Постанова

від 10.11.2021 по справі 183/4469/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 183/4469/17

провадження № 61-11449св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, ОСОБА_2 ,

треті особи: Державне підприємство Новомосковське лісове господарство , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Раєвським Володимиром Володимировичем, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2020 року у складі судді Городецького Д. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство Новомосковське лісове господарство (далі - ДП Новомосковське лісове господарство ), Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), про визнання недійсним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 22 червня 2011 року № 373-p-ІІ Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Піщанської сільської ради затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Піщанської сільської ради та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу на території Піщанської сільської ради. Однак спірна земельна ділянка не вилучалась із земель Державної власності лісогосподарського призначення і на час прийняття головою Новомосковської районної державної адміністрації розпорядження про її надання у власність знаходилась у користуванні ДП Новомосковське лісове господарство .

У порушення статті 50 Закону України Про землеустрій , статті 9 Законну України Про державну експертизу землевпорядної і документації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:398:0010 у зв`язку зі зміною її цільового призначення не розроблявся і у встановленому законом порядку не погоджувався.

На вищевказаній спірній земельні ділянці, у порушення вимог чинного законодавства, невстановлені особи протягом квітня 2017 року проводили роботи з намивання берегу поруч із вказаними земельними ділянками, що може свідчити про вчинення дій, направлених на зміну властивостей земельної ділянки, а також штучне збільшення меж прибережно-захисної смуги, руйнування природної краси, знищення лісового фонду держави, що його, як громадянина України та представника українського народу обурює.

Передача земель лісового фонду у приватну власність істотно обмежує його права, оскільки позбавляє можливості вільно пересуватися у лісі, насолоджуватися його красою.

Працюючи на посаді начальника відділу Держкомзєму у Новомосковському районі він намагався зупинити незаконну передачу земельних ділянок державного лісового фонду у приватну власність, у тому числі ОСОБА_2 , не погоджуючи проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність останній та державний акт на земельну ділянку серії Ш № 928588, виданий на її ім`я.

На теперішній час, вже не працюючи на посаді начальника відділу Держкомзему у Новомосковському районі, з урахуванням бездіяльності як контролюючих, так і правоохоронних органів, яким про незаконне виділення спірної земельної ділянки відомо ще з 2011 року, однак які жодних заходів щодо скасування незаконного розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації та скасування державної реєстрації права власності не вживають, що свідчить про неналежне здійснення зазначеними органами наданих законом повноважень, він вимушений звертатися до суду, як представник українського народу, з метою подальшої боротьби з незаконним виділенням у приватну власність земельної ділянки державного лісового фонду.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірним та скасувати розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 22 червня 2011 року № 373-р-11 Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Піщанської сільської ради у частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу на території Піщанської сільської ради; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:398:0010, площею 1,4537 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 22 червня 2011 року № 373-р-11 не порушує права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 . Той факт, що на час винесення оскаржуваного розпорядження він працював на посаді начальника Управління Держгеокадастру в Новомосковському районі та ним особисто не підписувалася землевпорядна документація, не свідчить про порушення його прав, як посадової особи, так і громадянина України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2020 року - без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та положенням матеріального права, а районний суд дав належну оцінку доказам та доводам позовної заяви.

Апеляційний суд вказав, що посилання ОСОБА_1 на те, що незаконне розпорядження порушує його право, як громадянина, на користування лісами, як природними об`єктами, здійснені на підставі розпорядження забудови призвели до руйнування природної краси та знищення лісового фонду, не є підставою для задоволення позову, оскільки від імені народу України захист права власника здійснюють органи державної влади та органи місяцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належну правову оцінку тому, що незаконне розпорядження порушує його право, як громадянина, на користування лісами, як природними об`єктами, чим порушені, у тому числі, і його права. Суди також не звернули уваги на те, що він, працюючи на посаді начальника відділу Держкомзєму у Новомосковському районі не погоджував проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та не підписував відповідні державні акти.

Вважає, що оскільки Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області відкрив провадження у цій справі, то цим самим визнав порушення його законних прав та інтересів. Тому, на його думку, суди незаконно не розглянули заявлені ним позовні вимоги по суті, обмежившись висновками про те, що оскаржуване розпорядження районної державної адміністрації не порушує його прав, свобод чи інтересів.

Зазначає, що Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області відомо, що реєстрація спірної земельної ділянки була проведена незаконно з 2011 року, однак з відповідними позовами вони до суду не звертаються.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Алістратова О. І., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, оскільки оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованими, а заявлене позивачем питання не порушує його прав чи інтересів, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

15 вересня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 30 березня 2011 року № 190-p-ІІ Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради , ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради.

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 22 червня 2011 року № 373-p-ІІ Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Піщанської сільської ради затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам на території Піщанської сільської ради та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу на території Піщанської сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження відділом Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:398:0010, площею 1,4537 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровської області.

З огляду на акт № 619/31 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14 листопада 2013 року Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 22 червня 2011 року № 373-р-11 Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Піщанської сільської ради , у тому числі ОСОБА_2 , прийнято з порушенням статей 149, 198 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749 Про затвердження Тимчасовою порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці , статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації та пункту 5 статті 27, пункту 5 статті 31 Лісового кодексу України.

Висновком експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи з питань землеустрою, земельно-технічної експертизи № 2005/2006-17 у кримінальному провадженні № 12013040000000254 від 05 вересня 2017 року встановлено, що наданий на дослідження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення особистого селянського на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, виготовлений ТОВ КРОК , 2011 рік, кадастровий номер 1223285500:01:398:0010, не відповідає його складу, змісту та правилам оформлення нормативно-технічної документації з питань здійснення землеустрою, а отже вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам із землеустрою та землекористування.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Раєвським В. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь яке право особи, а саме порушене.

Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (частина перша статті 393 ЦК України).

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди (частина друга статті 393 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12 , частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів, що оскаржуване розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 22 червня 2011 року № 373-р-11 порушує його права, свободи чи інтереси. Той факт, що на час винесення оскаржуваного розпорядження він працював на посаді начальника Управління Держгеокадастру в Новомосковському районі, та ним особисто не підписувалася землевпорядна документація, не свідчить про порушення його прав, як посадової особи, так і громадянина України.

Суд апеляційної інстанції правильно відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , які є аналогічними з доводами його касаційної скарги про те, що незаконне розпорядження порушує його права, як громадянина, на користування лісами, як природними об`єктами, здійснені на підставі розпорядження забудови призвели до руйнування природної краси та знищення лісового фонду, вказавши, що це не є підставою для задоволення позову, оскільки від імені народу України захист права власника здійснюють органи державної влади та органи місяцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України та Законами України.

Доводи касаційної скарги про те, що Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області відомо, що реєстрація спірної земельної ділянки була проведена незаконно, з 2011 року, однак з відповідними позовами вони до суду не звертаються не впливають на правильність вирішення судами позову ОСОБА_1 , оскільки вказані обставини не наділяють його повноваженнями звертатися до суду з позовом в інтересах органу державної влади, який не виконує, або неналежно виконує свої функції.

Апеляційний суд правильно вказав, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів чи органів прокуратури України у порядку, передбаченому Законом України Про звернення громадян .

Посилання касаційної скарги на неврахування судами правових висновків у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, є безпідставними, оскільки у першій наведеній справі позов в інтересах держави було подано прокурором, який у передбачених законом випадках наділений повноваженнями звертатися з відповідним позовом, на відміну від ОСОБА_1 , як фізичної особи, а інші справи не є подібними зі справою, яка переглядається, ні за підставами та предметами позовів, ні встановленими обставинами.

Отже, вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Раєвським Володимиром Володимировичем - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк