Рішення

від 01.11.2021 по справі 456/3894/21

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3894/21

Провадження № 2/456/1191/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Олексишин І.Б. подав до суду позовну заяву, в якій просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, що включає в себе: земельну ділянку площею 0,1644 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4625385000:02:000:0300, та земельну ділянку площею 0,5714 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4625385000:03:000:0150. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , який 12 квітня 2021 року звернувся до Стрийської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 (спадкова справа № 320/2021). Розглянувши його заяву, нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного терміну для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендував звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач постійно проживає на території Автономної Республіки Крим, а тому не мав змоги приїхати раніше і подати заяву про прийняття спадщини у зв`язку з карантинними обмеженнями та труднощами у виїзді з АР Крим на материкову Україну.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04 серпня 2021 року головуючим у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 23/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справ постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 10.09.2021. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 24/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2021 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 01.11.2021 /а.с. 48/.

Розгляд справи по суті відбувся 01.11.2021 за участі представника позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Олексишин І.Б. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено те, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,5714 га, що розташована на території Нижньостинавської сільської ради Стрийського району, Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4625385000:03:000:0150, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №33374460 від 10.02.2015 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4600753132013 від 11.11.2013 /а.с. 10-14/.

Крім цього, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,1644 га, що розташована на території Нижньостинавської сільської ради Стрийського району, Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 4625385000:02:000:0300, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САМ № 031670, витягом з Державного реєстру речових справ на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 33373582 від 10.02.2015 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4600752852013 від 11.11.2013 /а.с. 15-19/.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що 25.02.2020 складено відповідний актовий запис № 112 та Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) 23.02.2021 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 /а.с. 7/.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_3 не склав, відтак спадкування після його смерті відбується за законом.

Згідно з довідкою № 338 від 12.04.2021, виданою КП Світанок , ОСОБА_2 на день своєї смерті проживав і був зареєстрований один в АДРЕСА_1 /а.с. 8/.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009154991 від 21.06.2011 ОСОБА_4 розірвала шлюб з ОСОБА_2 , про що зроблений актовий запис № 35 від 28.01.1993 /а.с. 20, 50-51/.

Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 12.02.1993 /а.с. 6/.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не склав, відтак спадкування після його смерті відбувається за законом.

Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 .

Крім позивача, інших спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_2 немає.

Оглядом витребуваної судом копії спадкової справи № 320/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 судом встановлено, що спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено 12.04.2021 за № 320/2021 за заявою представника позивача ОСОБА_5 /а.с. 35-44/

Листом завідувача Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. за № 437/02-14 від 12.04.2021 на заяву позивача № 682 від 12.04.2021 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відмовлено у видачі такого у зв`язку з пропуском передбаченого цивільним законодавством шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини /а.с. 9/.

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року в справі № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

17 березня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (CОVID-19) , яким, серед іншого, відносить карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, до переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, судом враховується, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Стрию).

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Серед невичерпного переліку форс-мажорних обставин у цій нормі знаходиться і карантин.

Впроваджений карантин, який у встановленому законом порядку віднесено до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), унеможливив своєчасне звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, карантин, впроваджений на території України, та труднощі у виїзді з АР Крим на материкову частину України суд розцінює як поважні причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Суд погоджується з аргументами представника позивача адвоката Олексишина І.Б., вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відтак, встановивши, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини через введення на території України карантинних обмежень від 12 березня 2020 року та у зв`язку із проживанням на території АР Крим, що ускладнює виїзд на материкову частину України, суд дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, враховуючи те, що позивач отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі такого, оскільки він пропустив передбачений цивільним законодавством шестимісячний строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов`язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

А тому судові витрати слід залишити за позивачем на вимогу його представника.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий 2-м відділом Ялтинського МУГУ МВС України в Криму 09.06.2009; ІПН НОМЕР_5 ) додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений судом 11.11.2021.

Суддя Л.В.Гула