Рішення

від 09.11.2021 по справі 912/2473/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 рокуСправа № 912/2473/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства "КАРІНА" (с. Богданівка, Петрівський район, Кіровоградська область, 28332)

до відповідача 1: Петрівської селищної ради Кіровоградської області (вул. Святкова, 7, смт Петрове, Кіровоградська область, 28300)

відповідача 2: Державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни, (вул. Шкільна, 4, смт Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28034)

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.

представники:

від позивача - Загородній І.В., адвокат, ордер КР 103980 від 27.08.2021;

від відповідачів 1, 2 - участі не брали;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "КАРІНА" (далі - СФГ "КАРІНА") до Петрівської селищної ради Кіровоградської області та Державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни з вимогами про наступне:

- визнати за Селянським (фермерським) господарством "КАРІНА" право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524981900:02:000:9272 загальною площею 50,0000 га, розташованої на території Петрівської селищної ради (колишньої Зеленської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства, що була надана засновнику (голові) Селянського (фермерського) господарства "КАРІНА" Зінічу Олегу Михайловичу на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР 0000090, виданого 10 липня 1997 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №119;

- зобов`язати державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524981900:02:000:9272 загальною площею 50,0000 га, розташованої на території Петрівської селищної ради (колишньої Зеленської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області, за Селянським (фермерським) господарством "КАРІНА".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з моменту реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи обов`язки землекористувача земельної ділянки несе створене фермерське господарство, а не фізична особа-засновник, на ім`я якої видано державний акт на право постійного користування землею. Позивач звертався до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації права постійного користування наведеною земельною ділянкою за фермерським господарством, однак згідно з листом від 13.08.2021 №359-02-08, останньому повідомлено про відсутність підстав для такої реєстрації.

Ухвалою від 25.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/2473/21 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 21.09.2021 об 15:00 год.

У підготовчому засіданні 21.09.2021 оголошено перерву до 19.10.2021 о 11:00 год.

Ухвалою від 19.10.2021 суд продовжив підготовче провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу №912/2473/21 до судового розгляду по суті на 09.11.2021 о 15:00 год.

09.11.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідачі 1, 2 своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 09.11.2021 не скористались, уповноважених представників не направили, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце проведеня судового засідання (а.с. 90).

Крім того, відповідачі 1, 2 не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до розпорядження Петрівської районної державної адміністрації №338-р від 03.07.1997 надано громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50 га ріллі у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Зеленської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 видано Державний акт серії КР 0000090 на право постійного користування землею площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 10.07.1997 за №119 (а.с. 12).

Відомості про вищевказану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру із присвоєнням їй кадастрового номера 3524981900:02:000:9272, що підтверджується витягом від 10.08.2021 (а.с. 13-15).

Разом з тим, право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.08.2021 (а.с. 60-61).

06.08.1997 створено СФГ "КАРІНА", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.08.2021 (а.с. 16-19).

Згідно з п. 1.3. Статуту СФГ "КАРІНА" (у редакції від 13.07.2017) засновником та головою селянського (фермерського) господарства є член СФГ "КАРІНА" Зініч Олег Михайлович (а.с. 20-24).

У відповідності до п. 8.1. Статуту СФГ "КАРІНА" (у редакції від 13.07.2017) та п. 7.2. Статуту СФГ "КАРІНА" (у редакції від 26.12.2020) (а.с. 25-29) до земель господарства належить, зокрема, земельна ділянка площею 50 га з кадастровим номером 3524981900:02:000:9272 для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Зеленської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та право на яку посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії КР 0000090 від 10.07.1997, виданого на підставі розпорядження Петрівської райдержадміністрації Кіровоградської області №338-р від 03.07.1997.

За твердженням позивача, з моменту створення СФГ "КАРІНА" та до цього часу вищевказана земельна ділянка використовується СФГ "КАРІНА" у своїй господарській діяльності відповідно до її цільового призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується довідкою Петрівської селищної ради Кіровоградської області №54 від 10.02.2021 (а.с. 30), податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи за 2019-2021 роки (а.с. 31-42), звітами про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай (форма 4-СГ) за 2020-2021 роки (а.с. 43-48), звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма 29-СГ) за 2020 рік (а.с. 49-55).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , про що 13.02.2020 складено відповідний запис за №4 та 04.03.2020 видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (а.с. 56).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №46-ОТГ від 10.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та акта приймання-передачі земельних ділянок від 11.12.2020 передано Петрівській селищній раді Кіровоградської області у комунальну власність, серед іншого, земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 50,0000 га з кадастровим номером 3524981900:02:000:9272, право на яку посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії КР №0000090 від 10.07.1997, виданого ОСОБА_1 (а.с. 57-59).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.08.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 3524981900:02:000:9272 належить до земель комунальної власності, а її власником є Петрівська селищна рада Кіровоградської області (а.с. 60-61).

Для здійснення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524981900:02:000:9272, СФГ "КАРІНА" звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор М.

Однак, листом №359-02-08 від 13.08.2021 державним реєстратором Григор М. відмовлено у здійсненні державної реєстрації права постійного користування за СФГ "КАРІНА" у зв`язку з тим, що з поданих господарством документів, зокрема, Державного акта на право постійного користування землею серії КР 0000090, неможливо встановити факт набуття СФГ "КАРІНА" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524981900:02:000:9272 (а.с. 62-63).

Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання випливає, що на момент надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - засновнику створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України №2009-ХІІ від 20.12.1991 "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону на день реєстрації СФГ "КАРІНА"; втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України №973-ІV від 19.06.2003 "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Відтак законодавством, чинним на момент створення СФГ "КАРІНА", передбачалось одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 прийнято новий Закон України №937-ІV "Про фермерське господарство", яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У ст. 1 Закону "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (у редакції на час розгляду справи) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. У частині 2 даної статті передбачений перелік підприємств, установ та організацій, що набувають права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами ст. 141 Земельного кодексу України (у чинній редакції) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992, яка діяла до 01.01.2002), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 50,0 га, яка розташована на території Петрівської селищної ради (колишньої Зеленської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області, надана громадянину ОСОБА_1 саме з метою створення фермерського господарства, яке створено та зареєстровано 06.08.1997.

Тому, право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло у СФГ "КАРІНА" з моменту його державної реєстрації і зберігається за фермерським господарством до часу припинення його діяльності.

Станом на день вирішення спору СФГ "КАРІНА" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування з моменту його створення та до цього часу, про що свідчать, зокрема, довідка Петрівської селищної ради Кіровоградської області №54 від 10.02.2021 (а.с. 30), податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019-2021 роки (а.с. 31-42), звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай (форма 4-СГ) за 2020-2021 роки (а.с. 43-48), звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма 29-СГ) за 2020 рік (а.с. 49-55).

Поряд з цим, встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення права і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши, зокрема, відсутність порушення права.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відмову у здійсненні реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством, господарський суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за СФГ "КАРІНА" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3524981900:02:000:9272 загальною площею 50,0000 га, розташованої на території Петрівської селищної ради (колишньої Зеленської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства, що надана засновнику (голові) СФГ "КАРІНА" ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР 0000090, виданого 10.07.1997, має бути задоволена.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію права постійного користування вказаною земельною ділянкою, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (ч. 1 ст. 6 Закону).

За положеннями ст. 10 Закону державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно з нормами ст. 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Такий спосіб захисту як зобов`язання вчинити конкретну дію може бути застосований лише тоді, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати норми закону, які відповідач 2 повинен застосувати при вчиненні певної дії, з урахуванням встановлених судом обставин.

Отже, державна реєстрація прав є дискреційним повноваженням державного реєстратора, яка проводиться відповідно до визначених законом етапів, вчиненню реєстраційних дій передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства.

При цьому, суд не наділений повноваженнями щодо зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію права за обставин, коли достеменно не встановлено, що всі подані документи належним чином оформлені, а всі етапи їх перевірки - завершені.

Це додатково вказує на те, що позовна вимога про зобов`язання відповідача 2 провести державну реєстрацію права користування за позивачем на зазначену земельну ділянку не підлягає задоволенню, оскільки законодавством не визначено право суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Тому, позивач не позбавлений права звернутись до державного реєстратора із судовим рішенням у даній справі, після набрання ним законної сили.

Таким чином, позовні вимоги СФГ "КАРІНА" підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших судових витрат сторонами не заявлялось.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством "КАРІНА" (с. Богданівка, Петрівський район, Кіровоградська область, 28332, ідентифікаційний код 23695683) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524981900:02:000:9272, загальною площею 50,0000 га, розташованої на території Петрівської селищної ради (колишньої Зеленської сільської ради Петрівського району) Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства, що надана засновнику (голові) Селянського (фермерського) господарства "КАРІНА" Зінічу Олегу Михайловичу на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР 0000090, виданого 10.07.1997 та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №119.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Петрівської селищної ради (вул. Святкова, 7, смт Петрове, Кіровоградська область, 28300, ідентифікаційний код 04364199) на користь Селянського (фермерського) господарства "КАРІНА" (с. Богданівка, Петрівський район, Кіровоградська область, 28332, ідентифікаційний код 23695683) 2 270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Селянському (фермерському) господарству "КАРІНА" (с. Богданівка, Петрівський район, Кіровоградська область, 28332), Петрівській селищній раді Кіровоградської області (вул. Святкова, 7, смт Петрове, Кіровоградська область, 28300), Державномур реєстратору виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни, (вул. Шкільна, 4, смт Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28034).

Повне рішення складено 18.11.2021.

Суддя М.С. Глушков