Рішення

від 22.10.2021 по справі 911/1613/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1613/21

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1613/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Блес Кепітал Груп ,

с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинський район Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРП ПРОД , м. Маріуполь

Донецька область

про розірвання договору будівельного підряду та стягнення 388 000,00 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Блес Кепітал Груп (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт-Буд Компані (надалі-відповідач) про розірвання договору будівельного підряду та стягнення 388 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що останнім на виконання умов Договору будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020, в рахунок авансового платежу було перераховано на рахунок відповідача 200 000,00 грн., проте відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань не приступив до виконання передбачених умовами договору робіт, аванс не повернув, позивач просить суд розірвати спірний договір та стягнути з відповідача 388 000,00 грн., з яких: 200 000,00 грн. авансовий внесок та нараховані неналежним виконанням 187 000,00 грн. пені та 1 000,00 грн. штраф.

Ухвалою суду від 07.06.2021 відкрито провадження у справі № 911/1613/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 28.07.2021.

09.07.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив б/н від 08.07.2021 (вх. № 16635/21) на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, у своїх запереченнях відповідач стверджує про те що між ним та позивачем були укладенні Договір будівельного підряду № 8533 від 05.05.2020 та Договір будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020.

У своєму відзиві відповідач стверджує, що наслідком укладення спірного договору є неналежне виконання позивачем умов Договору № 8533 від 05.05.2020. Так, відповідач зазначає про те, що позивач неналежним чином виконував умови укладеного Договору будівельного підряду № 8533 від 05.05.2020, в частині своєчасного внесення авансу, а також передачу площин для виконання робіт чим навмисно відтягував строки виконання робіт, що призвело до отриманих відповідачем збитків. У свою чергу, позивач, запевняючи, про належне та своєчасне виконання умов Договору № 8533 від 05.05.2020 запропонував укласти Договір будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020.

Відповідач вказує на те, що роботи за спірним договором виконуються належним чином та були розпочаті ще при укладені першого договору підряду (№ 8533 від 05.05.2020) та виконуються на одному й тому ж об`єкті, і що належне виконання відповідачем спірного договору підтверджується первинними документами.

За твердженням відповідача з моменту підписання як Договору будівельного підряду № 8533 від 05.05.2020, так й спірного Договору № 8977 від 02.10.2020, позивачем жодних претензій до відповідача надано не було, жодного акту на адресу відповідача направлено не було, позивач відмовляється надавати відповідачу площини для виконання робіт.

26.07.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь б/н від 23.07.2021 (вх. № 17721/21) на відзив на позовну заяву, в якій позивач підтримуючи позовні вимоги вказує на те, що в обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на Договір № 8533 від 05.05.2020, виконання зобов`язання за яким не є предметом розгляду у справі, а додані до відзиву акти по формі КБ-2в та КБ-3, можуть бути доказами виконання робіт саме за Договором № 8533 від 05.05.2020. Позивач стверджує, що за умовами розділу 7 спірного договору, обов`язок з подачі та підготовки актів по формі КБ-2 в та КБ-3, які підтверджують виконання робіт за Договором № 8977 від 02.10.2020, покладений саме на відповідача, однак відповідачем жодного акту, як доказ належного виконання робіт за спірним договором, до матеріалів справи надано не було. Позивач звертає увагу суду на те, що не може бути доказом та ставитись в залежність виконання одного договору, разом з іншим. Таким чином, позивач вказує, що на виконання умов спірного договору перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж, що підтверджується відповідними доказами, проте відповідач не розпочав роботи на об`єкті, доказів протилежного не надав.

Ухвалою суду від 28.07.2021 підготовче засідання у справі № 911/1613/21 відкладено на 11.08.2021.

Ухвалою суду від 11.08.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/1613/21, справу призначено до розгляду по суті на 10.09.2021.

Ухвалою суду від 10.09.2021 розгляд справи по суті відкладений на 08.10.2021.

Під час розгляду справи, суду стало відомо, що згідно з наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації (витяг від 07.10.2021), 25.08.2021 здійснено державну реєстрацію зміни повного найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт-Буд Компані на Товариство з обмеженою відповідальністю ТРП ПРОД ; зміни місцезнаходження відповідача з 08205, Київська область, м. Ірінь, вул. Університетська, буд. 3-К, оф. 10 на 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 10.

Зміна найменування відповідача та місцезнаходження відповідача відбулась після звернення позивача із позовом до господарського суду Київської області та відкриття судом провадження у справі № 911/1613/21.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Ухвалою суду від 08.10.2021 розгляд справи по суті відкладений на 22.10.2021.

Представник позивача в судове засідання 22.10.2021 не з`явився, однак 08.10.2021 на електронну адресу суду надав клопотання б/н від 07.10.2021 (вх. № суду 23481/21), в якому позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд здійснювати розгляд справи без участі його повноважного представника.

Представник відповідача в судове засідання 22.10.2021 не з`явився, однак 07.10.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 07.10.2021 (вх. № суду 23451/21) про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Блес Кепітал Груп (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комфорт-Буд Компані (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю ТРП ПРОД ) (відповідач, підрядник) був укладений Договір будівельного підряду № 8977.

Відповідно до умов п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на умовах та у строки передбачених чинним договором на свій ризик виконати роботи по утепленню та оздобленню стін балконів квартир та холодних переходів у багатоквартирному житловому будинку по просп. Чорновола, б/н у м. Львові. Замовник взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити такі роботи на умовах, визначених договором.

Дата початку виконання робіт - 05.10.2020 (п. 2.1 договору).

Пунктами 2.2 договору визначено, що підрядник починає виконувати роботи лише після того, як надасть замовнику підписаний Акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та технологічну карту виконання робіт.

Сторони погодились, що роботи за чинним договором повинні бути виконані у строк до 15.11.2020 (п. 2.3 договору).

Умовами п. 3.1 договору визначено, що вартість робіт складає 402 066,96 грн.

Укладаючи даний договір, підрядник стверджує, що перелік матеріалів, робіт і їх ціна, зазначені в Додатку № 1 до договору, є остаточним і необхідним для повного завершення робіт такого типу (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору визначено, розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця в такому порядку: авансовий платіж - 200 000,00 грн. на матеріали згідно поданої заявки керівником проекту на оплату авансового платежу після підписання договору; поетапна оплата - протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт; остаточна оплата - протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт та згідно актів звірки.

Прийом-передача виконаних підрядником робіт оформлюється двостороннім актом приймання виконаних будівельних робіт (складається за примірною формою КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (складається за примірною формою КБ-3), двостороннім актом приймання виконаних прихованих будівельних робіт (в разі виконання прихованих робіт) (п. 7.1 договору). Такі документи мають бути передані замовнику протягом 10 робочих днів з моменту виконання всього обсягу робіт або етапу робіт (в разі поетапного виконання робіт) (п. 7.3 договору).

Умовами п. 12.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 15.11.2020.

Між позивачем та відповідачем підписана Договірна ціна на виконання робіт по утепленню та оздобленню стін балконів квартир та холодних переходів у багатоквартирному житловому будинку по просп. Чорновола, 67 у м. Львові, яка становить 402 066,91 грн.

На виконання умов Договору № 8977 від 02.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Блес Кепітал Груп було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт-Буд Компані 200 000,00 грн. авансу, що підтверджується платіжними дорученнями № 2495 від 23.10.2020 на суму 100 000,00 грн. та № 2499 від 27.10.2020 на суму 100 000,00 грн.

Факт отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.

Між тим, як стверджує позивач відповідач не приступив до виконання робіт і в повному обсязі не виконав роботи по утепленню та оздобленню стін балконів квартир та холодних переходів у багатоквартирному житловому будинку по просп. Чорновола, 67 у м. Львові. Про причини не виконання робіт відповідачем не повідомлялось.

Позивач звертався до відповідача із претензією від 01.04.2021, за змістом якої позивач повідомив про розірвання Договору будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020, що тягне за собою припинення зобов`язань його сторін. Отже, ТОВ Блес Кепітал Груп , у зв`язку із невиконанням ТОВ Комфорт-Буд-Компані своїх зобов`язань за Договором будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020, звертається з даною претензією з повідомленням про розірвання даного договору та вимогою про повернення авансового платежу за договором в загальній сумі 200 000,00 грн., а також з вимогою сплатити штрафні санкції, а саме - 137 000,00 грн. пені та 1 000,00 грн. штрафу.

Звертаючись до суду позивач зазначає, що на час звернення до суду відповідачем не виконувались жодні роботи за договором, а сума авансу, здійсненої позивачем, повернута не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд розірвати Договір будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020 та стягнути з відповідача 388 000,00 грн., з яких: 200 000,00 грн. авансовий внесок та нараховані неналежним виконанням 187 000,00 грн. пені та 1 000,00 грн. штраф.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За змістом ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Поряд з цим, за приписами статей 188 ГК України та 525 ЦК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи наведені приписи законодавства, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Слід зазначити, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Під час розгляду справи відповідачем був наданий відзив б/н від 08.07.2021 (вх. № 16635/21 від 09.07.2021) на позовну заяву із запереченнями.

Так, у своїх запереченнях відповідач стверджує про те що між ним та позивачем були укладенні Договір будівельного підряду № 8533 від 05.05.2020 та Договір будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020.

У своєму відзиві відповідач стверджує, що наслідком укладення спірного договору є неналежне виконання позивачем умов Договору № 8533 від 05.05.2020. Так, відповідач зазначає про те, що позивач неналежним чином виконував умови укладеного Договору будівельного підряду № 8533 від 05.05.2020, в частині своєчасного внесення авансу, а також передачу площин для виконання робіт чим навмисно відтягував строки виконання робіт, що призвело до отриманих відповідачем збитків. У свою чергу, позивач, запевняючи, про належне та своєчасне виконання умов Договору № 8533 від 05.05.2020 запропонував укласти Договір будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020.

Відповідач вказує на те, що роботи за спірним договором виконуються належним чином та були розпочаті ще при укладені першого договору підряду (№ 8533 від 05.05.2020) та виконуються на одному й тому ж об`єкті, і що належне виконання відповідачем спірного договору підтверджується первинними документами.

За твердженням відповідача з моменту підписання як Договору будівельного підряду № 8533 від 05.05.2020 так й спірного Договору № 8977 від 02.10.2020, позивачем жодних претензій до відповідача надано не було, жодного акту на адресу відповідача направлено не було, позивач відмовляється надавати відповідачу площини для виконання робіт.

Однак, розглянувши заперечення відповідача, суд знаходить їх неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, якщо відповідач вважає, що позивач неналежним чином виконує умови Договору № 8533 від 05.05.2020 чим порушуються його прав, останній не обмежений правом для звернення до суду із відповідним позовом. Предметом же розгляду у справі № 911/1613/21 є правові відносини між позивачем та відповідачем за Договором будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020.

Поруч з цим, надаючи оцінку наданим відповідачем до матеріалів справи копіям Актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 та Довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2020 року, суд відзначає, що такі не можуть бути належним доказом виконання відповідачем умов Договору № 8977 від 02.10.2020, оскільки укладенні на виконання умов Договору № 8533 від 05.05.2020.

Разом з цим, твердження відповідача щодо не направлення позивачем жодних актів про виконані роботи не беруться судом до уваги, оскільки розділом 7 спірного договору обов`язок щодо підготовки та подачі актів та довідок по формі КБ-2в та КБ-3 які є єдиними документами відповідно до умов договору і підтверджують виконання робіт, покладається саме на відповідача.

Матеріали справи також не містять первинних облікових документів, зокрема, актів або довідок по формі КБ-2в та КБ-3, які складені на виконання умов Договору будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020 та можуть бути доказом належного виконання відповідачем спірного договору.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Комфорт-Буд Компані було порушено строки виконання передбачених Договором будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020 робіт, і наведена обставина не була спростована відповідачем.

Доказів виконання відповідачем робіт, передбачених Договором будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020, матеріали справи також не містять.

При цьому, суд відзначає також і відсутність у матеріалах справи доказів звернення відповідача до позивача щодо ненадання останнім об`ємів та площ для виконання підрядником робіт за договором під час строку дії останнього та протягом строку, встановленого договором для виконання робіт.

Як зазначалося вище, позивач стверджує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем передбачених договором робіт звертався до останнього з претензією б/н від 01.04.2021 р., в якій, зокрема, повідомляв про відмову від договору і вимагав у зв`язку з цим повернути 200 000,00 грн. авансу.

Між тим, дослідивши надані позивачем до матеріалів справи докази направлення вказаної претензії, суд встановив, що долучена позивачем поштова накладна містить зазначення іншої юридичної особи, в якості відправника, що унеможливлює вважати вказаний доказ належним і допустимим.

Водночас, судом враховано ту обставину, що відповідач факт отримання вказаної претензії заперечує, зазначаючи у відзиві на позов про те, що позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогою щодо необхідності розпочати або виконати роботи в строк, з якої вбачалося б невиконання відповідачем умов укладених договорів або що розпочаті роботи затягуються з вини відповідача тощо.

Поряд з цим, суд відзначає, що за наведеними вище приписами ч. 2 ст. 849 ЦК України право замовника відмовитися від договору підряду встановлене для випадку, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. Проте, позивач звернувся, за його твердженням, до відповідача з вказаною вище претензією (відмовою) вже після спливу строку, встановленого договором для виконання робіт.

Отже, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів відмови замовника від договору підряду в розумінні ст. 849 ЦК України, і, відповідно, у суду відсутні підстави вважати, що у даному випадку відбулося розірвання договору, укладеного між сторонами справи, внаслідок односторонньої відмови позивача від нього.

Окрім того, стосовно закінчення строку дії договору суд вважає за необхідне відзначити таке.

Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 910/9072/17.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо існування між сторонами даної справи на час звернення позивача з даним позовом до суду правовідносин будівельного підряду за Договором № 8977 від 02.10.2020, які у передбачені чинним законодавством способи не припинилися, що уможливлює розгляд та вирішення судом питання щодо розірвання даного договору в судовому порядку, з вимогою про яке, серед іншого, звернувся до суду позивач.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суд повинен встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суд повинене встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 р. №6-75цс13 та постановах Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 926/708/18, від 26.02.2019 р. у справі № 926/709/19, від 18.12.2019 р. у справі № 904/4324/18, від 27.10.2021 р. у справі № 916/1224/20 та ін.).

Дослідивши наявні у даній справі докази та позиції учасників процесу, суд встановив, що невиконання відповідачем робіт, передбачених договором підряду, є істотним порушенням умов останнього, і, відповідно, підставою для розірвання вказаного договору з посиланням на приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України.

З урахуванням зазначеного, з огляду на відсутність будь-яких доказів виконання ТОВ Комфорт-Буд Компані передбачених Договором будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020 робіт, з огляду на ненадання відповідачем жодного документу на підтвердження їх виконання, так само, як і доказів на підтвердження невиконання зустрічного зобов`язання позивачем, суд вважає позовну вимогу ТОВ Блес Кепітал Груп про розірвання Договору будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020 доведеною та обґрунтованою, і, відповідно, такою, що підлягає задоволенню судом.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача сплаченої за договором суми авансу слід зазначити таке.

Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми, можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відтак, з урахуванням задоволення судом позовних вимог у даній справі в частині розірвання договору підряду № 8977 від 02.10.2020, до вимоги про повернення сплаченої за цим договором суми авансу підлягають застосуванню наведені вище положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, у зв`язку з тим, що підрядник у встановлений договором строк не виконав роботи по утепленню та оздобленню стін балконів квартир та холодних переходів у багатоквартирному житловому будинку по просп. Чорновола, б/н у м. Львові, а також у зв`язку з припиненням правовідносин сторін внаслідок розірвання договору, сплачена замовником грошова сума втрачає ознаки попередньої оплати за договором та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Як зазначалося раніше, під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань по договору, так само як і доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку повернути на користь позивача попередньо сплачену останнім суму авансу, отримання якої відповідачем не заперечується.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для утримання перерахованого позивачем авансу в сумі 200 000,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що дія Договору підряду № 8977 від 02.10.2020 є припиненою, суд дійшов висновку, що аванс у загальному розмірі 200 000,00 грн. підлягає поверненню замовнику на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. авансу визнається судом доведеною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, звертаючись до суду, позивач поміж іншого, просить стягнути з відповідача 187 000,00 грн. пені та 1 000,00 грн. штрафу, нарахованих неналежним виконанням зобов`язань за Договором будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020

Як зазначалось вище, у відповідності з п. 9.3 договору, у випадках порушення підрядником своїх зобов`язань за даним договором, замовник має право на відшкодування підрядником матеріальних збитків, завданих даним порушенням, а також на стягнення пені та штрафу у наступних випадках та у зазначених розмірах: пп. 9.3.1 за порушення строків виконання робіт, встановлених у п. 2.2 чинного договору, підрядник сплачує пеню у розмірі 1 000,00 грн. за кожен день прострочення; пп. 9.3.2 за порушення строків виконання робіт, встановлених у п. 2.2 чинного договору, більше, ніж на 10 (десять) робочих днів, підрядник сплачує штраф у розмірі 1 000,00 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що розмір штрафу було визначено позивачем в сумі 1 000,00 грн., а суму пені - в розмірі 187 000,00 грн.

Однак, в цій частині позов залишається судом без задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у пп. 9.3.1 та пп. 9.3.2 п. 9.3 договору передбачили, що за порушення строків виконання робіт, встановлених у п. 2.2 чинного договору, в замовника виникає право нарахування підряднику пені та штрафу.

При цьому, пунктом 2.2 договору не встановлено строку виконання робіт за договором, оскільки вказаний строк встановлено іншим пунктом договору (п. 2.3).

Відтак, суд констатує відсутність у даному випадку правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання у вигляді неустойки (штрафу, пені), який був би викладений у письмовій формі, у зв`язку з чим нарахування позивачем пені та штрафу є необґрунтованим та безпідставним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Блес Капітал Груп .

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України» , «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, становить суму судового збору в розмірі 8 090,00 грн. та витрат на послуги адвоката в розмірі 20 000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 3111 від 26.05.2021 на суму 8 090,00 грн.

Отже, витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, станом на час прийняття рішення позивачем, у підтвердження понесення решти заявлених очікуваних судових витрат (витрат на правову допомогу), жодних доказів не подано та не заявлено клопотання про їх включення до складу судових витрат, у зв`язку з чим у суду на час вирішення спору відсутні підстави для розгляду та вирішення питання щодо покладення на відповідача витрат позивача на послуги адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Договір будівельного підряду № 8977 від 02.10.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Блес Кепітал Груп та Товариством з обмеженою відповідальністю Комфорт-Буд Компані .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРП ПРОД (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Купріна, 10, код ЄДРПОУ 42800484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Блес Кепітал Груп (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, 44, офіс 131/5, код ЄДРПОУ 39337667) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. авансу та 5 270 (п`ять тисячі двісті сімдесят) грн. 10 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 22.11.2021.

Суддя О.О. Христенко