ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1118/21 пров. № А/857/13490/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі № 300/1118/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 до Галицької митниці Дермитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
суддя в 1-й інстанції - Могила А.Б.,
час ухвалення рішення - 26.05.2021,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - 08.06.2021,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 звернулося в суд із адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2020/000049/2 та картки відмови №UA 209300/2020/00144 від 07.12.2020.
Позовні вимоги мотивовано тим, що здійснюючи декларування митної вартості товару, який прибув на територію України, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів, застосував резервний метод визначення митної вартості, що на думку позивача, суперечить змісту митного законодавства. Митним органом здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржувані картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209300/2020/00144 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA209300/2020/000049/2 від 07.12.2019.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021, постановленого за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби №UA 209300/2020/00144 від 07.12.2020.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Галицької митниці Держмитслужби №UA209300/2020/000049/2 від 07.12.2020.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул.Костюшка,1 м.Львів) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 (код ЄДРПОУ 36609344, вул.Каракая, 26 Ж, м.Калуш, Івано-Франківська область) сплачений судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн..
Галицька митниця Держмитслужби не погодилась з вказаним судовим рішенням, звернулась з апеляційною скаргою в якій зазначає про те, що підставою для сумніву щодо достовірності заявлених даних під час митного оформлення стали відсутність специфікації, договору про перевезення, який би визначав порядок надання та вартість наданих послуг; розбіжності в числових значеннях, а саме в сумах, вказаних у поданому платіжному дорученні та рахунку-фактурі, неможливість ідентифікувати платіжне доручення з оцінюваним товаром; ознаки підроблення поданих документів, а саме додаткової угоди №2 від 23.11.2020 до контракту. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, внаслідок чого просить апеляційну скаргу скасувати з наведених підстав та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне..
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2020 митний брокер в інтересах Товариства подав до Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA209300/2020/011227, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме мандарини-клементини свіжі: калібр 04, кількість 7848 кг, не в паперовій упаковці, вартість 4080,96 євро, ціна за кг 0,52 євро; калібр 03, кількість 2223 кг, не в паперовій упаковці, вартість 1333,80 євро, ціна за кг 0,60 євро; калібр 05, кількість 5185 кг, не в паперовій упаковці, вартість 2333,25 євро, ціна за кг 0,45 євро; калібр 06, кількість 4370 кг, не в паперовій упаковці, вартість 1311,00 євро, ціна за кг 0,30 євро. Торгова марка AGRUMI GR , фірма виробник AGRUMI GR DI GAETANO RAO , країна виробник Італія (а.с.14-16).
В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме договору купівлі-продажу товарів №2811/16 від 28.11.2016, укладеного між AGRUMI GR DI GAETANO RAO (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 (покупець) та додаткової угоди до вказаного контракту №2 від 23.11.2020, згідно якого продавець зобов`язувався продати покупцеві, а покупець зобов`язувався придбати від продавця товари відповідно до специфікацій. Загальна вартість товару становила 9059,01 євро (а.с.23-29, 81-83).
Також судом першої інстанції встановлено, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема надано: сертифікат відповідності № 20100780988 від 03.12.2020, рахунок-проформу № 5/С/2020 від 01.12.2020, рахунок-фактуру (інвойс) 6/C/2020 від 03.12.2020, автотранспортну накладну (CMR) №1 від 03.12.2020, фітосанітарний сертифікат UE/IT/1011932 від 03.12.2020, декларація про походження товару 6/C/2020 від 03.12.2020, платіжний документ, що підтверджує вартість товару 28JBKLKC від 02.12.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 23.11.2020, зовнішньоекономічний договір (контакт) купівлі продажу № 2811/16 від 28.11.2016, інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю № 6331190 (а.с.17-29, 76-83).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час витребування від позивача додаткових документів, відповідачем не було визначено та не було повідомлено позивача в установленому порядку про наявність хоча однієї із підстав, перелічених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, які могли свідчити про виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Стосовно ж правових підстав для винесення митним органом рішення про коригування митної вартості, то частина 1 статті 55 Митного кодексу України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів не встановила підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею ст.19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Галицькою митницею Держмитслужби 07.12.2020 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2020/000049/2, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом (ст.64 Митного кодексу України). Перший метод визначення митної вартості не застосований у зв`язку із ненаданням додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, 2-5 методи визначення митної вартості (ст.ст.59-63 Кодексу) не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.ст. 62, 63 Кодексу). Джерело інформації: МД UA209170/2020/91722 від 07.12.2020; UA305160/2020/75686 від 06.12.2020 (а.с.12).
Цим рішенням відповідачем скориговано вартість товару у більшу сторону - до 13638,59 євро, 0,7400 євро за кг.
Керуючись пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, 07.12.2020 відповідачем винесено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209300/2020/00144 (а.с.13).
За вказаних обставин, 08.12.2020 митний брокер в інтересах Товариства подав відповідачу нову електронну митну декларацію №UA209300/2020/011248 (а.с.39-40).
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару, а саме його митну вартість. Зокрема: сертифікат відповідності, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна (CMR), фітосанітарний сертифікат, декларація про походження товару 6/C/2020, платіжний документ, що підтверджує вартість товару, зовнішньоекономічний договір (контакт) купівлі продажу, доповнення до цього договору, інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю № 6331190.
Колегія суддів заперечує твердження відповідача про те, що в міжнародній транспортній накладній вказана особа, підтвердження про договірні відносини з якою декларантом доказів не надано, не є обґрунтованими, так як послуги по перевезенню імпортованого позивачем вантажу надавалися згідно договору №011220 від 01.12.2020 ТОВ Захід-Логістик , на підставі якого був сформований акт здачі-приймання (надання) послуг від 08.12.2020, а самі послуги оплачені платіжним дорученням за №1527 від 10.12.2020 (а.с.34-38).
Колегія суддів зазначає, що зі і змісту оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару, не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару є сумнівний, чи/або помилковий. Натомість, в якості підстави для коригування митної вартості товару відповідач зазначив про не подання декларантом додаткових документів в повному обсязі для підтвердження митної вартості товарів, а сума сплачених коштів не відповідає сумі виставленого інвойсу.
Різниця між ціною контракту 9059,01 євро та зазначеною в митній декларація ціною 7000 євро зумовлена тим, що відповідно до додаткової угоди товар поставляється партіями по мірі зібрання урожаю, а оплата здійснюється шляхом часткової передоплати кожної партії товару, яка може відрізнятися від асортименту і вартості товару вказаного в попередньому рахунку фактурі наданого продавцем.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що платіжний документ свідчить про факт переказу певної частини коштів, проте не свідчить про суму коштів (договірну вартість), яка має бути сплачена за відповідний товар.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В свою чергу відповідачем направлено декларанту запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження числових значень складової митної вартості, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що ідентифікують даний товар; прайс листи виробника товару у валюті контракту; копію декларації країни відправника; висновок про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.30).
Дослідивши перелік зауважень вказаних відповідачем у запиті на отримання додаткових документів колегія суддів вважає, що митним органом не вказано розбіжностей у представлених митним брокером документах, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості. При цьому, посилання щодо ознак підроблення документів, різниці в числових значеннях щодо ціни сплаченого товару та вартості контракту, вірного найменування товару тощо не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойс) від 6/С/2020 від 03.12.2020, в тому числі відомості щодо продажу позивачу продавцем AGRUMI GR DI GAETANO RAO товару вагою та ціною, яка вказана у вищевказаному документі.
Судом першої інстанції досліджувався висновок ДП Держзовнішінформ №111/237 від 30.12.2020, у якому зазначено, що контракті ціни на мандарини - клементини виробництва Італії, на умовах FCA Rosarno відповідають рівню цін компанії-виробника з урахуванням дат укладення інвойсів до контрактів (а.с. 42).
Будь - яких доказів про недійсність, недостовірність чи наявність інших неточностей, які б зумовлювали висновок про фіктивність рахунку-фактури (інвойс) № 6/С/2020 від 03.12.2020 Галицькою митницею Держмитслужби суду не надано.
Тобто, подані декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок-фактура (інвойс) за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
Колегія суддів приходить до висновку, що визначення в даному випадку відповідачем митної вартості товару відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, є необґрунтованим та безпідставним. Відповідач не обґрунтував і не підтвердив належними доказами виникнення правових підстав для застосування другорядного - резервного методу та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту, а також її визначення за методами, що передують резервному.
Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржене відповідачем рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, за результатами всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а тому немає підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 316 КАС України, прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності відмови у перерахунку щомісячної грошової виплати у зв`язку з втратою працездатності, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Галицької митниці Дермитслужби залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі № 140/4362/21- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 19 листопада 2021 року
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2021 |
Оприлюднено | 23.11.2021 |
Номер документу | 101231681 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні