Постанова

від 16.11.2021 по справі 905/2385/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/2385/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В. , суддя Шевель О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольської міської ради (вх.№1434 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 (рішення ухвалено суддею Поляницею Ю.О. 24.03.2020 у приміщенні Господарського суду Донецької області, повний текст рішення складено 03.04.2020) у справі №905/2385/19

за позовом фізичної особи-підприємця Лакарової Тетяни Віталіївни, Донецька область, м. Маріуполь

до Маріупольської міської ради, Донецька область, м. Маріуполь

про скасування рішення та визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 у справі №905/2385/19 позовні вимоги задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/44-4366 від 05.09.2019р., визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014р. за №7792096, згідно з яким Маріупольська міська рада надає Фізичній особі-підприємцю Лакаровій Тетяні Віталіївні в оренду земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0032 га кадастровий номер 1412336300:01:001:0364, що знаходиться за адресою: просп. Миру, 116в в Приморському районі м. Маріуполя, на той самий строк та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 09.10.2014р., зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014р. за №7792096 та викладено її у наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014р. за №7792096 м. Маріуполь, Донецька область, ____року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м.Маріуполь, пр.Миру, буд.70, іменована далі "Орендодавець", в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (ІПН НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: м.Харцизьк, вул.Миру, буд.42, діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови "Про надання повноважень з вчинення правочинів" від 23.01.2017р. №23р, з одного боку, та фізична особа-підприемець Лакарова Тетяна Віталіївна (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців серії АД №280475, зареєстроване 07.12.2000р., зі змінами 02.12.2005р. №22740170000007881, іменована далі "Орендар", з другого боку, на підставі положень ст.33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 09.10.2014р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014р. за №7792096 про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. розділу 3. Строк дії договору в Договорі оренди земельної ділянки від 09.10.2014р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014р. за №7792096, викласти у наступній редакції:

"3.1. Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 10.07.2019 року до 10.07.2024р.)".

2. Усі інші пункти Договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014р. за №7792096, не змінені цим Договором, залишаються без змін.

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4. Зміст ст.ст.12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Ця додаткова угода набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України "Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після її підписання сторонами та Державної реєстрації.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар Маріупольська міська рада Фізична особа-підприємець

код ЄДРПОУ 33852448 Лакарова Тетяна Віталіївна

87555, Донецька область, РНОКПП НОМЕР_2

АДРЕСА_2

---

ФОП

---

Лакарова

Т.В. підпис М.П.

Стягнуто з Маріупольської міської ради на користь фізичної особи-підприємця Лакарової Тетяни Віталіївни судовий збір в сумі 3842 грн.

Маріупольська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 у справі №905/2447/19 та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог фізичної особи-підприємця Лакарової Тетяни Віталіївни до Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради №7/44-4366 від 05.09.2019, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014р. відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на помилковість висновку першої інстанції щодо невмотивованості рішення Маріупольської міської ради, оскільки відмова у поновленні строку оренди земельної ділянки була обумовлена висновком до проекту рішення міської ради про погодження місця розташування об`єкта ГУ містобудування та архітектури від 12.07.2019 №06-03-06/27-05, відповідно до якого земельна ділянка та нежитлова споруда розташована у зоні ТР-2, що не відповідає плану зонування міста Маріуполя. Земельна ділянка розташована на території майбутньої реконструкції, а відповідно до плану реконструкції проспекту Миру, торгові об`єкти, розташовані в межах червоних ліній вулиць та доріг, планується демонтувати. На спірній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює законну, безпечну експлуатацію такої споруди на земельній ділянці у межах червоних ліній та не є допустимим для розташування відповідного зонінгу. Крім того, відповідач зауважує, що визнання відмови протиправною не може бути підставою для поновлення договору оренди землі за частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки для поновлення договору оренди за цими частинами необхідне погодження обох сторін щодо істотних умов договору. Відсутність проекту додаткової угоди позбавляє Маріупольську міську раду як орендодавця можливості узгодити істотні умови договору з орендарем. В свою чергу, наявність рішення міської ради можна кваліфікувати як захід, передбачений ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а тому у даному випадку відсутня мовчазна згода орендодавця, яка є основною умовою для пролонгації договору оренди землі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 (колегія суддів у складі головуючий суддя: Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В, суддя Фоміна В.О.) поновлено Маріупольській міській раді строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 у справі №905/2385/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 у справі №905/2385/19, встановлено учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Маріупольської міської ради відбудеться 16.07.2020.

22.06.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020, а рішення - залишити без змін (вх. №6008).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 відкладено розгляд справи на 28.07.2020.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 зупинено провадження у справі №905/2385/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 поновлено провадження у справі №905/2385/19, повідомлено учасників провадження, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 26.11.2020, запропоновано Маріупольській міській раді уточнити вимоги апеляційної скарги, зокрема, щодо предмету апеляційного оскарження.

20.11.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення залишити без змін, розглянути справу за відсутності представника позивача (вх№11336)

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2020, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.11.2020, відкладено розгляд справи на 25.01.2021, повторно запропоновано Маріупольській міській раді уточнити вимоги апеляційної скарги, зокрема, щодо предмету апеляційного оскарження (дати рішення та номеру справи).

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкладено розгляд справи на 25.02.2021, повторно запропоновано Маріупольській міській раді уточнити вимоги апеляційної скарги, зокрема, щодо предмету апеляційного оскарження (дати рішення та номеру справи).

11.02.2021 від Маріупольської міської ради надійшла заява (вх. №1812), в якій відповідач просить змінити предмет апеляційного оскарження з "Рішення Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 по справі №905/2447/19" на належне "Рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 по справі №905/2385/19"; вважати вірним наступну редакцію п.2 прохальної частини апеляційної скарги від 14.05.2020 №4048/2020 "Рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2020 по справі №905/2385/19 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця Лакарової Тетяни Віталіївни до Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради №7/44-4366 від 05.09.2019, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014 відмовити у повному обсязі".

25.02.2021 від представника позивача надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 по справі №905/2385/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19 (вх.№2480).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 зупинено провадження у справі №905/2385/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №903/1030/19, ухвалено сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №903/1030/19.

28.09.2021 на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2021, у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 поновлено провадження у справі №905/2385/19 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №905/2385/19 та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 16.11.2021.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Лакарова Т.В. на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.06.2012 є власником нежитлової будівлі літ А-1, загальною площею 20,0 кв.м., яка знаходиться у м. Маріуполі, Донецької обл., проспект Леніна (проспект Республіки), будинок 116-В, та розташована на земельній ділянці площею 0,0016га, кадастровий номер 1412300000:04:001:0084.

Рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013 №6/28-32 ФОП Лакаровій Т.В. дозволена розробка проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,00315 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежитлової будівлі торгівельного павільйону) по пр. Леніна, 116-в у Приморському районі міста.

На підставі вказаного рішення для ФОП Лакарової Т.В. розроблено та узгоджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0032га (у тому числі, земельна ділянка площею 0,0016га) для обслуговування торгового павільйону по пр. Леніна, 116-в у Приморському районі міста.

Рішенням Маріупольської міської ради №6/40-4568 від 10.07.2014 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Леніна, 116-в у Приморському районі фізичній особі-підприємцю Лакаровій Т.В. , зокрема, затверджено фізичній особі-підприємцю Лакаровій Тетяні Віталіївні проект землеустрою щодо відведення та надання із земель житлової та громадської забудови земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 5 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412336300:01:001:0364) площею 0,0032 га, розмір орендної плати на рівні 5% від її грошової оцінки для забудови та обслуговування будівлі торгівлі (обслуговування торгівельного павільйону) по пр. Леніна, 116-в у Приморському районі.

09.10.2014 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ФОП Лакаровою Т.В. (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Маріуполь, пр. Леніна, 116-в у Приморському районі міста Маріуполя (кадастровий номер 1412336300:01:001:0364) площею 0,0032 га. (пункти 1.1 та 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору його укладено на 5 років (з 10.07.2014 до 10.07.2019).

Відповідно до п. 4.1 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2014 становить 548,91 грн. за 1 кв. м. Грошова оцінка земель міста Маріуполя встановлена рішенням №5/38-6108 від 15.12.2009 та посвідчується довідкою (витягом) встановленого зразку, що видається управлінням Держземагенства у м. Маріуполі (п.4.2 договору).

Згідно 5.1 договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування торгівельного павільйону).

Цей договір набуває чинності відповідно до ст. 3, 4, 5 Закону України "Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після його підписання сторонами та державної реєстрації (п.14.2 договору).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вид 18.11.2014 на підставі договору оренди від 09.10.2014, видавник: Маріупольська міська рада, зареєстровано право оренди земельної ділянки, строк дії: 10.07.2019, з правом пролонгації; номер запису: 7792096.

На підставі акту приймання-передачі відповідач передав, а позивач прийняв у користування земельну ділянку площею 0,0032 га, кадастровий номер 1412336300:01:001:0364, розташовану за адресою: пр. Леніна, 116-в у Приморському районі міста Маріуполя.

З огляду на зміст п.3.1 договору від 09.10.2014 строк його дії закінчувався 10.07.2019.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2019 ФОП Лакарова Т.В. через центр надання адміністративних послуг звернулася до орендодавця із заявою про продовження права оренди земельної ділянки, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0032 га, розташованого за адресою: пр. Миру (Леніна), 116-в.

Маріупольська міська рада, розглянувши вказану заяву позивачки, керуючись ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 23, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , враховуючи висновок Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 12.07.2019 №06-03-06/27-05, рішенням №7/44-4366 від 05.09.2019 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по просп. Миру, 116в в Приморському районі міста фізичній особі-підприємцю Лакаровій Т.В." відмовила у поновленні строку оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412336300:01:001:0364, площею 0,0032 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування торгівельного павільйону) по просп. Миру, 116в в Приморському районі міста Маріуполя фізичній особі-підприємцю Лакаровій Тетяні Віталіївні.

01.11.2019 ФОП Лакарова Т.В. звернулася до відповідача з листом, в якому посилаючись на те, що вона належним чином виконує свої обов`язки за договором оренди та має право на продовження договору оренди земельної ділянки та той самий строк та на тих самих умовах на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі . До вказаного листа позивачем надано проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014 за №7792096.

Обставини справи свідчать, що вказана додаткова угода не була підписана відповідачем.

У грудні 2019 ФОП Лакарова Т.В. звернулася до господарського суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/44-4366 від 05.09.2019 та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014 за №7792096, у викладеній у позові редакції.

Правові підстави для визнання незаконним та скасування вказаного рішення Маріупольської міської ради №7/44-4366 від 05.09.2019, за твердженням позивача, полягають в тому, що орган місцевого самоврядування не мав передбачених законом підстав для прийняття вказаного рішення, окрім того прийняв його з порушенням строку, передбаченого ст. 123 Земельного кодексу України.

Щодо вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки позивач просить врахувати таке: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору; належно виконує свої зобов`язання за ним; відсутні заперечення відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а тому такий договір є поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, що як наслідок, зумовлює виникнення у відповідача обов`язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення від 24.03.2020 про задоволення позову виходив з того, що правовими підставами для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною були приписи ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . А тому враховуючи, що ФОП Лакарова Т.В. продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору б/н від 09.10.2014, належним чином виконує умови вказаного правочину, а відповідач заперечень проти цього в порядку норм ст.33 Закону України "Про оренду землі" шляхом оформлення листа-повідомлення не надав, такий договір є поновленим на новий строк на тих самих умовах, що передбачені укладеним сторонами договором. Наявність вказаних обставин, за висновком суду, зумовлює необхідність обов`язкового оформлення сторонами відповідної додаткової угоди. З огляду на те, що запропонована позивачем додаткова угода не була підписана орендодавцем у добровільному порядку, суд зазначив, що позивач правомірно звернувся із позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014р. за №7792096.

Крім того, суд зазначив, що нормами ст. 120, 124, 134 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Внаслідок набуття права власності на нерухоме майно, позивач в силу норм ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України отримав право користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване. При цьому умовами договору від 09.10.2014 та приписами ст. 33 Закону України Про оренду землі регламентовано переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк. В свою чергу, одностороння безпідставна відмова відповідача від продовження договору оренди землі у цьому випадку нівелює правомірні, гарантовані законом та умовами договору сподівання позивача на продовження дії договору та фактично є втручанням у право власності останнього, оскільки відсутність правової підстави користування земельною ділянкою унеможливлює реалізацію позивачем правомочностей мирного володіння та користування розташованим на ній нерухомим майном.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради №7/44-4366 від 05.09.2019, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості мотивів відмови останньою у пролонгації договору оренди земельної ділянки. Зокрема, суд зазначив, що відповідачем не доведено, що надана позивачу в оренду земельна ділянка не відповідає дозволеним видам використання території згідно затвердженого плану зонування міста Маріуполя, а також не підтверджено знаходження спірної земельної ділянки у межах зони транспортної інфраструктури ТР-2 , де розміщення об`єктів будівель, споруд або їх частин не допускається. Крім того, місцевий господарський суд вважав безпідставним посилання, що частина земельної ділянки площею 0,0008 га необхідна для обслуговування ліній інженерних споруд ПАТ Маріупольгаз , оскільки вказані обставини існували на момент укладання договору оренди та були враховані міською радою при прийнятті рішення №6/40-4568 від 10.07.2014.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, зокрема, стосовно вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради №7/44-4366 від 05.09.2019 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по просп. Миру, 116в в Приморському районі міста фізичній особі - підприємцю Лакаровій Т.В , колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до положень ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).

Як вже зазначалось, рішенням Маріупольської міської ради №7/44-4366 від 05.09.2019 відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412336300:01:001:0364, площею 0,0032 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельних павільйонів) по просп. Миру, 116-в в Приморському районі міста Маріуполя.

В обґрунтування вказаної відмови, Маріупольська міська рада, зокрема, зазначає, що згідно плану зонування міста Маріуполя, земельна ділянка площею 0,0032га по просп. Миру, 116-в (кадастровий номер 1412336300:01:001:0364), розташована в територіальній зоні ТР-2 - зоні транспортної інфраструктури. Відповідно до п. 5.2.2 Плану зонування території міста Маріуполя, до зони транспортної інфраструктури ТР-2 відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній) доріг. На вказаній зоні не є можливим розміщення тимчасових споруд, а тому поновлення строку договору, предметом якого є земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону) не вбачається можливим. Окрім того, частина земельної ділянки площею 0,0008 га, запроектованої до відведення, необхідна для обслуговування лінійних інженерних споруд ПАТ Маріупольгаз .

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість вказаного рішення Маріупольської міської ради №7/44-4366 від 05.09.2019 з огляду на таке.

Посилання відповідача на ті обставини, що частина спірної земельної ділянки площею 0,0008га необхідна для обслуговування ліній інженерних споруд ПАТ Маріупольгаз , а також на неузгодженість місця розташування об`єкту нерухомості із планом зонування міста Маріуполь не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки ці обставини існували на момент укладення договору б/н від 09.10.2014 та були враховані міською радою під час прийняття рішення №6/40-4568 від 10.07.2014 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Леніна, 116в в Приморському районі Фізичній особі-підприємцю Лакаровій Т.В. , а зазначений план зонування міста Маріуполь був затверджений рішенням Маріупольської міськради від 18.06.2013. Таким чином, якщо ці обставини і мають місце, проте вони існували ще на час підписання відповідачем договору оренди та не були перешкодою для його укладання. При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення (попередження) орендаря упродовж тривалого строку дії договору про невідповідність розміщення належної йому нежитлової будівлі вимогам законодавства чи локальним актам.

Колегія суддів виходить із того, що основоположними принципами судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 та у постанові від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Проте, вищенаведені обставини свідчать про суперечливість поведінки Маріупольської міської ради та не дають підстав суду вважати її такою, що відповідає вказаним засадам законодавства.

Щодо посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка розташована на території майбутньої реконструкції проспекту Миру та відповідно до плану реконструкції торгові об`єкти, які розташовані в межах червоної лінії вулиць і доріг, планується демонтувати, що підтверджується, зокрема, пунктом 1.20 рішення Маріупольської міської ради №284 від 23.07.2019, колегія суддів зазначає таке.

Всупереч положенням ст. 91 ГПК України відповідачем надана незасвідчена копія рішення Маріупольської міської ради №284 від 23.07.2019, яка не може вважатися доказом у справі.

Проте, враховуючи що зазначене рішення розміщене на офіційному сайті Маріупольської міської ради та є загальнодоступним, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку посиланню відповідача на нього.

Так, судом встановлено, що п. 1.20 рішення Маріупольської міської ради №284 від 23.07.2019 надано дозвіл комунальному підприємству Міське управління капітального будівництва виконувати функції замовника щодо проектно-вишукувальних робіт та будівельних робіт, зокрема, капітальний ремонт пр. Миру від шляхопроводу до вул. Купріна у Центральному районі м. Маріуполя.

Проте, як свідчить зміст вказаного рішення, його предметом є, зокрема, проведення капітального ремонту , а не реконструкція проспекту Миру. Окрім того, неможливо встановити за матеріалами справи, чи дійсно спірна земельна ділянка відноситься до території, на якій має проводитися капітальний ремонт, та яким чином користування позивачем цією земельною ділянкою та розташований на ній об`єкт нерухомого майна заважають здійсненню реконструкції/капітальному ремонту проспекту.

Також, матеріали справи не містять рішення Маріупольської міської ради про затвердження "Плану зонування території м.Маріуполя", відсутній сам план зонування території м. Маріуполя (схема), план реконструкції території названого проспекту, які б підтверджували, що надана позивачу в оренду земельна ділянка не відповідає дозволеним видам використання території згідно затвердженого плану зонування міста Маріуполя, знаходиться у межах "зони транспортної інфраструктури ТР-2", де розміщення об`єктів будівель, споруд або їх частин не допускається, та входить до плану реконструкції.

Іншого обґрунтування прийняття рішення №7/44-4366 від 05.09.2019р. Маріупольської міської ради Про поновлення строку оренди земельної ділянки по просп.Миру, 116-в в Приморському районі міста Фізичній особі-підприємцю Лакаровій Т.В. матеріали справи не містять.

Крім того, заслуговують на увагу посилання позивача на те, що в разі необхідності вилучення земельної ділянки для суспільних потреб, законодавством встановлена певна процедура. Проте, доказів вжиття відповідних заходів щодо дотримання цієї процедури Маріупольською міською радою не надано.

Апеляційний господарський суд також вважає слушними доводи позивача, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано ні фактичними обставинами, ні правовими підставами вказане рішення Маріупольської міської ради №7/44-4366 від 05.09.2019 в частині доручення юридичному департаменту міської ради вжити заходи щодо скасування державної реєстрації прав на належну Лакаровій Т.В. згідно договору купівлі - продажу від 15.06.2012 нежитлову будівлю.

Щодо вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, апеляційний господарський суд виходить з такого.

Частиною 3 статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України Про оренду землі ).

Згідно положень ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1 та 9 ст. 93 Земельного кодексу України ).

Частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Отже, статтею 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1 - 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

При цьому, у вказаних постановах від 22.09.2020 Велика Палата Верховного Суду зазначила про необхідність відступити від висновку судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду констатувала необхідність попереднього звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про намір продовжити відносини оренди землі, до якого (листа-повідомлення) має додаватися проект додаткової угоди.

Також, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і №159/5756/18).

Як вже зазначалось, договір оренди земельної ділянки від 09.10.2014 укладено між Маріупольською міською радою та ФОП Лакаровою Т.В. на 5 років (з 10.07.2014 до 10.07.2019).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендаря про намір поновлення терміну договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (3.2 договору).

Відповідно до п. 9.2.9 договору орендар зобов`язаний за 2 місяця до закінчення строку дії договору оренди звернутися до орендодавця з письмовою заявою про поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Тобто, ФОП Лакарова Т.В. мала повідомити Маріупольську міську раду про свій намір поновити договір оренди земельної ділянки від 09.10.2014 на новий термін у строк до 10.05.2019.

Проте, лише 07.06.2019 позивач через центр надання адміністративних послуг звернувся до орендодавця із заявою про продовження права оренди земельної ділянки. При цьому, до зазначеної заяви орендар не додав проекту додаткової угоди, що ним не заперечується.

Колегія суддів звертає увагу, що відсутність проекту додаткової угоди в переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, не звільняє орендаря від обов`язку при реалізації переважного права відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі додати до пропозиції про продовження дії договору проект додаткової угоди.

Проте, ФОП Лакарова Т.В. надала проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014 лише 01.11.2019 при зверненні з листом, в якому повідомляла, що має право на подовження договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі , тобто після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених частинами 2, 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідних для процедури поновлення договору на підставі ч. 6. ст. 33 цього Закону, та не повідомлено відповідача в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк з наданням відповідного проекту додаткової угоди, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі.

Крім того, колегія суддів зауважує, що за змістом ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлений цією нормою місячний строк стосується саме розгляду орендодавцем листа-повідомлення орендаря у сукупності з проектом додаткової угоди, внаслідок чого прийняття Маріупольською міською радою оспорюваного рішення про відмову в поновленні строку оренди земельної ділянки з пропуском вказаного місячного строку не можна вважати порушенням нею встановленої законом процедури у разі, якщо орендар перед цим надіслав неповний пакет необхідних документів (без проекту додаткової угоди).

До того ж, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 54 - 57 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 сформувала такий правовий висновок щодо питання, яким чином має застосовуватися стаття 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній до 15.07.2020) якщо орендарем є власник нерухомого майна, розміщеного на орендованій земельній ділянці:

54. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 3 квітня 2019 року у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 37-38)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).

55. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 ЦК України).

56. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (абзац перший частини другої статті 120 ЗК України).

57. З урахуванням наведених приписів у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки .

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, є помилковими висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в цій частині скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 у справі №905/2385/19 скасувати в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014 за №7792096, а також стягнення з Маріупольської міської ради на користь фізичної особи-підприємця Лакарової Тетяни Віталіївни 1921 грн. судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014 за №7792096.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2020 у справі №905/2385/19 залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Лакарової Тетяни Віталіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ) на користь Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, ЄДРПОУ 33852448) 2881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.11.2021.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя І.В. Тарасова

Суддя О.В. Шевель