Ухвала

від 19.07.2021 по справі 369/6593/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6593/21

Провадження №1-кс/369/1287/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2021 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

18 травня 2021 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтуванняподаного клопотанняадвокат ОСОБА_3 зазначив,що упровадженні Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021111050000570 від 14 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.194 КК України.

Підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні є громадянин України ОСОБА_5 (21 квітня 2021 року ОСОБА_5 пред`явлено підозру в зазначеному кримінальному провадженні).

Відповідно до обставин справи ОСОБА_5 здійснив підпал декількох автомобілів, зокрема автомобіля RENAULT MASTER (д.н.з. НОМЕР_1 ), який належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_4 .

Відповідно до консультації про визначення середньої ринкової вартості автомобіля RENAULT MASTER (д.н.з. НОМЕР_1 ) від 13 травня 2021 року вартість знищеного автомобіля складає 298748,78 грн. Саме це і є сумою заподіяних збитків неправомірними діями ОСОБА_5 ОСОБА_4 .

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 21 квітня 2021 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 1220783300:01:002:0055 загальною площею 0,0495 га в с. Григорівна Васильківського району Дніпропетровської області та земельної ділянки за кадастровим номером 1220783300:01:002:0056 загальною площею 0,2005 га в с. Григорівна Васильківського району Дніпропетровської області.

Також згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 21 квітня 2021 року ОСОБА_5 є власником таких транспортних засобів: LAND ROVER RANGE ROVER 2018 року випуску, LAND ROVER RANGE ROVER 2007 року випуску, MERSEDES-BENZ S63 AMG 2013 року випуску.

З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_4 просив слідчого суддю, накласти арешт на мано ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021111050000570 від 14 квітня 2021 року з забороною відчуження нижчезазначеного майна: земельна ділянка за кадастровим номером 1220783300:01:002:0055 загальною, площею 0,0495 га в с. Григорівка Васильківсько району Дніпропетровської області земельна ділянка за кадастровим номером 1220783300:01:002:0056 загальною площею 0,2005 га в с. Григорівка Васильківського району Дніпропетровської області; Автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER 2018 року випуску; Автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER 2007 року випуску; Автомобіль MERSEDES-BENZ S63 AMG 2013 року випуску.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений у встановлений законодавством порядок.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений у встановлений законодавством порядок.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід залишити без задоволеня з наступних підстав.

У відповідності з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 1 статті 171 КПК України передбачено, що цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову може звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Відповідно доч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частина 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається, в тому числі, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У відповідності з ч. 6 наведеної статті в такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя зауважує, що матеріали подані в обґрунтування поданого клопотанняне можуть слугувати достатньою підставою для накладення арешту на майно, оскільки заявником не надано слідчому судді доказів, що ОСОБА_4 є потерпілим у кримінальному провадженні №12021111050000570 від 14 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.194 КК України, не надано доказів що ОСОБА_4 пред`явлено цивільний позов, а також в матеріалах клопотання відсутні докази, які б підтверджували, що майно на яке адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просить накласти арешт, а саме: земельна ділянка за кадастровим номером 1220783300:01:002:0055 загальною, площею 0,0495 га в с. Григорівка Васильківсько району Дніпропетровської області земельна ділянка за кадастровим номером 1220783300:01:002:0056 загальною площею 0,2005 га в с. Григорівка Васильківського району Дніпропетровської області; Автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER 2018 року випуску; Автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER 2007 року випуску; Автомобіль MERSEDES-BENZ S63 AMG 2013 року випуску належить на праві власності ОСОБА_5 .

Також слідчий суддя звертає увагу, що заявником не долучено до матеріалів клопотання копію витягу з ЄРДР, який би підтверджував факт існування вище зазначеного кримінального провадження.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

В силуст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, заявником не надано доказів, що ОСОБА_4 є потерпілим у кримінальному провадженні №12021111050000570 від 14 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.194 КК України, не надано доказів що ОСОБА_4 пред`явлено цивільний позов, а також в матеріалах клопотання відсутні докази, які б підтверджували, що майно на яке адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просить накласти арешт, а саме: земельна ділянка за кадастровим номером 1220783300:01:002:0055 загальною, площею 0,0495 га в с. Григорівка Васильківсько району Дніпропетровської області земельна ділянка за кадастровим номером 1220783300:01:002:0056 загальною площею 0,2005 га в с. Григорівка Васильківського району Дніпропетровської області; Автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER 2018 року випуску; Автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER 2007 року випуску; Автомобіль MERSEDES-BENZ S63 AMG 2013 року випуску, належить на праві власності ОСОБА_5 , а відтак заявлені у клопотанні вимоги не виправдовують такий ступінь втручання у право власності, як арешт майна, а тому не знаходить підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 167, 168, 170, 171, 372, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1