Рішення

від 17.11.2021 по справі 910/14791/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2021Справа № 910/14791/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання

економіки

до Товариства з обмеженою відповідальністю Просат

про стягнення 129.825,78 грн

Представники сторін не викликались

Суть спору :

10.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки до Товариства з обмеженою відповідальністю Просат про стягнення 129.825,78 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг зберігання обладнання № 1167 від 01.11.2016 відповідачем передано позивачу на зберігання обладнання, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2016. Умовами договору встановлено, що відповідач щомісячно зобов`язується вносити плату за зберігання обладнання та інші платежі, визначені цим договором, а саме витрати на електроенергію. У зв`язку з тим, що у періоди з листопада по грудень 2018 року, з травня по грудень 2019 року та за період з січня по червень 2020 року, відповідачем не було належним чином виконані взяті на себе зобов`язання за договором № 1167 від 01.11.2016, у останнього виникла заборгованість у розмірі 129.825,78 грн, з яких 119.076,35 грн боргу за послуги зберігання та 10.749,43 грн відшкодування витрат за електроенергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/14791/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою було зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарським судом міста Києва з 05.07.2021 зупинено відправку кореспонденції засобами поштового зв`язку, про що розміщено офіційне повідомлення на сайті Судова влада України, тому судом не було здійснено відправлення ухвали від 17.09.2021 учасникам справи.

Після отримання фінансування Господарським судом міста Києва 05.10.2021 здійснено відправлення відповідачу ухвали № 910/14791/21 від 17.09.2021 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105478342450 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 89-А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 17.09.21021 (номер відправлення 0105478342450) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 10.10.2021 з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 17.09.2021 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 між Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки (сторона-1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Просат (сторона-2, відповідач) укладено договір про надання послуг зберігання обладнання № 1167 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору сторона-1 надає стороні-2 право на розміщення обладнання широкосмугового радіо доступу у власних приміщеннях з метою його подальшого зберігання за адресою: м. Київ, бульв. Дружби народів, 38 (перелік обладнання зазначається в акті 1 до чинного договору).

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату наданих послуг зберігання обладнання та відшкодування витрат за електроенергію за періоди з листопада по грудень 2018 року, з травня по грудень 2019 року та за період з січня по червень 2020 року не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, що становить 119.076,35 грн та відповідно 10.749,43 грн, загалом у розмірі 129.825,78 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 7.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.10.2017.

Згідно з п. 7.2 договору термін дії договору може бути продовжено чи переглянуто за взаємною згодою сторін. У разі відсутності попередження жодної з сторін про бажання розірвати договір за 1 місяць до кінця терміну його дії, договір вважається таким, дія якого подовжена на таких же умовах на наступний рік.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін договору про небажання продовжувати договірні відносини не подано.

Згідно з п. 1.3 договору обладнання передається стороною-2 стороні-1 на зберігання згідно акту прийому-передачі обладнання (далі - акт 1), який є невід`ємною частиною цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту приймання-передачі обладнання від 01.11.2016 сторона-2 передала стороні-1 обладнання широкосмугового радіо доступу: шафа з обладнанням, що буде зберігатися на технічному поверсі та 3 антено-фідерні пристрої, що будуть зберігатися на даху будівлі за адресою: м. Київ, бульв. Дружби народів, 38.

Відповідно до п. 1.4 договору повернення обладнання стороні-2, після закінчення строку дії договору, здійснюється за актом повернення обладнання (далі - акт 2).

Доказів повернення обладнання сторонами за актом повернення обладнання не подано та матеріали справи не містять.

Згідно з п. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до п. 3.1 договору сторона-2 зобов`язується вносити стороні-1 відповідно до умов договору плату за зберігання обладнання та інші платежі, визначені договором.

Згідно з п. 3.2 договору розмір плати за зберігання на день підписання договору становить 5.000,00 грн з урахуванням ПДВ в місяць.

Згідно з п. 3.3 договору нарахування плати за зберігання починається з дня підписання обома сторонами цього договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що плата за зберігання сплачується стороною-2 щомісячно до 25 числа поточного місяця на повний обсяг обумовлених договором платежів на підставі рахунків сторони-1.

Відповідно до п. 3.5 договору сторона-1 висилає на адресу сторона-2 в термін до 15 числа поточного місяця оригінали рахунків, акти наданих послуг за минулий місяць, оформлені згідно чинного законодавства України.

Згідно з п. 3.6 договору плата за зберігання за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.7 договору вартість енергозабезпечення визначається за показниками електролічильника. Показники електролічильника контролюються представниками сторін. Компенсація вартості додаткових витрат на утримання електричних мереж, за якими розраховується сторона-1 з постачальником електроенергії, проводиться стороною-2 в строк та порядку, визначеними п.п. 3.3. і 3.4. цього договору.

Вартість енергозабезпечення може бути переглянута стороною-1 в зв`язку із зміною тарифів постачальника електроенергії (п. 3.8 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги зберігання на загальну суму 66.383,57 грн, що підтверджується наступними актами надання послуг, що підписані та скріплені печатками обох сторін

№ 315 від 30.11.2018 на суму 5.000,00 грн,

№ 349 від 31.12.2018 на суму 22.325,82 грн,

№ 126 від 31.05.2019 на суму 6.512,00 грн,

№ 150 від 30.06.2019 на суму 6.557,59 грн,

№ 179 від 31.07.2019 на суму 6.524,81 грн,

№ 198 від 31.08.2019 на суму 6.485,66 грн,

№ 228 від 30.09.2019 на суму 6.466,21 грн,

№ 258 від 31.10.2019 на суму 6.511,48 грн,

Також з матеріалів справ вбачається, що позивачем надано послуги з електрозабезпечення на загальну суму 6.386,02 грн, що підтверджується наступними актами надання послуг, що підписані та скріплені печатками обох сторін

№ 305 від 30.11.2018 на суму 812,98 грн,

№ 348 від 31.12.2018 на суму 935,60 грн,

№ 160 від 30.06.2019 на суму 949,81 грн,

№ 184 від 31.07.2019 на суму 966,70 грн,

№ 211 від 31.08.2019 на суму 933,40 грн,

№ 231 від 30.09.2019 на суму 997,82 грн,

№ 260 від 31.10.2019 на суму 789,71 грн.

Крім цього позивачем до матеріалів справи долучено наступні, не підписані з боку відповідача, акти надання послуг

- за послуги зберігання на загальну суму 52.692,80 грн

№ 331 від 30.11.2019 на суму 6.557,05 грн

№ 353 від 31.12.2019 на суму 6.563,60 грн,

№ 12 від 31.01.2020 на суму 6.550,48 грн,

№ 39 від 28.02.2020 на суму 6.563,58 грн,

№ 45 від 31.03.2020 на суму 6.543,89 грн,

№ 58 від 30.04.2020 на суму 6.596,24 грн,

№ 69 від 31.05.2020 на суму 6.649,01 грн,

№ 153 від 30.06.2020 на суму 6.668,95 грн,

- за відшкодування витрат за електроенергію на загальну суму 4.903,41 грн

№ 333 від 30.11.2019 на суму 825,19 грн,

№ 355 від 31.12.2019 на суму 541,33 грн,

від 31.01.2020 на суму 711,95 грн,

від 28.02.2020 на суму 712,92 грн,

від 31.03.2020 на суму 661,44 грн,

від 30.04.2020 на суму 869,86 грн,

від 31.05.2020 на суму 580,72 грн,

Позивачем подано до суду наступні рахунки-фактури про сплату послуг зберігання та відшкодування витрат на електроенергію

№ 117 від 30.11.2019 на суму 6557,05 грн,

№ 200 від 30.11.2019 на суму 825,19 грн,

№ 128 від 31.12.2019 на суму 6.563,60 грн,

№ 233 від 31.12.2019 на суму 541,33 грн,

№ 82 від 31.01.2020 на суму 6.550,48 грн,

№ 81 від 31.01.2020 на суму 711,95 грн,

№ 91 від 28.02.2020 на суму 6.563,58 грн,

№ 90 від 28.02.2020 на суму 712,92 грн,

№ 93 від 31.03.2020 на суму 6.543,89 грн,

№ 92 від 31.03.2020 на суму 661,44 грн,

№ 96 від 30.04.2020 на суму 6.596,24 грн,

№ 95 від 30.04.2020 на суму 869,86 грн,

№ 98 від 31.05.2020 на суму 6.649,01 грн,

№ 97 від 31.05.2020 на суму 580,72 грн,

№ 116 від 30.06.2020 на суму 6.668,95 грн.

Як свідчать матеріали справи позивач листом-вимогою № 08-01/153 від 18.08.2021 звернувся до відповідача з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 129.825,78 грн, разом з якою на адресу відповідача було надіслано зазначені вище не підписані з боку відповідача акти наданих послуг та відповідні рахунки-фактури.

Даний лист направлено відповідачу 25.08.2021 рекомендованою кореспонденцією за № 0110313559220, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 25.08.2021.

Згідно інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет вбачається, що поштове відправлення не вручено відповідачу 29.08.2021 та 09.09.2021 повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно з п. 2.2.5 договору сторона-2 зобов`язалась своєчасно сплачувати вартість послуг зберігання обладнання широкосмугового радіо доступу сторони-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо сплати в повному обсязі вартості наданих послуг зберігання та відшкодування витрат за електроенергію за періоди з листопада по грудень 2018 року, з травня по грудень 2019 року та за період з січня по червень 2020 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка не оспорена відповідачем та загалом становить 129.825,78 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг зберігання та відшкодування витрат за електроенергію в загальному розмірі 129.825,78 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Просат (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 89-А, код ЄДРПОУ 33689783) на користь Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки (01014, м. Київ, бульв. Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 23395900) 129.825 (сто двадцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн 78 коп. боргу, 2.270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова