Ухвала

від 18.11.2021 по справі 652/251/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 652/251/21

провадження № 61-18591ск21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до асоціації фермерських господарств Ольвія про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до АФГ Ольвія , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03 червня 2021 року, просила:

- розірвати договори оренди землі, укладені між позивачем та відповідачем 01 березня 2017 року, з кадастровим номером 6521880800:04:016:0036 площею 4,39 га, право оренди на земельну ділянку зареєстровано 18 квітня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 20334475 та з кадастровим номером 6521880800:04:016:0035 площею 4,39 га, право оренди на земельну ділянку зареєстровано 29 травня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 20894343;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати по договорам оренди землі в розмірі: зерно продовольче - 3 600 кг, зерно фуражне - 14 400 кг, олія соняшникова - 180 кг, січка - 6 причепів або 600 штук тюків, компенсація за оранку присадибної ділянки, або у грошовій формі - 24 319,38 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача пеню у натуральному розмірі, а саме зерно продовольче - 4 061,1 кг, зерно фуражне - 16 243,2 кг, олія соняшникова - 170,28 кг.

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з АФГ Ольвія на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати по договорах оренди землі за 2018 - 2020 роки у розмірі 24 319,38 грн. В решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання судових витрат.

08 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року в зазначеній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, а у позовах про розірвання договору найму (оренди) - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Суд установив, що 01 березня 2017 року АФГ Ольвія та ОСОБА_1 уклали два договори про оренду земельних ділянок, з кадастровим номером 6521880800:04:016:0035, площею 4,39 га та з кадастровим номером 6521880800:04:016:0036, площею 4,39 га, строком на десять років.

За умовами вказаних договорів орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 %, а саме у грошовій формі - 4 053,23 грн, у натуральній формі - зерно продовольче - 600 кг, зерно фуражне - 2 400 кг, олія соняшникова - 30 кг, січка - 1 причіп, або 100 штук тюків, або 250 грн, оранка присадибної ділянки - 0,50 га.

Предметом позову є вимога про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати, ціна позову у даній справі станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі Zubac v. Croatia (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до асоціації фермерських господарств Ольвія про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко