Рішення

від 16.11.2021 по справі 500/2707/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/2707/19

Провадження № 2/946/1587/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Федорук Ю.О.

за участю:

адвокатів Брошкової І.Г., Соколової Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

поділ спільного майна подружжя

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про

поділ спільного майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

Позивач пояснила, що свідоцтвом серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 426 від 06 вересня 2012 року підтверджена реєстрація шлюбу між сторонами. Під час шлюбу 06 грудня 2016 року подружжя придбали легковий автомобіль (кузов міні вен) Opel Zafira 2007 року випуску. номерний знак НОМЕР_2 , який відповідач всупереч інтересам сім`ї за відсутністю згоди позивача продав 23 квітня 2019 року своєму батькові ОСОБА_3 . Дійсна вартість транспортного засобу визначена висновком експерта за № 200/20 від 04 грудня 2020 року в розмірі 153842,91 грн., з урахуванням чого просить провести розподіл вказаного автомобіля та стягнути з відповідача 1/2 частку вартості в сумі 76921,45 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору 768,40 грн. та оплаті експертних досліджень в розмірі 2000 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, пояснив, що для ведення спільного господарства та навчання під час шлюбу він отримав у борг від свого батька ОСОБА_3 4000 доларів США, за погашення якого він продав автомобіль 23 квітня 2019 року. Окрім вказаного в зустрічних позовних вимогах вказав, що під час шлюбу з позивачем проживав в будинку АДРЕСА_1 , який є власністю батьків позивача та в ремонт якого він вклав своїми коштами та працею біля 168000 грн., у зв`язку із чим просить стягнути з позивача на його користь 84000 грн.

Позивач проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує, пояснила, що відсутні докази вкладення відповідачем грошей на ремонт будівлі, разом із тим вона не є власником будівлі та не може відповідати за своїх батьків.

Вислухавши пояснення, показання свідків, думку захисту, суд вважає доведеним наступне.

У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.

Долученою до матеріалів справи документацією доведено, що свідоцтвом серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 426 від 06 вересня 2012 року підтверджена реєстрація шлюбу між сторонами.

Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов`язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов`язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Під час шлюбу 06 грудня 2016 року подружжя придбали легковий автомобіль (кузов мінівен) Opel Zafira 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , проти чого сторони не заперечують і що у відповідності до вимог ст. 82 ч.1 ЦПК України не підлягає додатковому доказуванню.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивача, пояснила, що гроші на купівлю автомобіля Opel Zafira 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 сторони отримали після повернення відповідача з рейсу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є батьком відповідача, пояснив, що він за розпискою передав відповідачеві 4000 доларів, але через деякий час у зв`язку з неповерненням боргу запропонував борг погасити автомобілем, в результаті чого був укладений договір.

Вказаний автомобіль відповідач за відсутністю згоди позивача продав 23 квітня 2019 року своєму батькові ОСОБА_3 .

Вказані обставини підтверджені договором купівлі-продажу транспортного засобу від 23 квітня 2019 року, а також свідок ОСОБА_3 пояснив, що автомобіль був отриманий в якості виконання зобов`язань за борговими обов`язками відповідача, які у свою чергу підтверджені розпискою від 26 лютого 2016 року про отримання у свідка в борг 4000 доларів США із обов`язком повернути на протязі двох років.

Відповідно до вимог ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

З урахуванням наведеного відповідачем не дотримано порядку продажу спільного майна подружжя, що у свою чергу є підставою визнавати вказану дію такою, що суперечить інтересам сім`ї.

Відповідно до вимог ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Вказані обставини визначають право відповідача на 1/2 частку проданого автомобіля.

Висновком експерта за № 200/20 від 04 грудня 2020 року дійсна вартість транспортного засобу Opel Zafira 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 складає 153842,91 грн., що зумовлює стягнення на користь відповідача 76921,45 грн.

Щодо визнання спільним майном та розподілу коштів, які витрачені на ремонт будинку АДРЕСА_1 , який є власністю батьків позивача та з якими спільно проживали сторони по справі, суд вважає відсутніми докази для задоволення зустрічних позовних вимог.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивача, пояснила, що ремонт будинку забезпечували грошима її сини.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є батьком відповідача, пояснив, що відповідач із сім`єю проживав у флігелі, куди потім перешли батьки, а сторони по справі перейшли до житлового будинку. Також пояснив, що на ремонт він надавав будівельні матеріали, а відповідач проводив ремонт також за свої гроші та за допомогою своїх знайомих.

Відповідач зустрічні позовні вимоги мотивує тим, що витратив на ремонт та будівництво за вказаною адресою 168000 грн. та долучив накладні на придбання будівельних матеріалів та виробів, зокрема двері, підвіконня та склопакети для вікон.

Разом із тим відповідачем не надані докази, які підтверджують вкладення матеріалів та будівельних елементів до будинку, де він проживав з позивачем за адресою АДРЕСА_1 , який у свою чергу не є спільною сумісною власністю подружжя за даними технічного паспорта Ізмаїльського МБТІ.

В судовому засіданні всі учасники визнавали доведеною обставиною те, що житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 є власністю інших осіб, що у свою чергу не надає можливості відповідачеві вимагати стягнення з позивача грошей за проведення ремонту.

Сукупність вказаних доказів є підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати, складовими яких є судовий збір в розмірі 1065,77 грн., 10,66 грн. за квитанціями № 142 від 11 квітня 2019 року та 142/КЗ від 11 квітня 2019 року і оплати за проведення експертизи 420 грн. за квитанцією від 20 жовтня 2020 року.

З урахуванням вказаного загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 78417,28 грн.

Дані про особу сторін визначаються вказаними даними у позовній заяві за реєстраційним номером облікової картки платників податків НОМЕР_3 щодо позивача та реєстраційним номером облікової картки платників податків НОМЕР_4 щодо відповідача.

Керуючись ст. 263-267 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Первісні позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 реєстраційним номером облікової картки платників податків НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 реєстраційним номером облікової картки платників податків НОМЕР_3 загальну суму 78417,28 грн. (сімдесят вісім тисяч чотириста сімнадцять грн. 28 коп.).

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.

Суддя: С.М.Жигулін