Постанова

від 16.11.2021 по справі 905/745/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/745/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: адвокат Рябко Р.О., посвідчення № 000231 від 16.10.2020, ордер серія ВВ № 1013105 від 27.05.2021, свідоцтво серія ЛГ № 000231 від 16.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ТОВ "Телебачення "Капрі" (вх. № 3124Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року (повний текст складено 30.09.2021, суддя Величко Н.В.) у справі № 905/745/21 про відмову у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вінд Дей"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Телебачення "Капрі"

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі № 905/745/21 у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "Телебачення "Капрі" (відповідач) 17.09.2021 за вх. № 19512/21 звернувся до Господарського суду Донецької області з клопотанням про розподіл судових витрат, в якому просив стягнути судові витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.09.2021 у справі № 905/745/21 (суддя Величко Н.В.) відмовлено у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат.

ТОВ "Телебачення "Капрі" (відповідач) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.09.2021 у справі № 905/745/21, та прийняти нове рішення, яким стягнути судові витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду.

В обгрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що ним було надано суду всі документи в підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу. Зокрема, у відзиві на позовну заяву подавався попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 40000,00 грн. У відповідності до приписів п.8 ст. 129 ГПК України, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, було подано докази на підтвердження наданих послуг та розміру судових витрат, зокрема: детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат у справі № 905/745/21; копію договору про надання професійної правничої допомоги від 19.05.2021; копію Акту наданих послуг № 1 від 15.09.2021. Проте, суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні витрат на правничу допомогу з посиланням на те, що надані документи є недостатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 905/745/21 задоволено клопотання відповідача - ТОВ "Телебачення "Капрі", поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - ТОВ "Телебачення "Капрі" та призначено розгляд справи на 11.11.2021 о 10:30.

Присутній у судовому засіданні 11.11.2021 представник відповідача - ТОВ "Телебачення "Капрі" підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача - ТОВ "НВП "Вінд Дей" в судове засідання 11.11.2021 не з`явився, причину неявки не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

З метою забезпечення повного та всебічного з`ясування всіх обставин, які мають значення для справи, судова колегія голосила перерву у судовому засіданні до 16.11.2021 до 10:15 год.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.11.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Медуниці О.Є. здійснено автоматизований перерозподіл справи № 905/745/21 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.

У судове засідання 16.11.2021 прибув представник відповідача - ТОВ "Телебачення "Капрі", який просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача - ТОВ "НВП "Вінд Дей" в судове засідання 16.11.2021 не з`явився, направлена на його адресу ухвала суду від 11.11.2021 повернута на адресу суду з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою про що свідчить трекінг - роздруківка з сайту Укрпошти .

За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 зазначеного Кодексу, копія судового рішення, яке було ухвалено поза межами судового засідання, надсилається учасникам справи протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

У відповідності до п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 зазначеного Кодексу, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, враховуючи, що копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 про відкриття провадження у справі та від 11.11.2021 про оголошення у судовому засіданні перерви були направлено на юридичну адресу позивача, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Вінд Дей" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовними вимогами до ТОВ "Телебачення "Капрі" про:

- визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, інформацію про ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Вінд Дей", що поширена ТОВ "Телебачення "Капрі" у мережі Інтернет;

-зобов`язання ТОВ "Телебачення "Капрі" спростувати та припинити поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права

-стягнення з ТОВ "Телебачення "Капрі" на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Вінд Дей" моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі № 905/745/21 у задоволенні позову відмовлено.

17.09.2021 відповідач подав клопотання б/н від 16.09.2021 про розподіл судових витрат, в якому просив стягнути з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Вінд Дей" на користь ТОВ "Телебачення "Капрі" судові витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 40.000,00 грн.

Відмовляючи у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат, господарський суд вказав, що за умовами п.3.2 договору про надання професійної правничої допомоги від 19.05.2021, оплата послуг за цим договором здійснюється виконавцем протягом дванадцяти місяців з дня підписання акту наданих послуг. З огляду на обумовлений у п.3.2 договору порядок розрахунків, за відсутності документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що надані представником відповідача документи в їх сукупності є не достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим та помилковим, оскільки він здійснений без належного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 244 ГПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як свідчать матеріали справи, на виконання приписів ч.1 ст. 124 ГПК України, ТОВ "Телебачення "Капрі" у відзиві на позовну заяву (вх.№11306/21 від 27.05.2021) наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 40.000,00 грн. До відзиву додано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 27.05.2021 серії ВВ№1013105, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ№000231 від 16.10.2020.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 ГПК України визначено, що в разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні суду першої інстанції 14.09.2021 представник відповідача до закінчення дебатів зробив заяву, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним будуть подані докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу.

17.09.2021, тобто в межах п`ятиденного строку, визначеного абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідач подав до канцелярії господарського суду Донецької області клопотання б/н від 16.09.2021 про розподіл судових витрат.

До клопотання відповідачем додано: детальний опис робіт (наданих послуг), договір про надання професійної правничої допомоги від 19.05.2021, акт наданих послуг № 1 від 15.092021 за договором про надання професійної правничої допомоги від 19.05.2021, докази надсилання клопотання з додатками позивачу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування адвокатських витрат, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Статтею 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як свідчать матеріали справи, між відповідачем (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Правота« (виконавець) було укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 19.05.2021, відповідно до якого надання професійної правничої допомоги здійснюється виконавцем в межах справи № 905/745/21.

Згідно з п. 3.1. договору його ціна становить загальний обсяг платежів, сплачених замовником виконавцеві. Вартість години наданих послуг за даним договором складає 1000 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата послуг за цим договором здійснюється виконавцем протягом дванадцяти місяців з дня підписання акту наданих послуг.

За умовами п.3.5 договору замовник відшкодовує виконавцеві одноразові витрати, понесені у зв`язку з виконанням цього договору, про які виконавець до понесення таких витрат інформує замовника. Одноразові витрати включаються виконавцем в акт наданих послуг і являють собою документально підтверджені додаткові витрати виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідача представляв адвокат Рябко Руслан Олегович, що підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги від 27.05.2021 серії ВВ№1013105, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ№000231 від 16.10.2020.

Вказаний адвокат приймав участь у судових засіданнях суду першої інстанції по справі № 905/745/21 - 27.05.2021, 10.06.2021, 24.06.2021, 06.07.2021, 12.08.2021, 14.09.2021.

На підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги у суді першої інстанції відповідачем надано суду наступні документи:

- договір про надання професійної правничої допомоги від 19.05.2021,

- акт наданих послуг № 1 від 15.092021 за договором про надання професійної

правничої допомоги від 19.05.2021,

- детальний опис робіт (наданих послуг).

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на приписи ст. 15 Господарського процесуального кодексу України при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Колегія суддів вважає підтвердженими витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 40000,00 грн, зокрема: пов`язані з написанням і поданням відзиву на позовну заяву - 15000,00 грн (15 год), ознайомлення з матеріалами справи - 3000,00 грн (3 год), написання і подання заперечень на клопотання - 3000,00 грн (3 год), написання і подання відзиву на заяву про уточнення позовних вимог - 10000,00 грн (10 год), участь у судових засіданнях - 6000,00 грн (6 шт), написання і подання клопотання про розподіл судових витрат - 3000,00 грн (3 шт).

Враховуючи те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, заявлений розмір витрат на правничу допомогу є цілком співмірним зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та обсягом виконаних робіт по справі, позивачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на правничу професійну допомогу у суді першої інстанції в сумі 40000,00 грн покладаються на позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновки суду першої інстанції стосовно того, що надані відповідачем документи є не достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки за умовами п.3.2 договору оплата послуг здійснюється протягом дванадцяти місяців з дня підписання акту наданих послуг і відповідачем не надано суду доказів документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах у справах № 903/330/20, № 910/10074/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Дійсно у п. 3.2 Договору сторони передбачили відстрочку платежу, а саме дійшли згоди, що надалі послуги оплачуються протягом дванадцяти місяців з дня підписання Акта наданих послуг.

При цьому, на виконання вказаного пункту договору між сторонами 15.09.2021 року підписано Акт наданих послуг, за змістом якого, вартість наданих виконавцем послуг відповідно до п. 3.1 договору складає 40 000,00 грн, що є належним доказом понесених витрат на послуги адвоката.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з не повним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, що є підставою для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, п. 2 ч. 1 та ч. 14 ст. 129, ч. 1 ст. 254, ст. 255, ст. 269, 271, ч. 2 ст. 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - ТОВ "Телебачення "Капрі" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року у справі № 905/745/21 скасувати та прийняти додаткове рішення.

Клопотання ТОВ "Телебачення "Капрі" про розподіл судових витрат задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вінд Дей" (50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд. 19-б, код ЄДРПОУ 41717591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телебачення "Капрі" (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, буд. 6, код ЄДРПОУ 33320794) витрати на правничу допомогу у сумі 40000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.11.2021

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна