Рішення

від 18.11.2021 по справі 440/10864/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10864/21 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області про визнання протиправним рішення та скасування, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) до Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (надалі по тексту також - відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Великобудищанської сільської ради від 12.03.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_1 на території Великобудищанської сільської ради Полтавської області";

- зобов`язати Великобудищанську сільську раду Гадяцького району Полтавської області повторно розглянути клопотання від 01 березня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Великобудищанської сільської ради Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Великобудищанської сільської ради від 12.03.2021 відмовлено в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Великобудищанської сільської ради Полтавської області, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка була передана для наділу землі під розширення особистих підсобних господарств рішенням №70 засідання виконавчого комітету Плішивецької сільської Ради народних депутатів Гадяцького району Полтавської області від 28.09.1995 громадянам, які з того часу добросовісно, відкрито і безперервно користуються відповідними земельними ділянками по даний час. Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням вимог Земельного кодексу України, оскільки наведена відповідачем у спірному рішенні підстава для відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази та встановлено строк для їх надання до суду.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернулася до Великобудищанської сільської ради із заявою від 01.03.2021 (вхідний №О 02-30/67 від 01.03.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: село Тимофіївка Полтавської області Миргородського району в адміністративно-територіальних межах Великобудищанської сільської ради комунальної власності /а.с. 21/.

До вказаної заяви позивачем було додано: копію паспорта та ідентифікаційного коду, графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки /а.с. 22-25/.

За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 прийнято рішення 7 сесії 8 скликання Великобудищанської сільської ради від 12.03.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Великобудищанської сільської ради", яким відмовлено громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.03) для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею до 2,000 га у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка була передана для наділу землі під розширення особистих підсобних господарств рішенням №70 засідання виконавчого комітету Плішивецької сільської Ради народних депутатів Гадяцького району Полтавської області від 28.09.1995 громадянам, які з того часу добросовісно, відкрито і безперервно користуються відповідними земельними ділянками по даний час /а.с. 28/.

Позивач, не погодившись з таким рішенням Великобудищанської сільської ради, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України /надалі - ЗК України/ визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до приписів частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови. Невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до Великобудищанської сільської ради із заявою від 01.03.2021 (вхідний №О 02-30/67 від 01.03.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: село Тимофіївка Полтавської області Миргородського району в адміністративно-територіальних межах Великобудищанської сільської ради комунальної власності. До вказаної заяви позивачем було додано: копію паспорта та ідентифікаційного коду, графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки.

Отже, позивачем у своїй заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, зокрема, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зокрема поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером: 5320485306:06:002:0008, копію паспорта та ідентифікаційного коду.

Оскаржуваним рішенням 7 сесії 8 скликання Великобудищанської сільської ради від 12.03.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Великобудищанської сільської ради" відмовлено громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.03) для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею до 2,000 га у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка була передана для наділу землі під розширення особистих підсобних господарств рішенням №70 засідання виконавчого комітету Плішивецької сільської Ради народних депутатів Гадяцького району Полтавської області від 28.09.1995 громадянам, які з того часу добросовісно, відкрито і безперервно користуються відповідними земельними ділянками по даний час /а.с. 28/.

До відзиву відповідачем додано копію рішення №70 засідання виконавчого комітету Плішивецької сільської Ради народних депутатів Гадяцького району Полтавської області від 28.09.1995 "Про наділ землі під розширення особистих підсобних господарств", яким 38 громадянам надано землю в тимчасове користування /а.с. 27/.

Частиною 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу 18 грудня 1990 року N 561-XII право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду документів, що посвідчують право власності чи право користування третіх осіб на бажану позивачем земельну ділянку.

Згідно ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За приписами ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до приписів статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Проте, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів реєстрації права користування на бажану позивачем земельну ділянку за іншими особами.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що бажана позивачем земельна ділянка надана у власність чи в користування іншій особі або іншим особам, зокрема, із переліку осіб, вказаних у рішенні №70 засідання виконавчого комітету Плішивецької сільської Ради народних депутатів Гадяцького району Полтавської області від 28.09.1995 "Про наділ землі під розширення особистих підсобних господарств". Наявність самого лише рішення виконавчого комітету сільської ради від 1995 року про наділ землі, жодним чином не підтверджує подальшої реалізації вказаного рішення, зокрема чи було вказані земельні ділянки визначено в натурі, укладено договори оренди або передано у приватну власність відповідним громадянам та чи зареєстровано такі права.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, досліджені докази та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд вважає, що відповідач у спірних відносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 118 Земельного кодексу України, а тому рішення Великобудищанської сільської ради від 12.03.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Великобудищанської сільської ради" є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи, що у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим документам, прийнявши рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та в самому рішенні не навів мотивованих доводів щодо відмови, у даному випадку належнім та достатнім способом захисту позивача у спірних відносинах є зобов`язання Великобудищанської сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року (вхідний №О 02-30/67 від 01 березня 2021 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: село Тимофіївка Полтавської області Миргородського району в адміністративно-територіальних межах Великобудищанської сільської ради комунальної власності, з урахуванням висновків суду.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 815/1666/17, від 26 червня 2018 року у справі №814/1755/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 816/318/18.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908 грн, що підтверджується квитанцією №34419747 від 10.09.2021 року/а.с. 6/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 908 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (вул. Миру, 1, с. Великі Будища, Гадяцький район, Полтавська область, 37320, ідентифікаційний код 21051007) про визнання протиправним рішення та скасування, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великобудищанської сільської ради від 12.03.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_1 на території Великобудищанської сільської ради Полтавської області".

Зобов`язати Великобудищанську сільську раду Гадяцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Великобудищанської сільської ради Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (вул. Миру, 1, с. Великі Будища, Гадяцький район, Полтавська область, 37320, ідентифікаційний код 21051007) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський