Постанова

від 17.11.2021 по справі 221/5/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2587/21

221/5/20

Єдиний унікальний номер 221/5/20

Номер провадження 22-ц/804/2587/21

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Биліни Т.І.

суддів Зайцевої С.А., Баркова В.М.,

за участю секретаря Вороніної .М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 04 серпня 2021 року у складі суду Безрук Т.В., повний текст якої складено 09 серпня 2021 року, у справі за заявою Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, -

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст заяви

04 березня 2021 року Донецька регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів(надалі Відповідач 1) звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14 серпня 2020 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відповідача, Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів(надалі Відповідач 2), Голови ліквідаційної комісії Відповідача 2 Павлюкової Валентина Володимирівни про визнання звільнення протиправним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

В мотивування заявлених вимог посилався на те, що 10.02.2021 року Відповідач 2 передав Відповідачу 1, як правонаступнику, лист № 2-04/3 від 03.02.2021 роки від директора дитячого дошкільного навчального закладу № 47 м.Волноваха, в якому повідомлялося, що ОСОБА_2 , яка є вихованкою дошкільного навчального закладу № 47 в м. Волноваха, відвідувала на загальних підставах дошкільний заклад з 20.08.2019 року по 06.01.2021 року. Одночасно був переданий наказ Відповідача 2 за № 59 від 04.02.2021 року Про зміну наказу № 48 від 13.08.2019 року , згідно якого наказ № 48 від 13.08.2019 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною з 20.08.2019 року по 19 серпня 2020 року вважається недійсним з 20.08.2019 року.

Згідно довідки № 112 КНП ММР Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою позивачки ОСОБА_1 , з 19.08.2019 року нібито стояла на диспансерному обліку, та до 19.08.2020 року потребувала домашнього догляду.

Згідно листа КНП ММР Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 № 01-11/1234 від 22.12.2020 року, вказана довідка була видана на підставі інструкції, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 430 від 11 червня 2012 року, зареєстрованою в Мін`юсті України за № 1173/21485 від 12.07.2012 року, а встановлені обставини ставлять під сумнів її легітимність.

Обставини полягають в тому, що одночасно медичний заклад м.Волновахи надав протилежні відомості про стан здоров`я дитини, зазначені в довідці № 112, що в зазначений період донька позивачки стабільно відвідувала дитячий заклад і не потребувала домашнього догляду.

В ході розгляду справи позивачка особисто заявила суду, що вона зайнята доглядом за дитиною, яка потребує домашнього догляду, у зв`язку з чим вона не має можливості відвідувати судові процеси. Ніхто з відповідачів навіть не міг припустити, що дитина позивачки здорова, відвідує дитсадок і не потребує домашнього догляду.

Таким чином дитина позивачки з 20.08.2019 роки не потребувала домашнього догляду, а позивачка його не здійснювала, оскільки її донька з 20.08.2019 року по теперішній час відвідує дошкільний навчальний заклад на загальних підставах, до чого має відповідні медичні показання.

Отже, позивачка, на думку заявника, не має право на застосування до неї ч. 6 ст. 179 КЗпП України (право на відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення б років, який потребує домашнього догляду), ч. З ст. 184 КЗпП України, яка не допускає звільнення, якщо жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду.

Дане обґрунтування позову було єдиним, яке стало підставою до задоволення позовних вимог.

Вищевикладені обставини, на думку заявника, є істотними, оскільки вказаним рішенням суду позивачка була відновлена на роботі на підставі неправдивих відомостей.

Заявник просив скасувати вищезазначене рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14 серпня 2020 року та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову про визнання звільнення протиправним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 04 серпня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що остання в порушення вимог ст. 184 КЗпП України була незаконно звільнена з ініціативи власника за п. 1 ст.40 КЗпП України в період перебування у відпустці по догляду за дитиною.

Обставиною, яка на думку заявника є нововиявленою, наведено прийняття головою ліквідаційної комісії Відповідача 1 з ліквідації Відповідача 2 Павлюкової В. В. наказу № 59 від 04.02.2021 року Про зміну наказу № 48 від 13.08.2019 року , яким наказ № 48 від 13.08.2019 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною з 20.08.2019 року по 19.08.2020 року вважається недійсним з 20.08.2019 року.

Проте наказ № 59 від 04.02.2021 року Про зміну наказу № 48 від 13.08.2019 року не існував на час розгляду справи, а був прийнятий вже після набрання рішенням суду законної сили. А тому, на думку суду першої інстанції, прийняття такого наказу не може вважатися нововиявленою обставиною, а фактично є новою обставиною, що не є підставою для перегляду судового рішення на підставі ст. 423 ЦПК України.

Всі інші вище досліджені судом докази, надані з боку Відповідача 1 на підтвердження існування нововиявлених обставин, які містять інформацію, що дитина позивачки в певні періоди часу відвідувала дитячі дошкільні установи, про стан здоров`я дитини, її фізичний розвиток тощо, самі по собі, на думку суду, не є нововиявленими обставинами, оскільки такі обставини взагалі не були предметом доказування у справі та їх існування на час розгляду справи не могло вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, з урахуванням перебування позивачки на час звільнення у відпустці по догляду за дитиною.

Обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в судовому рішенні, що переглядається.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи

Не погодившись з даною ухвалою суду Відповідач 1, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14 серпня 2020 року переглянути за нововиявленими обставинами, скасувати його та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову про визнання звільнення протиправним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

Апеляційна скарга мотивована тим, що нововиявленими обставинами були зазначені недійсність наказу про надання відпустки по догляду за дитиною з дати його прийняття; стан здоров`я дитини позивачки, яка була здорова і не потребувала домашнього догляду; пов`язані з доглядом дитячою дошкільною установою за дитиною позивачки, а не позивачкою в домашніх умовах.

Ці обставини як юридичні факти, що мають значення для розгляду справи, існували на момент розгляду справи, але не були і не могли бути відомі на момент ухвалення рішення.

Вважають, що обізнаність суду при розгляді справи відносно цих обставин, забезпечили б прийняття судом іншого рішення.

Не згоден з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, який полягав в тому, що були надані нові докази, які в розумінні ст.423 ЦПК України не є обставинами, що знову відкрилися.

Надані докази підтверджують знову виявлені обставини, що дитина позивачки з жовтня 2018 року була здорова і не потребувала постійного домашнього догляду і позивачка його не здійснювала, оскільки фактично догляд за її донькою здійснювали ДНЗ Зірочка та ДНЗ №47. Отже, позивачка не має права на застосування до неї положень ч.6 ст.179 КЗпП України, ч.3 ст.184 КЗпП України.

Доводи і заперечення інших учасників справи

Представник Відповідача 1 - Захарова Є.В. в суді апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги, просила їх задовольнити.

ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Представник Відповідача 2 та Голова ліквідаційної комісії Відповідача 2 Павлюкова В.В в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 14.08.2020 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Відповідача 2 Павлюкової В.В. від 24 жовтня 2019 року № 56 Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючої бактеріологічним відділом Відповідача 2 (т.1 а.с. 204-215).

Постановою Донецького апеляційного суду від 25.11.2020 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін (т.2 а.с. 62-69).

Наказом голови ліквідаційної комісії Відповідача 1 з ліквідації Відповідача 2 Павлюкової В. В. № 59 від 04.02.2021 року Про зміну наказу № 48 від 13.08.2019 року наказ № 48 від 13.08.2019 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною з 20.08.2019 року по 19.08.2020 року визнано недійсним з 20.08.2019 року (т.2 а.с.91).

З листа головного лікаря комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Маріуполя на запит голови ліквідаційної комісії Відповідача 1 з ліквідації Відповідача 2 Павлюкової В. В. № 01-11/1234 від 22.12.2020 року встановлено, що документи з приводу яких здійснено її звернення в КНП ЦПМСД № 3 м. Маріуполя були видані обґрунтовано, згідно нормативних документів Експертизи тимчасової непрацездатності (т.2 а.с. 89).

Листом директора дитячого навчального закладу № 47 Зірочка на запит голови ліквідаційної комісії Відповідача 1 з ліквідації Відповідача 2 Павлюковой В. В. № 02-04/3 від 03.02.2021 року повідомлено, що ОСОБА_2 , вихованка дошкільного навчального закладу № 47, дійсно відвідувала, на загальних умовах, дошкільний заклад у період з 20.08.2019 року по 06.01.2021 року, а також у період карантинних обмежень дитина почала відвідувати з 21.09.20202 року (т.2. а.с. 90).

Листом начальника відділу освіти військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області на звернення ОСОБА_1 Про надання інформації №180 від 02.04.2021 року повідомлено, що в період карантинних обмежень група № 8 Колокольчик закладу дошкільної освіти № 47 Зірочка не здійснювала свою роботу з 13.03.2020 року. З 03.08.2020 року відкрилися 5 чергових груп в кількості 15 дітей на одну групу: 1 група ясельного віку ( від 1 року до 3 років) та 4 групи дошкільного віку. З 14.08.2020 року відкрилися ще 4 групи в кількості 15 дітей на одну групу: 1 група ясельного віку (від 1 року до 3 років) та 3 групи дошкільного віку. З 15.08.2020 року заклад дошкільної освіти № 47 Зірочка повністю відновив освітній процес. 21.09.2020 року відкрилися 2 групи спеціального призначення (логопедичні): група № 8 Колокольчик та група № 9 Ромашка (т.2 а.с. 130-131).

Листом директора дитячого навчального закладу № 47 Зірочка від 03.02.2021 року №2-04/3 на запит ОСОБА_1 № 02-04/17 від 02.04.2021 року повідомлено: лист, який стосується Вашої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно складався (скан копія додається). Але, хочу попросити вибачення за помилково надану інформацію в листі від 03.02.2021 року №2-04/3, а саме про те, що дитина ОСОБА_3 почала відвідувати ДНЗ з 20.08.2019 року. Дійсно дитина, ОСОБА_3 , почала відвідувати дошкільний навчальний заклад у період з 17.02.2020 року до 06.01.2021 року, до закриття дитячого садка на ремонт . Вказаний лист направлявся голові ліквідаційної комісії Відповідача 1 з ліквідації Відповідача 2 Павлюковой В. В. Дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувала дошкільний навчальний заклад № 47, логопедичну групу № 8 Колокольчик у період з 17.02.2020 року до 06.01.2021 року, на даний час ДНЗ закрито на ремонт. Під час прийняття в певну групу, обов`язково було враховано висновок про комплексну психолого - педагогічну оцінку розвитку дитини від 22.11.2019 року № 158, на підставі якої дитина звільнена від оплати за дитячий садок на 100% (т.2 а.с.132).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права

Оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги та перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із наступного.

Європейський суд з прав людини у справі Праведна проти Росії зазначив, що процедурою скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачено наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі. Така процедура міститься у ЦПК і є спільною для правових систем багатьох держав-учасниць Конвенції. Зазначена процедура сама собою не суперечить принципу правової визначеності, поки використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі Пономарьов проти України зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції , має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді.

Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

За змістом пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (зазначена постанова у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року по справі № 752/5012/17 (провадження № 61-19843св19), що відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується при застосуванні відповідних норм права.

Отже, перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами не може ґрунтуватися на нових доказах.

На переконання заявника, нововиявленими обставинами є:

- лист №2-04/3 від 03.02.2021 року від директора дитячого дошкільного навчального закладу №47 в м. Волноваха;

- наказ № 59 від 04.02.2021 року голови ліквідаційної комісії Відповідача 1 з ліквідації Відповідача 2 Павлюкової В. В. Про зміну наказу № 48 від 13.08.2019 року , яким наказ № 48 від 13.08.2019 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною з 20.08.2019 року по 19.08.2020 року вважається недійсним з 20.08.2019 року;

- лист КНП ММР Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 №01-11/1234 від 22.12.2020 року.

Проте, перелічені докази не існували на час розгляду справи, а були виготовлені та прийняті вже після набрання рішенням суду законної сили, тому вони є новими доказами, які не були предметом дослідження при ухваленні судового рішення, а як наслідок не можуть бути визнані судом як нововиявлені.

З огляду на вказане, апеляційний суд в оцінці наведених обставин погоджується із висновками суду першої інстанції, що надані докази не є нововиявленими відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, вони не відповідають критеріям, які визначають обставини як нововиявлені і не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

На підставі вище викладеного, та, враховуючи необхідність дотримання принципу правової визначеності, апеляційний суд відхиляє наведені доводи апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали Волноваського районного суду Донецької області від 04 серпня 2021 року, а тому підстави для її скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків, що суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального закону.

Відповідно до положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2021 року.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - залишити без задоволення.

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 04 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: В.М. Барков

С.А. Зайцева