Постанова

від 15.11.2021 по справі 331/172/15-а (6-а/331/6/2021)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 331/172/15-а (6-а/331/6/2021)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2021 ( суддя першої інстанції Скользнєва Н.Г.) в адміністративній справі № 331/172/15-а (6-а/331/6/2021) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2015 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району щодо відмови у проведенні нарахування ОСОБА_1 , як інваліду ІІІ групи, суми невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2014 рік.

Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суми невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2014 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.

18.03.2021 Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району подано заяву про зміну способу і порядку виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2015 року по справі № 331/172/15-а, в якій з урахуванням уточнення заяви, заявник просив змінити спосіб і порядок виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2015 року по справі № 331/172/15-а в частині зобов`язання управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району здійснити виплату ОСОБА_1 суми невиплаченої частини щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2014 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення суду - стягнути з управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району на користь ОСОБА_1 невиплачену частину щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2014 рік у розмірі 4752,00 грн. (чотири тисячі сімсот п`ятдесят дві грн. 00 коп.).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2021 в адміністративній справі № 331/172/15-а (6-а/331/6/2021) заяву Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про зміну способу і порядку виконання рішення суду залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, заявником подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, управління просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для розгляду заяви до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що на даний час існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення та роблять його не можливим. Крім цього, відповідно до вимог ст. 33 Закону України Про виконавче провадження , за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець за власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а тому є підстави для задоволення заяви.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

У даному випадку заява подана боржником, тому передбачених ч. 1 ст. 378 КАС України підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за цією заявою немає.

Згідно частини 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення або зміна способу або порядку виконання судового рішення може мати місце виключно за умови існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, підставою для встановлення способу або порядку виконання судового рішення, є обґрунтовані обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом.

Обґрунтованими є виключні обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

При цьому, під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.

В заяві заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення та стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району на користь ОСОБА_1 невиплачену частину щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2014 рік у розмірі 4752,00 грн.

Тобто, із заяви випливає наявність нових позовних вимог, які не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що сума яка не виплачена не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Крім того, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.09.2018 по справі 1304/5584/12.

Так, зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення.

Таким чином, заявник просить змінити не спосіб і порядок виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження судом під час прийняття рішення.

Отже, зазначені обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України, а навпаки вказують на те, що така зміна призведе до зміни способу судового захисту у цій справі, що суперечить цільовому призначенню даного процесуального інституту.

Встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

При цьому, зміна на підставі статті 378 КАС України способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі,оскільки по-перше у даному випадку заява подана боржником, а тому передбачених ч. 1 ст. 378 КАС України підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за цією заявою немає, а по-друге заявником не доведено наявність обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, що свідчить про відсутність передбачених ч. 3 ст. 378 КАС України підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду, у зв`язку з чим, подана Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення у справі №331/172/15-а (6-а/331/6/2021) з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2021 в адміністративній справі № 331/172/15-а (6-а/331/6/2021) задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2021 в адміністративній справі № 331/172/15-а (6-а/331/6/2021) скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про встановлення (зміну) способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко