Рішення

від 10.11.2021 по справі 572/2709/20

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/2709/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого cудді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

за участю :

позивача-відповідача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача-позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни в залі в м.Сарни цивільну справу №572/2709/20 суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визнати спільною сумісною власністю та здійснити поділ майна, набутого під час шлюбу із ОСОБА_3 , а саме : незавершене будівництво будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,25 га., кадастровий номер 5625455400:02:001:0080, що знаходиться по АДРЕСА_3 , телевізор марки "Філіпс" вартістю 12 000 грн., холодильник марки "Самсунг" вартістю 7 000 грн., мікрохвильову піч марки "Самсунг" вартістю 1500 грн., пральну машину "Gorenie" вартістю 6000 грн., кухонний гарнітур вартістю 7000 грн., ванну вартістю 5200 грн., умивальник вартістю 1800 грн., унітаз вартістю 2500 грн., бойлер марки "Атлантік" вартістю 5 200 грн., виділивши позивачу із вказаного майна 3/4 частини незавершеного будівництва будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 , 3/4 частини земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер 5625455400:02:001:0080, що знаходиться по АДРЕСА_3 , телевізор марки "Філіпс" вартістю 12 000 грн., мікрохвильову піч марки "Самсунг" вартістю 1500 грн., кухонний гарнітур вартістю 7000 грн., бойлер марки "Атлантік" вартістю 5 200 грн. - на загальну суму 25 700 грн., вирішивши питання розподілу судових витрат.

В підготовчому судовому засіданні позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій, окрім іншого, просить визнати спільною сумісною власністю подружжя - сторін по справі, та розподілити окрім майна, зазначеного в первісному позові, наступне майно : систему відеоспостереження Partizan вартістю 28 000 грн., кухонну витяжку вартістю 2 200 грн., спальню (ліжко, дві тумби, шафа купе і комод) вартістю 8 000 грн., сенcорну поверхню марки Gorenie , вартістю 6 300 грн., розподіливши вказане майно між сторонами по справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказувала, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 вересня 2014 року по 13 серпня 2020 року. За час шлюбу подружжям було придбано майно, яке вказано у позові, крім цього, на підставі договору купівлі-продажу від 25 квітня 2016 року за спільні кошти була придбана земельна ділянка площею 0,25 га., на якій розпочато будівництво житлового будинкуку.

Позивач зазначає, що вказане нею майно було придбано подружжям під час шлюбу, через що належить сторонам по справі спільної сумісної власності. Враховуючи наведене, спільне майно підлягає розподілу між подружжям. При вирішенні питання розподілу майна позивач просить врахувати той факт, що з нею проживають неповнолітні діти, а тому відступити від рівності часток у спільному майні, враховуючи, що відповідач ухиляється від утримання дітей.

В підготовчому судовому засіданні відповідачем суду подано зустрічний позов, в якому він просить визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя : незавершене будівництво житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,25 га., кадастровий номер 5625455400:02:001:0080, що знаходиться по АДРЕСА_3 , телевізор марки "Філіпс" вартістю 12 000 грн., холодильник марки "Самсунг" вартістю 7 000 грн., мікрохвильову піч марки "Самсунг" вартістю 1500 грн., пральну машину "Gorenie" вартістю 6000 грн., кухонний гарнітур вартістю 7000 грн., ванну вартістю 5200 грн., умивальник вартістю 1800 грн., унітаз вартістю 2500 грн., бойлер марки "Атлантік" вартістю 5 200 грн., ноутбук марки "Леново" з мишкою та сумкою вартістю 10 519 грн. 70 коп., принтер лазерний марки "Епсон" вартістю 3 809 грн. 90 коп., телефон сенсорний марки "Ксіомі" вартістю 10 000 грн., планшет вартістю 12 000 грн., мопед марки "Сузуки" вартістю 25 000 грн., кухонну витяжку вартістю 2 200 грн., систему відео спостереження Partizan (4 камери, тюнер, монітор, стабілізатор і джерело безперервного живлення) вартістю 14 000 грн., сенcорну поверхню марки Gorenie , вартістю 17 000 грн., дошку обрізну товщиною 25 мм в кількості 5 м3 вартістю 12 500 грн. - та здійснити розподіл вказаного майна між сторонами по справі, виділивши ОСОБА_3 : 1/2 частину незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 , 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер 5625455400:02:001:0080, що знаходиться по АДРЕСА_3 , телевізор марки "Філіпс" вартістю 12 000 грн., холодильник марки "Самсунг" вартістю 7 000 грн., мікрохвильову піч марки "Самсунг" вартістю 1500 грн., пральну машину "Gorenie" вартістю 6000 грн., кухонний гарнітур вартістю 7000 грн., ванну вартістю 5200 грн., умивальник вартістю 1800 грн., унітаз вартістю 2500 грн., бойлер марки "Атлантік" вартістю 5 200 грн., кухонну витяжку вартістю 2 200 грн., систему відео спостереження Partizan (4 камери, тюнер, монітор, стабілізатор і джерело безперервного живлення) вартістю 14 000 грн.

В зустрічній позовній заяві позивачем в обґрунтування заявлених вимог вказано, що сторони дійсно у період, вказаний у первісному позові перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому було придбане майно, до переліку якого ОСОБА_1 не внесла частину рухомого майна та речей побуту.

Відповідач-позивач не заперечує щодо необхідностиі розподілу майна між сторонами по справі, зазначаючи власний варіант розподілу, при здійсненні якого просить врахувати, що частки сторін у нерухомому майні (до якого відноситься в даному випадку житловий будинок та земельна ділянка) мають бути рівними, оскільки він належним чином виконує свої батьківські обов`язки щодо матеріального забезпечення неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні позивач-відповідач та її представники заявлені вимоги за первісним позовом підтримали, зустрічний позов не визнали.

В свою чергу відповідач-позивач та його представник в судовому засіданні підтримали власні вимоги за зустрічним позовом, не визнавши вимоги за первісним позовом.

Сторонами під час судового провадження заявлені клопотання про допит свідків, яке судом задоволено, та про долучення додаткових письмових доказів, яке задоволено частково.

Клопотання представника позивача-відповідача про допит експерта судом було відхилено, оскільки воно заявлено несвоєчасно - під час розгляду судом справи по суті.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з урахуванням пояснень сторін, суд дійшов до наступного.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу нерухомого та рухомого майна, придбаного під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбу.

Вказані правовідносини регулюються нормами СК та ЦК України.

Із копії рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2020 року, наданого позивачем-відповідачем суду, встановлено, що 28 вересня 2014 року виконавчим комітетом Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис №37. Вказаний шлюб розірвано вказаним вище рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2020 року.

Отже, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 вересня 2014 року по 13 серпня 2020 року.

Із копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої станом на 25 вересня 2020 року, судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,25 га. із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 5625455400:02:001:0080), право на яку набуто останнім на підставі договору купівлі-продажу від 25 квітня 2016 року.

Згідно із наданим суду ОСОБА_3 висновком експерта №201120/1/С від 24 листопада 2020 року комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи - по АДРЕСА_3 знаходиться незавершений будівництвом житловий будинок та незавершена будівництвом огорожа, будівництво якого здійснюється на підставі будівельного паспорту, виданого 14 червня 2016 року та повідомлення про початок будівельних робіт, зареєстрованого 22 червня 2016 року.

Із будівельного паспорту, виданого 14 червня 2016 року та повідомлення про початок будівельних робіт, зареєстрованого 22 червня 2016 року судом встановлено, що будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , розпочато ОСОБА_3 15 червня 2016 року.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у Сімейному кодексі України. Частиною 1 статті 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку, при чому частиною 1 статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Сторони визнали, що будівництво вказаного вище житлового будинку було ними розпочато під час перебування у шлюбі на земельній ділянці, придбаній у цей же період на підставі договору купівлі-продажу.

Отже, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 придбав спірну земельну ділянку, перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_1 , також під час шлюбу на вказаній земельній ділянці розпочато будівництво житлового будинку, а тому вказане майно є спільною власністю подружжя та підлягає поділу між ними у рівних частках.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України - у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідач-позивач наполягає на рівності часток сторін у вказаному вище нерухомому майні, в той час як позивач-відповідач просить відступити від рівності часток - з урахуванням наявності у сторін по справі двох неповнолітніх дітей, які проживають із матір`ю.

Дійсно, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України).

В обгрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначала про недостатність коштів, які надаються ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей.

На доведення вказаних обставин позивач-відповідач надала суду копію рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2020 року, яким з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей : дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі - по 2000 грн. щомісяця на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2020 року і до повноліття дітей.

В свою чергу ОСОБА_3 заперечив обставини, на які посилалась ОСОБА_1 , надавши суду квитанції про здійснення грошових переказів, згідно із якими відповідачем - позивачем на користь позивача-відповідача протягом серпня-листопада 2020 року сплачені аліменти на загальну суму 19 095 грн. 47 коп.

Верховний суд у постанові від 07 вересня 2020 року по справі № 522/4240/15-ц вказав, що статтею 70 СК України передбачено два випадки, коли суд має право відступити від начал рівності часток подружжя у праві спільної власності.

По-перше, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя у спільній сумісній власності подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. По-друге, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Таким чином, з огляду на практику Верховного суду, для відступу від засади рівності часток при поділі спільного сумісного майна подружжя, необхідно надати суду вагомі докази, щоб підтвердити умови, передбачені статтею 70 СК України.

В даному випадку ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для відступу від засади рівності часток при поділі спільного сумісного майна подружжя, оскільки відсутні умови, передбачені статтею 70 СК України.

Аргументи позивача-відповідача про злісне невиконання відповідачем-позивачем своїх батьківських обов`язків щодо сплати аліментів на утримання дітей не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими судами обставинами. Проживання дітей з позивачем-відповідачем само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя.

З огляду на наведене, розмір часток сторін по справі у нерухомому майні має бути рівним та становити 1/2 частину кожному із подружжя.

Однак, сторони заявили вимогу про визнання за ними часток саме у незавершеному будівництві, яке на даний час не введено в експлуатацію.

Дійсно, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 488/3103/17-ц та встановив, що об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

ВС зазначив, що відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.

Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Враховуючи наведену вище позицію Верховного Суду - суд може визнати за сторонами право власності на частки об`єкта незавершеного будівництва у разі надання сторонами доказів, які б доводили ступінь готовності та можливість технічно виділити частки сторін у цьому майні.

Із висновку експерта висновком експерта №201120/1/С від 24 листопада 2020 року комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, вбачається. Що експертом визначено вартість незавершеного будівництва, розташованого по АДРЕСА_3 , яка на день проведення експертизи становить 909 129 грн., а також відсоток готовності такого об`єкта, який становить на час проведення експертизи 51 %.

Вказані обставини частково підтверджуються фотознімками, наданими суду ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки жодною із сторін не надано доказів того, що є технічна можливість виділу часток у незавершеному будівництві - суд вважає за необхідне визнати за сторонами по справі право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних на будівництво спірного об`єкта нерухомості.

Крім цього, сторони по справі заявили вимогу про поділ іншого рухомого майна, придбаного під час шлюбу, надавши свій перелік такого майна.

Частиною1 статті 71 СК України передбачено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом частини 1 статті 60 СК України на праві спільної сумісної власності належить дружині та чоловікові лише те майно, яке набуте подружжям за час шлюбу.

Частиною1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, сторони по справі мають довести перед судом, що речі, вказані кожною із сторін дійсно придбані подружжям під час перебування в шлюбі, а також документально підтвердити вказану ними вартість цих речей.

Із досліджених судом доказів, наданих сторонами в цій частині позовних вимог, судом встановлено факт придбання подружжям під час перебування в шлюбі : ноутбука марки "Леново" з мишкою та сумкою, мопеду марки "Сузуки", а також принтеру лазерного марки "Епсон", що доводиться дослідженими судом копіями квитанції відж 30 вересня 2014 року, відповідно до якої вказаного числа придбано ноутбук марки "Леново" вартістю 9 549 грн. 90 коп. з мишкою вартістю 298 грн. 90 коп. та сумкою вартістю 669 грн. 90 коп., накладною від 30 вересня 2014 року, відповідно до якої ОСОБА_1 придбала принтер лазерний марки "Епсон", а також талону №1718, згідно із яким ОСОБА_3 придбав мопед марки "Сузуки" 15 березня 2018 року.

Судом не приймаються до уваги покази допитаних за клопотанням сторін свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтверджували факт придбання сторонами по справі певних речей, однак, не могли вказати точну дату та вартість цих речей.

Також, судом не приймаються до уваги покази свідка ОСОБА_10 щодо можливої реалізації ОСОБА_1 мопеда марки Сузукі , на доведення чого надавались додатково фотознімки аналогічного транспортного засобу та свідоцтво, видане на ім`я свідка, оскільки суду не надано жодної цивільно-правової угоди з цього приводу.

Крім цього, судом не приймаються до уваги фотознімки подвір`я на якому знаходиться дошка обрізна та безпосередньо відповідача-позивача на фоні спального гарнітуру (із вказаного доказу немає можливості з`ясувати час та місце здійснення фотозйомки, а також належність цих речей будь-кому), а також накладну №3801 від 16 червня 2016 року про придбання ОСОБА_11 будівельних матеріалів, так як вказана особа жодних вимог до сторін з цього приводу не пред`являла, через що факт використання цих матеріалів сторонами по справі є недоведеним.

Аналогічно судом не можуть бути прийняті скріни зі сторінок магазинів з продажу побутової техніки, як такі, що є неналежними доказами, оскільки не доводять факт придбання такої техніки сторонами по справі.

Отже, суд вважає встановленим факт придбання сторонами по справі під час перебування у шлюбі ноутбука марки "Леново" з мишкою та сумкою, мопеду марки "Сузуки", а також принтеру лазерного марки "Епсон", право власності на які слід визнати за ОСОБА_1 , із сплатою останньою ОСОБА_3 половини вартості цих речей, виходячи із принципу рівності часток.

Враховуючи наведене вище, як первісний, так і зустрічний позови підлягають до часткового задоволення.

Сторонами заявлено про вирішення судом питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення із позовами до суду ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 1445 грн. відповідно до квитанцій від 09 жовтня 2020 року та від 23 листопада 2020 року.

ОСОБА_3 сплачено суму судового збору у розмірів 1510 грн., відповідно до квитанції від 27 листопада 2020 року.

Отже, стягненню зі сторін на користь один-одного підлягає сума судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; ) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 01 жовтня 2020 року сплачено адвокату 10 000 грн. за надання правничої допомоги, що доводиться наданими суду копіями акта наданих послуг від 09 жовтня 2020 року та квитанції до прибуткового касового ордера №09/10 від 09 жовтня 2020 року.

В свою чергу ОСОБА_3 поніс витрати на оплату експертизи у сумі 3 900 грн., що доводиться копією квитанції від 27 листопада 2020 року, а також 10 000 грн. витрат за надання правничої допомоги - на підставі договору про надання правничої допомоги від 25 листопада 2020 року, що доводиться наданими суду копіями акта здачі-приймання наданих послуг №27-11/20 від 27 листопада 2020 року та квитанції до прибуткового касового ордера №27-11/20 від 27 листопада 2020 року.

Вкаазні судові витрати, є витратами, пов`язаними із розглядом справи в сенсі ст.133 ЦПК України, через що підлягають стягненню зі сторін на користь один одного.

На підставі наведеного, ст.ст. 60, 61, 70, 71 СК України, ст.ст.355, 368 ЦК України, керуючись ст.ст. 81, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина україни серії НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) задоволити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : незавершене будівництво будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,25 га., кадастровий номер 5625455400:02:001:0080, що знаходиться по АДРЕСА_3 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних на будівництво будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер 5625455400:02:001:0080, що знаходиться по АДРЕСА_3 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : незавершене будівництво будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,25 га., кадастровий номер 5625455400:02:001:0080, що знаходиться по АДРЕСА_3 , ноутбук марки "Леново" з мишкою та сумкою, мопед марки "Сузуки", принтер лазерний марки "Епсон", визнавши за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних на будівництво будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га., кадастровий номер 5625455400:02:001:0080, що знаходиться по АДРЕСА_3 та визнавши за ОСОБА_1 право власності на ноутбук марки "Леново" з мишкою та сумкою, мопед марки "Сузуки", принтер лазерний марки "Епсон", стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 164 грн. 80 коп. різниці у вартості часток в майні.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - відмовити, за безпідставністю заявлених вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 11445 грн. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 18 445 грн. 65 коп. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 листопада 2021 року.

Суддя: