Ухвала

від 01.11.2021 по справі 160/15356/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 листопада 2021 року Справа № 160/15356/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.Г. до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, через канцелярію суду, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.Г. до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС України у Дніпропетровській області від 30 грудня 2020 року № 2283722/30345842;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування ТОВ С.Л.Г. (код ЄДРПОУ 30345842) № 8 від 9 грудня 2020 року в єдиному реєстрі податкових накладних.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/15356/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

06 вересня 2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано неповажними причини пропуску строку звернення позивача до суду по справі № 160/15356/21, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.Г. залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеним позовом.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 27.10.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, поважними. Заява обґрунтована тим, що згідно вимог ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів, та тримісячний строк - якщо особа скористалася процедурою досудового оскарження. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, норми Конституції, а також норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку позивача на звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, що обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Так, відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За приписами п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному порядку було оскаржено рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.12.2021 року за № 2283722/30345842 про відмову у реєстрації розрахунку коригування Товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.Г. №8 від 09.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, який 30.12.2020 року подав скаргу.

Рішенням від 11.02.2021 року № 7387/30345842/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було залишено скаргу позивача без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Вищевказане рішення за результатами розгляду скарги направлено в електронний кабінет позивача 11.02.2021 року о 17:35 годині.

Таким чином, судом було встановлено, що звертаючись до суду 02.09.2021 року, враховуючи приписи ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, Товариством з обмеженою відповідальністю С.Л.Г. пропущено тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Встановлення адміністративним процесуальним законодавством часових меж реалізації особою її права на судове оскарження обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

При цьому, підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом є виключно обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації нею свого права та підтверджені належним чином. Тобто такі обставини повинні виключати будь-яку практичну можливість особи бути обізнаною з існуванням певних фактів, щоб вона не повинна була і не могла дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів до певного моменту.

Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи Стаббігс на інші проти Великобританії , Девеер проти Бельгії ).

При цьому, суд зазначає, що процесуальний строк звернення до суду призначений забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін, тому вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, останній надає оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Так, позивач будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів у встановлений законодавством строк звернення до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

Щодо заяви позивача від 27.10.2021 року, суд також зауважує, що позивачем не наведено інших підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позивач лише зазначив, що повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, а тому суд вказане не вважає достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Жодних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду подана заява також не містить.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Також при вирішенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом судом були враховані і висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фогарді проти Сполученого Королівства про те, що право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України , яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обгрунтованими та вмотивованими.

Враховуючи, що позивач отримавши рішення за результатами розгляду скарги ще у лютому 2021 році, проте, через триваючу пасивну поведінку відносно своїх прав пропустив строк звернення до суду, отже, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та поновлення такого строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на той факт, що позивачем не наведено інших підстав для поновлення строку та не надано доказів існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованим, та таким, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.Г. до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.5 п. 15 Розділу ІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко