Ухвала

від 17.11.2021 по справі 176/2367/21

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/2367/21

провадження №2/176/884/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області КУЧМА В.В., розглянувши матеріали позовної заяви з додатками ОСОБА_1 до Жовтоводської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, де просить ухвалити судове рішення, яким визнати за ним право власності на 3/10 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0974га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1210700000:01:143:0015 за тією ж адресою в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Дана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України та містить ряд недоліків, зокрема позов пред`явлено до Жовтоводської міської ради, однак з матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем за заповітом є не тільки позивач, а і його батько ОСОБА_3 , і саме ця особа повинна бути відповідачем по даній справі. Крім того, позивач не зазначає у позові, хто є власниками інших семи частин будинку, чи є цей будинок багатоквартирним чи ні. Також, позовна заява містить дві вимоги майнового характеру, а судовий збір сплачено лише за одну вимогу. Дані недоліки вже самі по собі не дозволяють вирішити питання про відкриття провадження по справі.

Але, незважаючи на дані недоліки вказана позовна заява підлягає не може бути залишена без руху, а поверненню позивачу з наступних підстав.

Положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно зі ст. 71 Закону України Про міжнародне приватне право спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Зокрема,порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України . Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175 , 177 ЦПК України .

Відповідно до п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин,якими позивач обґрунтовує свої вимоги;зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Так, позовні вимоги громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 стосуються визнання за ним на території України права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Ст.ст. 34 , 66 Закону України Про нотаріат визначено, що видача свідоцтв про право на спадщину відноситься до повноважень нотаріусів; у встановлений законом строк для оформлення спадкової маси, до складу якої входить нерухоме майно, спадкоємці зобов`язані звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та з пакетом документів, які підтверджують такі факти: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, надавши свідоцтво про смерть спадкодавця, документи, що підтверджують родинні зв`язки з померлим, та правовстановлюючі документи на спадкове майно, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми:звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини,продовження строку прийняття спадщини(у разі відкриття спадщини до 1січня 2004 року),про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК . При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270 , ст. 1276 ЦК , - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30травня 2008року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа №2-390/2006.

Враховуючи характер відмови нотаріуса (у зв`язку з пропуском законодавчо встановленого строку; відсутністю правовстановлюючих документів), характер захисту порушеного права також може відрізнятися (звернення до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини).

Так, із постанови державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюка В.О., доданої до позовної заяви, вбачається, що державний нотаріус відмовляє позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що позивач пропустив 6-ти місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, передбачений ст.. 1270 ЦК України, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 виникли підстави звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Права ж звернутись до суду з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом у ОСОБА_1 не виникло.

Рішення суду про відмову ОСОБА_1 у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини, останній до позову не додав та й взагалі не зазначив, чи звертався він до суду з такими позовними вимогами.

Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 184 ЦПК України, позовна заява повертається позивачу, зокрема у випадку, якщо до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

За таких обставин, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу, роз`яснивши йому, що він має право звернутись до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175 , 177 , 185 ,186, 261, 353 суддя

ПОСТАНОВУ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Жовтоводської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області В.В. КУЧМА