Постанова

від 11.11.2021 по справі 120/4403/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4403/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

11 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙКИС" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В травні Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙКИС" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило:

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №56988 від 13.04.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити ТОВ "АЙКИС" з переліків платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що стало підставою невірного вирішення даного спору.

Зокрема, апелянтом відзначено, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд відзначає наступне.

Судом встановлені наступні обставини справи.

13.04.2021 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області було прийнято рішення №56988 про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ "АЙКИС", критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття такого рішення стала відповідність, на думку податкового органу, ТОВ "АЙКИС" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з висновками і рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що аналіз вчинених відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення дій свідчить про недотримання порядку його прийняття.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій , та не містить доказів наявності податкової інформація, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується та, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, відзначає наступне.

Процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку) визначається Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , що набув чинності 01.02.2020 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку №1165).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, можливість виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, визначена абз.14 п.6 Порядку № 1165 та являє собою факт надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Як встановлено з оскаржуваного рішення відповідача, контролюючим органом віднесено позивача до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11.12.2019, а саме: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

При цьому, прийняття рішення про віднесення ТОВ "АЙКИС" до переліку ризикових платників податків відбулось за наслідками проведення аналізу даних Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Натомість, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою з баз даних ДПС під час виконання функцій контролюючим органом.

На переконання судової колегії, покладення в основу прийнятого рішення про ризиковість платника податків посилання на отриману податкову інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних, не можливо визнати належним та беззастережним доказом законності дій відповідача, оскільки, як слушно вказує суд першої інстанції, вказане було здійснено за відсутності умов передбачених п. 6 Порядку 1165, які пов`язують можливість проведення такого моніторингу лише у випадку складання платником податкової накладної/розрахунку коригування та зупинення реєстрації такої внаслідок виявлення, що така відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку.

Судова колегія зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення про віднесення платника податку до переліку ризикових платників податків не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності платника податку пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості, податковий орган в будь-якому випадку не позбавлений обов`язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта спростовуються встановленими у справі обставинами.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та були покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, 20.08.2019 у справі №2540/3009/18, від 18.09.2019 у справі №826/6528/18.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вказаним критеріям, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з ч. 1ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.