Рішення

від 18.11.2021 по справі 340/1690/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/1690/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015, код ЄДРПОУ 38613719) до Комунального закладу "Мирнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)" Кетрисанівської сільської ради (с.Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27242, код ЄДРПОУ 34201550) третя особа: Чарівненська сільська рада (вул.Шкільна, 36, с.Чарівне, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27241, код ЄДРПОУ 04527550) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить :

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Мирнівського ясла-садка (ЄДРПОУ 34201550) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі Мирнівського ясла-садка, розташованої за адресою: с. Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область, шляхом заборони її використання (експлуатації) Мирнівським ясла-садком та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаної будівлі.

Позов мотивовано тим, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки будівлі Мирнівського ясла-садка, розташованої за адресою: с. Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область, про що складено акт №111 від 14.06.2019 року. У зв`язку з виникненням такої загрози, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, дітей, позивач на підставі цього акту просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі Мирнівського ясла-садка, розташованої за адресою: с. Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область, шляхом заборони її використання (експлуатації) Мирнівським ясла-садком та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаної будівлі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суд від 16 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засідані на 08.08.2019 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року поновлено провадження у справі та вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження (т.2 а.с.47).

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Відповідно до довідки Чарівненської сільської ради від 14.06.2019 № 01-15/903 будівля Мирнівського ясла-садка, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Мирне, перебуває на балансі Чарівненської сільської ради (копія довідки додається).

Вказаний об`єкт (с. Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область) відноситься до об`єктів з масовим перебуванням людей, тобто забезпечення на ньому безпеки, у тому числі пожежної та техногенної, є першочерговим завданням, оскільки у разі виникнення надзвичайної ситуації на ньому створюється велика небезпека та ймовірність травмування і загибелі людей (дітей).

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.03.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), доручення начальника Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 20.12.2018 № 267, наказу У ДСНС України у Кіровоградській області від 19.03.2019 №70 Про затвердження плану перевірок на II квартал 2019 року та наказу Бобринецького районного відділу У ДСНС України у Кіровоградській області від 20.03.2019 № 10 Про проведення перевірок об`єктів різних форм власності у II кварталі 2019 року (копія витягу з наказу додається) державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Бобринецькому районі Потьомкою Н.П. на підставі посвідчення від 10.06.2019 № 105 (копія посвідчення додається) було проведено у період з 10 по 14 червня 2019 року планову перевірку будівель та споруд Мирнівського ясла-садок, що розташовані за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Мирне.

Про дату проведення планового заходу керівництво об`єкта було вчасно повідомлено (повідомлення від 31.05.2019 № 01-171/23-35, яке 31.05.2019 було вручено особисто завідуючій Мирнівським ясла-садком Бевз Т.П. та голові Чарівнянської сільської ради Крамаренко М.І.).

За результатами планового заходу складено Акт № 111 перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт), який вручено 14.06.2019 завідуючій Мирнівським ясла-садком Бевз Т.П. та голові Чарівнянської сільської ради Крамаренко М.І.). Зауважень до акта не було.

Актом перевірки встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 819 Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (зі змінами) (далі - ПКМУ № 819), постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (далі - ПКМУ № 1200), Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 819 (далі - ПКМУ № 819), а саме:

- приміщення дошкільного навчального закладу не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, підпункт 7.2 пункту 7 таблиці А.1 додатка А ДБН В.2.5-56:2014);

- дерев`яні конструкції будівлі не піддано вогнезахисному оброблянню (підпункт 2.5 пункту 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечено захист будівлі дошкільного навчального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (підпункт 1.21 пункту 1 розділу IV ППБУ, пункт 15 додатка А ДСТУ Б В.2.5-38:2008);

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не здійснено технічне обслуговування наявних вогнегасників (підпункт 3.17 пункту 3 розділу V ППБУ);

- приміщення дошкільного навчального закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасники) згідно з нормами належності (пункт 3.6 розділу V ППБУ);

- дошкільний заклад не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку) та не встановлено його на видному місці, освітлювальному у темний час доби (пункт 2.22 розділу III ППБУ);

- не демонтовано поріг на шляху другого евакуаційного виходу на першому поверсі, який перешкоджає вільній евакуації людей (пункт 2.32 розділу III ППБУ);

- посадовими особами дошкільного навчального закладу не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (пункт 16 розділу II ППБУ);

- в установі не розроблено інструкцію щодо дій персоналу об`єкта у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації (стаття 130 Кодексу цивільного захисту України);

- посадовими особами, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройдено функціональне навчання (стаття 91 КЦЗУ, пункти 7-11 ПКМУ № 819);

- на об`єкті не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (стаття 40 КЦЗУ);

- працюючий персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання (підпункт 2 пункту 1 статті 20 КЦЗУ; пункт 2 ПКМУ від 19.08.2002 № 1200) (т.1 а.с.21-29).

У 15 листопада 2021 року позивачем проведено позапланову перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 15.11.2021 №404 (т.2а.с.39-46)

За наслідках перевірки встановлено, що з 13 порушень, які вказані у позовній заяві, у повному обсязі усунуто 11 порушення, а саме:

- проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- здійснено технічне обслуговування наявних вогнегасників;

- приміщення дошкільного навчального закладу забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасники) згідно з нормами належності;

- дошкільний заклад забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку) та встановлено його на видному місці, освітлювальному у темний час доби;

- демонтовано поріг на шляху другого евакуаційного виходу на першому поверсі, який перешкоджав вільній евакуації людей;

- посадовими особами дошкільного навчального закладу пройдено навчання з питань пожежної безпеки;

- розроблено інструкцію щодо дій персоналу об`єкта у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації;

- посадовими особами, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, пройдено функціональне навчання;

- на об`єкті обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту;

- працюючий персонал забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання;

- забезпечено захист будівлі дошкільного навчального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

Разом з тим не усунутими залишаються 2 порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

- приміщення дошкільного навчального закладу не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5.-56:2014 Системи протипожежного захисту (це порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ); підпункту 7.2 пункту 7 таблиці А.1 додатка А ДБН В.2.5-56:2014);

- дерев`яні конструкції будівлі не піддано вогнезахисному оброблянню (це порушення підпункту 2.5 пункту 2розділу III ППБУ).

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).

Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

У статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені статтю 70 Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відтак, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання, а також повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КЗ "Мирнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)" вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки виявлені порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ); підпункту 7.2 пункту 7 таблиці А.1 додатка А ДБН В.2.5-56:2014), підпункту 2.5 пункту 2 розділу III ППБУ, які наразі на час вирішення справи залишаються не усунутими.

У пункті 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пунктом 1 розділу І НАПБ А.01.01-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Також згідно п. 2 розділу І даних правил вони є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

У пункті 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" визначено, що система протипожежного захисту - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізації та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Відповідно до пп. "а" п.6.1, п.7.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" до складу систем протипожежного захисту належать зокрема системи пожежної сигналізації.

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежегасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Суд вважає, що наявність виявлених порушень на об`єктах, які знаходяться на балансі відповідача, пов`язане з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей (дітей) від пожежі та є обставиною, що може перешкоджати завчасному виявленню пожежі, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виявлення пожежі.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №804/5713/16, від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 29.07.2020 року у справі №160/1903/19 від 10.09.2020 року у справі №620/1857/19 щодо оцінки цього порушення вимог пожежної безпеки як такого, що об`єктивно створює загрозу життю та здоров`ю людей, може призвести до тяжких наслідків та є підставою для застосування за рішенням суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств та об`єктів.

Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 року у справі №804/8378/17, від 26.06.2020 року у справі №620/1860/19 сформулював правовий висновок, згідно з яким захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

За правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 16.09.2020 року у справі 826/13931/15, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Такий захід реагування як повне зупинення роботи будівлі є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а часткове усунення відповідачем порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Разом з цим, на час розгляду справи в суді, доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (дітей), не було надано, та зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Відтак, враховуючи наявність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (дітей), подальша експлуатація будівлі Комунального закладу "Мирнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)", розташованої за адресою: с. Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область в умовах порушень протипожежних норм, норм техногенної безпеки та цивільного захисту створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, тому, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

При цьому, суд зазначає, що стаття 70 Кодексу цивільного захисту України визначений вичерпний перелік заходів реагування, про застосування яких може просити позивач, і які можуть бути застосовані судом, а саме - повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав буде застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи.

Опломбування всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, відключення джерел енергопостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок повністю виключить (блокує) доступ до приміщень належного відповідачу об`єкту та можливість його технічної підтримки і обслуговування, у тому числі і з метою усунення виявлених актом №115 порушень.

Повне зупинення роботи будівлі Комунального закладу "Мирнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)", розташованої за адресою: с. Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область, передбачає припинення надання послуг без блокування доступу до приміщень та території об`єкту для осіб, які здійснюють його технічну підтримку, обслуговування та охорону, тощо, що явно виходить за межі такого заходу реагування, як повне зупинення роботи.

Таким чином, суд приходить висновку щодо необхідності зупинення роботи будівлі Комунального закладу "Мирнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)", розташованої за адресою: с. Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область, шляхом повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів понесення витрат із залученням свідків та проведення експертиз, такі відповідно вимог статті 139 КАС України до стягнення не підлягають.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 142, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування до Комунального закладу "Мирнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)" Кетрисанівської сільської ради (код ЄДРПОУ 34201550) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі Комунального закладу "Мирнівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)", розташованої за адресою: с. Мирне, Бобринецький район, Кіровоградська область, до повного усунення порушень.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник