Постанова

від 16.11.2021 по справі 439/1895/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 439/1895/19 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.

Провадження № 22-ц/811/2821/20 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,

секретарка: Скакун І.А.,

за участі в судовому засіданні відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПП Телерадіокомпанія НІК ТВ на рішення Бродівського районного суду Львівської області в складі судді Петейчук Б.М. від 01 вересня 2020 року у справі за позовом ПП Телерадіокомпанія НІК ТВ до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 01 вересня 2020 року в задоволенні позову ПП Телерадіокомпанія НІК ТВ - відмовлено.

Вказане рішення оскаржило ПП Телерадіокомпанія НІК ТВ .

В апеляційній скарзі просять скасувати рішення у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов в частині визнання недостовірною поширеної відповідачем інформації: троє хлопців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вони «прихопили» і канал телерадіокомпанії You Tube , просто перейменувавши його з "Телерадіокомпанія Броди на телеканал Броди - онлайн .

Вважають рішення таким, що не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, частково необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на засадах верховенства права, а отже є незаконним. Зокрема, зазначають, що суд першої інстанції не врахував розуміння інформації чи відомостей фактичного характеру, які не відповідають дійсності, не розмежував такі відомості від критичних висловлювань, поглядів, висловлених відповідачем у порядку реалізації його конституційного права на свободу думки і слова. Також, судом не враховано, що оспорювана інформація входить до предмета суспільного інтересу, поширена відносно позивача як публічної особи. Зміст висловів, мовні обороти та стилістика такої інформації (працює під дахом, рускомірнутий татусь.. .) мають стверджувальний образливий характер, без вказання конкретних фактів щодо позивача. Судом не проаналізовано текст і фразу повно і всебічно, в контексті заяв і звинувачень відповідача на адресу позивача. Зокрема, твердження троє хлопців «прихопили» канал означає лише одне: незаконно заволоділи - це вкрали, це однозначно і не потребує додаткових пояснень, а відтак - це пряме твердження - інформація і звинувачення у крадіжці каналу, а не оціночне судження відповідача. Більш того, ця інформація є недостовірною, оскільки відповідач не довів протилежного, а інші висловлювання відповідача є образливими і такими, що містять безпідставні звинувачення. Вказує, також, що суд не надав оцінки інформації по відео-файлах, які знаходяться в матеріалах справи.

В судове засідання сторони не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності зважаючи на те, що такі особи повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що в судовому засіданні інтереси відповідача захищав представник.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 34, 40 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.ст.1, 30 Закону України Про інформацію , ст. ст. 91, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1 поширив на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook дописи від 16.08.2019, 25.10.2019, 29.10.2019, 09.11.2019, 20.12.2019, а також на сесії Бродівської районної ради 22.08.2019 оголосив проект звернення депутатського корпусу до Бродівського відділення поліції та відділу СБУ у Львівській області, зміст яких зазначено у позовних вимогах. Також, встановлено, що ОСОБА_1 16.10.2019 у районній бібліотеці м. Броди, 12.12.2019 на сесії Бродівської районної ради шляхом публічного виступу поширив інформацію, яку зазначено у позовних вимогах, а саме: телеканал Броди-онлайн в юридичному форматі не існує, а є підрозділом ТРК НІК ТВ , а також Броди-онлайн - телеканал Броди-русський мір онлайн . Враховуючи, що ОСОБА_1 визнав, що така інформація поширена саме ним, така обставина є встановленою, та доведенню не підлягає. Як встановлено судом, поширення інформації ОСОБА_1 у публічних виступах від 22.08.2019, 16.10.2019 та 12.12.2019 стосувались позивача ПП ТРК НІК ТВ та його продукту - телеканалу Броди-онлайн . Також, безпосередньо позивача стосувались такі публікації на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook: - від 16.08.2019р. троє хлопців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вони «прихопили» і канал телерадіокомпанії You Tube , просто перейменувавши його з "Телерадіокомпанія «Броди`на телеканал Броди - онлайн ; - телеканал Броди - онлайн не є юридичною особою а працює «під дахом » приватного підприємства ТРК НІК-ТВ . В той же час, публікації на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook, а саме цитати: …. директором якого є доволі відомий у ОСОБА_5 -старший своєю відвертою приналежністю до медведчуківсько-путінської "Опозиційної платформи ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкриваємо сторінку ОСОБА_6 у ІНФОРМАЦІЯ_2 і на ліцо не лише політичні переконання батька,але й синочка (дивіться додані фото) , аж якось моторошно стає: звідки то аж такий інтерес кума путіна до ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , о 18:15год. рускомірнутий татусь дзвонив сказати мені, що нашле хлопців , не стосувались позивача - ПП ТРК НІК-ТВ . Як видно із таких публікацій, поширена інформація стосувалась безпосередньо фізичної особи ОСОБА_6 , який не є позивачем, і за захистом свого немайнового права не звертався. Незважаючи на те, що ОСОБА_8 є директором ПП ТРК НІК ТВ , і поширена інформація ОСОБА_1 стосувалася діяльності ОСОБА_8 , як фізичної особи, суд наголошує, що ототожнювати юридичну особу із її представницькими органами не можна чи посадовими особами. Тому, позовні вимоги в частині визнання недостовірною інформацію, яка поширена ОСОБА_1 на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook, а саме цитати від 16.08.2019р. …. директором якого є доволі відомий у ОСОБА_5 -старший своєю відвертою приналежністю до медведчуківсько-путінської "Опозиційної платформи За життя , відкриваємо сторінку ОСОБА_6 у Фейсбуці і на ліцо не лише політичні переконання батька, але й синочка (дивіться додані фото) , аж якось моторошно стає: звідки то аж такий інтерес кума путіна до ОСОБА_7 15.08.2019, о 18:15год. рускомірнутий татусь дзвонив сказати мені, що нашле хлопців , не стосувались позивача - ПП ТРК НІК-ТВ та її спростування, задоволенню не підлягають, оскільки така поширена інформація не стосувалась позивача, і поширенням такої інформації ні прямо, ні опосередковано права позивача порушені не були. Щодо публічного виступу 22.08.2019 ОСОБА_1 на сесії Бродівської районної, під час якого ним було оголошено проект звернення депутатського корпусу до Бродівського відділення поліції та відділу СБУ у Львівській області, суд зазначив наступне. В даному випадку, оголошення ОСОБА_1 проекту звернення депутатського корпусу на сесії Бродівської районної ради 22.08.2019, перш за все, з метою перевірки незаконної, на думку заявника, діяльності, є реалізацією особою конституційного права, а не поширенням недостовірної інформації. Тому, позовні вимоги в частині визнання недостовірною та спростування недостовірної інформації, поширеної ОСОБА_1 під час виступу на сесії Бродівської районної ради 22.08.2019 є безпідставними та задоволенню не підлягають. Щодо публічних виступів ОСОБА_9 16.10.2019 у Бродівській центральній районній бібліотеці та 12.12.2019 на сесії Бродівської районної ради, суд зазначив наступне. Під час публічного виступу 16.10.2019 ОСОБА_1 сказав: телеканал Броди-онлайн в юридичному форматі не існує, а є підрозділом ТРК НІК ТВ . Як було встановлено під час судового розгляду судом, юридична особа - Приватне підприємство Телерадіокомпанія НІК ТВ зареєстрована 19.10.2016, про що свідчить відповідне свідоцтво про державну реєстрацію. Директором такої юридичної особи є ОСОБА_8 . Як зазначав в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 Броди-online - є торговим знаком Приватного підприємства Телерадіокомпанія НІК ТВ , а телеканал Броди-online є телеканалом, який належить ПП ТРК НІК ТВ . Вказане підтверджується поданою суду заявою про реєстрацію знака для товарів і послуг. Отже, така інформація, поширена ОСОБА_1 у спосіб фактичного твердження, відповідає дійсності, тобто є правдивою, а тому визнанню недостовірною та спростуванню не підлягає. Під час публічного виступу на сесії на сесії Бродівської районної ради 12.12.2019 ОСОБА_1 сказав таку фразу: Броди-онлайн - телеканал Броди-русський мір онлайн . Враховуючи, що така фраза не містила фактичних даних, при її формулюванні були використаний такий мовно-стилістичний засіб як порівняння, суд вважав, що таке висловлювання ОСОБА_1 є його суб`єктивною думкою - оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості. Тому, позовні вимоги в частині визнання недостовірною та спростування інформації поширеної ОСОБА_1 під час виступу на сесії Бродівської районної ради 12.12.2019 є безпідставними та задоволенню не підлягають. Щодо таких публікацій на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook від 16.08.2019р., а саме: троє хлопців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вони «прихопили» і канал телерадіокомпанії You Tube , просто перейменувавши його з "Телерадіокомпанія Броди на телеканал Броди - онлайн ; телеканал Броди - онлайн не є юридичною особою а працює «під дахом » приватного підприємства ТРК НІК-ТВ , суд зазначив наступне. Як зазначалось вище, ОСОБА_1 визнав факт поширення ним на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook публікацій, у яких містяться висловлювання такого змісту. Таку фразу у публікації, як : троє хлопців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вони «прихопили» і канал телерадіокомпанії You Tube , просто перейменувавши його з "Телерадіокомпанія Броди на телеканал Броди - онлайн , суд вважає оціночним судженням ОСОБА_1 , з огляду на таке. Як зазначив ОСОБА_1 у своїх поясненнях під час розгляду справи по суті, РК ТРК Броди , очільником якої він був до 2019 року, мали свій канал на інтернет-сторінці YouTube, який називався Телерадіокомпанія Броди , і який наповнювали своїм продуктом - інформаційними сюжетами. Відповідальним за таке наповнення був працівник ТРК Броди ОСОБА_3 . Однак, коли ОСОБА_10 припинив трудові відносини з РК ТРК Броди , а розпочав працювати на ПП ТРК НІК ТВ , канал був перейменований на Телеканал Броди-онлайн , і почав наповнюватись продуктом саме ПП ТРК НІК ТВ . Він знає, що між РК ТРК Броди та ПП ТРК НІК ТВ з цього приводу є спір, а тому він поширював публікації на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook, у яких викладав свою думку з цього приводу. З огляду на такі пояснення відповідача, суд вважав, що публікації на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_4 у соціальній мережі Facebook, яку розмістив ОСОБА_1 є його суб`єктивною думкою - оціночним судженням, яке було результатом його розумової діяльності щодо подій навколо спірної ситуації щодо заволодіння, на думку автора, каналом на інтернет-сторінці YouTube. Такі судження містили суб`єктивний висновок (умовивід) автора. Враховуючи, що оціночні судження в поширеній ОСОБА_1 інформації є його суб`єктивною оцінкою дійсних фактів, подій і вони подані у формі, що адекватно, недвозначно відбивають суб`єктивний характер судження, то вони не підлягають спростуванню. Тому, позовні вимоги в частині визнання недостовірною та спростування інформації поширеної ОСОБА_1 у публікаціях на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook від 16.08.2019р., є безпідставними та задоволенню не підлягають. Щодо публікації на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook від 16.08.2019р., а саме: телеканал Броди - онлайн не є юридичною особою, а працює «під дахом » приватного підприємства ТРК НІК ТВ , суд вважав, що така поширена інформація є фактичним твердженням, яке відповідає дійсності, тобто є правдивою, а тому визнанню недостовірною та спростуванню не підлягає, з мотивів, які наведені у цьому рішенні вище. Позивач у своїх позовних вимогах стверджував, що поширена ОСОБА_1 інформація є неправдивою, а також такою, що має негативне забарвлення і завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації. З цього приводу суд зазначив, що у випадку, якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Отже, якщо позивач вважав, що ОСОБА_1 висловив свою суб`єктивну думку у брутальній, принизливій чи непристойній формі, і таке висловлювання завдало шкоди діловій репутації позивача - ПП ТРК НІК ТВ , він вправі пред`явити позов про стягнення моральної шкоди. Однак, у цьому випадку позивач не може розраховувати на захист свого права у спосіб, визначений ст. 277 ЦК України, а саме шляхом визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації.

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції - немає. Висновки суду вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

ПП Телерадіокомпанія НІК ТВ звернулося в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , у якій просили:

?визнати недостовірною інформацію, яка поширена ОСОБА_11 у виступах на сесії Бродівської районної ради від 22.08.2019, 12.12.2019, Бродівський центальній районній бібліотеці від 16.10.2019 та публікаціях від 16.08.2019, 25.10.2019, 29.10.2019, 09.11.2019, 20.12.2019 на власній інтернет-сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook , а саме:

- цитати від 16.08.2019р. троє хлопців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вони «прихопили» і канал телерадіокомпанії You Tube, просто перейменувавши його з "Телерадіокомпанія «Броди`на телеканал Броди - онлайн ;

- телеканал Броди - онлайн не є юридичною особою а працює «під дахом » приватного підприємства ТРК Н1К-ТВ , директором якого є доволі відомий у ОСОБА_5 -старший своєю відвертою приналежністю до медведчуківсько-путінської "Опозиційної платформи ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- відкриваємо сторінку ОСОБА_6 у Фейсбуці і на ліцо не лише політичні переконання батька,але й синочка (дивіться додані фото);

- аж якось моторошно стає: звідки то аж такий інтерес кума путіна до ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , о 18:15год. рускомірнутий татусь дзвонив сказати мені, що нашле хлопців

?зов`язати відповідача ОСОБА_1 спростувати неправдиву, недостовірну інформацію шляхом:

а) опублікувати спростування на тій самій сторінці Facebook й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили;

б) оголосити заяву про спростування, на наступній, після набрання рішенням суду законної сили, сесії Бродівської районної ради.

В обґрунтування позову ПП Телерадіокомпанія НІК ТВ вказує на те, що ОСОБА_1 низкою образливих та маніпулятивних висловлювань з недостовірною інформацією, а також спотворюючи назву телеканалу принизив честь, гідність та ділову репутацію Телерадіокомпанії НІК ТВ і його телеканал Броди-онлайн . Позивач вважає, що брутальні, принизливі і неправдиві висловлювання ОСОБА_1 спрямовані на формування у адресатів нагативного ставлення до журналістів телеканалу Броди-онлайн . 22.08.2019 ОСОБА_1 під час виступу перед депутатами Бродівської районної ради оголосив підготовлене ним звернення до поліції та служби безпеки України з проханням розібратися з телеканалом Броди-онлайн . Поширену у такому зверненні інформацію позивач вважає недостовірною. Також, ОСОБА_1 поширює недостовірну інформацію і зводить наклеп на ТРК НІК ТВ , як власника ТК Броди-онлайн через мережу Інтернет, а саме у соціальній мережі Facebook на сторінці Болотні історії у дописах від 16.08.2019, 25.10.2019, 29.10.2019, 09.11.2019, 20.12.2019 поширив неправдиву інформацію, що має негативне забарвлення і завдає шкоди діловій репутації ТРК НІК ТВ . Такі текст публікацій містять неправдиву інформацію - наклеп на власника ТРК НІК ТВ , телеканалу Броди-онлайн та журналістів, що виражено у формі фактологічного твердження.

За ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ст. 6 К України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Також, згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду Украни №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК ( 435-15 ) захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків , що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Крім цього, за п.5 Постанови, відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Окрім цього за п. 15 цієї Постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК ( 435-15 ) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Окремо, за п. 19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК ( 435-15 ) не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції ( 475/97-ВР ). Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК ( 435-15 ) та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") ( 3759-12 ) у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

За змістом частини першої статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (ділову репутацію).

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Отже, суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам необхідно враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей). Разом із цим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Так, відповідно до ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, ратифікованої Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до ст. 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду

При виконанні своїх повноважень депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі ( Закон України Про статус депутатів місцевих рад ).

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання ; на невідкладний прийом; вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Згідно ст. 21 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

Згідно ст. 22 вказаного Закону, депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради. Рада може зобов`язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата місцевої ради. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов`язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об`єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов`язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради. Депутат місцевої ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів місцевої ради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради. За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, - ОСОБА_1 як фізична особа поширив на своїй особистій сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook дописи від 16.08.2019, 25.10.2019, 29.10.2019, 09.11.2019, 20.12.2019, а також на сесії Бродівської районної ради 22.08.2019 як депутат оголосив проект звернення депутатського корпусу до Бродівського відділення поліції та відділу СБУ у Львівській області, зміст яких зазначено у позовних вимогах. Також, встановлено, що ОСОБА_1 особисто як фізична особа 16.10.2019 у районній бібліотеці м. Броди, 12.12.2019 на сесії Бродівської районної ради як депутат шляхом публічного виступу поширив інформацію, яку зазначено у позовних вимогах, а саме: телеканал Броди-онлайн в юридичному форматі не існує, а є підрозділом ТРК НІК ТВ , а також Броди-онлайн - телеканал Броди-русський мір онлайн .

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 визнав, що така інформація поширена саме ним та така обставина є встановленою, та доведенню не підлягає.

Крім цього, судом встановлено, що поширення інформації ОСОБА_1 у публічних виступах від 22.08.2019, 16.10.2019 та 12.12.2019 стосувались позивача ПП ТРК НІК ТВ та його продукту - телеканалу Броди-онлайн .

Також, безпосередньо позивача стосувались такі публікації на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook:

- від 16.08.2019р. троє хлопців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вони «прихопили» і канал телерадіокомпанії YouTube , просто перейменувавши його з "Телерадіокомпанія «Броди`на телеканал Броди - онлайн ;

- телеканал Броди - онлайн не є юридичною особою а працює «під дахом » приватного підприємства ТРК НІК-ТВ .

Окрім цього, слід вважати, що і решта висловів на які посилається позивач, до певної міри його стосувалися, оскільки такі були здійснені відповідачем в контексті подій, що стосувалися діяльності позивача, видозмін у його організаційній формі, формі власності, видах діяльності, тощо, які активно коментував відповідач на своїй особистій сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook, а саме цитати: …. директором якого є доволі відомий у ОСОБА_5 -старший своєю відвертою приналежністю до медведчуківсько-путінської "Опозиційної платформи ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкриваємо сторінку ОСОБА_6 у ІНФОРМАЦІЯ_2 і на ліцо не лише політичні переконання батька,але й синочка (дивіться додані фото) , аж якось моторошно стає: звідки то аж такий інтерес кума путіна до ОСОБА_7 15.08.2019, о 18:15год. рускомірнутий татусь дзвонив сказати мені, що нашле хлопців .

Також, що стосується публічних виступів, зокрема, 22.08.2019 ОСОБА_1 на сесії Бродівської районної, під час якого ним було оголошено проект звернення депутатського корпусу до Бродівського відділення поліції та відділу СБУ у Львівській області, слід зазначити наступне.

Форма даного документа не вимагає надзвичайної точності викладеної у ньому інформації, а навпаки подання такого документу спрямоване на отримання інформації, збір такої, прохання про вчинення дій, тощо. Тому, у зверненні йшлося про певний контекст, описове обґрунтування необхідності здійснення звернення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оголошення ОСОБА_1 проекту звернення депутатського корпусу на сесії Бродівської районної ради 22.08.2019, перш за все, з метою перевірки незаконної, на думку заявника, діяльності, є реалізацією особою конституційного права, а не поширенням недостовірної інформації.

Крім цього, депутат міської ради відповідно до своїх повноважень, вправі з`ясовувати певну інформацію, здійснювати публічні виступи, вести публічні дискусії, реагувати на звернення до нього громадян в тій чи іншій формі, тощо.

Окрім наведеного, у депутата відсутній обов`язок щодо перевірки кожного звернення до нього з надзвичайною точністю, аналогічно до слідчого органу чи суду (в порядку позовного провадження), адже у нього відсутні такі повноваження та вказане може призвести до створення перешкод у його діяльності, адже він не зможе з належною оперативністю реагувати на звернення, які до нього надходять, відповідно не зможе виконувати свої повноваження, покладені на його, як на публічну особу, у випадку викладення кожного свого публічного виступу, як інформаційної довідки.

Що стосується публічних виступів ОСОБА_9 16.10.2019 у Бродівській центральній районній бібліотеці та 12.12.2019 на сесії Бродівської районної ради, то суд першої інстанції вірно зазначив, що під час публічного виступу 16.10.2019 ОСОБА_1 сказав: телеканал Броди-онлайн в юридичному форматі не існує, а є підрозділом ТРК НІК ТВ .

Так, судом вірно встановлено, що юридична особа - Приватне підприємство Телерадіокомпанія НІК ТВ зареєстрована 19.10.2016, про що свідчить відповідне свідоцтво про державну реєстрацію. Директором такої юридичної особи є ОСОБА_8 .

Судом, також, вірно вказано, що, як зазначав в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 Броди-online - є торговим знаком Приватного підприємства Телерадіокомпанія НІК ТВ , а телеканал Броди-online є телеканалом, який належить ПП ТРК НІК ТВ та вказане підтверджується поданою суду заявою про реєстрацію знака для товарів і послуг (а.с. 13).

Відтак, така інформація, поширена ОСОБА_1 у спосіб фактичного твердження, відповідає дійсності, тобто є правдивою, а тому визнанню недостовірною та спростуванню не підлягає.

Крім цього, слід вказати і про те, що виступи вцілому стосувалися знову ж діяльності, організаційних видозмін у позивача, змін у власності, тощо та фактично у таких здійснювалася оцінка цих процесів відповідачем та виокремлювати певні фрази з цих виступів перевіряючи їх на інформаційну точність слід вважати не є доцільним, оскільки знову ж такі виступи не були певними інформаційними повідомленнями, результатами певних офіційних розслідувань, тощо, а мали іншу мету. А саме привернути інтерес громадськості до згаданих процесів, звернути на них увагу, надати оцінку, виявити певні порушення при їх здійсненні, тощо.

Що стосується інших фраз, а саме: Броди-онлайн - телеканал Броди-русський мір онлайн яку під час публічного виступу на сесії на сесії Бродівської районної ради 12.12.2019 сказав ОСОБА_1 ; публікацій на сторінці Болотні історії у соціальній мережі Facebook від 16.08.2019р., а саме: троє хлопців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вони «прихопили» і канал телерадіокомпанії You Tube , просто перейменувавши його з "Телерадіокомпанія Броди на телеканал Броди - онлайн ; телеканал Броди - онлайн не є юридичною особою а працює «під дахом » приватного підприємства ТРК НІК-ТВ , - то судом першої інстанції правильно встановлено, що такі фрази не містять фактичних даних, при їх формулюванні були використані певні мовностилістичні засоби, такі висловлювання ОСОБА_1 є його суб`єктивною думкою, оціночними судженнями, які не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості, вони були результатом його розумової діяльності щодо подій навколо спірної ситуації щодо заволодіння, на думку автора, каналом на інтернет-сторінці YouTube. Такі судження містили суб`єктивний висновок (умовивід) автора.

За таких обставин, викладені на сторінці відповідача у соціальній мережі Facebook публікації слід розцінювати лише як критику дій позивача, і на яку відповідач має відповідно до Конституції України право, тобто, дані висловлювання є оціночними його судженнями, а не фактичними твердженнями, які підлягають доведенню під час судового розгляду.

Крім цього, відповідачем така критика не була висловлена у грубій, принизливій чи образливій формі. Так, відповідачем не вживалось непристойних, нецензурних чи брутальних висловлювань та його власні висновки не несли вкрай негативних думок чи таких, що могли б порушити права, свободи чи інтереси позивача.

Дійсно критика, що мала місце була з певним провокативним характером, у певній сатирично-жартівливій формі та з використанням інших мовностилістичних засобів та прийомів, однак слід вважати, що формат звернень, висловлювань та публікацій для досягнення тієї мети, яку мав намір досягти автор не виходив за межі дозволених законом рамок та таких, що можуть втрутитися у права, свободи чи інтереси позивача, мета ж автора, про що йшлося, і не могла бути досягнута без цього.

Також, треба звернути увагу і на те, що позивач є юридичною особою, публічною особою, а крім того засобом масової інформації, тобто особою, яка має розраховувати та те, що її діяльність, форму власності, поведінку та погляди працівників, керівництва та ін., можуть оцінювати, критикувати, засуджувати, хвалити, підтримувати або не підтримувати, тощо, що не заборонено, а навпаки дозволено законом.

Окрім наведеного, узагальнюючи, знову ж слід вказати про те, що усі виступи, фрази, поширення думок відповідачем, тощо, що стосувалися позивача та є предметом даного спору, вцілому стосувалися знову ж діяльності, організаційних видозмін у позивача, змін у власності, поглядів керівництва та власників позивача та ін. та, фактично, у таких здійснювалася оцінка цих процесів відповідачем як фізичною особою, так і, як депутатом та виокремлювати певні фрази з цих виступів перевіряючи їх на інформаційну точність слід вважати безпідставним, оскільки такі виступи та поширення інформації мали іншу мету, про що йшлося.

Крім цього, слід вказати, що позивачем жодним чином не обґрунтовано, яким саме чином вказані твердження відповідача вплинули вцілому на ділову репутацію позивача, принизили її, зашкодили їй та в чому саме це полягало та чим це доводиться, і, також, яким чином умовно спростування може вплинути на відновлення такої репутації.

Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, на які правильно посилався суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ПП Телерадіокомпанія НІК ТВ - залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 01 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2021 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Р.В. Савуляк

М.М. Шандра