видано 15.11.2021;

від відповідача: Коленченко О.О. - адвокат, довіреність №06/07-1 від 06.07.2021;

У судовому засіданні 15.11.2021, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

10.06.2021, позивачем подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (надалі - СТОВ "Батьківщина") з проханням визнати недійсним договір постачання №02-12/2018-1/2ICKPA від 02.12.2018 (надалі - Договір), що укладений між ним та СТОВ "Батьківщина".

Позовні вимоги обґрунтовано недотриманням позивачем (надалі - Підприємство) вимог Цивільного кодексу України та Статуту Підприємства при укладенні оскаржуваного Договору, оскільки від імені позивача правочин підписаний Самойленко Людмилою Олександрівною з перевищенням повноважень, яка на час його укладення виконувала обов`язки директора за наказом №21-к від 15.04.2016, та на момент його підписання не отримала погодження органу управління ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України, зокрема, Національної академії аграрних наук України, що й стало підставою звернення до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021 справа № 927/607/21 передана на розгляд судді Федоренко Ю.В.

Ухвалою суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження в справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; сторонам установлено строк на подання: відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, заяв, пояснень тощо; підготовче засідання призначено на 13.07.2021.

13.07.2021, судом, у порядку частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), продовжено строки підготовчого провадження на 30 календарних днів; відкладено підготовче засідання на 06.09.2021.

06.09.2021, за розпорядженням Господарського суду Чернігівської області №02-01/25/21 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/607/21 , відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (в зв`язку з перебуванням головуючого судді Федоренка Ю.В. у відпустці), призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Романенко А.В., про що сформовано протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 06.09.2021 прийнято справу №927/607/21 до розгляду судом у складі судді Романенко А.В. зі стадії підготовчого провадження, перебіг строків розгляду якої розпочато спочатку; підготовче засідання призначено на 20.09.2021 о 12:00.

Відповідач, у межах строків установлених судом, скористався правом на подання, в порядку статей 165, 178 ГПК України, мотивованого відзиву на позов (разом з належними доказами його направлення на адресу позивача), яким проти задоволення заявлених вимог заперечив у повному обсязі зазначаючи, що на момент укладення договору постачання №02-12/2018-1/2Іскра від 02.12.2018, дійсність якого оскаржується в межах даної справи, виконуюча обов`язки директора ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України Самойленко Л.О. мала необхідний обсяг повноважень, як керівник Підприємства на його укладення, про що також свідчать відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ), за даними якого відсутні будь-які обмеження повноважень підписанта. Просив суд взяти до уваги, що умови оскаржуваного правочину виконувались позивачем, зокрема, ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України підтвердило прийняття товару, поставленого відповідачем на підставі цього Договору, шляхом підписання видаткової накладної №858 від 31.12.2018 та зворотної накладної від покупця №5 від 31.05.2019 на повернення частини поставленого товару, сторонами також було підписано двосторонній акт звіряння розрахунків за період з 01.03.2018 по 03.02.2020, у тому числі по спірному Договору, за яким за позивачем до цього часу рахується заборгованість за поставлений та отриманий ним товар. Зазначав, що за п.3.10. Статуту ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України, згідно з чинним законодавством і в межах цього Статуту Підприємство, з урахуванням завдань Наукової установи, якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі визначає структуру управління, розробляє штатний розпис, вступає в договірні відносини з іншими установами, підприємствами, організаціями, набуваючи майнові права і відповідні обов`язки, може бути позивачем і відповідачем у справах. Господарські зобов`язання Підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд Академії для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягає наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10 відсотків вартості активів річної фінансової звітності Підприємства. Враховуючи, що господарське зобов`язання, яке виникло на підставі оскаржуваного Договору не є господарським зобов`язанням щодо якого існує заінтересованість (позовна заява не містить обґрунтування наведених обставин), то доводи позивача про порушення вимог Статуту ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України при укладенні цього правочину безпідставні. Водночас, за балансом (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України, вартість активів позивача на кінець звітного періоду склала 107972 тис.грн, тобто загальна сума Договору (5581,4688 тис.грн) є значно меншою за 10% від вартості активів позивача в указаному періоді. Наведене свідчить, що доводи позивача про необхідність погодження оскаржуваного правочину НААН України не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та положеннях Статуту Підприємства (в редакції діючій на момент укладення оскаржуваного Договору).

Позивач правом на подання відповіді на відзив, в установлений судом строк, не скористався.

20.09.2021, у підготовче засідання прибув повноважний представник відповідача; представник позивача до суду не прибув, повноважного представника не направив (без пояснення причин), про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином засобами поштового зв`язку та на офіційну електронну пошту позивача, вказану в позовній заяві (ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1).

За результатами підготовчого засідання, судом, відповідно до п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, ухвалено закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.11.2021.

Призначене судове засідання з розгляду справи по суті 03.11.2021 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці, про що завчасно повідомлено сторін листом від 01.11.2021 №927/607/21/1830/21 (направлений на електронні адреси повідомлені суду).

Ухвалою суду від 08.11.2021 розгляд по суті справи №927/607/21 призначено на 15.11.2021 о 10:30, що направлена на офіційні електронні та поштові адреси представників сторін.

15.11.2021, у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача; участь повноважного представника позивача забезпечена в режимі відеоконференції.

Судом сформовано та залучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 02.12.2018, з метою перевірки повноважень директора ДП ДГ Іскра ІСГ ПС НААН України на вчинення оскаржуваного правочину.

15.11.2021, судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано повноважних представників сторін.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, вказані в відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

02.12.2018, між ДП "ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України (позивач, Покупець) та СТОВ "Батьківщина" (відповідач, Постачальник) укладено договір постачання №02-12/2018-1/2ІСКРА (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1.) Постачальник зобов`язався поставити та передати в власність Покупця товар, за умовами і в порядку, передбаченому цим Договором, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п.1.2. Договору Покупцю поставляється наступний товар, дозволений для використання на території України: Діамофоска 10:26:26 (Біг-бег) у кількості 344т, загальною вартістю (з ПДВ) 5581468,80грн.

Оплата товару здійснюється Покупцем у національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника до 01.10.2019 (п.2.1. Договору).

За умовами пунктів 3.1. та 3.2. Договору термін відвантаження (передачі) товару: до 10 січня 2019 року включно. Умови поставки товару: склад СТОВ Батьківщина : Чернігівська область, Срібнянський район, с. Калюжинці, якщо інше не буде узгоджено сторонами окремо.

Приймання товару здійснюється уповноваженим представником Покупця на підставі фактичних даних якості і кількості відповідно до звичаїв ділового обороту. Під звичаями ділового обороту сторони розуміють дотримання Постачальником умов цього Договору відносно кількості, асортименту, якості, комплектності, тари і/чи упаковки товару відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 (зі змінами та доповненнями) і Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю (затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (зі змінами та доповненнями), у частині що не суперечить умовам цього Договору (п.4.2. Договору).

За п.8.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пунктів 3.1. та 3.2. Договору, Постачальником, за видатковою накладною №858 від 31.12.2018 передано, а Покупцем отримано товар, а саме: Діамофоска 10:26:26 (Біг-бег) у кількості 344т, загальною вартістю 5581468,80грн (у т.ч. ПДВ).

Видаткова накладна №858 від 31.12.2018 є документом первинного бухгалтерського обліку, що складений у двосторонньому порядку, містить підписи та печатки обох юридичних осіб. Факт отримання товару за Договором позивачем не заперечується.

31.05.2019, позивачем, на підставі зворотної накладної №5, повернуто відповідачу частину поставленого товару загальною вартістю 4283452,80грн.

Зворотна накладна від покупця №5 від 31.05.2019 є документом первинного бухгалтерського обліку, що складений у двосторонньому порядку, містить підписи та печатки обох юридичних осіб.

Вартість отриманого позивачем товару за цим Договором (у сумі 1298016грн), станом на 03.02.2020 обліковувалась ним як заборгованість, про що свідчить двосторонній акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2018 по 03.02.2020.

Матеріали даної справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач розрахувався за отриманий товар на підставі оскаржуваного Договору.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису зазначеної статті правомірність правочину презумується, і обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається саме на позивача.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) установлені статтями 215, 216 ЦК України, якими унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним....

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За доводами позивача, виконуюча обов`язки директора Підприємства Самойленко Людмила Олександрівна перевищила свої повноваження при укладенні оспорюваного Договору, оскільки вчинила наведені дії без погодження з органом управління Підприємства - НААН України.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що наведені твердження позивача не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, в ході вирішення наявного спору, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, установлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений в разі доведеності в господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин. У зв`язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини 2 статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості в відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України та статті 204 ЦК України обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним покладається саме на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що договір постачання №02-12/2018-1/2ІСКРА від 02.12.2018, укладений від імені ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України виконуючою обов`язки директора Самойленко Людмилою Олександрівною, діючою на підставі Статуту Підприємства.

За частинами 1 та 2 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі в разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань щодо державної реєстрації ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН Україна, відомості з якого є офіційними (сформований судом станом на 02.12.2018, тобто на момент укладення оскаржуваного правочину), Самойленко Людмила Олександрівна, виконуюча обов`язки директора Підприємства, повноважна вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори; водночас відомості про обмеження повноважень даної особи в Реєстрі відсутні.

Відповідно до Статуту ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України, затвердженого 18.01.2018 президентом НААН України Я.М. Гадзало (пункти 1.1., 1.5.), Підприємство засноване на основі державної власності, перебуває в віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном; Підприємство безпосередньо підпорядковане Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України.

Підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання (п.3.1. Статуту).

Відповідно до чинного законодавства і в межах цього Статуту Підприємство, з урахуванням завдань Наукової установи (ІСГ ПС НААН України), якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі визначає структуру управління, розробляє штатний розпис, вступає в договірні відносини з іншими установами, підприємствами та організаціями, набуваючи майнові права та відповідні обов`язки, може бути позивачем та відповідачем у судах.

Господарське зобов`язання Підприємства щодо вчинення якого є заінтересованість , виноситься на розгляд НААН України для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності Підприємства (п.3.10. Статуту).

Управління Підприємством здійснюється його директором, який підзвітний НААН України. Директор, діючи від імені Підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах цього Статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції ІСГ ПС НААН України та НААН України, трудового колективу Підприємства, зокрема, укладає господарські договори (пункти 7.2., 7.6. Статуту).

За статтею 73-1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарське зобов`язання державного унітарного підприємства, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною 3 цієї статті, і яке укладається з особою, заінтересованою в його вчиненні, від імені або за рахунок, або в інтересах такої особи , є господарським зобов`язанням, щодо вчинення якого є заінтересованість.

За частиною 2 вказаної статті особою, заінтересованою в вчиненні господарського зобов`язання , є: посадова особа органів управління державного унітарного підприємства; посадова особа органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство, якщо така особа є особою, відповідальною за прийняття рішення щодо надання згоди на вчинення таким державним унітарним підприємством господарського договору; член сім`ї посадової особи, зазначеної в абзацах 2 і 3 цієї частини, - чоловік (дружина), особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій будь-яка з осіб, зазначених в абзацах 2 - 4 цієї частини, є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) або членом органу управління, органу, який здійснює функції контролю та/або нагляду.

Особи (разом або окремо), зазначені в абзацах 2 - 5 цієї частини, мають відповідати принаймні одній із таких ознак: бути сторонами такого господарського зобов`язання або членами виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; отримувати винагороду за вчинення такого господарського зобов`язання від державного унітарного підприємства (посадових осіб органів управління державного унітарного підприємства) або від особи, яка є стороною господарського зобов`язання; внаслідок такого господарського зобов`язання набувати майно, будь-які майнові права, вигоди або блага; брати участь у господарському зобов`язанні як представники або посередники (крім представництва державного унітарного підприємства посадовими особами).

За частиною 4 статті 73-1 ГК України господарське зобов`язання із заінтересованістю підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, в випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

Судом установлено, що даний позов не містить будь-якого обґрунтування з посиланням на фактичні обставини справи та на належні докази щодо віднесення господарських зобов`язань, що виникають у сторін за оскаржуваним Договором, до господарських зобов`язань державного унітарного підприємства (позивача) щодо вчинення якого є заінтересованість у розумінні статті 73-1 ГК України та п.3.10. Статуту ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України.

За висновком суду, твердження позивача про необхідність погодження оскаржуваного правочину з органом, до сфери управління якого він належить, не знайшли підтвердження в ході вирішення наявного спору.

Одночасно, з огляду на наявний в матеріалах справи звіт про фінансовий стан позивача за 2017 рік (сформований на 01.01.2018), зобов`язання за оскаржуваним Договором не підпадає під значні господарські зобов`язання державного унітарного підприємства, в розумінні статті 73-2 ГК України, та (як вірно звертав увагу відповідач) не перевищує 10 відсотків від вартості активів позивача за даними останньої фінансової звітності (5 581 468,80грн < 107 972 000грн).

Судом, у ході вирішення наявного спору встановлено, що сторонами фактично виконувались умови оскаржуваного Договору, про що зокрема свідчить отримання ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України товару за видатковою накладною №585 від 31.12.2018, складеною сторонами на виконання умов цього Договору, а також повернення частини товару на підставі зворотної накладної від покупця №5 від 31.05.2019; підтвердження позивачем існування простроченої заборгованості за оскаржуваним договором шляхом підписання двостороннього акту звіряння розрахунків між сторонами за період з 01.03.2018 по 03.02.2020.

За статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише в разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема в разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

За висновком суду, позивачем схвалено оскаржуваний правочин, оскільки поставлений товар на підставі указаного Договору отримано позивачем без заперечень, а заборгованість з його оплати підтверджена шляхом підписання двостороннього акту звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання недійсним договору постачання №02-12/2018-1/2ІСКРА від 02.12.2018, що, як установлено судом, від імені ДП ДГ "Іскра" ІСГ ПС НААН України укладений повноважною особою та фактично ним виконувався, тому суд вирішив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору, з огляду на відмову в позові, судом покладено на позивача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 165, 178, 233, 236, 238, 241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії наук України (юридична адреса: вул. Нова, 6, с. Кашпури, Роменський район, Сумська область, 42074; адреса для листування: вул. Петропавлівська, 86, оф. 85, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 04312009) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (юридична адреса: вул. Незалежності, буд. 51, с. Калюжниці, Срібнянського району, Чернігівської області, 17311, код ЄДРПОУ 30875436) про визнання недійсним договору постачання №02-12/2018-1/2ІСКРА від 02.12.2018, відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 17.11.2021

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/

Суддя А.В. Романенко