Рішення

від 22.11.2021 по справі 651/371/21

ВЕРХНЬОРОГАЧИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 651/371/21

Провадження № 2/651/97/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22.11.2021 року смт. Вехній Рогачик

Верхньорогачицький районний

суд Херсонської області в складі:

судді ЗАГРУННОГО В.Г.

секретаря БЕДЮХ А.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі Верхньорогачицького районного суду Херсонської області смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицького (Каховського) району Херсонської області цивільну справу №651/371/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , якою просять суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 9,0 га, кадастровий номер земельної ділянки 6521555100:06:001:0266, яка розташована на території Верхньорогачицької селищної ради Верхньорогачицького району, та належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ХС № 005408, виданого Верхньорогачицькою районною державною адміністрацією 29.12.2001 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 957.

21.09.2021 року по даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.00 годину 28.10.2021 року, яке відкладено до 22.11.2021 року.

В підготовче судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, але подали заяви (а.с.19,32), якою просили справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Не заперечували проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні у разі визнання позову відповідачем.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилася, але подала заяву (а.с.33), якою просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторонам зрозумілі наслідки визнання позову відповідачем, а також встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ч.1.4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 ЦПК України.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, суд вважає за можливе судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали даної справи, приймаючи до уваги позиції сторін, суд приходить до висновку, що існують всі підстави для задоволення даного позову з огляду на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується доданою копією свідоцтва про смерть (а.с. 7). Факт родинних відносин позивачів з померлою підтверджується доданими копіями свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с. 15) та свідоцтвом про народження та про шлюб ОСОБА_2 (а.с. 17,18)

За час свого життя ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку загальною площею 9,0 га, кадастровий номер земельної ділянки 6521555100:06:001:0266, яка розташована на території Верхньорогачицької селищної ради Верхньорогачицького району. Право власності на вказану земельну ділянку належало їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ХС № 005408, виданого Верхньорогачицькою районною державною адміністрацією 29.12.2001 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 957 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_4 право власності на 1/3 частку у порядку спадкування за законом оформила рідна сестра позивачів - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.12.2008 року, зареєстроване в реєстрі за № 1147 (а.с. 8). Але після отримання вказаного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 , Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ХС № 005408 з плином часу було втрачено.

Серед спадкоємців ОСОБА_4 є її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Спадщину після смерті матері вони прийняли у відповідності з вимогами ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України, що підтверджується доданим листом нотаріальної контори. А тому, відповідно до ч.5 ст. 1268 спадщина належить їм з дня її відкриття.

З метою оформлення спадкових прав на вказану земельну ділянку вони звернулися до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно спадкодавця. Але їм було відмовлено у вчиненні нотаріальний дій, так як відсутній правовстановлюючий документ. Ці факти підтверджуються постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій Верхньорогачицької державної нотаріальної контори (а.с. 5,6).

Тому позивачі, не маючи можливості захистити свої спадкові права в позасудовому порядку, змушені звернутися до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

На підставі ст. 1216 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст.1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

На підставі ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Вимогами статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст.1278 Цивільного кодексу України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Відповідно до п. 3.1 Роз`яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон №475/97-ВР) визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Оскільки судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачі є спадкоємцями за законом після покійної ОСОБА_4 , яка на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС №005408 від 29.12.2001 року належала земельна ділянка площею 9,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зважаючи на визнання позову відповідачем та відсутність заяв інших спадкоємців про прийняття ними спадщини, що виключає порушення прав, свобод чи інтересів третіх осіб, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч.3 ст.7 Закону України Про судовий збір

Оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то відповідно позивачам слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме - по 454,00 грн. кожному.

На підставі викладеного, ст.ст. 16. 319,321,328,1216,1217,1258,1261,1268,1269 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , ст. 125 ЗК України, і керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 82, 142, 200, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем села Семенівка, Городенківського району Івано-Франківської області, (РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 9,0 га, кадастровий номер земельної ділянки 6521555100:06:001:0266, яка розташована на території Верхньорогачицької селищної ради Верхньорогачицького (Каховського) району, та належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ХС № 005408, виданого Верхньорогачицькою районною державною адміністрацією 29.12.2001 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 957.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Куликівка Російської Федерації (РНОКПП НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частку земельної ділянки загальною площею 9,0 га, кадастровий номер земельної ділянки 6521555100:06:001:0266, яка розташована на території Верхньорогачицької селищної ради Верхньорогачицького (Каховського) району, та належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ХС № 005408, виданого Верхньорогачицькою районною державною адміністрацією 29.12.2001 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 957.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області повернути позивачеві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю села Семенівка, Городенківського району Івано-Франківської області, (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 50% сплаченого судового збору в сумі 454 гривні 00 копійок за квитанцією №0.0.2264402328.1 від 14.09.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області повернути позивачеві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці села Куликівка Російської Федерації (РНОКПП НОМЕР_2 ) - 50% сплаченого судового збору в сумі 454 гривні 00 копійок за квитанцією №0.0.2264400111.1 від 14.09.2021 року.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області В.Г. Загрунний