Постанова

від 08.11.2021 по справі 465/6061/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/6061/19 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/811/2624/21

Провадження № 22-ц/811/2776/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:40

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Івасюти М.В.;

адвоката Усачука А.В. - представника позивачки ОСОБА_1 ;

адвоката Дранчука І.Я. - представника ПАТ Українська інноваційна компанія ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 червня 2021 року та ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 15 липня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода - М та Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія , за участю третіх осіб: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, про визнання відсутнім права на стягнення коштів, визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет іпотеки, в кінцевій редакції позовних вимог якого просила суд:

-визнати відсутнім право у ПАТ Українська інноваційна компанія , код ЄДРПОУ: 05839888, на стягнення з ОСОБА_1 коштів згідно кредитного договору №110005 від 05.04.2011 року;

-визнати відсутнім право у ПАТ Українська інноваційна компанія , код ЄДРПОУ: 05839888, на звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру (магазин-салон) АДРЕСА_1 загальною площею 114,0 кв. м. згідно іпотечного договору від 05.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірник І.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 547;

-визнати відсутнім право у ПАТ Українська інноваційна компанія , код ЄДРПОУ: 05839888, на звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору від 05.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірник І. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 547;

-визнати відсутнім право у ПАТ Українська інноваційна компанія , кoд ЄДРПОУ: 05839888, на звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення під АДРЕСА_3 згідно іпотечного договору від 06.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Куртяк О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 581;

-визнати відсутнім право у ПАТ Українська інноваційна компанія , кoд ЄДРПОУ: 05839888, на звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_4 згідно іпотечного договору від 06.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Куртяк О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 581;

-визнати відсутнім право у ПАТ Українська інноваційна компанія , koд ЄДРПОУ: 05839888, на стягнення з ОСОБА_2 коштів згідно договору поруки № 110005/2 від 05.04.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 05.04.2011 року між ПАТ Український інноваційний банк та позивачкою було укладено кредитний договір №110005 (в подальшому - Кредитний договір ), в якості забезпечення виконання умов якого між ПАТ Український інноваційний банк та ОСОБА_1 05.04.2011 року було укладено договір іпотеки, згідно умов якого передано позивачкою, як іпотекодавцем, було передано в іпотеку магазин-салон (квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 загальною площею 114,0 кв. м. Окрім того, 06.04.2011 року якості забезпечення виконання умов згаданого Кредитного договору між ПАТ Український інноваційний банк та ТОВ Злагода-М і ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого ТОВ Злагода-М і ОСОБА_3 було передано в іпотеку нежиле приміщення під АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 . Також, 05.04.2011 року якості забезпечення виконання умов Кредитного договору між ПАТ Український інноваційний банк та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №110005/2, згідно умов якого згаданий поручитель зобов`язався солідарно відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що виникають із умов Кредитного договору.

23.12.2016 року ТОВ Піколі Плюс , яке на підставі договору про надання юридичних послуг від 21.11.2016 року представляє інтереси ПАТ Укрінком , направило позивачці ОСОБА_1 вимогу про повернення грошових коштів згідно умов Кредитного договору.

Однак, згідно інформації наданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ Укрінком не було і не є правонаступником ПАТ Укрінбанк , проте видає себе таким та намагається стягнути з ОСОБА_1 та майнових поручителів заборгованість за Кредитним договором, не визнаючи при цьому відсутність у ПАТ Укрінком такого права, а отже таке підлягає захисту шляхом подання відповідного позову до суду.

Окрім того, постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015 року № 934 ПАТ "Укрінбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 року № 239 запроваджено тимчасову адміністрацію і призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних. 22.03.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Укрінбанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування, якій делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" (том 1, а.с. 1-10; 134).

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено (том 2, а.с. 233-241).

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 15 липня 2021 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 04.12.2019 року про заборону органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які діють відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, яке передано в іпотеку ПАТ Український інноваційний банк до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, щодо наступного нерухомого майна:

-квартири (магазин-салону), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1372918346101;

-квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ;

-нежитлового приміщення під АДРЕСА_3 , загальною площею 184,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3742661;

-квартири АДРЕСА_4 .

Вищезгадані рішення та ухвалу оскаржила позивачка.

Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Звертає увагу на те, що:

-ОСОБА_1 , не вчиняла будь-яких правочинів з ПАТ Українська інноваційна компанія ;

-ПАТ Українська інноваційна компанія не є правонаступником ПАТ Український інноваційний банк і до вказаної компанії не перейшли і не могли перейти права та обов`язки кредитора за Кредитним договором та іпотечними договорами та договорами поруки;

-судом не було враховано практику Верховного Суду, що підтверджує позицію позивачки, зокрема - і стосовно того, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту є належним, ефектними та таким, що ґрунтується на п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України (том 2, а.с. 259-262).

Також апелянт просить скасувати ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 15 липня 2021 року в частині скасування заходів забезпечення позову вжитих стосовно

-квартири (магазин-салону), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1372918346101;

-квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ;

-нежитлового приміщення під АДРЕСА_3 , загальною площею 184,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3742661,

та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих (оскаржуваною) ухвалою , покликаючись на те, що позивачка у своєму клопотанні від 09.07.2021 року не просила скасувати заходи забезпечення позову стосовно вищепоіменованих об`єктів нерухомості (том 3, а.с. 8-10).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника ПАТ Українська інноваційна компанія , перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також оскаржуваної ухвали, в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на рішення підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга на ухвалу - не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

ЦПК України встановлено, що :

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77).

Судом встановлено та стверджується матеріалами справи наступне.

05.04.2011 року між ПАТ Український інноваційний банк та позивачкою ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (том 1, а.с. 11-15).

В якості забезпечення виконання умов Кредитного договору між ПАТ Український інноваційний банк та ОСОБА_1 05.04.2011 року також було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 було передано в іпотеку квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 загальною площею 114,0 кв. м., які рішенням Львівського міськвиконкому від 19.03.2004 року № 235 дозволено використовувати як нежитлові приміщення та переобладнано під магазин-салон (том 1, а.с. 16-21).

Тобто, як вбачається з вищенаведеного, квартира (магазин-салон) АДРЕСА_1 загальною площею 114,0 кв.м. та квартира АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є одним і тим же предметом іпотеки, який було передано в іпотеку єдиним іпотечним договором, а саме: посвідченим 05.04.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірник І. А. та зареєстрованим у реєстрі за № 547, а тому позовні вимоги стосовно кожного з вищепоіменованих об`єктів іпотеки фактично дублюють одна одну.

Також, 06.04.2011 року в якості забезпечення виконання умов Кредитного договору між ПАТ Український інноваційний банк (з однієї сторони) та ТОВ Злагода-М і ОСОБА_3 (з іншої сторони, як іпотекодавців) було укладено договір іпотеки, згідно умов якого зі сторони іпотекодавців в іпотеку були переданими нежиле приміщення під АДРЕСА_3 та квартира АДРЕСА_4 .

Крім цього, 05.04.2011 року якості забезпечення виконання умов Кредитного договору між ПАТ Український інноваційний банк та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №110005/2 згідно умов якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що виникають із умов Кредитного договору.

Як вбачається з вищенаведеного, договірні відносини мають місце між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ТзОВ Злагода-М та Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк (а не з ПАТ Українська інноваційна компанія ).

В той же час, 23.12.2016 року ТОВ Піколі Плюс на підставі договору про надання юридичних послуг від 21.11.2016 року, як представник ПАТ Українська інноваційна компанія , направляє позивачці ОСОБА_1 вимогу про повернення грошових коштів згідно умов Кредитного договору укладеного 05.04.2011 року ОСОБА_1 з ПАТ Український інноваційний банк (том 1, а.с. 31).

У пунктах 6.10., 6.11. постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі № 910/8117/17 вказано, що реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди Національним банком України. При цьому зважаючи на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема статтю 2 цього Закону, передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов`язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом. Крім того, згідно зі статтею 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності. Ураховуючи зазначені положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства.

А Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 року по справі №925/698/16 прийшла до наступних висновків .

ПАТ Український інноваційний банк та ПАТ УКРІНКОМ (ПАТ Українська інноваційна компанія ) мають один й той самий ідентифікаційний код юридичної особи № 0583988. Дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань(далі також - Єдиний реєстр), також збігається. Однак в Єдиному реєстрі відсутній запис про те, що ПАТ Українська інноваційна компанія є правонаступником ПАТ Український інноваційний банк (пункт 29 частини першої статті 9 Закону про держреєстрацію), такий запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи (п.170).

Правочину між ПАТ Український інноваційний банк та ПАТ УКРІНКОМ щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ Український інноваційний банк на ПАТ УКРІНКОМ (ПАТ Українська інноваційна компанія ) не доведено (п.209).

Скасування судом процедури виведення банку з ринку лише на підставі порушень порядку реалізації цієї процедури без спростування підстав, передбачених банківським законодавством для її ініціювання та реалізації, призводить до перебирання на себе судом функцій НБУ та Фонду як спеціальних органів, наділених банківським законодавством відповідними притаманними лише їм повноваженнями. Реалізація судом своїх повноважень у зазначений спосіб не відповідає вимогам статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, статті 53 Закону про НБУ, статті 3 Закону про гарантування вкладів (п. 213).

Дії керівництва банку, пов`язані з самостійним відновленням власних повноважень та внесенням відповідних змін до статуту ПАТ Український інноваційний банк , не можуть виправдовуватись невиконанням НБУ перед банком своїх зобов`язань щодо повернення банківської ліцензії на підставі судових рішень у справах №№ 826/5325/16 та 826/14033/17, оскільки виконання цим банком вимог законодавства до його діяльності, як підстава отримання цієї ліцензії, є першочерговим. Виконання судових рішень у справах №№ 826/5325/16 та 826/14033/17 має відбуватись відповідно до статті 115 ГПК України 1991 (статей 326 та 327 ГПК України), а не шляхом створення керівництвом банку власних процедур виведення банку з ринку, оскільки фактично суть організаційних змін банку від 13 липня 2016 року зводиться до створення власної процедури виведення проблемного банку з ринку без врахування спеціальної процедури, повноважень НБУ та Фонду, механізмів захисту кредиторів банку, передбаченої банківським законодавством (п.п. 216, 218).

Перехід прав та обов`язків від ПАТ Український інноваційний банк до ПАТ УКРІНКОМ та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова банк та виключення з видів своє діяльності банківської діяльності без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства (п.226).

ПАТ Український інноваційний банк не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ УКРІНКОМ , а відтак й ПАТ Українська інноваційна компанія не набуло прав банку (п. 229).

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі № 761/34114/17, перехід прав та обов`язків від ПАТ Укрінбанк до ПАТ Укрінком , а потім до ПАТ УКР/ІН/КОМ , не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова банк та виключення з видів своє діяльності банківської діяльності без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства. Оскільки ПАТ Укрінбанк не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ Укрінком , а тому й ПАТ УКР/ІН/КОМ не набуло прав банку.

За підсумками розгляду справи № 442/3436/16 Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 21.07.2020 року зазначив, що реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність. Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України Про банки і банківську діяльність не утворилася. Приймаючи рішення про відмову від здійснення банківської діяльності, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку, як юридичної особи, власники ПАТ Укрінбанк , не дотримались передбаченої статтею 78 Закону України Про банки і банківську діяльність процедури ліквідації банку за їх рішенням, погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у зазначеного банку статусу проблемного, що відповідає статті 78 Закону України Про банки та банківську діяльність . Виведення банку з ринку шляхом виключення слова банк з його назви та банківської діяльності з видів його діяльності законом не передбачено. Якщо юридична особа бажає припинити банківську діяльність, то вона має як банк вийти з ринку за процедурами, які передбачені законодавством, що регулює здійснення банківської діяльності в Україні, для виведення банку з ринку під наглядом НБУ та за участю Фонду. Оскільки ПАТ Укрінбанк не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ УКР/ІН/КОМ , а отже й останнє не набуло прав банку.

Однак, незважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що ПАТ Українська інноваційна компанія не є правонаступником ПАТ Український інноваційний банк і до вказаної компанії не перейшли та не могли перейти права і обов`язки кредитора за Кредитним договором, а також іпотечними договорами та договором поруки, які були укладеними в порядку забезпечення виконання зобов`язань за згаданим Кредитним договором.

Як вже зазначалося вище, 23.12.2016 року ТОВ Піколі Плюс саме, як представник ПАТ Українська інноваційна компанія , направляв позивачці ОСОБА_1 вимогу про повернення грошових коштів згідно умов Кредитного договору, який ОСОБА_1 було укладено з ПАТ Український інноваційний банк (том 1, а.с. 31).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2020 року по справі №522/1528/15 (п.п. 57-59) Верховний Суд прийшов до висновку про те, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках: кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником). Водночас Велика Палата Верховного Суду знову звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права. Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що позивачкою ОСОБА_1 в рамках даної справи обрано належний та ефективний спосіб захисту і такий, що ґрунтується на приписах пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України, а тому приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги стосовно того, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту є не вірним, не передбаченим законом та передчасним (оскільки ПАТ Укрінком з позовом про стягнення коштів до суду не звертався), до уваги прийматися не можуть.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом прав та інтересів також і інших осіб, однак без наявності відповідних повноважень на представництво інтересів цих осіб, а саме: поручителів та іпотекодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ Злагода-М . Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені в інтересах згаданих осіб не підлягають до задоволення саме з тієї підставі, як такі що заявлені не уповноваженою на те особою.

04.12.2019 року Галицьким районним судом м. Львова постановлено ухвалу, якою було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову: заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які діють відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, яке передано в іпотеку ПАТ Український інноваційний банк до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, а саме: 1) квартири (магазин-салону) АДРЕСА_6 ; 2) нежитлового приміщення під АДРЕСА_3 ; 3) квартири АДРЕСА_4 .

Статтею 158 ЦПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи те, що суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному їх обсязі, він вправі був скасувати і заходи забезпечення позову у повному їх обсязі.

А зважаючи на те, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, то колегія суддів вважає, що підстави для застосування заходів забезпечення позову на стадії завершення апеляційного розгляду справи є відсутніми, а тому і відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 червня 2021 року задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 09 червня 2021 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відсутнім право у Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія , код ЄДРПОУ: 05839888, на стягнення з ОСОБА_1 коштів згідно Кредитного договору №110005, укладеного 05 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк та ОСОБА_1 .

Визнати відсутнім право у Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія , код ЄДРПОУ: 05839888, на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Іпотечного договору, укладеного 05 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гірник І. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 547, а саме: магазин-салон (квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 15 липня 2021 року залишити без задоволення, а згадану ухвалу - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 17 листопада 2021 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.