Рішення

від 18.11.2021 по справі 614/348/21

БОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Борівський районний суд Харківської області

код суду: 614

вид судочинства:

справа: № 614/348/21

провадження: 2/614/148/21

категорія: 18

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

18.11.2021 Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Борова справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА АГРОЗЕМЛЯ , третя особа: Відділ державної реєстрації Балаклійської міської ради Харківської області

про скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку

УСТАНОВИВ:

27.05.2021 ОСОБА_2 звернувся до Борівського районного суду Харківської області з позовною заявою до ФГ Агроземля третя особа: Відділ державної реєстрації Балаклійської міської ради Харківської області, в якій просить скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за індексним номером 39456486, дата державної реєстрації 27.11.2020, зроблений державним реєстратором Щербиною Н.М. відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської обл. про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6321082500:03:004:0009 площею 10,1235 га, що належить позивачу на праві власності, на підставі договору оренди землі, видавник: орендар ФГ Агроземля та орендодавець ОСОБА_2 , строк оренди 15 років, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Свої вимоги ОСОБА_2 обгрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер: 6321082500:03:004:0009 площею 10,1235 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Харківська обл., Борівський р-н, Першотравнева с/рада.

На початку 2021 р. позивачу стало відомо про порушення його права власності, а саме: в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право оренди її вищезазначеної земельної ділянки, орендарем зазначений відповідач.

Згідно даних, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.11.2020 державним реєстратором Щербиною Н.М. відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області було зареєстроване право оренди його земельної ділянки кадастровий номер: 6321082500:03:004:0009 площею 10,1235 га, що належить позивачу на праві власності, на підставі договору оренди землі, видавник: орендар ФГ Агроземля та орендодавець ОСОБА_2 , строк оренди 15 років, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Але позивач не укладав та не підписував договору оренди вищезазначеної земельної ділянки ані з відповідачем ФГ Агроземля , ані з будь-якими іншими особами, та нікого не уповноважувала на укладання такого договору і ніколи не мав наміру про це, оскільки сам безпосередньо займається обробкою своєї землі. Зазначена земельна ділянка фактично не передавалась в оренду, а оскільки позивач не підписував договір оренди, то з його сторони відсутнє волевиявлення на укладення вказаного правочину.Наявність спірного договору порушує права позивача як власника земельної ділянки - обмежує його права на володіння, користування та розпорядження зазначеною власністю.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 28.05.2021 відкрито провадження і вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 28.05.2021 витребувано у відповідача ФГ Агроземля оригінал спірного договору оренди землі.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 28.05.2021 забезпечено позов шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки та заборони відповідачу користуватись цією земельною ділянкою.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 18.06.2021 витребувано від ЦНАП виконавчого комітету Борівської с/ради Харківської обл. копію договору оренди землі.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 07.07.2021 за клопотанням позивача по справі призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлене питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у договорі ОР 19/0035 від 23.10.2019 ОСОБА_2 чи іншою особою?

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 16.08.2021 за клопотанням експерта №19292 від 04.08.2021 витребувано у відповідача ФГ Агроземля оригінал договору оренди землі ОР 19/0035 від 23.10.2019 .

Позивачем також сплачено вартість експертизи згідно рахунку №1521 від 02.08.2021 у сумі 8923,72 грн.

Згідно повідомлення Інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса №19292 від 28.09.2021, без дослідження оригіналу спірного договору - неможливо надати висновок, у зв`язку з чим матеріали повернуто без виконання.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 06.10.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 19.10.2021 закрито підготовче провадження.

Станом на 18.11.2021 відзив на позовну заяву до Борівського районного суду Харківської області не надійшов.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Представник позивача подав заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації юридичної особи.

3 особа в судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомила. Про дату, час і місце судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації юридичної особи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,1235 га, з кадастровим номером 6321082500:03:004:0009, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Борівського району Харківської області , являється ОСОБА_2 , що підтверджується копією Відомостей про земельну ділянку (а.с.11).

В матеріалах справи на а.с.47 наявна копія договору оренди даної земельної ділянки ОР 19/0035 від 23.10.2019, в якому орендарем є Фермерське господарство Агроземля , а орендодавцем зазначено ОСОБА_2 . За умовами договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів, на території Першотравневої сільської ради Борівського району Харківської області та належить орендодавцю на праві власності . Згідно п. 13.1 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України , йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України , висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Позивач на обґрунтування своїх вимог просив призначити судову почеркознавчу експертизу для спростування укладення ним спірного договору.

Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 07.07.2021 по справі призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлене питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у договорі ОР 19/0035 від 23.10.2019 ОСОБА_2 чи іншою особою?

Позивач виконав усі вимоги експерта згідно його клопотання №19292 від 04.08.2021: надав для проведення експертизи вільні, умовно вільні, експериментальні зразки почерку та підпису, сплатив вартість експертизи згідно рахунку №1521 від 02.08.2021 у сумі 8923,72 грн.

Відповідач ФГ Агроземля від надання оригіналу спірного договору ОР 19/0035 від 23.10.2019 ухилився, що потягло зо собою повідомлення Інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса №19292 від 28.09.2021 про неможливість надати висновок, у зв`язку з чим матеріали повернуто без виконання.

Згідно ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки позивачем оспорюється факт укладання правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а при вирішенні спору про захист права, яке позивач вважав порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи підстави позову, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спірний договір позивач не підписував та, відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувався, тому спірний договір не є укладеним.

Реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою кадастровий номер: 6321082500:03:004:0009 площею 10,1235 га.

Отже, реєстрація права оренди ФГ Агроземля на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_2 фактично не підписував, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

Крім того, суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952 (далі - Закон № 1952) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, суд приходить до висновку про скасування саме державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а не запису про реєстрацію права оренди земельної ділянки позивача.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію),проведеної державним реєстратором Щербиною Н.М. відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області щодо земельної ділянки площею площею 10,1235 га, кадастровий номер: 6321082500:03:004:0009, яка належить ОСОБА_2 та розташована на території Першотравневої сільської ради Борівського району Харківської області , цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розглядаючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст . 12, 13, 80, 81, 89, 141, 191, ч. 2 ст. 247, 259, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280-282, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України , на підставі ст.ст.15,16,202-204,205,207,215,391,627, ЦК України, ст.ст.14,15 ЗУ Про оренду землі , п.15 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА АГРОЗЕМЛЯ , третя особа: Відділ державної реєстрації Балаклійської міської ради Харківської області про скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6321082500:03:004:0009 площею 10,1235 га, що належить ОСОБА_2 на праві власності, за індексним номером 39456486, дата державної реєстрації 27.11.2020, зареєстровану державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області Щербиною Н.М.

Стягнути з Фермерського господарства Агроземля (код ЄДРПОУ 42775888) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте Борівським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області. У разі подачі апеляційної скарги в електронній формі, апеляційна скарга подається у той самий строк безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя ГУЛЯЄВА Г. М.