Ухвала

від 16.11.2021 по справі 609/352/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 609/352/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/307/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія- ч.4 ст.367, ч.1 ст.366 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернопільського апеляційного суду 16листопада 2021р. в режимі відеоконференцзв`язку матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_9 на ухвалу Шумського районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2021 р.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2021р. закрито кримінальне провадження №12019210000000334, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2019 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку з тим, що закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, прокурор Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На переконання апелянта оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з зв`язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також із істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що в підготовчому судовому засіданні місцевий суд дійшов висновку про те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 двічі подано до суду поза межами строку досудового розслідування. Однак такий висновок суду, на думку апелянта, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та базується на неправильному тлумаченні норм КПК України.

Вказує, що 04.09.2020 слідчим складено, а прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019210000000334, який з додатками цього ж дня вручено під розписку ОСОБА_8 та його захиснику адвокату ОСОБА_7 та цього ж дня внесено відповідні відомості в ЄРДР про направлення вказаного обвинувального акту до Шумського районного суду Тернопільської області.

Лист про направлення обвинувального акту до суду виготовлено також 04.09.2020, проте зареєстровано в канцелярії Тернопільської обласної прокуратури лише 07.09.2020 в силу того, що ознайомлення із матеріалами досудового розслідування відбувалось близько 21 год. 04.09.2020, а 5 та 6 вересня були неробочими днями (вихідними), в які канцелярія Тернопільської обласної прокуратури не працювала.

Апелянт посилається на ч. 5 ст. 219 КПК України, якою передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.

На думку прокурора, період з 31.10.2019 по 03.09.2020 (включно) не враховується при обчисленні строку досудового розслідування. Станом на 30.10.2019 залишок строку досудового розслідування становив 3 дні та після відновлення досудового розслідування 04.09.2020 повинен був закінчитись 6 вересня 2020 року, однак вказаний день був неробочий (вихідний).

Таким чином, останнім днем можливого звернення до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12019210000000334 було 07 вересня 2020 року.

Звертає увагу на те, що місцевий суд у оскаржуваній ухвалі зазначив, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019210000000334 сплив 02.11.2019, а всі прийняті стороною обвинувачення рішення після вказаної дати є незаконними, при цьому належних аргументів для таких тверджень суд не навів.

На переконання апелянта, такі висновки суду є нічим іншим, як неправильним тлумаченням положень КПК України на користь сторони захисту, оскільки положення ч. 5 ст. 219 КПК України не містять будь яких виключень щодо можливості включення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до строку досудового розслідування (в тому числі у випадку не звернення сторони захисту до слідчого судді із клопотанням на встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження), як про це зазначив місцевий суд.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким призначити новий розгляд у суді першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, просили оскаржувану ухвалу місцевого суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, провівши судові дебати, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухваленим судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим КПК, ухваленим судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до КПК, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, згідно статті 392 КПК України рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності і обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Згідно приписів статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Тобто, суд може проводити розгляд кримінального провадження лише щодо особи, якій висунуто обвинувачення. При цьому висунення обвинувачення повинно бути проведено у законодавчо визначений процесуальний спосіб, що передбачає: вчинення такої дії компетентною особою та в межах строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке були внесені до ЄРДР за № 12018210000000617 від 02 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

26 червня 2019 року до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне провадження №12019210000000245 та об`єднано матеріали досудових розслідувань за № 12018210000000617 та за № 12019210000000245.

02 липня 2019 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, отже, саме з 02 липня 2019 року необхідно рахувати початок двох місячного строку досудового розслідування (стаття 219 КПК України).

29 серпня 2019 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018210000000617 до чотирьох місяців, до 02.11.2019.

В ході проведення досудового розслідування 28.10.2019 прокурором у провадженні виділено, на підставі ст. 217 КПК України з кримінального провадження № 12018210000000617 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України за №12019210000000334.

Відповідно до повідомлення від 30 жовтня 2019 року за вих. №13998/9/2-2019 слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 за дорученням прокурора повідомляє підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019210000000334 від 29.10.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, та пропонує прибути в робочий час з 31 жовтня 2019 року до слідчого управління ГУНП в Тернопільської області. Зазначене повідомлення на адресу захисника згідно з штампу на доданому конверті здано на пошту 27.11.19.

Відповідно до повідомлення від 03 грудня 2019 року за вих. №15626/9/2-2019 слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 повторно повідомляє підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019210000000334 від 29.10.2019 та пропонує з`явитись 06.12.2019 о 10.00 год. до слідчого управління ГУНП в Тернопільської області. Зазначене повідомлення згідно з штампу на доданому конверті здано на пошту 03.12.2019.

04 вересня 2020 року заступник начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення в суді управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_12 виніс постанову про скасування рішення прокурора, якою скасував власне рішення, прийняте ним 30.10.2019, про достатність зібраних доказів для складення обвинувального акту та завершення досудового розслідування та дав доручення слідчому у провадженні повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

04 вересня 2020 року ОСОБА_8 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

04 вересня 2020 року відбулось ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

04 вересня 2020 року вперше складено і затверджено обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

15.09.2020 в канцелярію Шумського районного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019210000000334 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, із супровідним листом від 07.09.2020 №04/2/3-619 вих-20, та зареєстрований як вхідна кореспонденція за №3398/20-вх цієї ж дати 15.09.2020, що підтверджується копією супровідного листа та витягом з електронного реєстру вхідної кореспонденції Шумського районного суду Тернопільської області. Обставина про дату надходження матеріалів кримінального провадження з прокуратури Тернопільської області до суду додатково підтверджуються ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 10 листопада 2020 року у справі №609/950/20 (1-кп/609/86/2020), в якій зазначено, що це сталось 15.09.2020.

10 листопада 2020 р. ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області у справі №609/950/20, залишеною без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 23.12.2020 р., обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019210000000334 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повернуто прокурору прокуратури Тернопільської області для усунення недоліків та виконання вимог КПК України.

01 квітня 2021 року обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12019210000000334 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повторно надійшов до Шумського районного суду Тернопільської області.

З огляду на викладене місцевий суд, розглядаючи в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 12019210000000334, встановивши, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи і строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України по кримінальному провадженню закінчився, ухвалив рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується, з огляду на наступне.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 статті 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що 02.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018210000000617 були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

02.07.2019 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.

29 серпня 2019 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018210000000617 до чотирьох місяців, тобто до 02.11.2019 року.

28.10.2019 прокурором у провадженні виділено на підставі ст. 217 КПК України з кримінального провадження № 12018210000000617 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України за №12019210000000334.

Згідно з положеннями статті 293 КПК одночасно з передачею обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

30.10.2019 в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів, з якими підозрюваний та його захисник відповідно до протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування ознайомились 04.09.2020.

Оголошення сторонам про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів іншій стороні є процесуальною гарантією здійснення права на захист підозрюваним та одночасно одним із засобів перевірки повноти і всебічності проведеного досудового розслідування.

Відповідно до статті 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Обвинувальний акт складено 04.09.2020 та того ж дня, на виконання вимог ч. 3 ст. 110 КПК України підозрюваному та його захиснику під розписку в межах строку досудового розслідування вручено копії обвинувального акту.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Таким чином, строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12019210000000334 був розпочатий з моменту завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (відкриття матеріалів кримінального провадження) 30 жовтня 2019 року, а закінчився після ознайомлення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 з матеріалами кримінального провадження 04 вересня 2020 року.

За таких обставин строк досудового розслідування повинен був закінчитися 02 листопада 2019 року, але його перебіг зупинився 30 жовтня 2019 року в момент завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, і в подальшому був поновлений після ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження з 04 вересня 2020 року.

Оскільки залишок строку досудового розслідування становив 3 дні, то досудове розслідування у даному кримінальному провадженні повинно бути закінчено 6 вересня 2020 року.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, обвинувальний акт було складено 04.09.2020, супровідний лист про його направлення до суду підготовлено 07.09.2020, а обвинувальний акт доставлено безпосередньо до суду 15 вересня 2020 року, що підтверджується копією супровідного листа та витягом з електронного реєстру вхідної кореспонденції Шумського районного суду Тернопільської області, тобто поза межами строку досудового розслідування.

Крім цього, в судовому засіданні місцевого суду прокурор зазначив, що 07.09.2020 здав нарочним обвинувальний акт з додатками для відправки в суд - працівнику канцелярії прокуратури зразу в перший робочий день після 04.09.2020, а саме 07.09.2020, про що свідчить супровідний лист прокуратури Тернопільської області, датований 07.09.2020 №04/2/3-619 вих-20, а вже працівником канцелярії здано його на пошту, проте в який саме день це відбулось, йому не відомо, поштової квитанції суду не надав.

Також, обвинувальний акт складений вдруге та затверджений прокурором 29.03.2021, поданий до суду 01.04.2021 поза межами строку досудового розслідування.

На переконання колегії суддів у даному випадку моментом звернення до суду з обвинувальним актом є саме дата його надходження безпосередньо до суду, а не дата складення обвинувального акту чи дата, яка вказана у супровідному листі, оскільки прокурором не надано доказів, що саме 07.09.2020 обвинувальний акт був направлений до місцевого суду.

Окрім того, колегія суддів не погоджується з твердженням прокурора стосовно того, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 був поданий в строк, з врахуванням вимог ч. 7 ст. 115 КПК України, в перший робочий день після 04.09.2020 07.09.2020, оскільки доказів останнього ні місцевому суду, ні апеляційному не надано.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Відповідно до п. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

Так, строк досудового розслідування не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру, звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.

Тому застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5 ст. 294 КПК виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Таким чином, направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що в даному випадку існує наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Тому доводи прокурора про невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження є необґрунтованими.

Проте місцевий суд, зазначивши, що сторона обвинувачення не скористалась правом, передбаченим ч. 10 ст. 290 КПК України, та не звернулась з відповідним клопотанням до слідчого судді та стороні захисту не було встановлено строку для ознайомлення з матеріалами, вважав, що відсутні правові підстави не включати строк з дня складання слідчим повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до дня фактичного ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування (період з 30.10.2019 по 04.09.2020).

Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

Хоча ч. 10 ст. 290 КПК України регламентовано спеціальний порядок надання доступу протилежній стороні до матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що такий порядок є правом сторони кримінального провадження звернутись до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами у разі зволікання із таким ознайомленням.

Крім цього, ознайомлення із матеріалами досудового розслідування є також правом, а не обов`язком сторони захисту. Аналогічна позиція міститься у постанові ККС ВС від 10.12.2019 справа № 132/185/18.

А тому колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги прокурора в частині того, що місцевий суд у оскаржуваній ухвалі не навів належних аргументів на підтвердження того, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019210000000334 сплив 02.11.2019, однак це не спростовує того факту, що сам висновок місцевого суду про звернення прокурора до суду з обвинувальним актом вже після закінчення строку досудового розслідування є правильним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала Шумського районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2021 р. про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відповідає вимогам закону і підстав для її скасування, про що ставить питання прокурор, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Шумського районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2021 р., якою закрито кримінальне провадження №12019210000000334, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2019 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді