Ухвала

від 08.06.2021 по справі 761/19767/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19767/21

Провадження № 1-кс/761/11837/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщені суду клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,

про зміну запобіжного заходу

відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Російської Федерації, українки, громадянки України, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 30.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018100020002898, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва звернувся з клопотанням прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 30.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018100020002898.

Обгрунтовуючи подане клопотання прокурор зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.05.2021, не забезпечив виконання покладених на неї процесуальних обов`язків та не запобігає ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні заперечували з приводу заявленого прокурором клопотанням, зазначли, що покладені обов`язки ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.05.2021, підозрювана не порушувала. Водночас просили врахувати поганий фізичний стан підозрюваної та її необхідність в отриманні постійної медичної допомоги, що завадило останній з`явитися за викликом слідчого.

З`ясувавши обставини, заслухавши доводи та аргументи захисника, пояснення підозрюваного, позицію прокурора, дослідивши додатки та матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018100020002898, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопоорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.05.2021 до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладення на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Звертаючись до слідчого судді з даним клопотанням про зміну запобіжного заходу, прокурор зазначає, що згідно рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС Департаменту міграційної поліції НП України ОСОБА_6 від 24.05.2021, ОСОБА_5 у період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. не перебуває за зазначеною в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 13.05.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , місце її перебування наразі невідомо.

Так, згідно частини першої статті 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Частина друга зазначеної статті передбачає, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Водночас, слід зазначити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом.

Разом з цим, вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Посилаючись на необхідність зміни запобіжного заходу, прокурор стверджує про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування і суду; впливати на свідків, потерпілих, знищити чи спотворити речі і документи, що мають доказове значення у кримінальному провадженні; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.

Водночас явка до слідчого судді для розгляду даного клопотання невілює заззначений прокурором ризик того, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того у підтвердження того, що підозрювана може впливати на свідків, потерпілих, знищити чи спотворити речі і документи, що мають доказове значення у кримінальному провадженні; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, не надано жодних доказів слідчому судді. Вказані ризики заявлені прокурором абстрактно, без конкретизації осіб, місця, часу та інше. Вказані доводи прокурора були оцінені при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, зокрема і судом апеляційної інстанції.

Враховуючи, що доводи, наведенні стороною обвинувачення у клопотанні, із урахуванням пояснень, наданих підозрюваною у судовому засіданні, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 115, 131-132, 176-178, 181, 184, 186, 193-194, 196, 309-310, 376, 392-393, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу, залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1