Рішення

від 19.11.2021 по справі 484/4684/20

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 2/484/343/21

Справа: 484/4684/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Закревського В.І.,

секретар судового засідання - Фартушняк Ю.М.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Філатова І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія" про визнання недійсною додаткової угоди від 30.07.2015 року до договору оренди землі від 09.07.2012 року , зареєстрованої за № 9569913,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2020 року до суду надійшов позов ОСОБА_2 до ТОВ "Софія"", в якому позивач просить визнати недійсною додаткову угоду від 30 липня 2015 року, зареєстровану в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №9569913 до договору оренди землі від 09 липня 2012 року, укладену між позивачем та відповідачем, зареєстровану 30.04.2015 року державним реєстратором Потеряйко Олександрою Олександрівною, Первомайське міськрайонне управління юстиції, Миколаївська область, вказуючи, що позивач таку додаткову угоду до договору оренди землі від 2012 року не укладав та не підписував.

Ухвалою від 31.12.2020р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, визначені строки для подачі заяв по суті, призначене підготовче засідання на 21.01.2021р.

21.01.2021р. підготовче провадження відкладене на 10.02.2021р. через неявку учасників процесу.

29.01.2021р. від представника відповідача адвоката Філатова І.Л. надішов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого вказано, що позивач оспорювану додаткову угоду до договору орнеди підписав особисто, приймав виконання за цією угодою протягом 2018-2020 років, у зв`язку з чим його права вчиненням цієї угоди не є порушеними, тому керуючись ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст.ст. 3, 13, 16, 792 ЦК України, ст.ст. 13, 15, 24, 25 Закону України "Про оренду землі", правовими позиціями, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019р. у справі №390/34/17, Верховного Суду від 14.04.2020р. у справі №699/848/17 просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. До відзиву надано ксерокопії розписок від 09.10.2018р., від 03.10.2019р., від 24.11.2020р. про отримання позивачем від відповідача орендної плати за договором оренди земельної частки (паю, земельної ділянки) №9569913 за 2018 рік в сумі 20500 грн., за 2019 рік в сумі 21000 грн., за 2020 рік в сумі 52500 грн. Крім цього до відзиву долучено копії відомостей на виплату грошей № ВпП-000056 від 04.10.2018, №ВпП-000108 від 14.11.2019, №128 від 27.11.2020, №118 від 23.11.2020.

Ухвалою суду від 10.02.2021р. за клопотанням позивача витребувані з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія" оригінал примірника додаткової угоди від 30.07.2015 року, зареєстровану в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №9569913. У підготовчому засіданні оголошена перерва до 26.02.2021р.

24.02.2021р. від представника відповідача на виконання ухвали суду про витребування доказів на адресу суду надано другий примірник оригіналу Додаткової угоди до договору оренди землі від 09.07.2012р., укладеної 30.07.2015р. та зареєстрованої за №9569913.

Ухвалою суду від 26.02.2021р. за клопотанням представника позивача призначена у справі судово-почеркознавча експертиза для з`ясування питань щодо підписання позивачем спірної додаткової угоди до договору оренди. Провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.

28.05.2021р. на адресу суду надішов висновок експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ №21-175 від 26.05.2021р.

Ухвалою від 01.06.2021р. провадженні у справі поновлено та підготовче засідання призначене на 09.06.2021р.

09.06.2021р. підготовче провадження відкладене на 21.07.2021р. в зв`язку з перебуванням головуючого у щорічній відпустці.

21.07.2021р. підготовче провадження відкладене на 06.08.2021р. через неявку учасників процесу.

06.08.2021р. підготовче засідання закрите та справа призначена до судового розгляду на 06.09.2021р.

06.09.2021р. судове засідання відкладено на 01.11.2021р. в зв`язку з необхідністю допиту представника ТОВ "Софія".

01.11.2021р. судове засідання відкладено на 19.11.2021р. за клопотанням представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,775 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825486700:02:000:0050.

Згідно договору оренди землі від 09 липня 2012р., вказана земельна ділянка перебуває в оренді відповідача.

Згідно додаткової угоди, укладеної 30.07.2015р. між позивачем та відповідачем, до договору оренди землі від 09.07.2012р., зареєстрованого за №9569913, сторони діючи за взаємною згодою на підставі досягнутої домовленості внесли зміни до пунктів договору щодо строку його дії та розміру орендної плати, а саме: строк дії до 30.07.2022р. з виплатою орендної плати грошовими коштами в сумі 10500,00 грн.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 26 травня 2021р. №21-175 підпис в графі "орендодавець" у додатковій угоді від 30.07.2015 року до договору оренди землі від 09.07.2012 року, зареєстрованого за №9569913, виконаний не самим ОСОБА_2 , а іншою особою.

Згідно частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблений висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Отже, судом встановлено, що позивач додаткову угоду від 30.07.2015 року до договору оренди землі від 09.07.2012 року, зареєстрованого за №9569913, не підписував, відповідно, зміни щодо істотних умов, які вносились цією додатковою угодою до договору не погоджував, отже у ОСОБА_2 було відсутнє волевиявлення на укладення спірної додаткової угоди до договору.

Разом з цим, у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи наведене, спірна додаткова угода до договору оренди землі є неукладеною, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

При цьому, за наявності для того підстав позивач не позбавлений права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ "Софія" про визнання недійсною додаткової угоди від 30.07.2015 року до договору оренди землі від 09.07.2012 року, зареєстрованої за № 9569913, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: село Софіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 55253; РНОКПП: НОМЕР_1 .

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія", адреса: вул. Центральна, 26, село Софіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 55253, ідентифікаційний номер юридичної особи: 03764146.

Повне судове рішення складено 19.11.2021 року.

СУДДЯ: