Постанова

від 11.11.2021 по справі 280/5080/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/5080/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Макарової C.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2020 (суддя Семененко М.О.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерна компанія Український дім до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерна компанія Український дім звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В3 від 03.07.2020 №0005670402.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем в порушення норм податкового законодавства проведено камеральну перевірку без дотримання вимог щодо завчасного повідомлення платника податків про її проведення та надання йому можливості надати пояснення та їх документальне підтвердження. Первинні документи на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення на підставі договору, укладеного з метою здійснення господарської діяльності, направленої на отримання прибутку. Акт перевірки не містить жодного мотивованого посилання на фактичне порушення позивачем вимог законодавства, яке б позбавляло його права формування податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення форми В3 від 03.07.2020 №0005670402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2020 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки здійснив аналіз податкової інформації щодо наявних у позивача та його контрагентів трудових ресурсів та основних фондів, а також витребував у платника податків первинну документацію щодо досліджуваних господарських операцій, надав оцінку змісту договору, укладеного між позивачем та ТОВ СВАРОГ-ПРОФІ та дослідив первинну бухгалтерську документацію, зокрема проаналізував зв`язок місця розвантаження товару із адресою господарської діяльності позивача. Відповідач зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що контролюючим органом повинна бути проведена документальна перевірка, не відповідає нормам податкового законодавча, оскільки відповідач не має права її проводити, якщо сума заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та / або від`ємним значенням з ПДВ вартість становить менше 100 тисяч гривень. Разом з цим, під час проведення камеральної перевірки відповідачем були використані: податкова декларація від 21.04.2020, уточнюючий розрахунок від 07.05.2020, дані системи електронного адміністрування ПДВ, дані єдиного реєстру податкових накладних та дані митних декларацій. Таким чином, з висновком суду про витребування додаткової інформації та документів у позивача, подання яких разом із податковою декларацією чинним законодавством не передбачено та не охоплюється камеральною перевіркою, відповідач не погоджується. Також, акт перевірки містить чіткий перелік документів, які були використані аудитором під час проведення камеральної перевірки. Крім того, використання даних єдиного реєстру податкових накладних є безумовною необхідністю під час проведення такої перевірки, оскільки таким чином перевіряючий мав змогу проаналізувати чи правомірно платником податків сформовано суму від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ, поза як таке від`ємне значення формується із сум податкових накладних за попередній та звітний періоди. Водночас, позивач на власний розсуд надав до перевірки копії вантажно-митних декларацій, специфікацій, договорів, податкових накладних та актів про надання послуг. Позивач не оскаржував саме порядок проведення камеральної перевірки, не наполягав на проведенні документальної перевірки, надав без жодних заперечень документи, які підтверджують здійснення господарських операцій. Отже, прийняте відповідачем на підставі висновків акта камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення форми В3 від 03.07.2020 №0005670402 є законним та обґрунтованим.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений всіма засобами зв`язку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерна компанія Український дім (код ЄДРПОУ 43265866) зареєстровано як юридична особа Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області 03.10.2019 за номером 10851020000001965 та перебуває на податковому обліку у відповідача (Запорізьке управління) з 03.10.2019.

Видами діяльності товариства є:

41.10 Організація будівництва будівель (основний);

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

71.11 Діяльність у сфері архітектури;

47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

За даними Реєстру платників ПДВ позивач є платником ПДВ з 01.11.2019 (свідоцтво №200485585).

Фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерна компанія Український дім з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за березень 2020 року.

За результатами камеральної перевірки складений Акт від 21.05.2020 №412/08-01-04-02/43265866 (а.с.8-10).

Актом камеральної перевірки встановлено порушення позивачем п.п. б), п.п. в) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.п.5.4, п.п.5.5 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.01.2016 №159/28289, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерна компанія Український дім відсутнє право на врахування сум від`ємного значення 55668,00 грн. при наданні бюджетного відшкодування ПДВ та отримання даної суми бюджетного відшкодування за березень 2020 року.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В3 від 03.07.2020 №0005670402 (а.с.6-7).

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених платником податків у податкових деклараціях (розрахунках), проте контролюючим органом фактично проведено документальну перевірку щодо правильності формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2020 року без дотримання передбаченої податковим законодавством процедури її проведення, тобто досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, діяв протиправно, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з таких підстав.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинній на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Встановлена правова процедура проведення камеральної перевірки як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку суб`єктів контролю під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до платника податків.

Як передбачено статтею 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

З аналізу наведених правових норм слідує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів). Під час камеральної перевірки на час спірних правовідносин могла бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року (справа №640/18801/18), від 20 січня 2021 року у справа № 824/62/16-а.

Суд звертає увагу на те, що норма пункту 83 ПК України є загальною нормою, що визначає конкретний перелік джерел інформації, на підставі яких можуть формуватися висновки у ході контрольного заходу. Проте, вона не наділяє повноваженнями податковий орган у межах камеральної перевірки здійснювати перевірку відмінних, від зазначених у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України джерел: даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість; даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПК України є спеціальними в порівняні зі положеннями статті 83 ПК України для цілей проведення камеральної перевірки.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовується відповідачем, під час камеральної перевірки, на підставі якої ухвалено спірне у справі податкове повідомлення-рішення, при формуванні висновків про порушенням позивачем норм податкового законодавства використано відмінні від передбачених підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України джерела інформації.

Так, контролюючим органом здійснив аналіз податкової інформації щодо наявних у позивача та його контрагентів трудових ресурсів та основних фондів, а також витребував у платника податків первинну документацію щодо досліджуваних господарських операцій, надав оцінку змісту договору, укладеного між позивачем та ТОВ СВАРОГ-ПРОФІ , досліджував та аналізував первинну бухгалтерську документацію, зокрема аналізував зв`язок місця розвантаження товару із адресою господарської діяльності позивача тощо. Крім того, відповідач досліджував обставини формування позивачем спірних сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2020 року на підставі іншої інформації, ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Поряд із цим, дослідження первинних документів або інших додаткових документів з метою перевірки своєчасності (крім узгоджених податкових (грошових) зобов`язань), достовірності, повноти нарахування і сплати податків повинне здійснюватись в межах документальних перевірок.

Отже, наведені обставини свідчать, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства виходять за межі та предмет камеральної перевірки.

Водночас, позивачем надано до матеріалів справи первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, за якими задекларовано податковий кредит та, відповідно, від`ємне значення у розмірі 55 668,00 грн., що стало підставою для заявлення бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2020 року.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про те, що суд не може підміняти та перебирати на себе функцію контролюючого органу щодо перевірки таких документів та надання їм оцінки для цілей визначення права позивача на формування показників податкової звітності є правильним, оскільки така оцінка має бути надана уповноваженим органом під час належного виконання своїх повноважень.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров