Рішення

від 17.11.2021 по справі 918/688/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2021 р. м. Рівне Справа № 918/688/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттрансбуд-М"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова"

про звернення стягнення на предмет застави

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

від позивача Свинар Марія Юріївна (в режимі ВКЗ)

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттрансбуд-М" про звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості по тілу кредиту за договором кредитної лінії №116 від 29.09.2010 р.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третьої особи.

Згідно із позовною заявою, 14.08.2019 відбулись відкриті торги щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № UKR-2019-03, до якого включені, у тому числі права вимоги ПАТ "Діамантбанк" до ТОВ "Лізингова компанія "КОНТРАКТОВА" за такими договорами: договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010; договором застави майнових прав № 116 від 29.09.2010; договором поруки № 116/4 від 15.08.2012, договором застави транспортних засобів № 116-3 від 26.12.2011.

За результатами проведення торгів між ПАТ "Діамантбанк" та позивачем укладений договір № UKR-2019-03 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.09.2019 та договір про відступлення прав вимоги за договором застави, відповідно до яких ПАТ "Діамантбанк" відступило, а позивач набув усі права вимоги ПАТ "Діамантбанк" ТОВ "Лізингова компанія "КОНТРАКТОВА" за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 та договором застави транспортних засобів № 116-3 від 26.12.2011.

Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/23377/17 від 05.12.2019 року установлено, що згідно Договору про відступлення права вимоги Банком відступлено, а Новвим кредитором набуто всі права вимоги Банку, що виникли та існували на день відступлення за Договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 року; Договором застави майнових прав № 116 від 29.09.2010 року; Договором поруки № 116/4 від 15.08.2012 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3493/20 від 14.07.2020 встановлено, що заборгованість по тілу кредиту за Договором кредитної лінії № 116 становить 23 866 960,64 грн. Також, даним рішенням встановлено розмір заборгованості за тілом кредиту згідно останнього ліміту станом на 28.01.2018 року у розмірі 20 294 650, 49 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 20, 24, 27, 75, 162, 176 ГПК України, ст. 173, 193, 199 ГК України, ст. 11, 525, 526, 577, 590, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 1, 4, 19, 27 Закону України "Про заставу" та ст. 9, 10, 11, 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідач та третя особа своїм правом на відзив і письмові пояснення не скористалися, отже, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їхнього розгляду.

Ухвалою суду від 18.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначене на 15.09.2021, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова".

25.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 26.08.2021.

14 вересня 2021 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.09.2021 підготовче засідання відкладено на 05.10.2021 року.

Ухвалою суду від 05.10.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 17.11.2021.

В судове засідання 17.11.2021 р. представники відповідача та третьоїх особи не прибули. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі матеріалами без участі представників позивача та третьої особи.

Представник позивача під час слухання спору по суті надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною у позовній заяві. Просив позов задоволити.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між ПАТ "Діамантбанк" (кредитодавець, Банк) та ТОВ "ЛК "Контрактова" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 (кредитний договір), відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) з 29.09.2010 по 28.09.2013 включно позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію у розмірі 40 000 000,00 грн зі сплатою позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 20% річних (а.с. 21-23).

31.01.2017 між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 47 до договору кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 (а.с. 24), відповідно до якої сторони погодили п. 1.1. кредитного договору в такій редакції: кредитодавець до 28.01.2018 (дата закінчення лінії) відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у таких розмірах:

з 26.09.2016 по 25.03.2017 - 24 294 650,49 грн,

з 26.03.2017 по 25.06.2017 - 23 294 650,49 грн,

з 26.06.2017 по 25.09.2017 - 22 294 650,49 грн,

з 26.09.2017 по 25.12.2017 - 21 294 650,49 грн,

з 26.12.2017 по 28.01.2018 - 20 294 650,49 грн.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору видача кредиту позичальнику здійснюється окремими кредитними траншами після подачі останнім заявок на видачу кредитних траншів за формою, встановленою /Кредитодавцем, в яких вказується запланована до отримання дата, сума і валюта кожного кредитного траншу, ціль його використання , а також після укладення Сторонами, за результатами розгляду заявки Позичальника, окремих додаткових угод до цього договору, що є його невід`ємною частино, в яких зазначається сума і валюта кожного кредитного траншу, дата його видачі та у разі необхідності порядок погашення заборгованості Позичальника за цим Договором.

Відповідно до підп. 3.2.1. п. 3.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного в п. 1.1. цього договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок НОМЕР_1 .

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ "Діамантбанк" (заставодержатель) та ТОВ "ЛК "Контрактова" (заставодавець) 26.12.2011 укладено договір застави транспортних засобів № 116-З (договір застави), предметом застави за яким були транспортні засоби, зокрема, спірний КАМАЗ 53229, 2007 р.в.; д.н.з. НОМЕР_2 (попередній д.н.з. НОМЕР_3 ); номер шасі НОМЕР_4 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТТРАНСБУД-М" (а.с. 27-29).

За п. 2.6. договору застави заставодавець протягом дії цього договору без попередньої письмової згоди заставодержателя не має права відчужувати чи передавати в наступну заставу предмет застави та (або) здійснювати його заміну.

Пунктом 3.3. договору застави погоджено, що заставодавець зобов`язаний отримати письмову згоду заставодержателя на вчинення дій, пов`язаних із зміною права власності на предмет застави, а також на передачу предмета застави в оренду, суборенду, лізинг тощо.

Згідно з п. 4.1 договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі настання будь-якого з наступних випадків: у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині в строки, передбачені кредитним договором (в тому числі й у випадках невиконання (неналежного виконання) зобов`язання при реалізації заставодержателем права вимоги дострокового виконання зобов`язання); у випадку, якщо заставодавець порушив будь-який з обов`язків, що визначені в п. 3.3.1. - п. 3.3.10. цього договору; у випадку, якщо заставодавець порушив будь-яку з гарантій/запевнень заставодавця, наведених в цьому договорі; у випадку використання отриманих кредитних коштів не за призначенням; у випадку порушення заставодавцем відповідних умов зберігання або експлуатації предмета застави в залежності від того, зменшено чи ні вартість предмета застави (підстава - висновок заставодержателя про перевірку стану предмета застави і умов його зберігання та експлуатації); в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги за зобов`язанням, що випливає з кредитного договору, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, неустойки у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також всі інші вимоги заставодержателя, які можуть бути задоволені із вартості предмета застави згідно з чинним законодавством України, включаючи вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням заставодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором та (або) за цим договором відповідно, а також судових витрат, понесених заставодержателем у зв`язку із реалізацією його прав за цим договором, у тому числі у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет застави та його наступною реалізацією (п. 4.3. договору застави).

Відповідно до п. 4.4. договору застави при настанні хоча б одного із випадків, передбачених п. 4.1 цього договору, заставодержатель має право за своїм вибором звернути стягнення на предмет застави відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу", за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в інший спосіб, повідомивши про це Заставодавця у порядку, передбаченому ст. 8.2. цього договору. Заставодержатель має право самостійно обрати порядок реалізації предмета застави.

Застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, визначених в законі, предмет застави переходить у власність іншої особи, а також у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги за зобов`язанням іншій особі; право застави припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; у рази переходу права власності на предмет застави до заставодержателя; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 6.1.-6.3. договору застави).

У п. 8.4. договору застави установлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і нотаріального плосвідчення та діє до остаточного виконання зобов`язання за кредитним договором.

До договору застави неодноразово вносились зміни. Так, відповідно до договору про внесення змін № 1 від 24.07.2012 та договору про внесення змін № 6 від 08.02.2011 до договору застави сторони визначили нові терміни і суму зобов`язань та погодили, що ТОВ "ФК "Контрактова" зобов`язується повернути у порядку, передбаченому кредитним договором, заставодержателю фактично отримані кредитні кошти в межах відкритої з 29.09.2010 по 28.01.2018 кредитної лінії у розмірі 24 294 650,49 грн у термін до 28.01.2018 у порядку, передбаченому кредитним договором; сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 1% річних в строк до 28.07.2017 та з розрахунку 29% річних в строк до 28.01.2018, у порядку, передбаченому кредитним договором, у валюті отриманого кредиту та забезпечити повну сплату процентів за користування кредитом у день повного погашення кредиту; сплатити заставодержателю неустойку у розмірі та випадках, зазначених у кредитному договорі; відшкодувати збитки, завдані порушенням обов`язків за кредитним договором у випадках, передбачених ст. 22 ЦК України(а.с. 30, 38).

Сторони неодноразово вносили зміни щодо переліку предмета застави за договором застави, зокрема, договором про внесення змін № 2 від 28.03.2013, договором про внесення змін № 3 від 06.11.2013, договором про внесення змін № 4 від 31.10.2014, договором про внесення змін № 5 від 19.06.2015, згідно з якими спірний КАМАЗ 53229, 2007 р.в.; д.н.з. НОМЕР_2 (попередній д.н.з. НОМЕР_3 ); номер шасі НОМЕР_4 , включений до переліку предмета застави.

Обтяження щодо спірного транспортного засобу внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 27.12.2011, термін дії обтяження діяв до 27.12.2016, що підтверджується витягом № 34455030 (а.с. 45-49).

14.08.2019 відбулись відкриті торги щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № UKR-2019-03, до якого включені, у тому числі права вимоги ПАТ "Діамантбанк" до ТОВ "ЛК "Контрактова" за такими договорами: договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010; договором застави майнових прав № 116 від 29.09.2010; договором поруки № 116/4 від 15.08.2012, договором застави транспортних засобів № 116-З від 26.12.2011року.

Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що оформлені протоколом № UKR-2019-03 від 14.08.2019, переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос".

За результатами проведення торгів між ПАТ "Діамантбанк" (банк) та ТОВ "ФК "Геліос" (новий кредитор) укладений договір № UKR-2019-03 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.09.2019 (договір відступлення прав вимоги) (а.с. 7-9).

Згідно з п. 2.1 договору відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника, заставодавця та поручителя, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договором кредитної лінії, договором застави майнових прав, договором поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

За договором відступлення прав вимоги банком відступлено, а новим кредитором набуто права вимоги банку за: договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 (з усіма додатковими угодами до нього); договором застави майнових прав № 116 від 29.09.2010 (з усіма додатковими угодами до нього); договором поруки № 116/4 від 15.08.2012.

Відповідно до п. 2.2. договору відступлення прав вимоги, за цим договором новий кредитор у день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

У додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги сторони вказали, що заборгованість за кредитним договором станом на 19.09.2019 становить 75 944 644,27 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 23 866 960,64 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 15 034 798,05 грн, заборгованість за штрафами та пенями - 37 042 885,58 грн.

Також за підсумками відкритих торгів (аукціону) на підставі протоколу електронних торгів № UKR-2019-03 від 14.08.2019, 19.09.2019 між ПАТ "Діамантбанк" (первісний заставодержатель) та ТОВ "ФК "Геліос" (новий заставодержатель) укладений договір відступлення прав за договором застави (договір відступлення прав за договором застави) (а.с. 14-16).

За договором відступлення прав за договором застави банком відступлено ТОВ "ФК "Геліос" права вимоги за договором застави транспортних засобів № 116-3 від 26.12.2011, укладеним між первісним заставодержателем (ПАТ "Діамантбанк") та ТОВ "ЛК "Контрактова" (заставодавець), посвідченим 26.12.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А.Є., зареєстрованим в реєстрі за № 7562 (з усіма договорами про внесення змін до нього).

Згідно з п. 1.2. договору відступлення прав за договором застави з моменту укладання цього договору новий заставодержатель набуває статусу заставодержателя за договором застави. Відступлення прав за договором застави розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги, включаючи право звернення стягнення на предмет застави відповідно до договору застави.

Пунктом 1.3 договору відступлення прав за договором застави передбачено, що з моменту відступлення прав вимоги за договором застави новий заставодержатель заміщує первісного заставодержателя у всіх правовідносинах, які склались між первісним заставодержателем та заставодавцем за кредитним договором та договором застави.

Окрім того, як установлено судом, рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/23377/17 від 18.04.2018 стягнуто з ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" та ТОВ "БУД-ТРАНС СЕРВІС" на користь ПАТ "Діамантбанк" як солідарних боржників заборгованість за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 у розмірі 2 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/23377/17 від 05.12.2019 замінено позивача -ПАТ "Діамантбанк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" у справі № 910/23377/17 про стягнення заборгованості з ТОВ "Буд-Транс Сервіс" таТОВ "Лізингова компанія "КОНТРАКТОВА", замінено стягувача - ПАТ "Діамантбанк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" з примусового виконання наказу № 910/23377/17 про стягнення заборгованості з ТОВ "Лізингова компанія "КОНТРАКТОВА", замінено стягувача - ПАТ "Діамантбанк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" з примусового виконання наказу № 910/23377/17 про стягнення заборгованості з ТОВ "Буд-Транс Сервіс".

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/3493/20 від 14.07.2020 стягнуто солідарно з ТОВ "Буд-Транс Сервіс" та ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" 2 000 000,00 грн основного боргу за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010.

Зважаючи на викладене, оскільки ТОВ "ЛК "Контрактова" не виконало своїх зобов`язань за договору кредитної лінії № 116, у позивача в рахунок погашення заборгованості виникло право на звернення стягнення на транспортний засіб - КАМАЗ 53229, 2007 р.в.; д.н.з. НОМЕР_2 (попередній д.н.з. НОМЕР_3 ); номер шасі НОМЕР_4 , на підставі договору про відступлення права вимоги, договору кредитної лінії і договору застави транспортних засобів.

Позивач, як новий заставодержатель, звернувся до Головного сервісного центру МВС із запитом щодо надання інформації про транспортні засоби, які належать ТОВ "ЛК "Контрактова" та є заставним майном позивача.

Згідно із відповіддю Головного сервісного центру МВС № 31/51аз від 25.01.2021 року позивачу стало відомо, що ТОВ "ЛК "Контрактова" відчужено частину транспортних засобів (зокрема і спірний транспортний засіб), що перебували у заставі.

З метою отримання інформації про документи та підстави, що стали підставою для перереєстрації, у тому числі спірного транспортного засобу, а також інформації про нові номерні знаки, позивач звернувся із запитами до Головного сервісного центру МВС та Територіального сервісного центру МВС № 5641.

З відповіді Головного сервісного центру МВС №31/761аз від 27.05.2021 установлено, що 18.11.2016 Регіональним сервісним центром МВС в м. Рівне № 5641 проведено перереєстрацію транспортного засобу КАМАЗ 53229, 2007 р.в.; д.н.з. НОМЕР_3 ; номер шасі НОМЕР_4 , на нового власника - відповідача за договором купівлі-продажу з присвоєнням нового д.н.з. НОМЕР_2 замість НОМЕР_3 .

Окрім того, Територіальним сервісним центром МВС в м. Рівне № 5641 у відповіді № 31/17/5641-19аз від 28.05.2021 повідомлено, що надати документи, що стали підставою для здійснення перереєстрації транспортного засобу КАМАЗ 53229, 2007 р.в.; д.н.з. НОМЕР_3 ; номер шасі НОМЕР_4 , неможливо, оскільки вони знищенні у зв`язку із закінченням строку зберігання (три роки).

У матеріалах справи відсутні докази надання ПАТ "Діамантбанк" згоди на відчуження спірного транспортного засобу.

Згідно зі звітом в стислій формі про оцінку майна № 07-210720-002 щодо автомобіля марки КАМАЗ модель: 53229, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що проведена ТОВ "ЛАРТЕКО", ринкова вартість спірного транспортного засобу становить 272 292,19 грн (а.с. 65).

З урахуванням викладеного судом установлено, що між учасниками справи виникли спірні правовідносини, пов`язані із зверненням стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" тощо.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Приписами ч. 2 ст. 345 ГК України унормовано, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У силу вимог ст. 509, 526 ЦК України, ст. 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим ГК України.

Як стверджує позивач, заборгованість третьої особи перед ним по тілу кредиту за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 становить 23 866 960,64 грн, що підтверджується, зокрема рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3493/20 від 17.07.2020.

У свою чергу, як установлено судом, рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/23377/17 від 05.12.2019 стягнуто з ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" та ТОВ "БУД-ТРАНС СЕРВІС" на користь ПАТ "Діамантбанк" як солідарних боржників заборгованість за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 у розмірі 2 000 000,00 грн. Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3493/20 від 14.07.2020 стягнуто солідарно з ТОВ "Буд-Транс Сервіс" та ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" 2 000 000,00 грн основного боргу за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17).

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання договору кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 та вказаних судових рішень.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" та ст. 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

За ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону, ч. 1 ст. 589, ч. 2 ст. 590 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Приписами ч. 5 ст. 20 Закону України "Про заставу", ч. 6 ст. 590 ЦК України унормовано, що якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 586 ЦК України).

Як установлено судом із фактичних обставин справи, докази надання ПАТ "Діамантбанк" згоди на відчуження спірного транспортного засобу відсутні.

Статтею 27 Закону України "Про заставу" унормовано, що застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, які складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої застави, на іншу особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

За ч. 1 ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні. У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов`язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п`яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі ст. 13 цього Закону.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 27 Закону України "Про заставу" та ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяження, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, тобто на предмет застави може бути звернено стягнення відповідно до ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

У ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частинами 1, 2 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлений порядок внесення записів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Так, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, зокрема із витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 27.12.2011 проведено реєстрацію обтяження автомобіля КАМАЗ 53229, 2007 р.в.; номер: НОМЕР_3 ; номер шасі НОМЕР_4 , строк дії обтяження п`ять років, тобто до 27.12.2016.

У свою чергу, згідно із інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, наданою Головним сервісним центром МВС, 18.11.2016 відбалася перереєстрація спірного транспортного засобу з третьої особи (ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова") на відповідача на підставі договору купівлі-продажу (який знищений у зв`язку із закінченням строку зберігання).

Отже, відповідач набув право власності на спірний автомобіль за наявності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження автомобіля та без згоди заставодавця, а тому застава зберігає свою чинність для нього і на предмет застави може бути звернено стягнення.

Вирішуючи вказаний спір, суд проаналізував також наявність випадків, за яких зареєстроване обтяження не зберігає силу для нового власника.

Так, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено спеціальні випадки, коли зареєстроване обтяження не зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Однак у матеріалах справи відсутні докази, зокрема набуття відповідачем спірного транспортного засобу за договором фінансового лізингу, укладеного з ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова", який за своєю правовою природою містить ознаки правочину з відчуження рухомого майна та має спеціальний механізм захисту прав лізингодавця від будь-якої неправомірної поведінки лізингоодержувача (та на який поширюються винятки, передбачені ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" про припинення дії зареєстрованого обтяження рухомого майна щодо особи, яка набула таке майно у суб`єкта господарювання, предметом діяльності якого є систематичні операції з купівлі-продажу чи інші способи відчуження рухомого майна).

Згідно з ч. 7, 8 ст. 20 Закону України "Про заставу" якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

За ч. 1, 2 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості по тілу кредиту за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 084,38 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак 4 084,38 грн судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "ГЕЛІОС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТТРАНСБУД-М" про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

2. У рахунок часткового погашення заборгованості по тілу кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" (вул. Електриків, 23, м. Київ, 04176, ідентифікаційний код 31868367) за договором кредитної лінії №116 від 29.09.2010, що становить 23866 960,64 грн, звернути стягнення на предмет застави: КАМАЗ 53229, 2007 р.в.; д.н.з. НОМЕР_2 (попередній д.н.з. НОМЕР_3 ); номер шасі НОМЕР_4 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТТРАНСБУД-М" (вул. Гетьмана Мазепи, 31, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 38371101), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" (вул. Нижній Вал, 7-9, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 23362711) шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТТРАНСБУД-М" (вул. Гетьмана Мазепи, 31, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 38371101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" (вул. Нижній Вал, 7-9, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 23362711) 4 084,38 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2021 року.

Суддя Бережнюк В.В.