Рішення

від 18.11.2021 по справі 640/23600/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року м. Київ № 640/23600/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.03.2020р. № 0260700405, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 43 563, 75 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.04.2020р. № 0364300405, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 32 127, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки про включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ сум з податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковими, оскільки всі включені позивачем у декларації за листопад та грудень 2019р. до податкового кредиту з ПДВ суми сформовані на підставі податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивач зазначає, що так, дійсно, у відповідних податкових накладних було допущено описки та невірно вказано ІПН постачальника або замість їх значення вказаний прочерк, однак позивачем самостійно виправлено розбіжності та подано уточнюючі податкові декларації за листопад та грудень 2019р., в яких такі помилки усунуто. З огляду на вказане, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за листопад 2019р. наданої ТОВ ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП .

За результатом проведеної перевірки складено акт від 17.01.2020р. № 334/26-15-04-05-16/42785168 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП за листопад 2019р. у висновках якого зазначено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позитивного зобов`язання з ПДВ за листопад 2019р. на суму 34 851, 00 грн.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020р. № 0260700405, яким за порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (за податковим зобов`язанням на суму 34 851, 00 грн. та і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8 712, 75 грн.).

Також, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п. 200.10 ст. 200, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за грудень 2019р. наданої ТОВ ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП .

За результатом проведеної перевірки складено акт від 17.02.2020р. № 3099/26-15-04-05-16/42785168 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП за грудень 2019р. у висновках якого зазначено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позитивного зобов`язання з ПДВ за грудень 2019р. на суму 21 418, 00 грн.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2020р. № 0364300405, яким за порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (за податковим зобов`язанням на суму 21 418, 00 грн. та і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10 709, 00 грн.).

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві протиправними, звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність.

Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Водночас, відповідно до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 ст. 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, п. 50.2 ст. 50 ПК України, встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

Відтак у випадку отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.09.2020р. у справі № 808/2156/17, адміністративне провадження № К/9901/53942/18.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2019р. позивачем подано до податкового органу Декларацію з ПДВ за листопад 2019р. разом із додатком № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , а 17.01.2020р. - Декларацію з ПДВ за грудень 2019р. разом із додатком № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів .

В подальшому, в березні та квітні 2020 року контролюючим органом проведено камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ за листопад та грудень 2019р. наданої ТОВ ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП .

За результатом проведених перевірок складено акти від 17.01.2020р. № 334/26-15-04-05-16/42785168 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП за листопад 2019р. та від 17.02.2020р. № 3099/26-15-04-05-16/42785168 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП за грудень 2019р. у висновках яких зазначено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження позитивного зобов`язання з ПДВ за листопад 2019р. на суму 34 851, 00 грн. та за грудень 2019р. на суму 21 418, 00 грн.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 10.03.2020р. № 0260700405, яким за порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (за податковим зобов`язанням на суму 34 851, 00 грн. та і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8 712, 75 грн.);

- від 09.04.2020р. № 0364300405, яким за порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (за податковим зобов`язанням на суму 21 418, 00 грн. та і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10 709, 00 грн.).

Водночас, позивач зазначив, що при поданні декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2019р. останнім допущено технічні помилки в Розділі ІІ Податковий кредит Додатку № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та невірно вказано ІПН підприємств постачальника або замість їх значення вказаний прочерк, що на думку позивача не є підставою для визнання його таким, що порушив п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Однак, суд вважає такі доводи позивача помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз. 1, 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 ПК України, платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Так, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем 17.12.2019р. подано до податкового органу Декларацію з ПДВ за листопад 2019р. разом із додатком № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , а 17.01.2020р. - Декларацію з ПДВ за грудень 2019р. разом із додатком № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів .

Водночас, при заповнені додатку 5 декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2019р., позивачем допущено технічні помилки в Розділі ІІ Податковий кредит Додатку № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та невірно вказано ІПН підприємств постачальника або замість їх значення вказаний прочерк.

Попри вищевикладене, суд наголошує, що оскільки додатки до декларації є складовою частиною такої декларації, лише правильно заповнені додатки до податкової декларації створюють для платника правові наслідки, зокрема додаток 5 щодо податкового кредиту.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи (підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 ПК України).

Згідно з пунктом 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Стаття 50 ПК України регламентує порядок внесення змін до податкової звітності. Так, відповідно до частин першої та другої підпункту 50.1 цієї статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Аналогічні положення містяться і у пунктах 1-3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - Порядок №21).

Крім того, у пункті 6 розділу І Порядку №21 встановлено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

- податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

- розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункти 2, 3 розділу ІV Порядку №21).

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено у Розділі VІ Порядку №21.

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Із змісту наведених правових норм слідує, що подання платниками податків податкової звітності здійснюється саме в порядку та за формою, встановленою ПК України та Порядком №21 (чинного на час спірних правовідносин). При цьому уточнюючий розрахунок слід вважати невід`ємною частиною податкової декларації у разі, якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених підпунктом 49.11 статті 49 ПК України. Існування вимог, зокрема, до форми подання податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї спрямоване на забезпечення правильного відображення контролюючим органом задекларованих платником податків показників податкової звітності.

Так, Податковим кодексом України передбачено лише два способи виправлення помилок у податковій звітності: подання уточнюючого розрахунку або відображення уточнених показників в податкових деклараціях наступних податкових періодів.

При цьому, таке виправлення задекларованих даних без застосування до товариства відповідних санкцій можливо в разі самостійного виявлення помилок та або порушень, або в разі виявлення таких за результатами перевірки, однак до винесення податкових повідомлень-рішень.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 24.02.2020р. у справі № №520/1186/19, адміністративне провадження №К/9901/22787/19.

Водночас, судом встановлено, що Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом з Додатком № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за листопад 2019р. подано до контролюючого органу лише 27.05.2020р., а Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом з Додатком № 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за грудень 2019р. подано лише 20.05.2020р .

Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме 10.03.2020р. та 09.04.2020р. , відомості зазначені в додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за листопад т грудень 2019р. залишились незмінними. Доказів протилежного до суду не надано.

Більше того, суд наголошує, що фактично позивача притягнуто до відповідальності за не підтвердження права на податковий кредит податковою накладною зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за період листопад, грудень 2014р. по конкретним постачальникам з визначеними ІПН та на конкретну суму ПДВ (п. 198.6 ст. 198 ПК України) , що є встановленим та не оспорюється, оскільки позивач наголошує на наявності описки.

Проте, враховуючи факт того, що такі описки не були виправлені позивачем у встановлені законом строки, а саме до моменту прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме до 10.03.2020р. та 09.04.2020р. відповідно, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, оскільки до моменту виправлення описки має місце не підтвердження позивачем права на податковий кредит за конкретними податковими накладними зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних за період листопад, грудень 2019р. по постачальникам з ІПН, які їх ідентифікують та конкретно визначеними сумами ПДВ.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 12.03.2020р. у справі №805/2408/16-а адміністративне провадження №К/9901/27188/18.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ЕНД МАРКЕТИНГ ГРУП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська