Ухвала

від 22.11.2021 по справі 927/1186/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22 листопада 2021 року м. Чернігівсправа №927/1186/21

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову б/н від 19.11.2021

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Агропродукт» ,

юридична адреса: вул. Мірошника, 3, с. Плоске, Ніжинський район, Чернігівська область, 17114;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс ДС Груп» ,

вул. Залізняка, буд. 2, м. Умань, Черкаська область, 20300;

без виклику (повідомлення) сторін

ВСТАНОВИВ:

19.11.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Агропродукт» до подачі позову про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, з проханням:

- заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс ДС Груп» та будь-яким третім особам чинити перешкоди позивачу в користуванні земельною ділянкою за кадастровим номером 7423884000:02:001:2021, площею 34,9592га, що розташована за межами населеного пункту на території Плосківської сільської ради Носівського району Чернігівської області, в тому числі в здійсненні обробітку землі та збиранні врожаю.

Мотивуючи необхідність, до подачі позову, вжиття судом заходів забезпечення позову заявник зазначає, що він є належним користувачем (орендарем за договором оренди землі б/н від 31.10.2016) ідентифікованої вище земельної ділянки, натомість, з початку процесу збирання врожаю (11.11.2021) відповідач чинить дії, що перешкоджають позивачу господарювати на даній земельній ділянці, зокрема, останній намагається привласнити вирощений позивачем врожай.

До заяви про забезпечення позову заявником додано оригінал квитанції №98 від 16.11.2021 про сплату до Державного бюджету України судового збору в сумі 1135грн.

Відповідно до п.1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) заява про забезпечення позову, подана до подачі позову, за місцем знаходження предмету спору - земельної ділянки за кадастровим номером 7423884000:02:001:2021, площею 34,9592га, що розташована за межами населеного пункту на території Плосківської сільської ради Носівського району Чернігівської області.

Заява б/н від 19.11.2021 підписана керівником ТОВ "Еко-Агропродукт" Єрко Я.В. згідно витягу з ЄДРПОУ, доданого до цієї заяви (сформовано 19.11.2021).

За частиною 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина 6 статті 140 ГПК України).

Розглянувши заяву ТОВ Еко-Агропродукт б/н від 19.11.2021, з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, установленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Тобто, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні в випадку задоволення позову. Вжиття судом заходів забезпечення позову має бути гарантією для позивача щодо унеможливлення виконання майбутнього судового рішення, ухваленого за результатами вирішення наявного спору.

Положеннями статті 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

За п.1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо) після пред`явлення позову до відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За висновком суду, доводи позивача про вчинення відповідачем протиправних дій по відношенню до спірного майна, зокрема, намагання привласнити вирощений позивачем врожай на земельній ділянці кадастровий номер 7423884000:02:001:2021, площею 34,9592га, не підтверджені жодними доказами в справі.

Позивачем, на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76-79 ГПК України, не доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення в справі (предметом розгляду якої буде вимога про усунення перешкод в користуванні спірним майном); порушить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернувся до суду.

Позивачем не подано до суду жодних доказів, що підтверджують його доводи про майбутнє вибуття з володіння вирощеного врожаю на спірній земельній ділянці, що надана йому в оренду на підставі договору оренди землі б/н від 31.10.2016, з підстав недобросовісних дій відповідача. Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову, позивач не надав до суду будь-яких доказів, які б підтверджували наявність перешкод у користуванні майном, що перебуває в його володінні.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову.

Керуючись статтями 74, 76-80, 136-138, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Агропродукт (код ЄДРПОУ 40561545) в задоволенні заяви б/н від 19.11.2021 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана 22.11.2021.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://www.court.gov.ua. або в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Романенко А.В.